У мирний час роздрібна торгівля – одна з найбільших складових української економіки. Вона генерує близько 8% ВВП країни, а за 2021 рік оборот у закладах цього сектору сягнув 430 млрд грн.

У воєнний час ритейл є однією з ключових галузей, яка забезпечує цивільних та військових продуктами харчування, ліками, засобами зв’язку і рештою важливих товарів.

Компаніям, які працюють на цьому ринку, знадобилося кілька тижнів, щоб пристосуватися до роботи у воєнних умовах: переміщувати товари на опорні магазини та зачиняти менші об’єкти, аби запобігти виникненню дефіциту.

Схоже, їм це вдається, адже пустих полиць у магазинах, які зустрічалися ледь не в кожному населеному пункті в перші дні війни, зараз дедалі менше.

ЕП запитала в представників трьох критичних сфер українського ритейлу, як вони працюють у воєнних умовах, чи вистачить українцям запасів, і що змінилося за місяць повномасштабної війни.

Продовольство

Більшість українців з початку війни бодай раз зустрілися з порожніми полицями супермаркетів.

Через високий попит, масове переміщення населення до західних регіонів та пошкодження інфраструктури мережам довелося за кілька днів змінити свої плани і маршрути доставки продуктів.

Найбільша мережа супермаркетів АТБ переорієнтувала логістику з розподільчого центру під Києвом на центри в інших регіонах. Понад 300 магазинів мережі не працюють на окупованих територіях та в містах, де тривають бої.

Зачинила частину магазинів і Fozzy Group, яка оперує мережами "Сільпо", "Фора" і "Thrash! Траш!". Крім магазинів у містах, що перебувають під обстрілами, група зачинила частину супермаркетів у великих містах, але лише там, де поблизу є один або кілька магазинів мережі.

Це робиться для звуження мережі, забезпечення ширшого асортименту товарів і більш прогнозованих та регулярних поставок у супермаркети. Наразі працюють близько 80% магазинів Fozzy Group.

В АТБ пояснюють, що запровадили "механізм базових опорних магазинів" у великих містах. Такі точки максимально наповнюють товарами, які можна далі поетапно доставляти в решту магазинів в обласних центрах.

У мережі констатують, що виробництво деяких продуктів – макаронів, м’яса, набілу – упало, тож при закупівлі товарів АТБ збільшує обсяг імпорту та шукає альтернативних постачальників.

Цим же шляхом пішла і Fozzy Group. Компанія імпортує заморожену рибу, овочі, фрукти, крупи, консерви.

Фірма змінила асортимент товарів відповідно до вимог воєнного часу і тепер фасує десятки тонн круп щодня. Утім, повністю покрити потреби поки що не вдається.

В обох мережах говорять про затримки в логістиці і пошук прямих постачальників, які б доставляли товари відразу в магазини. Як днями повідомили в АТБ, мережа запустила прямі поставки з Польщі, країн Балтії і Туреччини.

Щоб компенсувати часові втрати і частину ризиків, АТБ почала доставляти частину продуктів до низки міст залізницею. Так само відбувається й імпорт продуктів.

Мережі підкреслюють, що найбільші проблеми – в окупованих чи заблокованих містах. Ворог не дотримується обіцянок про "зелені коридори", тому ввезти продовольство в ці міста вкрай важко.

Фармацевтика

У перший місяць війни для багатьох стала реальністю нестача медикаментів. В одній з найбільших аптечних мереж АНЦ кажуть, що ці проблеми відходять у минуле.

У мережі працюють 869 точок, не працюють лише 190. Причини різні: у деяких майже відсутній товар, тож залишки переміщують на опорні пункти продажу, а деякі точки розташовані на тимчасово непідконтрольній Україні території.

Деяких, розповідає маркетинговий директор мережі В'ячеслав Сауц, уже не існує. Ідеться про міста, які піддалися найбільш жорстоким обстрілам російських окупантів: Бучу, Маріуполь, Чернігів.

Мережі бракує фармацевтів, адже багато людей тимчасово покинули свої домівки. За словами Сауца, тут допомогло Міністерство охорони здоров'я, яке дозволило працювати в аптеках студентам.

За останній тиждень ситуація з поставками ліків значно покращилася. Фармацевтичні дистриб’ютори, у яких аптеки купують медикаменти, мали спершу проблеми з логістикою, але згодом налагодили постачання.

"Два тижні була нагальна потреба в препаратах, які постійно приймають, наприклад, у L-тироксині (лікарський засіб, який щоденно вживають люди з проблемами з щитовидною залозою – ЕП). Зараз у багатьох містах вони вже є у великій кількості. Були порвані логістичні ланцюги, потрібен був час, аби їх відновити", – пояснює Сауц.

На початку війни проти аптек зіграв ажіотаж. Люди активно скуповували ліки, а логістика була не готова забезпечувати підвищений попит.

Із запасами проблем не виникає: імпорт ліків триває, постачається сировина для заводів, підприємства працюють. Ліків достатньо, аби задовольнити попит українців.

В АНЦ переконані, що до кінця цього тижня всі проблеми з нестачею ліків в окремих точках будуть розв’язані, у тому числі завдяки наявності аналогів.

ЕП також звернулася за коментарем до "Аптеки доброго дня", але на момент виходу публікації відповіді не отримала.

Електроніка

До війни частка електроніки в структурі українського імпорту була значною, тож уряд вніс телефони та портативні батареї (power bank) до переліку товарів критичного імпорту. Це дає право ввозити їх у країну.

Зараз люди передусім шукають пристрої для підтримки зв’язку на випадок відсутності електроенергії, зазначають в мережі "Алло". Тож не дивно, що сформувався підвищений попит на павербанки, кабелі та іншу дрібну електроніку.

"Попит на ці товари був такий високий, що в магазинах, які ми відчинили 26 лютого вперше після вторгнення, залишки цих товарів викуповувалися за годину-півтори після відкриття.

Пізніше нам вдалося частково поповнити залишки таких товарів із закритих магазинів, до яких у нас був доступ", – розповідає генеральний директор мережі COMFY Ігор Хижняк.

За місяць війни на ринку виник відкладений попит на смартфони та ноутбуки, зазначає виконавчий директор мережі "Фокстрот" Олексій Зозуля. За його словами, клієнти побоюються підвищення цін через знецінення гривні.

"Виробництво техніки в Україні незначне, основний обсяг асортименту прив’язаний до валюти. У комплексі з геополітичною ситуацією це впливає на зміни в імпорті та ціновій політиці", – пояснює він.

Мережі сподіваються, що уряд розширить перелік товарів, які можна імпортувати. До нього не входять електрочайники та мікрохвильові печі, які, як зазначає Зозуля, украй потрібні волонтерам та звичайним громадянам.

Керівник "Фокстроту" також пояснив, що умови, за якими компанії можуть імпортувати продукцію, змінилися.

Зокрема, запроваджується повна передоплата у валюті, доставка товару відбувається лише до українського кордону, а можливість страхування зникає після його перетину.

Крім того, щонайменше втричі подорожчали логістичні послуги через дефіцит транспорту.

У COMFY впевнені, що за потреби зможуть імпортувати більше техніки. Чимало постачальників повідомили компанії про готовність відновити транспортування товарів.

Хтось з них має склади на підконтрольних територіях і може вже ввозити техніку, а хтось перебудовує ланцюжки поставок із суміжних країн ЄС на склади на заході України.

Налагоджує поставки і "Фокстрот": укладає міжнародні угоди, шукає транспорт і перевізників, планує відновити власний імпорт смартфонів, ноутбуків та планшетів.

Наразі у COMFY працює менше половини магазинів. У них продають товарні залишки, адже забезпечити логістику та повноцінне підкріплення зі складу проблематично.

Мережа шукає постачальників дефіцитних товарів у сусідніх країнах і планує імпортувати товари першої необхідності.

"Фокстрот" відчинив 60% магазинів. Мережа також вдається до опорної системи – консолідує запаси на об’єктах, доступних значній кількості людей.

Запасів техніки у великих ритейлерів вистачить на три-чотири місяці, зазначає Зозуля. Мова йде про телевізори, велику і дрібну побутову техніку. Смартфонів, ноутбуків та планшетів вистачить на місяць-півтора.