Ситуація на українсько-польському кордоні залишається катастрофічною. 

Черга з понад 2 600 вантажівок розтягнулася на 58 км і майже досягає міста Ковеля. Вантажівки повільно рухаються в бік пункту пропуску "Ягодин".

Затори на контрольно-пропускних пунктах є завжди, однак влітку ситуація загострилася через непорозуміння з польською стороною. Поки країни намагаються домовитися, бізнес щодня зазнає мільйонних збитків.

Як це питання буде вирішуватися, що заважає прискорити рух і коли далекобійники зможуть перетинати кордон у стандартному режимі?

Черга на сотні мільйонів

Виникненню затору на польському кордоні сприяли кілька факторів.

Перший – українські фермери збирають урожай та продають його в сусідні країни. За даними Мінагрополітики, у серпні автотранспортом було експортовано 625 тис тонн продовольства, що в сім разів більше, ніж у квітні.

Другий – Польща мала б пришвидшити фітосанітарну перевірку українських вантажів, бо тепер Україна експортує втричі більше продовольства автошляхами. Однак обстеження вантажів уповільнилося.

За словами заступника міністра інфраструктури Мустафи Найєма, у кінці серпня швидкість фітосанітарної перевірки зменшилася в чотири рази порівняно з довоєнним періодом.

Третій – страйки польських далекобійників, які блокують дорогу. Вони протестують через втрату можливості проїзду поза чергою.

Польща пропускає втричі менше вантажівок, ніж Україна. "З 4 по 5 лютого на пункті пропуску "Ягодин" ми прийняли 2 066 вантажних автомобілів, а з України в Польщу потрапило 619", – сказав голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко.

Це може стати важким випробуванням для української економіки. Автошляхи через західний кордон є найбільшим джерелом валюти для українських експортерів і надійним плечем під час блокади портів. На пункт пропуску в Ягодині припадають 40% усього автомобільного експорту України.

За словами голови Державної митної служби Вячеслава Демченка, кожен день простою цього пункту коштує українському бюджету 55-60 млн грн.

Перевізники змушені терпіти збитки. Якщо раніше в черзі на польському кордоні доводилося сточти три-чотири дні, то тепер – сім-десять днів. За словами керівника департаменту міжнародних автоперевезень компанії Zammler Олександра Кирилюка, кожен день простою коштує фірмі 100 євро за вантажівку.

Це далеко не всі збитки. Кирилюк зазначив, що компанії, які запізнюються до своїх клієнтів, змушені сплачувати штрафи до 400 євро за добу.

Також компанії щодня втрачають гроші, які могли б заробити за відсутності заторів на кордоні. За словами Кирилюка, доба затримки однієї вантажівки коштує їх компанії 375 євро.

50-кілометрові черги вдарили і по експортерах. Через нестачу транспорту ставки на фрахт зростають і фермери отримують менше чистого прибутку. Простій вантажівок поглибить дефіцит, наслідки якого будуть відчутні багато тижнів.

Криза вдарила і по водіях, адже вони не мають елементарних зручностей для проживання на кордоні. Далекобійники ночують в автівках, мають обмежений доступ до туалету та питної води. Нервове напруження призводить до конфліктів.

"Деякі водії починають шукати можливості проїхати без черги або обійти її через польові дороги. Нервове навантаження зростає. Коли водій перебуває в машині десять днів, самі розумієте, який в нього психічний стан.

Це провокує "сплески" на пунктах пропуску. Регулярно трапляються бійки. Б’ють навіть транспорт, який намагається проїхати без черги", – сказав Кирилюк.

Не поділили смугу

Під час війни Україна домовилася з Польщею пропускати порожні вантажівки без черги. У Ягодині для цього виділили окрему смугу. Угода взаємовигідна: українці могли швидше відправляти машини за пальним або гуманітарною допомогою, а поляки пришвидшили проїзд своїх вантажівок в Україну.

Однак уже влітку українським та польським далекобійникам стало тісно. Кількість заповнених машин з українського боку почала різко зростати завдяки транспортному безвізу з Євросоюзом та через відсутність альтернативних шляхів для експорту. Заповненим вантажівкам доводиться постійно пропускати порожні.

Поляки на виїзд з України здебільшого ведуть порожній транспорт, а українці – заповнений.

Польща та Україна підписали меморандум про ліміт автомобілів на добу, які можуть перетинати кордон. Проблема в тому, що польські служби включають у цей ліміт і завантажені, і порожні вантажівки.

Юридично Польща виконує меморандум, але фактично через пріоритетність черги кордон перетинало значно більше порожнього транспорту, ніж завантаженого. Через це експорт з України майже не працював.

Поки одна українська машина тиждень стояла з вантажем у 60-кілометровій черзі, повз неї могла двічі проїхати одна і та ж порожня вантажівка, яка їздить туди-сюди з польськими товарами. Так відбувалося, бо черга в Україну порівняно невелика. Виконавши замовлення, порожнє авто виїжджало в Польщу через пільгову чергу.

Це дратувало українських далекобійників і вони перекрили пільговий рух водіям на порожніх вантажівках.

У коментарі ЕП Найєм наголосив, що Україна не прибирала норму для пропуску порожніх автомобілів поза чергою і готова її виконувати.

Водночас проконтролювати 58-кілометрову чергу в Ягодині та змусити українських водіїв пропускати порожні вантажівки, як передбачено домовленостями, влада не може.

"Важко пояснити нашим перевізникам, чому вони повинні чекати десять днів, тоді як польські перевізники без проблем заїжджають в Україну, швидко виїжджають без черги і продовжують заробляти", – сказав Найєм.

Тепер в одній смузі стоять і заповнені, і порожні авто, що збільшує довжину черги.

Протести в обидва боки

Пропуск автомобілів у Ягодині йде в’яло, бо з’явилася проблема з польськими фітосанітарними службами. За даними Мінінфраструктури, вони почали перевіряти українські вантажівки з продовольством учетверо повільніше.

За словами Найєма, польських працівників фітосанітарних служб на кордоні небагато. Вони скасували цілодобовий режим роботи, і пропускна здатність пункту впала.

Польські ж інспектори жаліються на неправильно оформлені українцями документи, що займає в них багато часу.

Це лише підігріло напругу. Польські водії заблокували дорогу і вимагають пришвидшити перевірку вантажівок, забезпечити пільговий проїзд порожнього транспорту і позбавити Україну транспортного безвізу.

Виконання останньої вимоги позбавить Україну частини експорту. В умовах дозвільної системи Україна не перевезе багато вантажів у ЄС, адже ліміт дозволів на перетин кордону швидко закінчиться.

Українські далекобійники теж погрожують перекрити дорогу, якщо не будуть виконані їх умови: пришвидшити фітосанітарну перевірку, забезпечити водіям комфортне перебування в чергах та не допустити скасування транспортного безвізу.

Чи може затримка транспортування українського продовольства бути вигідною для польського бізнесу? Так.

Польська влада і раніше захищала свій ринок. У 2019 році вона зменшила українським вантажівкам кількість дозволів на перетин кордону з 200 тис до 160 тис і скорочувала їх аж до повного скасування дозвільної системи у 2022 році.

Зі слів аналітика консалтингової компанії Barva Invest Павла Хаустова, у світі є практика введення імпортних мит або квот. Їх мета – на певний час обмежити постачання зерна з інших країн. Під час жнив це підтримує ціни на внутрішньому ринку і дозволяє місцевим фермерам заробити більше.

Польща не може накласти квоти на Україну, бо ЄС скасував усі обмеження на торгівлю. Однак затримки продовольства на кордоні можуть підіграти польсьским фермерам та зберегти їх від конкуренції з українськими виробниками, які продають свої товари з дисконтом.

Попри це українська влада не звинувачує польських партнерів у навмисному гальмуванні вантажів. Поки що лунають пропозиції взаємних поступок та спроби розвантажити важливу автомобільну артерію.

Коли це скінчиться

Проблему слід вирішувати з двох боків: розвантажити черги і полегшити життя далекобійникам.

Пункти пропуску на західному кордоні працюватимуть в авральному режимі щонайменше до кінця війни. Навіть дводенний простій є стресом для водіїв, не кажучи про аномальні 60-кілометрові черги.

Щоб зберегти здоров’я, далекобійники просять облаштувати біля пунктів пропуску хаби для відпочинку. За словами Кирилюка, логістичні компанії готові платити за ці послуги, адже на проживання водія в машині теж ідуть гроші.

Найєм зазначив, що розбудова таких центрів – питання довгострокової перспективи, адже в бюджеті наразі на це нема коштів. Частково проблему вирішить електронна черга, яка може запрацювати в жовтні.

"Електронна черга мінімізує наші витрати, бо водій буде сидіти вдома, а не зношувати машину, рухаючись по 20 метрів у черзі. Ми будемо точно знати, коли пройдемо кордон, і зможемо ефективніше планувати рейси", – сказав Кирилюк.

Україна найбільше зацікавлена в розвантаженні черг, тому уряд надіслав польсьскій владі низку пропозицій.

Щоб польські фітосанітарні служби могли ефективніше здійснювати перевірку, Україна пропонує збільшити кількість інспекторів та робити попереднє сортування автомобілів за вантажами.

Половина товарів, що проходять фітосанітарний контроль, – це ріпак, який іде транзитом в інші країни для виробництва біопального. Україна пропонує не перевіряти цей товар, а пломбувати вантажівки і відправляти їх у пункти призначення.

Уже є домовленість про відкриття пункту "Устилуг – Зосін" для виїзду порожніх авто. Україна чекає, що Польща вирішить проблему з фітосанітарними службами. Це має стати початком компромісу між двома державами.

Україна також хоче, щоб пропуск порожнього транспорту без черги не враховувався в ліміт пропуску автомобілів через кордон. Тоді Польща зможе пропускати більше українських вантажівок з товаром.

Перші результати перемовин, імовірно, можна буде побачити під час візиту прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького в Україну, який очікується невдовзі.