Напередодні міністр інфраструктури Олександр Кубраков наголосив, що паніка на ринку авіаперевезень України виникла через інформаційне загострення, а не через наявність реальних загроз польотам.

Однак самого лише інформаційного нагнітання виявилося достатньо, щоб за минулий тиждень низка західних авіакомпаній скасувала рейси до Києва та інших українських міст.

Серед них – нідерландська KLM, норвезька Norwegian, німецька Lufthansa, австрійська Austrian Airline, швейцарська Swiss, французька Air France, іспанська Vueling та мультинаціональна SAS.

Вони пояснюють свої рішення військовою напругою та загрозою російського вторгнення. Список іноземних перевізників, які відмовилися літати в Україну, може стати ще більшим, враховуючи рішення Росії про визнання фейкових республік.

Тим часом українські авіакомпанії на вимогу власників літаків змушені були вивести частину суден з повітряного простору України, відправивши їх за кордон.

Щоб зберегти авіаційне сполучення зі світом, уряду та перевізникам доводилося домовлятися зі страховими компаніями та повертати частину літаків до українського авіапростору на особливих умовах.

Для цього Кабмін виділив 16,6 млрд грн на компенсацію страхових ризиків, однак навіть ці заходи не здатні повністю заспокоїти власників літаків. Рейси західних авіакомпаній уже взяли на себе українські перевізники.

З якими втратами пройде період турбулентності галузь та чи зможуть українські компанії замінити на рейсах західних операторів?

Західні авіакомпанії зупиняють польоти

На початку інформаційного загострення британські компанії призупинили страхування літаків, які перебувають на балансі в українських перевізників, посилаючись на воєнну загрозу. Літаки західних компаній від цього постраждали значно менше. 

Це означає, що проблема зі страхуванням – не єдина причина відмови від польотів в українському авіапросторі. Офіційне формулювання відмови західних компаній від рейсів в Україну – "турбота про безпеку".

При цьому офіційного попередження про небезпеку польотів над Україною не видавали ані українські, ані іноземні регулятори. Тобто авіакомпанії самотужки зважують ризики та вирішують не літати за певними маршрутами.

Чому ж тоді одні компанії припиняють діяльність, а інші – продовжують працювати, "поки не полетять ракети"?

Річ у тім, що деякі західні авіакомпанії працюють з українськими за "інтерлайн-договором". Експерти вважають, що питання безпеки для них – це зручний привід, щоб відмовитися від збиткових маршрутів.

Що таке інтерлайн? Наприклад, є умовний маршрут Київ – Париж – Ріо-де-Жанейро. Щоб стимулювати людей літати цим рейсом, потрібно створити всі умови для пасажирів. Тоді умовна французька компанія кооперується з українською та возить пасажирів за спільним квитком.

Наприклад, щодня з Києва до Парижа летять п’ять літаків. Три – української компанії і два – французької. Цих п'яти рейсів достатньо, щоб зробити напрямок привабливим для клієнтів, адже з більшою кількістю рейсів зменшується час очікування в аеропортах.

Таким чином, до Парижа як до хабу звозять людей з різних міст та країн, а потім розподіляють по дальнім маршрутам – на Бразилію, Канаду, США.

У стабільній ситуації це працює взаємовигідно. Українська компанія заробляє на пасажирах, які прагнуть летіти дальніми рейсами з пересадкою в Парижі. Французька компанія додатково заробляє на своїх дальніх рейсах.

У кризовій ситуації перевозити пасажирів на короткі дистанції менш вигідно.

"Зараз в авіаперевезеннях "низький сезон". На це накладаються високі ціни на нафту, загальносвітове зменшення поїздок на тлі коронакризи та зменшення пасажиропотоку до України у зв’язку з політичним напруженням. Через це багато рейсів стали збитковими", – пояснює ЕП один із співрозмовників в авіаційній галузі.

За його словами, західні компанії відмовляються від польотів до України, бо хочуть уникнути збиткових рейсів в інтерлайн-маршрутах, а питання безпеки використовують лише як привід.

"Західні компанії зароблятимуть на "своїх" рейсах, а на "чужих" зазнаватимуть збитків. Наприклад, тепер умовній французькій компанії набагато вигідніше літати лише в Бразилію, а збиткові рейси до Парижа залишити українським перевізникам, які замінять їх у "кризовій" ситуації", – пояснив він.

Рейсами, які звільнили західні компанії, тепер літають вітчизняні авіаперевізники. У Мінінфраструктури переконують, що завдяки цьому в українських авіаперевезеннях нічого не змінилося.

На противагу компаніям, які припиняють роботу в Україні, є іноземні перевізники, які намагаються триматися на ринку до останнього, бо він для них стратегічний. Навіть тимчасова втрата ринку для них буде економічно невигідною, тому питання безпеки стоїть не настільки гостро.

Раніше прибуток окремих лоукостерів тримався на перевезеннях туристів та заробітчан у різних пропорціях. Після початку пандемії туристів у світі стало значно менше, тому лоукостери зацікавлені в збереженні ринків з великим рівнем трудової міграції, до яких належить і український.

Чи вистачить Україні літаків

За даними видання Avianews, вимоги власників літаків вивести повітряні судна з України призвели до того, що авіапарк вітчизняних перевізників скоротився на 14 літаків.

Найбільше постраждав маленький перевізник Bees Airline, який тимчасово втратив усі чотири літаки. Для перевезення пасажирів компанія користується послугами інших операторів.

18 лютого активний флот МАУ нараховував 12 літаків, SkyUp – сім літаків, Windrose – вісім літаків, Azur Air – десять літаків. Аби зберегти штатний режим роботи галузі, деякі з них роблять по чотири-шість рейсів на день.

"Українські компанії здатні закривати потреби ринку, їх потенціалу має вистачити й надалі", – переконаний авіаексперт Богдан Долінце.

Це не означає, що українські перевізники отримуватимуть надприбутки. Літаки найбільших українських операторів перебувають у лізингу, і власники суден можуть вивести їх з країни у випадку загострення ситуації.

Наприклад, SkyUp отримала можливість користуватися літаками за умови щоденної ревізії домовленостей зі страховою компанією. Це означає, що в будь-який момент страховики можуть припинити страхування військових ризиків, якщо вважатимуть ситуацію в Україні загрозливою.

Авіакомпанії змушені працювати з огляду на такий сценарій.

"Авіаційний бізнес вимагає довгострокового горизонту планування. Якщо перевізники плануватимуть свої дії в розрізі лише кількох днів, це збільшить вартість роботи компанії та ускладнить її діяльність.

Перевізники перебувають у таких умовах, у яких вони були навесні 2020 року перед локдауном, коли ніхто не розумів, як довго триватиме зупинка авіаруху. Тоді компанії щодня втрачали десятки мільйонів доларів", – сказав Долінце.

За даними джерела ЕП в галузі авіастрахування, ставки на страхування воєнних ризиків уже зросли для всіх перевізників.

Незважаючи на можливість літати на особливих умовах, ситуація в Україні вважається небезпечною, тому власникам суден доведеться сплачувати страховим компаніям премію за ризик.

Зростання вартості страхування може бути різним, залежно від умов та конкретної компанії. Рано чи пізно це позначиться на вартості квитків, однак у короткостроковій перспективі про значні суми мова не йтиме.

Чи ефективні заходи уряду

Уряд швидко відреагував на загрозу. На позачерговому засіданні 13 лютого Кабмін видав розпорядження про виділення 16,6 млрд грн на гарантування безпеки польотів в Україні для страхових, лізингових компаній та авіаперевізників.

Фактично уряд створив механізм додаткової гарантії для страховиків та власників літаків у випадку пошкодження судна. Держава на період загрози виступає страхувальником для літаків, які перебувають в авіапарку українських компаній.

Ці гарантії стосуються 23 суден українських авіакомпаній, які опинилися під загрозою припинення страхування та виведення з України.

Ефективність урядових заходів можна оцінити за двома критеріями. Перший – кількість "врятованих" літаків. Другий – загальний стан галузі.

До України вдалося повернути не всі повітряні судна зі списку. Водночас потенціалу наявних літаків цілком достатньо, щоб забезпечити стабільну роботу галузі без значних змін на ринку.

За даними Мінінфраструктури, перельоти до українських аеропортів здійснюють 29 іноземних та сім вітчизняних авіакомпаній.

Страхові та лізингові компанії влада проінформувала, що у випадку попередження від збройних сил український персонал готовий протягом години вивести всі повітряні судна в безпечні райони.

Ключові аеропорти працюють у штатному режимі. Надалі все визначатиме ступінь ескалації. Наразі Москва робить усе можливе, щоб військова загроза зростала.