За підрахунками Міністерства розвитку громад і територій, за чотири місяці війни в Україні було зруйновано або пошкоджено 116 тис житлових будинків, десятки торгових центрів, підприємств, офісів та іншої нерухомості.

Заступниця директора департаменту житлової політики та благоустрою міністерства Світлана Старцева каже, що 60% пошкоджених будинків потребують капітального ремонту і лише 25% зазнали незначних пошкоджень.

Зазвичай мова йде про розбиті вікна, але в Україні таке скло не виготовляють.

До війни три чверті цього матеріалу країна імпортувала з Росії та Білорусі. Чи вистачить Україні скла і

чи готові українські виробники до збільшення попиту?

Чи є альтернатива російському та білоруському склу

Усе скло, з якого в Україні виготовляють металопластикові вікна, завозять з-за кордону. За даними Державної митної служби, у 2021 році Україна імпортувала майже 340 тис тонн термополірованого скла на понад 4 млрд грн (150 млн дол).

Понад 70% скла завозилися з країн-агресорів. На Росію припадало близько 150 тис тонн, на Білорусь – близько 100 тис тонн. Решту матеріалу в Україну ввозили з Польщі, Туреччини, Болгарії та низки інших країн.

На початку 2022 року Україна збільшила імпорт російського та білоруського скла. За даними митників, у січні-лютому з Росії завезли скла на 273 млн грн, що на 50% більше, ніж за аналогічний період 2021 року. Зростання імпорту з Білорусі за той же період становило 25%, скла поставили на 200 млн грн.

Після початку війни ввозити скло з цих країн перестали. Виконавчий директор

Асоціації учасників ринку вікон та фасадів Олексій Бубнов розповів ЕП, що тепер скло в Україну імпортують з країн ЄС (Польща, Болгарія), Туреччини та Азербайджану. Разом з тим дефіциту скла в країні зараз немає, через значне зниження попиту.

"Порівняно з червнем 2021 року попит на скло зменшився приблизно на 50%, хоча потреби на відновлення дуже великі", – пояснює він. Така ситуація тимчасова і пов'язана із зупинкою будівництва житла, яке було основним споживачем скла. Відкладений попит проявиться ближче до осені.

Для заміни вибитих вікон зараз вистачає складських запасів. Крім того, поки триває гаряча фаза війни, багато людей не поспішають ставити нові вікна. До того ж питання виплат за пошкоджене майно поки що лише обговорюється.

Хай там як, а заміна вікон у 2022 році обійдеться дорожче, ніж у 2021 році. За словами Бубнова, вартість скла за останні дванадцять місяців зросла в півтора разу, а ціни на вікна – мінімум на 50% через подорожчання фурнітури.

Чи вистачить країні вікон

В Україні достатньо виробників вікон. За даними профільної асоціації, у квітні відновили виробництво понад 80% заводів. До 10% потужностей розташовані на окупованих територіях, ще стільки ж – у зоні активних бойових дій.

"Один великий вітчизняний виробник віконного профілю, розташований неподалік Києва, на жаль, зруйнований. Відновити його можна буде лише після війни. Однак він зберіг складські запаси і продовжує працювати.

Інший виробник залишився в окупованій Новій Каховці. Невеликий виробник у Броварах, де потужності не були зруйновані, чомусь досі не почав виробництво. Усі інші, у тому числі імпортери, працюють", – розповідає Бубнов.

Проблем з логістикою вітчизняні виробники не мають. Більшість з них зосереджені в західних областях і столичному регіоні. Українські заводи виготовляють майже всі компоненти для виробництва вікон, окрім скла.

Виробники віконного профілю забезпечують 65-70% потреб ринку, виробники фурнітури – 50%. Деякі з них до великої війни частину продукції експортували.

"У Дніпрі працює один з найбільших заводів в Україні, який робить віконну та дверну фурнітуру. Раніше він експортував багато продукції в Росію. Зараз експорт припинився. Меншу кількість фурнітури компанія експортувала в країни ЄС, тож тепер завод має певні проблеми із збутом", – додає Бубнов.

Чому скло не виготовляють в Україні

В Україні працюють десятки склозаводів, але вони виготовляють переважно склотару. Для сучасних вікон їх матеріал не підходить. Склопакети потребують високоякісного термополірованого скла, яке виготовляють методом лиття у ванні з розплавленим чавуном. Воно ідеально рівне, міцне і прозоре.

Таке скло в Україні виробляв лише лисичанський завод "Пролетарій". У 2014 році він зазнав авіаудару, у 2015 році зупинився через великі борги за газ. "Завод виготовляв енергоощадливе скло. Він збанкрутував", – констатує Бубнов.

Процес виробництва термополірованого скла безперервний і нагадує виплавку сталі. У світі такі заводи зазвичай належать транснаціональним корпораціям.

Як виготовляють термополіроване скло

Зведення заводу з виробництва такого скла, за словами Бубнова, коштує понад 80 млн дол. У 2019 році заговорили про будівництво сучасного склозаводу в Бородянці на Київщині потужністю 600 тонн скла на добу або понад 200 тис тонн на рік. Інвестори збиралися вкласти в проєкт 300 млн дол.

Це покрило б дві третини потреб внутрішнього ринку і зменшило б вартість скла завдяки простішій логістиці. Однак будівництво заводу не почалося.

Тимчасом РФ та РБ були не лише провідними експортерами скла в Україну, а й найбільшими імпортерами кварцового піску – сировини для виробництва скла.

Дані митної служби не дозволяють окремо виділити обсяги експорту кварцового піску, оскільки весь природний пісок має один код. Проте узагальнені цифри свідчать, що найбільшим покупцем українського піску у 2021 році була Росія.

Туди вивезли майже 67% річного експорту, ще 23% придбала Білорусь. Відповідно, уся додана вартість після виробництва скла залишилася там.

Запасів піску в Україні більш ніж достатньо. За інформацією порталу даних видобувної галузі України, у державі є 42 такі родовища. Найбільші розвідані запаси – майже 40% від загальних обсягів – у Харківській області.

Проте в собівартості виготовлення скла частка газу становить 50%. За таких умов навіть тим заводам, які виготовляють скло невисокої якості, вигідніше робити його із склобою, ніж із кварцового піску. Це підтверджують і митники: українські виробники у 2021 році імпортували майже 32 тис тонн склобою.

Через надто дорогий газ узимку 2022 року більшість склозаводів зупинилися.

У Росії та Білорусі склозаводами володіють великі європейські, американські та японські компанії. Деякі з них після 24 лютого згорнули бізнес у Росії.

Наприклад, найбільший у світі японський виробник скла Asahi Glass Co, який має один завод у країні-агресорі, зупинив інвестиції в Росії, а американський Guardian Industries, у якого в РФ два заводи, оголосив про "вихід з російських активів". Це збільшує шанси на появу сучасного склозаводу в Україні.

Бубнов каже, що потенційний інвестор уже є. Він готовий вкладати кошти в такий проєкт, але робитиме це вже після війни.