27 квітня Європейська комісія запропонувала скасувати всі торговельні обмеження для українських товаровиробників. Ідеться про квоти, мита й антидемпінгові заходи, запроваджені на українську металургію.

Остаточно це рішення у ЄС збираються ухвалити найближчими тижнями. Спеціально для України його планують узгодити в пришвидшеному режимі.

Якщо рішення Єврокомісії підтримають усі країни ЄС, воно стане безпрецедентним за всю історію існування Євросоюзу. Ще ніколи там не робили таких торговельних поступок жодній іншій країні.

Європейський ринок – чи не єдиний ринок збуту, який залишився в українських товаровиробників, тож скасування мит та обмежень виявиться для них більш ніж доречним.

Чи всі експортери виграють від вільного ринку з ЄС, який ефект це матиме для України і що це означає для Євросоюзу?

Чим Україна торгує з ЄС

Європейський Союз – найбільший торговельний партнер України.

За даними Держстату, у 2021 році експорт українських товарів та послуг до ЄС сягнув 26,8 млрд дол. Обсяг імпорту 27 країн ЄС в Україну становив 28,9 млрд дол.

Абсолютні цифри товарного обороту з ЄС зростали з 2015 року. Винятком став лише кризовий для світу 2020 рік. Попри це, за останні шість років обсяги експорту збільшилися більш ніж удвічі, імпорту – на 88%.

Частка країн ЄС в українському експорті за цей час зросла з 34% до майже 40%.

Наразі найбільші статті українського експорту до Євросоюзу – чорні метали, залізні руди, зерно та олія, на які припадає близько половини продажів у цьому напрямку.

Переважна частина українського експорту до ЄС – сировинні товари. Натомість звідти Україна імпортує обладнання, машини та інші товари з високим ступенем обробки.

Які є обмеження на торгівлю з ЄС

1 січня 2016 року між Україною та ЄС почала діяти угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі, яка передбачала скасування більшості митних обмежень на значну частину українських товарів.

Проте навіть через шість років після початку дії зони вільної торгівлі торгівля з ЄС не стала справді вільною.

Європейський Союз продовжує захищати свій ринок, використовуючи для цього різні перешкоди для українського експорту. Зокрема, на деякі українські промислові товари досі поширюються торговельні мита.

"На 166 ліній промислових товарів у нас ще не закінчився перехідний період угоди про зону вільної торгівлі. На них у ЄС діють ставки мит у розмірі 0,5-1%. Це перехідний період, відповідно, дія мит повинна закінчитися 1 січня 2023 року", – пояснив ЕП торговельний представник України Тарас Качка.

Для деяких інших українських товарів, переважно фруктів та овочів, діяла система "вхідних цін". Вона працює як надбавка на ціну товарів українського експорту, яку розраховують на підставі середньоєвропейських цін на цей же товар.

Тобто якщо вартість українських яблук при ввезені в ЄС становить 1 євро, а їх середня ціна в Євросоюзі – 3 євро, то надбавка (мито) для виробника буде 2 євро. Це робиться для вирівнювання цін.

Ще один вид торговельних обмежень – квоти, тобто певний обсяг товару, який можна ввозити в ЄС без сплати мита. Усе, що перевищує квоту, обкладається митом, що збільшує ціну такого українського товару.

Квоти діють на 40 категорій товарів, зокрема на мед, томатну пасту, куряче м'ясо.

Крім звичайних торговельних обмежень, на деякі українські товари ЄС запровадив спеціальні обмеження у вигляді антидемпінгових мит. Їх встановили для українських труб (8%) та гарячекатаного прокату (60 євро за тонну).

ЄС пропонує скасувати ці обмеження на рік. Якщо таке рішення ухвалять, то українські виробники продаватимуть продукцію на рівні з іншими європейськими колегами, і Україна стане частиною європейського економічного простору.

Які перешкоди залишаться

Пропозиція ЄС щодо спрощення торгівлі з Україною передбачає скасування всіх торговельних обмежень для українського експорту, однак неторговельні залишаться.

Чинними будуть вимоги щодо відповідності українських товарів європейським стандартам якості. Іншими словами, ті компанії, які й раніше не могли експортувати товари до ЄС, не зможуть цього робити навіть після скасування всіх мит.

Ще одна суттєва перешкода – війна та її наслідки. Багато компаній в Україні постраждали від бойових дій.

Деякі виробничі потужності зруйновані, а деякі підприємства опинилися в тимчасовій окупації, звідки не можуть вивезти товари на підконтрольну українській владі частину країни, не кажучи про ЄС.

Багато уцілілих компаній зіткнулися з низкою інших проблем. Війна відрізала Україну від моря, на яке припадали 60% експорту. Дефіцит пального, черги на кордонах, знищення логістичних центрів ускладнили експорт товарів у ЄС.

Вивезти мільйони тонн української аграрної та металургійної продукції залізничним та автомобільним транспортом майже неможливо, зокрема через різну ширину колій в Україні та ЄС.

Імовірно, проблеми з логістикою залишатимуться навіть після звільнення українського експорту від обмежень при ввезенні до ЄС, тому для багатьох виробників відкриття Євросоюзом свого ринку може пройти непоміченим.

Які галузі виграють найбільше

Виграють виробники товарів, які мали невеликі квоти на експорт без сплати мит. Як правило, щороку такі квоти вибиралися в перші ж місяці.

"За окремими товарами, навіть за наявності мит, наш експорт іде у великих обсягах і після вичерпання квот.

Це мед, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, ячмінна крупа та борошно, солод, пшенична клейковина, цукор, крохмаль, овес, м’ясо птиці", – зазначає голова робочої групи з питань міжнародної торгівлі Американської торговельної палати в Україні Анжела Махінова.

Тимчасове скасування обмежень особливо вигідне для металургів, з продукції яких знімуть антидемпінгові мита. Правда, скористатися перевагами вільної торгівлі з ЄС вони зможуть хіба що після деблокади морських портів.

Завдяки цьому українські товари будуть конкурентоспроможними на ринку ЄС.

По-перше – завдяки нижчій частці витрат на оплату праці в собівартості товарів. По-друге – завдяки сприятливим податковим правилам, встановленим в Україні на період воєнного стану.

Як це допоможе Україні

Після початку активних бойових дій і втрати доступу до морських перевезень кордон з ЄС став єдиним вікном для української торгівлі із зовнішнім світом.

Ідеться не лише про ЄС. Україна продовжує продавати товари, зокрема аграрні, до країн Африки та Азії транзитом через порти європейських держав.

Як пояснив Качка, часто на товари, які йдуть через ЄС транзитом, поширюється режим імпорту.

Тобто зараз країни ЄС застосовують до них ті ж квоти та мита, як і до товарів, які Україна продає в Євросоюз. Тепер їх тимчасово скасують, і в кінцеві пункти призначення українські товари надходитимуть за необтяженими митами цінами.

Рішення ЄС про відкриття ринку значно спростить життя транзитному експорту і знизить адміністративні витрати, пов’язані із сплатою мит, збільшить прибутки експортерів та підвищить конкурентоспроможність їх продукції.

Що отримає ЄС

Рішення ЄС відкрити ринки для України – важливий жест підтримки держави в умовах війни. Проте користь від нього отримають і жителі Євросоюзу.

Війна в Україні спричинила глобальний збій ланцюгів постачання сільськогосподарської та металургійної продукції. Як наслідок, ціни на ці товари стрімко полетіли вгору.

Так, ціни на пшеницю з лютого зросли на 50%. Дорожчають й інші культури, а вони тягнуть вгору ціни на продукти.

Усе це відбувається в умовах рекордної інфляції в єврозоні. У березні ціни в ЄС виросли на 7,5% проти березня 2021 року. Це максимальний показник за всю історію існування європейської валюти.

Для приборкання інфляції, особливо її продуктової частини, європейці потребують більшої пропозиції сільськогосподарських продуктів, і відкриття свого ринку для України – один із шляхів вирішення цієї проблеми.

Збільшення експорту української металургії теж вигідне для ЄС, адже ціни на сталь після вторгнення Росії до України також суттєво зросли.

В умовах дефіциту сталі на світових ринках, який спричинило падіння виробництва в Україні та знищення промислових потужностей у Маріуполі, ЄС обмежив експорт російської продукції.

Дефіцит чорних металів гостро відчувають європейські виробники, що загрожує втратою десятків тисяч робочих місць.

Тож скасування мит та антидемпінгових заходів проти української металургії може стати рятівним колом для європейської промисловості. Звісно, якщо вдасться розв'язати основні проблеми з логістикою.

Фото на головній: ua.depositphotos.com