Кадровые изменения в "Нафтогазе", еще один спиртзавод "ушел с молотка": итоги первых недель года для ГП

Корпоративне управління держпідприємств

Зміни у топ-менеджменті "Нафтогазу". За інформацією джерел "Економічної правди", 5 січня 2023 року правління "Нафтогазу" ухвалило рішення про звільнення чотирьох топ-менеджерів:

• Маврікія Калугіна, члена правління та головного виконавчого директора;
• Сергія Боєва, директора зі стратегії та розвитку бізнесу групи;
• Олександра Романюка, в.о. гендиректора "Укргазвидобування";
• Сергія Переломи, в.о. гендиректора "Укртрансгазу".

[Зазначимо, що на сайті "Нафтогазу" Маврікій Калугін досі значиться як член правління. Інформація про Сергія Боєва як директора зі стратегії та бізнес-аналітики на сайті відсутня. – SOE Weekly.]

[Відповідно до Статуту "Нафтогазу", рішення про припинення повноважень та звільнення членів правління приймаються виключно наглядовою радою. Починаючи з вересня 2021 року наглядова рада "Нафтогазу" залишається несформованою, а її функції виконує Кабінет Міністрів.

У свою чергу, прийняття рішення про звільнення Калугіна з посади головного виконавчого директора (без припинення його повноважень як члена правління), а також звільнення Боєва з його посади, належить до повноважень голови правління компанії та не потребують подальшого затвердження наглядовою радою.

Відповідно до Статуту "Нафтогазу", рішення про припинення повноважень керівників господарських товариств, єдиним акціонером яких "Нафтогаз", тобто Романюка та Переломи, приймаються правлінням "Нафтогазу" за погодженням із наглядовою радою "Нафтогазу". – SOE Weekly.]

6 січня 2023 року Кабмін схвалив рішення про заміну Романюка та Переломи.

Новим т.в.о. гендиректора "Укргазвидобування" став Олег Толмачов, який очолював дивізіон "Нафтогаз Розвідка та Видобування". За інформацією "Нафтогазу", Толмачов має понад 20-річний досвід роботи у видобуванні вуглеводнів у Північній Америці. Він обіймав керівні посади в BP America, Chesapeake Energy, EnCana Oil & Gas USA, Eclipse Resources та Montage Resources.

Новим виконуючим обов'язки гендиректора "Укртрансгазу" призначили Романа Малютіна. Останні півтора року Малютін очолював технічний департамент "Укртрансгазу".

Раніше ми повідомляли, що Кабінет Міністрів задовольнив заяву голови правління НАК "Нафтогаз України" Юрія Вітренка про відставку. За інформацією ЗМІ, Вітренко подав у відставку через розбіжності у поглядах та напруженість у відносинах з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, зокрема щодо пріоритетів реформування "Нафтогазу", вимог Кабміну відтермінувати виплати за єврооблігаціями, що призвело до дефолту "Нафтогазу", а також обсягів газу, необхідних для проходження зими 2022-2023 років.

3 листопада минулого року Кабінет Міністрів призначив на цю посаду Олексія Чернишова. Раніше Чернишов обіймав посаду Міністра розвитку громад та територій.

Через чотири тижні після призначення Чернишова Кабмін достроково припинив повноваження двох членів правління НАК "Нафтогаз України" Владислава Воловика та Олени Бойченко.

У ЗМІ потрапив шорт-лист кандидатів до наглядової ради "Нафтогазу", шість колишніх незалежних членів хочуть повернутися. За даними ЗМІ, шорт-лист кандидатів у незалежні члени наглядової ради "Нафтогазу" налічує 20 прізвищ. (Всього передбачено чотири вакансії незалежних членів наглядової ради.)

Зокрема, до шорт-листа увійшли також шість осіб, які раніше вже обиралися до складу наглядової ради "Нафтогазу" у якості незалежних членів: троє членів останнього складу наглядової ради (Клер Споттісвуд, Людо Ван дер Хейден і Бруно Лескуа), яка функіонувала з 2017 по 2021 рік, та троє членів зі складу наглядової ради (Пол Уорвік, Чарльз Проктор і Маркус Річардс), яка діяла з 2016 по 2017 рік.

Крім них до шорт-листа увійшли:

• Тор Мартін Анфіннсен (Норвегія) – старший радник Бостонської консалтингової групи (BCG);
• Кевін Біддл (США) – ад'юнкт-професор Університету Райса, член Консультативного комітету з наук про Землю, Каліфорнійський університет, Санта-Крус;
• Руне Бйорнсон (Норвегія) – член консультативної ради організації Natural Gas World;
• Даг Деттер (Швеція) – колишній президент компанії Stattum та директор Міністерства промисловості Швеції, який керував реструктуризацією урядового портфелю державних активів у 1998-2001 роках; співавтор книги "Державне багатство народів", присвяченої управлінню держпідприємствами та держмайном та відзначеної багатьма нагородами;
• Вольфганг Ішингер (Німеччина) – президент правління Фонду Мюнхенської конференції з безпеки;
• Ларс Йозефссон (Швеція) – член Міжнародного консультативного комітету компанії Robert Bosch GmbH;
• Томас Лепперт (США) – член Ради директорів глобальної будівельної та сервісної компанії Fluor Corporation;
• Ентоні Маріно (США, Канада) – директор, президент і головний виконавчий директор новоствореної гірничодобувної компанії Tenaz Energy (Калгарі, Канада);
• Пітер Меллбю (Норвегія) – колишній виконавчий віце-президент, керівник міжнародного бізнесу з розвідки та видобутку компанії Statoil (велика норвезька нафтогазова компанія, нині відома як Equinor);
• Марко Реджані (Італія) – голова ради директорів компанії Stogit, найбільшого італійського та європейського гравця в секторі зберігання газу, в якому вона працює на умовах концесії;
• Ендрю Фотроп (Велика Британія) – старший радник з питань енергетики, Boston Consulting Group (BCG);
• Кімберлі Хеймерт (США) – колишній старший радник генерального директора Фонду прямих інвестицій FRICA50 IAF (Касабланка, Марокко);
• Річард Хуквей (Велика Британія) – генеральний директор та член ради директорів британського постачальника електроенергії Centrica Business;
• Мартін Шолтен (Нідерланди) – голова правління інвестиційної консалтингової компанії Otiose BV.

[До складу першої незалежної наглядової ради "Нафтогазу" в якості незалежних членів входили Пол Ворвік, Чарльз Проктор та Маркус Річардс. Ця рада була обрана за результатами конкурсного відбору на початку 2016 року, який проводився Номінаційним комітетом.

На той час (у 2017 році) ця рада не змогла дійти згоди з урядом. Суперечності стосувалися згортанням реформ з боку уряду, зокрема ключових питань корпоративного управління, таких як політичне втручання та небажання уряду надати наглядовій раді повноваження призначати та звільняти голову правління, а також затверджувати фінансовий план компанії.

Як наслідок, Уорвік, Проктор та Річардс подали у відставку у вересні 2017 року за власною ініціативою. Це рішення було сприйнято як потужний прояв незалежності членів наглядової ради.

Наприкінці 2017 року уряд призначив нову наглядову раду, обрану без конкурсного відбору та без залучення Номінаційного комітету. До складу цієї ради, у якості незалежних членів увійшли Клер Споттісвуд, Людо Ван дер Хейден та Бруно Лескуа.

28 квітня 2021 року, діючи у якості загальних зборів акціонерів "Нафтогазу", Кабінет Міністрів визнав роботу цієї наглядової ради у 2020 році незадовільною.

Незрозуміло, чому компанія з пошуку керівного персоналу (яка займається пошуком та попередньою оцінкою претендентів) або секретаріат Номінаційного комітету запропонували кандидатури осіб, робота яких на цих посадах вже визнавалася незадовільною діючим акціонером компанії. Також незрозуміло, чому той самий Кабінет Міністрів має бути готовий призначити цих осіб знову.

Прозорість відбору кандидатів на посади керівників держпідприємств передбачає, що громадськість повинна знати правила, за якими відбувається відбір, наприклад, політику та процедури висування кандидатів.

Однак конфіденційна інформація, така як імена кандидатів, не повинна розголошуватися. Для детального пояснення див. попередню статтю про відбір керівників держпідприємств, написану двома членами команди SOE Weekly, Андрієм Бойцуном та Дмитром Яблоновським. – SOE Weekly].

Крім незалежних членів, до складу наглядової ради мають увійти три представники держави. Відповідно до меморандуму з Міжнародним валютним фондом, наглядова рада "Нафтогазу" має бути призначена до кінця січня 2023 року.

Раніше ми повідомляли, що, за словами голови правління "Нафтогазу" Олексія Чернишова, наглядова рада "Нафтогазу" може бути призначена до кінця січня.

[Конкурсний відбір до наглядової ради "Нафтогазу" було оголошено у жовтні 2021 року, після звільнення решти членів попереднього складу.

Завершити відбір та призначити новий склад наглядової ради планували до кінця листопада 2021 року. Таким чином, "Нафтогаз" вже більше року працює без наглядової ради.

4 листопада 2022 року Кабінет Міністрів прийняв рішення про початок нового конкурсного відбору до наглядової ради "Нафтогазу". Незрозуміло, чому Кабмін не використав кандидатів, які увійшли до шорт-листа відбору 2021 року. – SOE Weekly].

Докладні огляди кейсу "Нафтогазу" та його аналіз з точки зору корпоративного управління див. у минулих дайджестах.

Призначено наглядову раду "Оператора ринку". 28 грудня 2022 року Міністерство енергетики призначило членів наглядової ради "Оператора ринку".

[Державне підприємство "Оператор ринку" створено у 2019 році відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Компанія відповідає за організацію купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку електричної енергії. – SOE Weekly].

До складу наглядової ради увійшли:

• Дмитро Олефір (представник держави, голова наглядової ради) – працює в галузі електроенергетики України з 1998 року;
• Олена Ковальчук (представник держави) – нам не вдалося знайти публічної інформації про цю особу;
• Юлія Житник (незалежний член, заступник голови наглядової ради) – український юрист;
• Лукаш Дзеконьскі (незалежний член) –  польський інвестиційний банкір, представник бізнесу в Європейській Комісії; 
• Ліна Масюлієне (незалежний член) – представниця менеджменту скандинавської енергетичної біржі Nord Pool.

[У березні 2021 року Кабінет Міністрів розпочав трансформацію "Оператора ринку", що включає його корпоратизацію (перетворення з державного підприємства на акціонерне товариство) та створення наглядової ради.

Це є важливими передумовами для об'єднання українського ринку електроенергії з ринком ЄС. Створення наглядової ради "Оператора ринку" є останнім кроком у цьому процесі. – SOE Weekly].

Банки

Два держбанки прибуткові і два – збиткові, сукупний чистий прибуток – 13 млрд грн за 11 місяців 2022 року. За даними Національного банку України (НБУ), чистий прибуток чотирьох державних банків за січень-листопад 2022 року становив 12,92 млрд грн:

• Лідером став ПриватБанк, який заробив 22,8 млрд грн.
• Ощадбанк отримав 1,56 млрд грн прибутку.
• Найбільший збиток отримав Укрексімбанк – 7,69 млрд грн.
• Укргазбанк отримав 3,75 млрд грн збитку.

Детальний аналіз результатів діяльності держбанків наразі відсутній.

Як ми писали раніше, у 2021 році чотири державні банки отримали чистого прибутку на понад 42,7 млрд грн. Це склало 55% від загального прибутку всіх українських банків за той рік (77,5 млрд грн). У 2020 році державні банки заробили 22,8 млрд грн.

• ПриватБанк заробив у 2021 році 35,1 млрд грн. У 2020 році – 24,3 млрд грн.
• Укргазбанк заробив у 2021 році 3,8 млрд грн. У 2020 році – 1,3 млрд грн.
• Укрексімбанк заробив 2,7 млрд грн у 2021 році. У 2020 році – отримав 5,6 млрд грн збитку.
• Ощадбанк заробив у 2021 році 1,1 млрд грн. У 2020 році – 2,8 млрд грн.

Інфраструктура

Затверджено фінансовий план "Укрзалізниці" на 2023 рік. 30 грудня 2022 року Кабінет Міністрів затвердив консолідований фінансовий план "Укрзалізниці".

За словами голови правління "Укрзалізниці" Олександра Камишіна, це вдруге за останні 18 років, коли "Укрзалізниця" отримує затверджений фінплан до початку року. До 2021 року компанія входила в кожен новий рік без затвердженого фінплану. Це накладало багато обмежень, наприклад, неможливість здійснювати будь-які капітальні інвестиції, зазначив Камишін.

Затверджений фінплан на 2023 рік передбачає незначне зростання доходів від вантажних і пасажирських перевезень [у порівнянні з 2022 роком, в якому доходи від вантажних перевезень різко впали через російське вторгнення в Україну – SOE Weekly].

Також компанія прогнозує значні збитки через рішення не підвищувати тарифи на вантажні перевезення та ціни на пасажирські квитки, сказав Камишін. [Тарифи на перевезення встановлюються Міністерством інфраструктури. – SOE Weekly].

"Укрзалізниця" також планує рекордний рівень капітальних інвестицій. [Детальнішої інформації про фінплан "Укрзалізниці" поки не оприлюднено. План не є публічно доступним, хоча план на 2022 рік є у публічному доступі. Значна частина капітальних інвестицій, ймовірно, піде на відновлення активів, зруйнованих через російські атаки на залізничну інфраструктуру. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, 29 грудня 2021 року Кабінет Міністрів затвердив фінансовий план "Укрзалізниці" на 2022 рік. Тоді "Укрзалізниця" прогнозувала чистий прибуток у 2022 році на рівні 1,68 млрд грн.

Доходи компанії очікувалися на рівні 102 млрд грн, з них чистий дохід від реалізації – 98 млрд грн, капітальні інвестиції – 29,9 млрд грн. На капітальні витрати компанія планувала використати 6,8 млрд грн з держбюджету. Дивіденди прогнозувалися на рівні 28 млрд грн.

[Через російське вторгнення в Україну ці прогнози значною мірою втратили актуальність. – SOE Weekly.]

Приватизація

Фонд держмайна провів перші приватизаційні та орендні аукціони у 2023 році. За перший тиждень 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) провів 20 аукціонів, у тому числі 8 приватизаційних та 12 аукціонів з оренди. Загальна вартість [тобто сума заявок-переможців на всіх цих аукціонах – SOE Weekly] склала 6,5 млн грн.

Пізніше, 12 січня, ФДМУ продав ще один об'єкт "Укрспирту" – Сторонибабський спиртзавод – за 142 млн грн, що стало найбільшим продажем цього року на даний момент. За інформацією ФДМУ, за спиртзавод у Львівській області змагалися три компанії. Ціна зросла майже втричі зі стартової в 53,4 млн грн.

Раніше ми повідомляли, що, починаючи з 19 серпня, коли було перезапущено малу приватизацію, через систему Prozorro.Продажі вже було проведено 220 приватизаційних аукціонів. У результаті до державного та місцевих бюджетів має надійти 1,5 млрд грн.

За даними ФДМУ, протягом першого півріччя 2022 року на електронних аукціонах було продано 29 об'єктів малої приватизації на загальну суму 767 млн грн. Станом на 30 червня 2022 року фактичне надходження коштів від продажу цих об'єктів склало 298 млн грн [що означає, що станом на 30 червня 2022 року решта 469 млн грн ще не були сплачені переможцями. – SOE Weekly.]

ФДМУ також повідомив, що покупці 17 об'єктів відмовилися сплачувати кошти на загальну суму 765 млн грн, посилаючись на форс-мажорні обставини, пов'язані з війною. [Із звітності ФДМУ незрозуміло, якого саме періоду стосується ця статистика. – SOE Weekly.]

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та вилучення активів

Мін'юст хоче накласти арешт на активи Дерипаски. Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду України (ВАКС) з вимогою накласти арешт на активи російського олігарха Олега Дерипаски.

За інформацією міністерства, група "Русал" Дерипаски, один із найбільших виробників алюмінію в світі, постачає алюмінієву продукцію для оборонної промисловості Росії, яка використовує її для виробництва зброї та боєприпасів.

Частину цієї алюмінієвої продукції виготовляють з сировини українського походження, а саме виробництва ТОВ "Миколаївський глиноземний завод".

Дерипаска володіє значними активами в Україні через групу пов'язаних компаній, а саме: ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", ТОВ "Глухівський кар'єр кварцитів", ПрАТ "Хустський кар’єр", ПрАТ "Жежелівський кар’єр", ТОВ "Гуардон України", ТОВ "Компанія "Алюміній України", ТОВ "Сервісний центр "Металург", ТОВ "ЧАС ІТ", ТОВ "Охорона МГЗ", ТОВ "Центр обліку Миколаїв", Миколаївський благодійний фонд "Центр соціальних програм", ТОВ "Запоріжалюмінторг", АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат". Ці активи включають нежитлову нерухомість та техніку.

ВАКС також розглядає позов Міністерства юстиції про накладення арешту на українські активи Михайла Шелкова, основного бенефіціара та члена ради директорів російського ПАТ "Корпорація ВСМПО-Авісма", найбільшого у світі виробника титану.

Як ми повідомляли раніше, 9 грудня 2022 року Кабінет Міністрів передав активи російського олігарха Володимира Євтушенкова в управління Фонду держмайна.

Майно Євтушенкова було заарештовано відповідно до оновленого санкційного закону для відшкодування збитків, завданих російською агресією, повідомила перший віце-прем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

До складу активів увійшли 17 об'єктів нерухомості та корпоративні права у п'яти підприємствах, які переважно займаються виробництвом та оптовою торгівлею електричним обладнанням.

Перед цим, 1 вересня 2022 року, ВАКС повністю задовольнив позовні вимоги Міністерства юстиції та ухвалив перше в історії рішення про стягнення українських активів Володимира Євтушенкова.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.