Апокалипсис с привкусом надежды. Что будет с мировой экономикой в 2023 году?
Чорна смуга світової економіки в наступному році не зміниться білою.
Боротьба з інфляцією гальмує економічне зростання в розвинених країнах, а через нестачу добрив під великим питанням залишається продовольча безпека.
Санкції проти Росії та газовий шантаж Кремля дедалі сильніше б'ють по енергетичних ринках, а країни в усьому світі озброюються, готуючись до війни зі своїми суперниками.
Чим би не закінчився майбутній рік, він змусить держави працювати над помилками, але для початку його треба пережити.
Рецесія дихає в спину
У 2022 році споживачі в усьому світі відчули найвище за останні 40 років зростання цін. Влітку інфляція у західних країнах перевищувала 9%.
Це відбулося через ефект "друку" грошей під час пандемії, зриви ланцюгів постачань, нові локдауни в Китаї, війну в Україні, енергетичний шантаж Кремля.
Аби приборкати зростання цін, центральні банки змушені підвищувати ключові відсоткові ставки, роблячи позики дорожчими.
Супутнім наслідком цього є неможливість перекредитування, тож люди більше віддають старих кредитів, ніж беруть нових. Таким чином банки висмоктують грошову масу, а обіг грошей в економіці гальмується.
Федеральна резервна система США підвищила ключову ставку настільки, що кількість доларів у країні з початку 2022 року скоротилася на 16,7%.
Підприємства та споживачі тепер більше заощаджують, завдяки чому ціни падають. Є і побічний ефект: бізнес втрачає споживачів і припиняє зростати.
Тобто світову інфляцію приборкують, жертвуючи зростанням ВВП. Іншого методу немає. Не боротися з інфляцією неможливо, адже це призведе до ще більшого зростання цін та хаосу на ринках.
Оскільки зростання цін найбільше за останні десятиліття, то і підвищення ставок відбувається рекордними темпами.
З березня ФРС підвищила ключову ставку з 0,25% до 4,5% річних, а чим швидше підвищується ключова ставка, тим більший шок відчувають бізнес та споживачі. Жорстка боротьба з інфляцією може призвести до нової рецесії.
Світ на порозі кризи. Чому всі говорять про рецесію та які є загрози для України
Підвищення ставок триває в усіх розвинених країнах і найбільш гостро наслідки цього будуть відчутні у 2023 році. Однак переживатимуть вони цей період по-різному.
Goldman Sachs очікує, що ВВП Сполучених Штатів у 2023 році зросте на 1%. Банк вважає, що країна зможе уникнути рецесії завдяки сильному ринку праці та досвіду ФРС у боротьбі з кризами.
Щодо Євросоюзу аналітики Goldman менш оптимістичні. Вони вважають, що дефіцит газу призведе до падіння ВВП єврозони на 0,1%.
Ціни на газ залишаться високими і підприємства не зможуть працювати на повну силу. Серед великих економік блоку найбільше падіння очікується в Німеччині – на 0,6%.
Значно гірші справи у Великої Британії, де енергетична криза наклалася на інфляцію та економічний шок від Brexit. Банк пророкує країні падіння ВВП на 1,2%.
Китаю ж рецесія не загрожує. Відкриття країни після локдаунів має забезпечити їй у 2023 році зростання ВВП на 4,5%.
Однак для Піднебесної це відносно низький показник. Країна має закредитовану економіку, тож їй потрібно щороку зростати на понад 5%, щоб не розбудити свої економічні хвороби.
Імовірність рецесій залежатиме від того, наскільки жорстко діятимуть центральні банки.
Якщо темпи зростання цін зменшаться, то сильно підвищувати ставки не буде потреби, і бізнес видихне з полегшенням. Якщо ж інфляція буде високою, то для її приборкання регуляторам доведеться підвищувати ставки і "ламати" економіку.
Поки що ситуація обнадійлива. Падіння цін під кінець 2022 року навіть змусило деякі інституції скорегувати свої прогнози на 2023 рік у сторону більшого зростання ВВП.
Проблема в тому, що інфляцію можна підігрівати штучно, чим користується Росія, маючи вплив на енергетичні ринки.
Очікується, що через кілька років цей вплив буде нівельований, а зростання цін повернеться до нормального рівня. МВФ прогнозує, що у 2022 році глобальна інфляція становитиме 8,8%, у 2023 – 6,5%, у 2024 – 4,1%.
Отже, світову економіку ще має "потрясти", але майбутнє вже не таке туманне.
Проблема голоду не вирішена
За даними ООН, у 2022 році недоїдали 828 млн людей. Це сталося через 50-відсоткове зростання цін на пшеницю у березні, викликане блокадою українських портів та санкціями проти РФ.
Частково це питання вирішили завдяки "зерновому коридору", який дозволив вивозити українське зерно на світовий ринок.
За інформацією Міністерства інфраструктури, з 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 569 суден, які експортували 14,3 млн тонн українського продовольства.
Росія штучно гальмує пересування суден "зерновим коридором", не допускаючи збільшення кількості інспекційних груп.
У жовтні Туреччина та ООН почали проти волі Росії збільшувати кількість інспекторів. Посередники теж заявили, що коридор працюватиме навіть без участі країни-агресора.
Улітку західні країни дали зелене світло своїм трейдерам на перевезення російських зерна та добрив. У 2022 році експорт російських зернових культур майже відповідав показникам 2021 року.
Порти знову запрацюють. Що підписали в Стамбулі та як тепер Україна буде вивозити зерно?
Усі ці заходи разом із загальним гальмуванням світової економіки призвели до повернення цін на рівень початку 2022 року. Здавалося б, проблема пішла на спад, однак радіти ще рано.
По-перше, індекс цін на їжу Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) коливається біля найвищого рівня в історії, а країни бідніють через високу інфляцію та надмірне укріплення долара щодо інших валют.
Високі ціни можуть вдарити по великих країнах-імпортерах, серед яких значні запаси продовольства має лише Китай. Багаті монархії Перської затоки знайдуть зерно на ринку, однак біднішим країнам Африки та Азії буде значно важче.
По-друге, у світі стає менше добрив, адже ключові постачальники випадають з ринку.
Білорусь після того, як з її території росіяни завдавали удари по Україні, втратила доступ до Балтійських портів, експорт з РФ може скоротитися на 17% через санкції, а Китай зменшив квоти на продаж добрив, щоб задовольнити свої потреби.
Усе це – на тлі газової кризи, яка змусила країни ЄС зупинити низку великих агрохімічних підприємств.
Світовий індекс цін на добрива вдвічі вищий, ніж два роки тому. Аграріям доведеться зменшувати внесення добрив, що позначиться на врожаї. Особливо важко буде країнам Африки, які мають низьку якість врожаю і менше грошей.
Робота над помилками в енергетиці
Політичні суперечності, які склалися в останні роки, підігріватимуть ціни на енергоринках. Конфлікти ОПЕК+ із країнами G7 та Росії з Євросоюзом впливатимуть на вартість нафти та газу.
Лідери картелю не приховують, що продовжуватимуть штучно обмежувати видобуток та утримувати нафтові ціни на високому рівні. Вони хочуть, щоб їх галузь знову стала привабливою для інвесторів.
Раніше нафтові компанії втратили фінансування через падіння цін та "зелений" курс країн G7.
Якщо до принципової політики картелю додати нафтове ембарго проти Росії, припинення локдаунів у Китаї та виснаження запасів пального в США, то шансів на зниження цін стане ще менше.
JPMorgan очікує, що середня ціна на нафту у 2023 році становитиме 90 дол за бар, а Morgan Stanley та Goldman Sachs говорять про 110 дол.
Ціни на російську нафту обмежують, але не можуть визначити рівень. Що відбувається?
Світові ціни на газ теж будуть високими. Диверсії на "Північних потоках" та небажання Росії прокачувати ресурс через сухопутні газопроводи створюють гострий дефіцит блакитного палива в Євросоюзі.
Країни блоку будуть скуповувати скраплений газ на світовому ринку та створювати на нього ажіотажний попит.
Поки що ЄС має значні запаси, тому ціни далекі від пікових. Після зими запаси виснажаться і країнам доведеться шукати паливо на світових ринках. Популярною є думка, що підготовка до наступної зими може бути важчою, ніж до цієї.
Така ситуація на двох головних енергоринках означає дві речі.
Перша – епоха високих світових цін триває, і сподіватися на її завершення не варто. Нарощування видобутку нафти та розбудова газової інфраструктури в Європі потребує більше часу.
Друга – високі ціни стимулюватимуть інвестиції та інновації в енергетиці. Очікується, що через кілька років нафтова галузь частково подолає недоінвестованість та збільшить видобуток, а ЄС розбудує газову інфраструктуру та позбавиться залежності від Росії.
До кінця 2023 року Німеччина побудує пʼять терміналів для скрапленого газу, хоча раніше не мала жодного. Катар та США нарощують експорт СПГ, а країни Євросоюзу активно інвестують у розширення газопроводів із сусідніх країн.
Зрештою, енергодефіцит може змусити країни виправити поспішні рішення, ухвалені під впливом ідей радикального "озеленення" енергетики. Наприклад, держави можуть переглянути негативне ставлення до АЕС.
Мілітаризація
Сучасні проблеми системи глобальної безпеки, піднесення нових регіональних лідерів та неспроможність міжнародних інституцій вирішувати конфлікти змусили світ тримати порох сухим.
За даними Стокгольмського інституту дослідження миру (SIPRI), світові витрати на оборону за шість років зросли на 19% і у 2021 році перевищили 2 трлн дол. Вторгнення Росії в Україну та напруга навколо Тайваню закріпили цей тренд.
Низка країн ЄС у 2022 році оголосила про багатомільярдні кампанії з переозброєння, що не було характерно для блоку в останні десятиліття.
Лише Німеччина заявила про намір створити фонд для модернізації збройних сил на 100 млрд євро, що канцлер країни Олаф Шольц назвав "історичним зсувом у політиці безпеки".
Привид Третьої світової. Як Росія та Китай змусили переозброїтись увесь світ
Глобальна мілітаризація зачепила весь світ. Це підвищує градус напруги та повертає країни до гонки озброєнь.
Аналітики SIPRI констатують, що скорочення арсеналів після холодної війни підходить до завершення, а країни ядерного клубу приділяють більше уваги модернізації ядерних ракет.
З одного боку, це стимулюватиме військову промисловість і дозволить окремим країнам заробити.
З іншого боку, це неабиякий ризик для світової економіки. Потенційний конфлікт Ірану із Саудівською Аравією загрожує постачанню нафти, війна в Україні – продовольчій безпеці, а вторгнення на Тайвань – експорту чипів.
Світова торгівля влаштована так, що основні морські шляхи проходять через вузькі місця, нестабільність у яких може викликати шок.
Передбачити динаміку того чи іншого конфлікту неможливо. Однак навіть його загроза в певному регіоні змушує бізнес панікувати та зривати свої плани, а інвесторів – десять разів думати, перш ніж вкладати туди свої гроші.