Место, куда попадают арестованные миллиардные активы россиян. Кто возглавит АРМА?
З моменту створення у 2016 році Агентство з розшуку та менеджменту активів супроводжує шлейф кримінальних справ, пов'язаних з його керівниками.
Першого голову агентства Антона Янчука уряд відсторонив від виконання обов'язків після звинувачень у зриві опалювального сезону на Львівщині, а недавно він отримав підозру в розтраті 400 млн грн.
Його наступник Віталій Сигидин, який виконував обовʼязки керівника установи до 2021 року, пішов з агентства з підозрою в привласненні 400 тис дол.
У серпні 2021 року обовʼязки голови АРМА почав виконувати Дмитро Жоравович, а у вересні затвердили склад комісії, яка мала обрати нового постійного керівника агентства – уперше за два роки.
Велика війна Росії проти України лише додала ваги цьому питанню.
Саме до АРМА передаються майже всі заарештовані російські та білоруські активи.
Новий керівник повинен буде не лише відстояти репутацію відомства, а й забезпечити, щоб тисячі заарештованих активів не зникли, не знецінилися і після конфіскації пішли на користь держави.
Зараз в управлінні АРМА активи на 5 млрд грн.
Очікувалося, що комісія оголосить імʼя постійного керівника 29 липня. Проте засідання завершилося відтермінуванням рішення до 15 серпня. Жоден кандидат не отримав достатньої підтримки.
Головні претенденти: хто вони
Після 20 засідань конкурсної комісії її члени визначилися з основними претендентами, що дійшли до фінальних співбесід. Проте коли настав час обирати переможця, жоден кандидат не набрав необхідних шістьох голосів з восьми.
За інформацією джерел ЕП, одностайності серед членів комісії досі нема.
Найбільш імовірними претендентами на перемогу називають чинного в. о. голови АРМА Дмитра Жоравовича, ексочільницю Центрального міжрегіонального територіального управління (МТУ) АРМА Ірину Гуменюк та екскерівника юридичного управління АРМА Андрія Потьомкіна. Що про них відомо?
Жоравович до призначення в. о. глави агентства з 2019 року очолював Північно-східне міжрегіональне територіальне управління АРМА.
За час його перебування на посаді відомство не відзначалося особливою ефективністю. Передусім, ідеться про малу кількість успішних конкурсів на пошук управителів майна.
Це не стосується спецпроцедури, яка передбачає передавання через уряд активів критичної інфраструктури до профільних держкомпаній і яку АРМА активно використовує протягом останнього року.
Наразі агентство передало в управління іншим компаніям активи вартістю понад 3,5 млрд грн, активи на 5 млрд грн перебувають в АРМА.
Серед переданих активів – "труба Медведчука", мережа АЗС Glusco, дві ТЕЦ Дубневичів та 26 облгазів. Усі активи за винятком "труби" передали "Нафтогазу" за спецпроцедурою.
Має претензію до Жоравовича Рахункова палата через не запущений реєстр арештованих активів та неефективне використання бюджетних коштів.
У другому випадку йдеться про надто високі зарплати керівників Міжрегіонального територіального управління агентства, яке очолював кандидат. У березні-травні 2022 року вони отримували по 200 тис грн на місяць.
Проблема управління в тому, що воно виконує представницьку функцію і не має реальних повноважень з розшуку чи управління активами.
Про необхідність змінити повноваження установи говорили українські та іноземні експерти, народні депутати і самі працівники Міжрегіонального територіального управління АРМА.
Проте ні на посаді тимчасового голови АРМА, ні в ролі керівника МТУ Жоравович не порушував питання реформи територіальних управлінь, хоча їх повноваження можна змінити наказом голови.
Не намагалася реформувати МТУ й інша кандидатка на посаду Ірина Гуменюк. Вона три роки очолювала таке ж управління і мала б розумітися на ситуації. Водночас кандидатка заявила про такі наміри під час співбесіди.
До переходу в АРМА Гуменюк працювала заступницею керівника апарату Вищого господарського суду, який очолював фігурант справи про втручання в автоматизовану систему розподілу справ Віктор Татьков.
Під час співбесіди вона зазначила, що, займаючись статистикою, бачила, що окремим суддям "автомат" розподіляє більше справ. Проте наголошувала, що за законом керівник апарату несе персональну відповідальність за систему розподілу.
За даними джерел, НАБУ розслідує кримінальне провадження щодо підробки документів кандидаткою.
За неофіційною інформацією, з початку війни Гуменюк відправила співробітників управління в простій, окрім кадровика та бухгалтера, і сплачувала їм значно вищі зарплати завдяки "економії" коштів.
ЕП вдалося підтвердити цю інформацію з двох обізнаних джерел.
Серед імовірних кандидатів також лунало прізвище Андрія Потьомкіна, який доклався до становлення АРМА.
Він працював керівником юридичного управління та був головою тендерного комітету в агентстві в часи Янчука.
Тоді, за даними НАБУ, посадовці АРМА реалізували схему з продажу арештованих активів через СЕТАМ за заниженою вартістю наперед визначеній приватній компанії.
Слідство встановило чотири епізоди злочинної діяльності.
Як наслідок, у липні екскерівник АРМА Антон Янчук та ексначальник управління менеджменту активів центрального апарату Віталій Різник разом з трьома іншими фігурантами схеми отримали підозри.
Проте під час співбесіди Потьомкін переконував, що жодним чином не був причетний до фактів, які розслідує НАБУ.
Між двох вогнів
За даними трьох поінформованих джерел ЕП, у членів комісії немає одностайності ні щодо майбутнього переможця конкурсу, ні стосовно дати повторного конкурсу.
Очікувано, що владі хотілося б мати "зрозумілого" очільника агентства, який шукатиме управителів на російські активи вартістю мільярди гривень.
З одного боку, важливо, аби агентство після двох років невизначеності нарешті отримало постійного голову.
"Якщо до керівника немає питань, він має п'ять років, аби планувати розвиток інституції, впливати на кадрову політику та реформи", – каже заступниця голови фракції "Слуга народу" Галина Янченко, яка опікувалася реформою АРМА.
Крім того, каже вона, оголошення повторного конкурсу може підірвати довіру до конкурсних комісій з огляду на недавній процес обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Хоча комісія визначилася з переможцем ще наприкінці 2021 року, призначити керівника САП спромоглися аж 28 липня.
На іншій шальці терезів – ризик обрати на пʼять років людину, якій не вдасться перервати ланцюг зловживань та визначення "потрібних" управителів.
Це особливо актуально в часи, коли агентству масово передають арештовані російські активи, які згодом повинні піти на повоєнну відбудову країни.
Усі ці фактори впливатимуть на рішення комісії. Якщо її члени не вважатимуть жодного кандидата достойним очолити агентство, вони можуть ухвалити рішення про проведення повторного конкурсу, аби залучити більше кандидатів.
Хоча закон про АРМА не містить такого поняття, для проведення повторного відбору можна застосувати відповідну статтю закону "Про державну службу".
Як пояснює очільниця антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, комісія повідомить уряду, що не може обрати переможця, і Кабмін може оголосити повторний конкурс. При цьому змінювати склад комісії не доведеться.
У процесі обрання голови АРМА є й інший важливий стейкхолдер – міжнародні партнери, які допомагали запускати це відомство. Для них важливо, аби ця людина була доброчесною і відповідала вимогам законодавства.
На думку Янченко, міжнародні партнери не бачать на посаді голови АРМА "старих облич", звільнених з посад після порушення кримінальних справ.
У коментарі ЕП очільник делегації ЄС в Україні Матті Маасікас нагадав, що ЄС не раз наголошував, зокрема у висновку комісії щодо заяви України на членство в Євросоюзі, на необхідності мати вище керівництво антикорупційних інституцій, призначене після прозорого процесу відбору.
"Важливо не терміново завершити відбір та неодмінно призначити нового керівника, а переконатися, що АРМА очолюватиме людина з необхідними професійними компетенціями включно з доброчесністю високого рівня.
Якщо цього можна досягти лише шляхом повторного оголошення процесу відбору, ЄС матиме повне розуміння для такого підходу", – підсумував Маасікас.
Дана Гордійчук, ЕП
Катерина Риженко, Transparency International