Докази звірств путінської армії терористів, які на початку квітня побачив увесь світ, змусили Захід посилити тиск на диктаторський режим.

8 квітня Європейська Рада ввела проти Росії п’ятий пакет санкцій. Окупантам заборонили користуватися портами та дорогами країн ЄС.

З літа Європейський Союз припинить імпортувати вугілля, а вже зараз відмовиться від постачання російських алкоголю, деревини, цементу та інших товарів.

Ці санкції мали б завдати значного удару по російській торгівлі, однак картину зіпсувала низка винятків, через які путінський режим продовжить отримувати валюту та фінансувати воєнні злочини в Україні.

Що насправді означає блокування портів та доріг для країни-агресора?

Блокування морських портів

За даними Організації об'єднаних націй, 80% усієї товарної торгівлі повʼязані з морем.

Порти – це вікно на світовий ринок, яке росіяни протягом останнього десятиліття максимально розширювали. Для цього була схвалена федеральна програма "Розвиток транспортної системи Росії".

З 2010 року по 2019 рік товарообіг російських портів зріс більш ніж на 60% до 840 млн тонн. Попри коронакризу 2020-2021 років, цей показник зменшився лише на 5 млн тонн.

Понад 77% товарообігу РФ припадають на експорт, 10% – на внутрішні перевезення, 8% – на транзит, 5% – на імпорт.

Після анексії Криму проти РФ ввели санкції, однак вони не загальмували розвиток морської торгівлі окупантів. У 2023 році вони планували довести річний товарообіг в портах до 1 млрд тонн, обігнавши Британію, Австралію та Японію.

У 2022 році морська торгівля Росії вперше опинилася під прицілом західних санкцій.

Щоб обмежити валютні надходження путінського режиму, що спрямовуються на фінансування армії терористів, Євросоюз та Британія заборонили російським суднам заходити до своїх портів.

Це мало би позбавити експортерів країни-окупанта ланцюгів постачань та заблокувати роботу транспортних компаній. Однак після публікації остаточного варіанта рішення виявилося, що обмеження передбачають низку винятків.

Російським суднам дозволено заходити до портів, якщо вони перевозять нафту, нафтопродукти, газ, ядерне паливо, титан, алюміній, мідь, нікель, паладій, залізну руду, продовольство, фармацевтику та інші гуманітарні товари, а також вугілля до 10 серпня 2022 року.

Усі ці винятки за обсягами становлять 80% російського експорту. На нафту і нафтопродукти припадають 50% усіх експортних морських перевезень.

За підрахунками видання BlackSeaNews, країни ЄС та НАТО лише за другу половину березня прийняли 86 нафтових танкерів з Чорного та Азовського морів, які перевозили сировини на 3,9 млрд дол.

Це еквівалент ціни 600 ракет "Калібр", якими путінські терористи обстрілюють українські міста.

Санкції вдарять лише по експорту вугілля, частка якого у вантажообігу становить 20%, і лише після 10 серпня. До цього часу росіяни матимуть доступ до європейського ринку для виконання раніше укладених контрактів.

Формулювання критеріїв "російськості" суден дозволяє обходити санкції та продовжувати торгівлю.

Наприклад, Велика Британія заборонила заходити в порти всім суднам, пов’язаним з російськими компаніями, однак вантажів це не стосується. Виходить, що судна під прапорами інших країн можуть перевозити російську нафту або скраплений газ для британських клієнтів.

Аналогічна історія із санкціями Євросоюзу, який заборонив заходити до своїх портів суднам під російським прапором.

Серед моряків популярна практика зміни країни реєстрації судна. Існує навіть поняття "зручний прапор", під яким найбільш вигідно вести торгівлю.

Вибір юрисдикції пов’язаний з особливостями оподаткування та контролю за суднами в кожній країні, яка надає можливість користуватися своїм прапором.

Аби російські судна не заходили до європейських портів під іншими прапорами, ЄС розширив заборону на всі судна, які до 24 лютого 2022 року мали російську юрисдикцію, але після військового вторгнення путінської армії змінили її.

Така норма унеможливить обхід санкцій шляхом зміни юрисдикції. Однак вона не стосується суден, що належать російським компаніям, які до початку війни ходили під прапорами інших країн.

У 2020 році російський торговельний флот налічував 1 176 суден, з яких 247 ходили під прапорами інших країн. Тобто 21% флоту окупантів може уникнути санкцій.

За словами головного редактора BlackSeaNews Андрія Клименка, судно треба вважати російським не за ознакою прапора, а за країною реєстрації компанії-власника.

Реєстрацію компанії-власника змінити складніше, але теж можливо. Якщо власником судна буде компанія з офшорних островів, а керуватиме ним російський оператор під прапором Мальти, то жодних утисків воно не зазнає.

Крім того, санкції не поширюються на судна, які належать компаніям з країн ЄС. Це означає, що криваву російську нафту зможуть перевозити танкери інших країн без загрози потрапити під обмеження.

За даними моніторингу BlackSeaNews, з акваторій Азовського та Чорного морів російські судна і так транспортують невеликі обсяги нафти – 25%. Решту перевозять танкери, які належать компаніям з країн ЄС.

Якби західні країни хотіли одразу вдарити по торгівлі з Росією, вони б накладали ембарго на купівлю всієї нафти та нафтопродуктів країни-агресора. Проте, як виявилося, мало хто готовий відмовитися від російських енергоносіїв.

Поточне рішення є спробою західних країн тягнути час для пошуку інших постачальників нафти. Після цього вони, імовірно, відмовляться від імпорту з Росії. До кінця 2022 року це обіцяють зробити Велика Британія, ФРН та Франція.

З одного боку, пакет санкцій у поточній редакції не позначиться на російській торгівлі, хоча і створить певні труднощі для логістичних компаній.

З іншого – наявність такого механізму може бути основою для розширення обмежень. Якщо Україна продовжуватиме боротьбу та через союзників просуватиме розширення санкцій, то список винятків можна буде скоротити.

Важливо, що згадані винятки є правом країн, але не обов’язком. Це означає, що кожен член ЄС може заборонити доступ у свої порти російським суднам, посилаючись на норми санкцій.

Потрапляння російської морської торгівлі під приціл санкцій – важливий елемент приборкання агресора. Це позбавить його вікна для отримання валюти і буде симетричним заходом у відповідь на блокування морської торгівлі України.

Тим паче, що Росія давно використовує блокаду портів як інструмент впливу, перекриваючи Керченську протоку або проводячи навчання на українських торговельних шляхах.

Блокування доріг

Українські активісти з перших днів війни намагалися блокувати вантажообіг на білорусько-польському кордоні. Вони вимагали зупинити торгівлю ЄС з агресором, яка майже повністю здійснювалася через білоруську територію.

Сприяла цьому Польща. Вона загальмувала проходження автомобілів на білоруському кордоні, пропускаючи у два-три рази менше машин, ніж зазвичай. Черга з вантажними авто вишикувалася на десятки кілометрів.

Норму про заборону перевезень і транзиту дорогами ЄС для російських автомобільних компаній включили до п'ятого пакета санкцій, але і тут не обійшлося без винятків.

По-перше, країни ЄС дозволили перевозити вантажі до російського ексклава в Калінінград.

По-друге, до Євросоюзу можна постачати ті ж товари, які стосувалися морських перевезень. Країни так само можуть користуватися винятками.

Російські перевізники сподіваються обійти санкції та продовжити імпорт з ЄС через інші країни.

За словами одного з учасників ринку, Казахстан уже приймає повітряні судна із західних країн та розмитнює товари в себе. Потім вантаж забирають російські компанії.

Щоб працювати за таким транзитним маршрутом, російські підприємці використовують власні компанії у ЄС та Казахстані.

Таких маршрутів стане більше. За даними української розвідки, Грузія вже налагоджує контрабандні потоки підсанкційних товарів до Росії.

За словами заступника міністра інфраструктури Мустафи Найєма, росіяни можуть зареєструвати автомобільну компанію в інших країнах та продовжити користуватися європейськими дорогами.

На його думку, щоб обмеження були ефективними, потрібно скасувати всі винятки та вводити санкції не за ознакою належності транспортного засобу, а за ознакою походження капіталу компанії. Цього зроблено не було.

Утім, є і позитивний бік. Через закритий шлях до ЄС окупанти спробують переорієнтувати потоки на Китай. Проте даватимуться взнаки більша відстань та обмежена пропускна здатність переходів через кордон.

Розтягнута логістика накладеться на дефіцит автомобільних запчастин, який зробить обслуговування вантажівок удвічі дорожчим. У підсумку ціни на вантажні перевезення для росіян зростатимуть.

За оцінкою російської компанії GoTrans, вартість вантажних перевезень зросте на 60%. Через це товари для шанувальників путінської диктатури суттєво подорожчають.

У майбутньому санкції стосовно російських компаній можуть стати більш жорсткими. У ЄС триває велика дискусія між країнами з різною залежністю від російських товарів.

Деякі держави намагаються відтягнути момент введення повного ембарго, тому Україні потрібно продовжувати перемовини з європейськими партнерами та добиватися реальних санкцій, а не половинчатих заходів.