Зменшення експорту, підвищений попит на валюту та суттєве скорочення міжнародних резервів змусили Національний банк знизити офіційний курс гривні до долара та зафіксувати його на новому рівні.

Хоча надлишковий попит на валюту після девальвації гривні тимчасово вщух (у перший тиждень Нацбанк навіть викупив з ринку 650 млн дол), але значні розриви в державних фінансах та зовнішньому балансі, схоже, знову підживлюють тенденцію до зростання негативного сальдо інтервенцій НБУ.

За даними Нацбанку, з 1 по 12 серпня негативне сальдо інтервенцій на валютному ринку становило 911 млн дол. Для порівняння: за весь липень цей показник становив 1,2 млрд дол, за червень – майже 4 млрд дол.

Саме на стільки обсяги продажу валюти Нацбанком перевищували обсяги її купівлі.

Як змінювалися валютні інтервенції НБУ, мільйони доларів в еквіваленті

До середини травня 2022 року невеликий обсяг інтервенцій проводився в євро, він перерахований у долари за середньомісячним курсом

Джерело: НБУ

Ця ситуація вимагає нових заходів як для зменшення дефіциту держбюджету, так і для протидії надлишковому попиту на іноземну валюту.

Нові податки на імпорт?

Керівництво НБУ оприлюднило пропозиції, які з точки зору регулятора могли б стабілізувати ситуацію на валютному ринку та зменшити фіскальний розрив.

Серед запропонованих заходів – запровадження додаткового оподаткування імпорту з метою "мобілізації доходів бюджету, підтримки конкурентоспроможності вітчизняних виробників та зменшення дефіциту валюти на ринку".

Аналогічне рішення пропонує і група економістів Центру дослідження економічної політики (CEPR).

На необхідності запровадження податку на імпорт наголосив і голова НБУ Кирило Шевченко.

Будь-які податки на імпорт Нацбанк сприймає крізь призму збереження валютних резервів та стримування зростання цін, зокрема на імпортну складову. Це також поліпшить ситуацію з дефіцитом бюджету і зменшить потребу в емісії.

Однак підвищення податку на весь імпорт може негативно вплинути на економіку і нівелювати всі позитивні ефекти, про які заявляє регулятор.

§ Підвищення податків на імпортні товари, у тому числі для ЗСУ та оборони, може суттєво підвищити видатки бюджету, які, скоріше за все, буде фінансувати НБУ через додаткову емісію. Це буде тиснути і на ціни, і на курс.

§ Підвищення цін на пальне, а воно зараз майже все імпортоване, стимулюватиме швидке зростання цін через транспортну складову.

§ Прискорення інфляції через зростання цін імпортної складової та прискорення інфляційних очікувань при фіксованому курсі погіршить цінову конкурентоздатність економіки та змусить НБУ зробити монетарну політику ще більш жорсткою.

В українському експортному виробництві і загалом в економіці велика імпортна складова. Багато національних виробників втрачатимуть конкурентоздатність через зростання видатків, пов’язане з подорожчанням імпорту.

Як розв'язати дилему?

В умовах війни країна не має жити і споживати так, як у мирний час. Перш за все, потрібно підтримувати армію та оборону.

Ідеально було б сприяти критичному імпорту, тобто ввезенню товарів для ЗСУ, оборони та оборонної промисловості: пального, військового обладнання, амуніції, ліків та запчастин.

Цю частину імпорту не потрібно обкладати додатковими митами. Після початку великої війни уряд мав перелік таких товарів, але зараз він суттєво розширився і не відповідає поняттю "критичний імпорт".

З іншого боку, треба обмежити імпорт товарів, не критичних для уряду, населення та бізнесу, купівля яких за кордоном призводить до витрачання дефіцитної валюти і тисне на курс, на чому наголошує Нацбанк.

У першу чергу, це товари групи luxury, тобто предмети розкоші. Потрібно навчитися обходитися без них, коли країна в стані війни. Влада має чітко визначити, що входить у цю групу, та контролювати імпорт цих товарів.

Ідеальним рішенням було б точкове підвищення мит на некритичний імпорт за прикладом точкових дій ЗСУ, які винищують центри управління та склади боєприпасів, витрачаючи рівно стільки дорогоцінних снарядів, скільки потрібно.

На жаль, неякісна система державного управління, зокрема неефективна податкова система та корупція, роблять неможливими ефективне стягнення мита з некритичного імпорту, залишаючи критичний імпорт неоподаткованим.

ЗМІ повідомляють, що уряд готує законопроєкт про додатковий збір на імпорт. Це опосередковано підтверджують представники влади, констатуючи, що додаткові імпортні мита не передбачаються, бо їх важко адмініструвати.

Під "важкістю адміністрування" ховаються глибинні проблеми податкової системи та митних органів. Це стосується достовірності декларування та визначення митної вартості, контролю за розмитненням, сплати мита.

Тому, скоріше за все, буде запроваджений 10-відсотковий додатковий збір на всі валютообмінні операції при купівлі імпортних товарів та послуг.

Запровадження збору на купівлю валюти для імпортних поставок спростить процедуру його утримання, але значно зменшить бажаний позитивний ефект цього фіскального рішення.

Оптимальним рішенням могло б стати цінове обмеження некритичного імпорту без перешкод для ввезення критично необхідних товарів для армії, оборони та підтримки експорту.

На додачу таке рішення могло б стримувати додаткову імпортну інфляцію і тиск на курс. Однак, схоже, податкова система країни не пристосована для втілення таких "точкових" заходів у критичних умовах.

Олександр Петрик, член Ради НБУ з травня 2018 року по травень 2022 року

Стаття надана "Вокс Україна"