"Сети работают, но их ресурс не может всех удовлетворить". Минцифры о мобильной связи и интернете в блекаут

Проблеми зі зв'язком були і на початку війни. У західних областях, куди переселялися громадяни, часто спостерігалися перебої в роботі магістральних та мобільних мереж, які не були пристосовані до великої кількості користувачів.

З 10 жовтня, коли росіяни почали завдавати удари по енергетичній інфраструктурі, зв'язківці зіткнулися з новою проблемою: де знайти живлення для 30 тис базових станцій мобільних операторів. Станції мають акумулятори, але вони не розраховані на тривале чи систематичне вимкнення електроенергії.

Так сталося, що перша зустріч міністра цифрової трансформації Михайла Федорова з мобільними та магістральними операторами щодо проблем з живленням збіглася з чорним днем для енергетики. 23 листопада 19 ракет вимкнули живлення мільйонам українців. Разом з електрикою зник і зв'язок.

"Тоді вислухали пропозиції операторів, які в них є проблеми, що їм необхідно для того, щоб підтримувати мережу, які в них існують ресурси для цього, у якій кількості в них генератори, запаси пального", – майже без емоцій каже директор департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик.

У всіх сенсах передове відомство за свою недовгу історію ні з чим подібним ще не стикалося. Розв'язати проблему цифровими методами неможливо. Єдиний спосіб дати українцям безперебійний зв'язок – встановити на базових станціях генератори. Однак їх потрібно не лише купити, а й обслуговувати.

"Треба 30 тисяч охоронців. А скільки треба автомобілів, які мають постійно доставляти пальне? У містах частина станцій розміщується на дахах будівель, там не завжди є можливість встановити генератор", – пояснює герой інтерв'ю.

Однак чи не зникне інтернет через відсутність електроенергії в магістральних операторів? Мацик заспокоює: вони забезпечені генераторами, так що навіть при блекауті зможуть мінімум три дні передавати дані користувачів.

Як мобільні оператори кооперуються з бізнесом для забезпечення живлення базових станцій та яким чином обмежують користувачів за якістю інтернету? Що робити, аби навіть при тривалому вимкненні електроенергії бути на зв'язку? Чому Ілон Маск невдоволений експлуатацією Starlink в Україні? 

— Чому після вимкнення струму зникають інтернет і мобільний зв'язок?

— Є дві причини. Перша – коли вимикається світло, живлення на вежу теж не подається і працює акумулятор. Ресурс акумулятора – умовно чотири години.

Для повної зарядки акумулятора, залежно від типу, треба до 24 годин.

Якщо відключення за принципом чотири на чотири (години – ЕП), то до наступного циклу акумулятор заряджається максимум на 50%, потім на 30%. Через добу він заряджений лише на 10%. Коли вчергове вимикається світло, то він ще пропрацює на ці 10% і "вмирає". Друга причина – у наявності доступу.

Мережі будуються з розрахунку на те, скільки на конкретній площі одночасно буде користувачів і який об’єм контенту вони споживатимуть.

При цьому в розрахунках береться до уваги те, що частина людей буде користуватися інтернетом через wi-fi. Коли вони раптово втрачають доступ до wi-fi через відключення електроенергії, то всі намагаються зайти в мобільну мережу, яка має обмежену ширину смуги. Це частотний діапазон, який дозволяє пропустити певний обсяг інформації. Туди більше не вміститься.

Як це виглядає? Ширина смуги вміщає в себе Х мегабіт одночасного входження трафіку, який генерують користувачі. Коли вони заповнять пропускну здатність частотного діапазону, інші не зможуть зайти. Чим більше користувачів зайшло в мережу з великим споживанням, тим швидше заповнюється ця смуга. Мережа працездатна, але її ресурс не може всіх задовольнити.

— Іноді буває так, що зв'язок є, а інтернету немає.

— На базовій станції зазвичай встановлені три різні технології. Перша, яку ми з вами застали, це edge або 2G. Вона здатна пропустити тільки текстові повідомлення короткого змісту, але дозволяє робити голосові дзвінки.

Далі – технологія 3G. Вона дозволяє передавати невеликий обсяг інформації, наприклад картинки та відео низької якості. З 2020 року по всій Україні, а у великих містах з 2018 року, запрацювала технологія 4G.

Базова станція з одним акумулятором живить кілька антен, які надають різні послуги. Першими "вмирають" антени з 4G, бо вони найбільш енергетично залежні, а з 2G – останніми. Тому може бути так, що зв'язок є, а інтернету нема.

— Зараз у селах зв'язок кращий, ніж у великих містах. Це пов’язано з кількістю абонентів?

— Так.

Як правильно обрати павербанки і зарядні станції: актуальні інструкції для всіх

— Скільки в Україні базових станцій? Скільки з них мають акумулятори і генератори?

— 32 тисячі станцій. З них акумулятори є на 93% станцій, генератори – на 7%.

— Держава та оператори готувалися до проблем з електроенергією?

— Готувалися. У березні генерувалися перші ідеї. Виникла ідея внутрішнього роумінгу. Він дозволяє людині робити дзвінки, навіть якщо станції її оператора не працюють. Для цього треба підключитися до іншого оператора. Це працює. Ми на законодавчому рівні спробуємо закріпити, аби так було завжди.

— А як щодо ситуації, коли нема електроенергії?

— У кожного оператора мережа побудована по-своєму. Хтось недавно будував і там менше антен, ніж у сусіднього оператора. Відповідно, менше антен споживають менше енергії. Тобто є графік відключень, але в одного оператора батарея швидше зношується, а в іншого – довше. Це перший фактор.

Другий – скільки років акумуляторам. Якась батарея поставлена два роки тому, а якісь уже десять років. Це теж впливає на доступність мереж під час блекауту.

Стосовно того, як готувалися. Зібралися, вислухали пропозиції операторів, які в них є проблеми, що їм необхідно для того, щоб підтримувати мережі.

— Коли була ця зустріч?

— 23 листопада. Це була зустріч операторів з віцепрем'єр-міністром (Михайлом Федоровим – ЕП). Вона була запланована десь за тиждень до цього.

До того ми працювали з операторами, проговорювали питання, чи готові вони до роботи у випадку тривалої відсутності електрики. Вони давали пропозиції, статистику, інформацію, скільки в них є генераторів, скільки вузлів комутації мають резервне живлення. Це була предметна робота довжиною два-три тижні.

Уже 23 листопада ми вийшли на зустріч з віцепрем’єром, великими мобільними і магістральними операторами, тобто тими, які забезпечують передавання даних між українськими та закордонними операторами.

— Що вирішили на тій зустрічі?

— Вислухали пропозиції операторів, інформацію про їх ресурси – кількість генераторів, запаси пального. Оператори скаржилися на законодавчі обмеження щодо збереження пального біля генератора. Якщо понад пʼять літрів, то треба мати ліцензію, а отримувати ліцензію – дуже довга історія.

— Стара добра бюрократія.

— Так, а за порушення вимог щодо збереження пального – мільйонні штрафи. Вони кажуть: допоможіть. Зараз зміни в законодавство внесені, можна зберігати без ліцензії дві тонни, це 1600-1800 літрів залежності від типу пального.

Украли телефон: що робити

— Це все, що було зроблено з 23 листопада?

— Ні. Далі було порушене питання, що оператори не можуть купити акумулятори та генератори, що ціна зростає через попит. Навіть за кордоном.

Були проведені перемовини з турецькими виробниками. Дали прямі контакти: будь ласка, звертайтеся, купуйте. На складах турецького виробника було 5 тисяч генераторів за ціною виробника. Цим скористалися "Київстар", "Водафон" і "Тріолан". Вони законтрактувалися й очікують поставку.

Також звернулися до міжнародних партнерів з проханням продати літієві батареї. "Укртелеком" говорить, що їм треба купити 29 генераторів, з яких три – по 200 кіловатів – це такий великий фургон.

— Які генератори потрібні мобільним операторам?

— Залежить від того, куди їх потрібно ставити. Для вузла зв’язку, де є комутація трафіку, треба 20-30 кіловатів. Для базової станції – 6-8 кіловатів. Ми скасували мито на генератори та акумулятори, тобто вжили заходи для того, щоб оператори могли швидше і дешевше їх купувати і встановлювати.

— Скільки часу і грошей треба мобільним операторам, аби забезпечити зв'язок та інтернет навіть під час тривалого блекауту?

— Не можна так рахувати. Уявімо, що оператор купив генератори до кожної базової станції. Він виконав завдання? Ні. Далі йде логістика. Хто охоронятиме, підвозитиме і зберігатиме пальне? Скільки для цього треба персоналу?

Базових станцій понад 30 тисяч. Відповідно, треба 30 тисяч охоронців. А скільки треба автомобілів, які мають постійно доставляти пальне і заправляти генератори? Генератор на 5 кіловатів має місткість бака десять літрів. Цього вистачає на пʼять-шість годин роботи, а потім знову підвозити і заправляти.

У містах частина базових станцій розташована на дахах будівель, там не завжди можна встановити генератор, навіть при його наявності в оператора та вирішенні питань логістики з його обслуговування.

— Більшість станцій розташовані в населених пунктах. В операторів не виникала ідея звернутися до місцевої влади, аби вона організувала заправку та охорону генераторів, а оператор лише б підвозив пальне?

— Виникала. Вони зверталися з такими листами, ми направляли їх військово-цивільним адміністраціям, обласним адміністраціям. Мінцифри зверталося до бізнесу з проханням дозволити операторам живити базові станції від їх генераторів. Є приклади успішного об’єднання мереж операторів з бізнесом.

Наприклад, коли є великий бізнес, який має генератор величезної ємності, з яких оператору потрібно всього 5 кіловатів для розташованої поруч станції.

Така співпраця є між "Водафоном" та агрокомпанією "Ерідон", яка ділить свої промислові генератори з оператором, між "Київстаром" та "Стереоплазою". Загалом уже близько 500 вишок приєднані до генераторів бізнес-партнерів.

— Чи опрацьовується питання, як допомогти бізнесу, який не може працювати через відсутність мобільного інтернету? Маються на увазі термінали оплати, зв'язок з базою "Нової пошти".

— "Нова пошта", "Новус", "Сільпо" не розраховують на мобільну мережу. Бізнес розставляє точки доступу по всьому приміщенні і в нього є фіксована мережа доступу до інтернету, яка постійно працює. Платіжні термінали приєднуються не до мобільного, а до фіксованого інтернету. Це перший варіант.

Другий варіант – бізнес просить мобільного оператора поставити в його приміщенні репітер, підсилювач або внутрішню антену мобільного доступу. Який шлях обере власник – це його справа. Краще, коли він обирає кілька варіантів, коли є доступ і через фіксовану точку, і через мобільну.

— Я неправильно висловився. Ви наводите приклади великих супермаркетів. Що робити підприємцям, які працюють у кіосках?

— Судячи з досвіду, можуть. Знаю багато прикладів, коли на ринках завчасно проводять оптичний кабель, ставлять точку доступу.

— Тут ключове слово "завчасно". Зараз встановити оптоволокно – це питання місяців, а не днів.

— Так, попит виріс, зараз дуже багато абонентів намагається перейти на оптику та пасивну технологію, яка менш залежна від електроживлення.

Залишатися онлайн при відключенні світла: можливі рішення для України

— Скільки в Україну завезено старлінків для цивільних потреб?

— За даними Ілона Маска, Україні передали 25 300 терміналів, з яких за ініціативи Мінцифри отримано понад 22 тисячі. Зараз іде мова ще про 10 тисяч. Ми не розділяємо це на потреби військових та цивільних. Мінцифри забезпечує терміналами критичну інфраструктуру і звільнені від російських окупантів міста.

— 10 тисяч плануєте завезти чи це вже в процесі?

— Це перемовини на стадії, коли розглядають спосіб завезення.

— В Україні ці станції вдвічі дорожчі, ніж у Польщі. При цьому при купівлі в Україні платити за користування потрібно постійно, а в завезеній з-за кордону оплата здійснюється лише за той місяць, коли клієнт користується. Чому такі різні підходи до тарифів і вартості старлінків?

— Space X, як і будь-який бізнес, має своє бачення. Компанії категорично не подобалася ситуація, коли термінали, призначені для приватного використання, приєднували до мобільних веж. У Чернігівській області одним старлінком роздавали інтернет п'ятьом селам, бо був обірваний магістральний канал.

Компанія бачить трафік, який проходять через термінал. Вона бачить, скільки споживає один найбільш активний користувач у світі, а в нас це в рази більше.

У будь-якому бізнесі вартість послуг для приватної особи одна, а для бізнесу – інша. Наприклад, у селі підключення клієнта до фіксованого інтернету коштує 200-400 гривень, а бізнес-абонента в тому ж селі – у пʼять-десять разів більше.

Ще на початку війни Маск заявляв, що старлінк призначений для приватного використання. Для комерційного використання ціни в чотири-пʼять разів вищі.

— Повернімося до мобільного інтернету. Під час атак 23 листопада кияни і мешканці області на пів доби залишилися без зв’язку. За яких обставин можливе повторення такого чи навіть гіршого сценарію?

— Мережі електронних комунікацій залежні від електроенергії. Наявність в операторів генераторів та акумуляторів – це ключовий фактор для можливості підтримувати послуги зв’язку при відсутності електроживлення.

Що кажуть оператори? Що вони уклали контракти на постачання генераторів. Усі. Але постачальники їм декларують, що поставка необхідної кількості можлива аж у березні-квітні. Заводи стільки не виробляють, як нам треба.

Міністерство економіки запевнило, що запасів пального в Україні вистачить на два місяці, що його значно більше, ніж було до 24 лютого.

Ми розглядаємо всі варіанти, у тому числі як мережі АЗС продаватимуть пальне, коли не буде зв’язку. Великі мережі повідомили про готовність до видачі пального з використанням паперової відомості.

Компанія, яка має контракт з мережею АЗС та передплату, приїжджає на заправку з підписаною відомістю про отримання 300 літрів з печаткою.

Пережити зиму з електрикою. Українці масово скуповують генератори: як правильно вибрати?

— А як щодо інтернету?

— Від Польщі протягнутий магістральний кабель через Львів, Рівне, Житомир, Київ до Харкова. Через кожні 80-100 кілометрів є вузол, де стоїть генератор. Якщо ланцюжок працює, усі мають інтернет. Якщо генератор не працює між Рівним і Житомиром, то інтернету не буде в Житомирі, Києві та Харкові.

Ми працюємо над диверсифікацією ризиків. Ми розуміємо основних магістральних операторів, які відповідають за цей трафік. Домовляємося, щоб вони мінімум 72 години тримали всі мережі. Якщо працює вся мережа, тоді інтернет-доступ є на базовій станції мобільних операторів і точках доступу wi-fi.

Один оператор має бути заживлений від генераторів державного підприємства, яке розташоване поруч. Він сплачує за користування електроенергією, яку стовідсотково забезпечують генератори підприємства, тому лінія буде працювати. Це стосовно того, що станеться, якщо довго не буде електроенергії.

— Тобто принаймні 72 години інтернет буде?

— Так. На тих ділянках, де оператори підготувалися до такої ситуації.

— Людям варто доносити, що не можна під час вимкнень електроенергії споживати контент максимальної якості.

— Ми багато про це говоримо. Оператори пішли далі. Коли починається блекаут, вони обрізають якість. Вони технічно можуть її понижувати. Користувач ютубу в налаштуваннях може самостійно зменшити якість до 240 точок.

— Уявімо: росіяни обстрілюють інфраструктуру. Інтернет зникає і люди залишаються без інформації. У вас є план на такий випадок?

— Мінцифри формує політику галузі електронних комунікацій.

— Що будуть робити "електронні комунікації"?

— Усе, що я сказав раніше, буде працювати. Ми формуємо політику і спілкуємося з операторами. Частина операторів прилаштувалася до віялових відключень і споживачі матимуть доступ до інтернету. Інша частина операторів купує генератори або чекає, коли повернеться стале електроживлення.

Якщо терміни відсутності електропостачання триваліші, тоді є такі дії.

Перша. Той, хто має пасивну технологію передавання фіксованого інтернету (PON), генератор, акумулятор та павербанки, той уже себе підготував. Якщо хтось має доступ до інтернету, а сусіди не мають, то він каже: "Підключайтеся до мого wi-fi". Тобто люди повинні самі координуватися.

Друга. Держава має створити для оператора можливість, щоб мережа могла працювати, мати зв'язок з активною магістральною мережею.

Третя. Іти в пункт незламності. Там є генератор, тепло, фіксований оператор з wi-fi-доступом, старлінк у резерві. Там можна отримати доступ до інформації.

Як насправді вимикають електрику споживачам і що не так з електромережею. Пояснення енергетика

— Зараз мобільні оператори підвищують тарифи. Їх можна зрозуміти: вони витрачають великі кошти на купівлю генераторів та пального. Однак громадяни не розуміють, чому вони мають платити більше за послуги нижчої якості або за їх відсутність на фоні падіння рівня їх доходів.

— Слушне питання. Вартість інтернету і зв’язку у нас найнижча у світі. Якщо подивитися на доходи наших компаній, то вони заробляють немало.

Що робити людям, якщо вони не задоволені? Скаржитися. У нас відбудована система державного регулятора, який розглядає скарги абонентів. Регулятор – це Національна комісія електронних комунікацій і поштового зв’язку.

— Ви відповідаєте як чиновник. Що б ви відповіли своїй мамі, яка щомісяця сплачує 200 гривень, але подзвонити не може?

— Скаржитися. Національна комісія на підставі заяви абонента має право розпочати перевірку оператора. Повірте: жодному оператору не хочеться, щоб до нього приходили з перевіркою регуляторні органи.

— Написати заяву? Відповідь не буде в стилі "потерпіть, бо війна"?

— Потерпіть – дуже погана відповідь. Телефоную своєму оператору фіксованого інтернету, і кажу: "Чому в мене немає інтернету, якщо електрика в домі є?". Відповідь: "Коробка в сусідньому районі, де немає світла, потерпіть".

Моя відповідь: "Добре, тоді я буду міняти оператора". У будинку є ще чотири оператори і точно є ті, що швидше прилаштовуються до нових обставин.

— Наскільки можуть вирости тарифи мобільних операторів за 2022 рік?

— До нас надійшов лист від інтернет-асоціації ІНАУ про те, що вони бачили проєкт розрахунку вартості електроенергії на 2023 рік від "Укренерго". У проєкті цього документа передбачене зростання вартості електроенергії на 83%.

— Це для бізнесу?

— Так. Якщо, не дай Боже, це відбудеться, це призведе до подорожчання всіх доступів.

— Питання про зростання тарифів 2022 року.

— Воно вже відбулося. Не знаю у відсотках, ми не рахували, нам оператори не показують. Інформація від користувачів, які мають кнопкові телефони без передавання даних. Абонплата була 75 гривень, стала 100 гривень. Плюс 33%.

— Як громадянам залишатися на зв’язку?

— Перше – максимально довго залишайтеся у wi-fi. Чим більше людей у wi-fi, тим більше користувачів отримають мобільні послуги. Друге – внутрішній роумінг. Переходьте до іншого оператора, працює навіть передавання даних.

Якщо надворі нема зв’язку – перейдіть на інший бік вулиці або пройдіть квартал-два. У цьому районі може не бути електрики і акумулятор на базовій станції вже сів. Ви прийдете в зону дії іншої соти і підключитеся до іншої станції.

Київське метро має надійну мережу мобільного зв'язку. Там майже завжди можна бути на зв'язку. Моя пропозиція для всіх: не можна думати тільки про мобільну мережу, потрібно користуватися й фіксованим інтернетом.

Якщо ваш інтернет-провайдер не може забезпечити технологію PON – міняйте його. Я це зробив. Я б теж був без інтернету, якби сидів і слухав свого оператора, який радить терпіти, бо війна.

Коворкінги Києва: де можна працювати під час блекауту

— Що це за технологія PON?

— Це технологія передавання фіксованого інтернету, яка дозволяє робити розгалуження в мережі без електроенергії. Тобто без вузлів, яким потрібне живлення 220 чи 12 вольтів. Волокно обрізається під спеціальним кутом, специфічно приєднується і йде фізичне заломлення світла.

Усі фото Дмитра Ларіна