30 червня почався комерційний експорт електроенергії до Євросоюзу. Спочатку українські кіловати отримала Румунія, через тиждень – Словаччина, а найближчим часом поставки підуть в Угорщину.

Наразі обсяги мізерні – 100 МВт, проте з кожним місяцем вони повинні зростати, а разом з ними – доходи держави.

У перспективі продаж електроенергії може принести більше грошей, ніж транзит російського газу, який Україна гарантовано втратить.

Що для України означає початок експорту електроенергії до Євросоюзу і скільки на цьому можна заробити?

Екстрена синхронізація

До початку великої війни приєднання української енергосистеми до Європейської мережі операторів системи передавання електроенергії (ENTSO-E) планувалося завершити у 2023 році.

Комерційний експорт очікувався після 2024 року, хоча окремі європейські політики і такі плани називали надто амбітними та оптимістичними.

Спочатку Україна мала пройти два етапи роботи в ізольованому від РФ та Білорусі режимі: узимку та влітку.

23 лютого почалася підготовка до першого етапу, який мав тривати три дні, після чого енергосистему планували знову під’єднати до Росії та Білорусі.

Так і сталося опівночі 24 лютого, а через кілька годин Путін оголосив Україні війну. Тоді стало зрозуміло, що шляху назад нема, і почалися перемовини з європейськими партнерами щодо термінової синхронізації.

Уже 16 березня Україна стала частиною єдиної енергосистеми Європейського Союзу, тобто українські енергетики за кілька тижнів упоралися з тим, що мали робити мінімум півтора року.

Після цього почалася підготовка до наступного етапу – синхронізації ринків, яка відкривала можливості для комерційних перетоків електроенергії. Цей процес теж відбувся в рекордно стислі терміни.

Початок експорту

Довгоочікуваний експорт української електроенергії в Європейський Союз почався 30 червня з поставок у Румунію. 7 липня українська електрика пішла в Словаччину, на черзі – Угорщина.

Щоб постачати струм у ЄС, українські компанії мають викупити доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів на аукціоні "Укренерго". Саме ця державна компанія отримує найбільшу вигоду від експорту електроенергії.

На перших добових торгах за перетин між виробниками спостерігалася жорстка конкуренція. У різні дні в торгах брали участь понад десять учасників, а переможцями визнавалися від пʼяти до девʼяти компаній.

Тільки за два дні "Укренерго" заробило 24 млн грн, і це при мізерних обсягах експорту – 100 МВт. Чому так мало і наскільки цей обсяг може зрости?

Мізерні обсяги експорту пов’язані з технічними передумовами, які перед Україною ставило ENTSO-E.

Наприклад, умовами передбачене встановлення установок Statcom, які мають балансувати українську та європейську системи, унеможливлюючи великі коливання напруги.

Керівник найбільшого приватного виробника електроенергії ДТЕК Максим Тимченко стверджує, що за весь час синхронної роботи в енергосистемі не було жодних суттєвих аномалій.

За його словами, зараз можна експортувати мінімум 800 МВт без встановлення додаткового обладнання і без ризиків для стабільності системи. Загалом же, вважає Тимченко, лінії дозволяють експортувати 1600 МВт.

В "Укренерго" обговорюється питання відновлення лінії "Хмельницька АЕС – Жешув", яка додасть ще 1000 МВт. Поки ж щодня проходять аукціони лише на 100 МВт.

Як пояснює радниця міністра енергетики Олена Зеркаль, домовленості з ENTSO-Е передбачають, що експорт збільшуватиметься поступово, відповідно до результатів кожного місяця.

"ENTSO-E не обмежили потужність, на яку щомісячно може збільшуватися експорт. 100 МВт – це мінімум. Решта залежить від того, які домовленості будуть на політичному рівні", – зазначає вона.

Після встановлення чотирьох установок Statcom вартістю 35 млн дол, які будуть готові до експлуатації влітку 2023 року, Україна зможе відкрити всі свої потужності.

Раніше міністр енергетики Герман Галущенко повідомляв про низку технологічних ініціатив, які дозволять збільшити пропускну здатність між об'єднаною енергетичною системою України та країнами ЄС до 4 ГВт і навіть до 5 ГВт.

Найбільш реалістичний сценарій – 800 МВт до кінця 2022 року, каже Зеркаль.

Скільки це в грошах

Коли Україна скористається всіма можливостями для експорту електроенергії, то зможе отримати не менший прибуток, ніж від транзиту газу.

Якщо в Україні електроенергія коштує близько 75 євро за МВт-год, то в Європейському Союзі ціна не опускається нижче 200 євро за МВт-год.

За даними ExPro, погодинні ціни на ринках "на добу наперед" в Угорщині, Румунії та Словаччині 5-6 липня перевищували ціни на українському ринку в чотири-шість разів.

У цей період ціни на європейських спотових сегментах ринку сягали 440 євро за МВт-год, а мінімальна позначка, до якої опускалася ціна в Румунії – 249 євро за МВт-год.

Якщо відштовхуватися від мінімальної ціни 200 євро за МВт-год, то потужність експорту 2 ГВт означатиме для України понад 3,5 млрд євро на рік (2000 МВт х 24 год х 365 днів х 200 євро).

Якщо Україна використає свій шанс, то найбільше від експорту зароблятиме державна компанія "Укренерго".

"Для прикладу: на першому аукціоні з експорту в Румунію 86% цінового спреду пішли на оплату перетину, тобто "Укренерго", – пояснив Тимченко.

Хто може експортувати

Якщо до синхронізації з ENTSO-E понад 95% експорту електроенергії з Бурштинського острова здійснювала група ДТЕК Ріната Ахметова, то тепер це може робити будь-яка компанія, яка має відповідну ліцензію.

Для цього їй потрібно отримати доступ до перетину на аукціоні "Укренерго", а потім купити електроенергію на ринку.

За словами гендиректора Української енергетичної біржі Олександра Коваленка, біржа адаптувала свою систему до експортних торгів.

Вона дає продавцям інструмент прозорого продажу ресурсу, де ціна електроенергії визначається в результаті конкурентного торгу. "На європейських ринках такі механізми користуються популярністю", – каже він.

Активну участь у щоденних аукціонах щодо перетину беруть 13 компаній.

"У нас є 200 компаній, зареєстрованих як учасники торгів. Це потенціал зростання учасників аукціонів", – заявив заступник голови "Укренерго" Андрій Немировський.

Чи вистачить електроенергії Україні

Через руйнування та окупацію територій Україна втратила велику кількість генеруючих потужностей. Водночас суттєво впало і споживання, через що в енергосистемі спостерігається профіцит.

Один із сценаріїв проходження осінньо-зимового періоду передбачає зупинку експорту і залучення імпорту.

"Ми не будемо експортувати, якщо нам не буде вистачати. Якщо побачимо, не дай Боже, що внаслідок війни станеться дефіцит, ми, звісно, скоротимо експорт з урахуванням обсягу, якого потребуватиме вітчизняне споживання.

Наприклад, узимку експорт може бути меншим, адже головне й першочергове – безперебійно забезпечувати українців електроенергією", – сказав Галущенко.