Що сталося?

В Україні останнім часом почав набирати популярність такий механізм залучення коштів як аграрні розписки.

Цей інструмент дозволяє аграрним виробникам залучати кошти під заставу майбутнього врожаю. За чотири роки він непогано себе зарекомендував, і обсяг залучених у такий спосіб коштів стабільно зростає.

Разом з тим, ЗМІ і народні депутати почали повідомляти про окремі випадки уникнення позичальниками своїх зобов'язань перед кредиторами.

Така ситуація сталася з міжнародним постачальником засобів захисту рослин компанією "Адама Україна", яка уклала з вінницьким господарством ФГ "Україна" договори на постачання кукурудзи за фіксованою ціною.

Як зазначають у компанії, у момент поставки ціна на кукурудзу помітно зросла, і аграрій почав відмовлятися постачати товар. Через це "Адама" зазнала збитків на понад 25 млн грн.

"Часто недобросовісні виробники шукають будь-які можливості, щоб уникнути відповідальності за аграрними розписками. Користуючись пунктом про форс-мажорні обставини, компанії купують фальшиві довідки про втрату урожаю", – стверджує народний депутат з фракції "Слуга народу" Мар'ян Заблоцький.

Щоб зрозуміти, чи є такі випадки масовими і як працює цей інструмент, ЕП та керівник проєкту IFC "Розвиток фінансування аграрного сектору у Східній Європі та Центральній Азії" Лія Сорока підготували відповіді на основні питання щодо аграрних розписок.

Що таке аграрна розписка і навіщо вона потрібна?

В Україні сільське господарство забезпечує понад 40% експортної валютної виручки. У секторі зайнята значна частина робочої сили країни.

Утім, невеликі аграрні виробники все одно відчувають дефіцит фінансування і не можуть інвестувати в ефективні технології, краще устаткування або інфраструктурні проєкти.

По-перше, упродовж десятків років дії заборони на продаж землі агровиробникам бракувало застави для залучення кредитування.

По-друге, банки тривалий час вважали агросектор надто ризиковим і не пропонували виробникам зручних фінансових продуктів.

Натомість аграрні розписки дозволяють залучати кредити під заставу майбутнього врожаю, який часто є основним активом господарств. Тобто аграрій може отримати певні гроші або товар під заставу майбутнього урожаю.

Жоден інший інструмент не міг забезпечити більш ефективного та надійного способу використання такої застави.

Крім аграрних розписок, для залучення оборотних коштів агровиробники використовують товарні кредити від постачальників та дистриб'юторів, банківські позики та векселі, а також отримують передоплату за форвардами.

Коли в Україні запрацювали аграрні розписки?

У 2012 році Верховна Рада ухвалила закон про аграрні розписки, який створив юридичне підґрунтя для їх впровадження. Проте запрацював цей інструмент пізніше.

За законом, кожна аграрна розписка повинна реєструватися у відкритому електронному реєстрі. Такого реєстру не було до 2015 року.

Тоді IFC за сприяння Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства розробили і запустили реєстр у Полтавській області. З 2018 року реєстр працює на національному рівні.

Скільки коштів було залучено через аграрні розписки та скільки їх було сформовано з моменту запуску?

За цей час виробники видали понад 8 тис аграрних розписок на понад 1,9 млрд дол. Обсяг ринку аграрних розписок становить 600 млн дол щорічно.

У яких ще країнах поширені аграрні розписки і які там результати?

Аграрні розписки були розроблені та вперше впроваджені в Бразилії на початку 1990-х років як інструмент альтернативного фінансування. Вони відкрили доступ до обігових коштів для аграрних компаній, яким бракувало активів для застави.

За ці десятиліття інструмент вийшов за межі фінансування обігових коштів і почав використовуватися для операцій на ринках капіталу, зокрема для залучення додаткової ліквідності та фінансових ресурсів у сектор.

Зараз у Бразилії ринок аграрних розписок сягає 15-17 млрд дол щорічно. Досвід Бразилії став основою для впровадження аграрних розписок в Україні, яка адаптувала та вдосконалила бразильську модель.

Разом з тим, в Україні були створені єдиний електронний реєстр і швидка позасудова процедура примусового виконання зобов'язань позичальника.

Наприклад, у Бразилії аграрні розписки реєструють нотаріуси в паперових журналах, тож кредитори не мають вільного доступу до інформації щодо виданих фермером аграрних розписок та застави. Це підвищує кредитні ризики.

Два роки тому в Бразилії розробили новий закон про аграрні розписки, який передбачав розвиток реєстру на прикладі українського.

Тобто Україна вже сама є успішним прикладом впровадження аграрних розписок. Наразі ще вісім країн (Центральна Азія, Балкани) ініціювали роботу над запровадженням аграрних розписок за прикладом України.

Які є аграрні розписки? Чим відрізняються фінансові аграрні розписки від товарних аграрних розписок?

Залежно від потреб агровиробники та кредитори можуть користуватися двома типами аграрних розписок: товарними та фінансовими.

Товарні аграрні розписки виконуються через поставку боржником сільськогосподарської продукції на визначених умовах.

Наприклад, навесні агровиробник купує пальне на умовах товарного кредиту і розраховується за нього товарною аграрною розпискою.

За такою розпискою фермер має зобов’язання поставити 1 тис тонн пшениці третього класу на визначених умовах у серпні. Після поставки продукції зобов’язання фермера виконане, а аграрна розписка буде закрита.

Фінансові аграрні розписки виконуються через оплату грошима на визначених умовах.

Різні типи аграрних розписок дозволяють залучати більше кредиторів до роботи за аграрними розписками. Очевидно, трейдери більше зацікавлені у виконанні аграрних розписок сільгосппродукцією, а фінансові установи – грошима.

Можливість обирати між фінансовою та товарною аграрними розписками сприяла розвитку великої кількості бізнес-моделей з використанням аграрних розписок разом з договорами постачання, кредитними договорами, форвардами.

Хто може скористатися аграрною розпискою і що для цього потрібно?

Кожен, хто має зареєстроване право власності або користування сільськогосподарською землею, може видати аграрну розписку. Для застави потрібні зареєстрована земля та майбутній врожай з неї.

Інші додаткові умови визначають на свій розсуд кредитори. Це можуть бути коефіцієнт для застави, історичні дані про виконання кредитів агровиробником.

Зазвичай кредитори мають власні комерційні політики. Виробники про це знають і регулярно ведуть переговори з кредиторами.

Аграрними розписками користуються виробники зернових та олійних культур, плодоовочевої продукції, нішевих культур, іноді – виробники м’яса та молочної продукції.

Користувачі також відрізняються за розміром: від холдингів з понад 250 тис га до мікровиробників ягід з ділянками до гектара.

90% виробників, які видають аграрні розписки, – це невеликі та середні виробники із земельним банком до 7 тис га.

Як можна дізнатися про основні вимоги до отримувачів фінансування?

Усі користувачі та потенційні користувачі аграрних розписок можуть дізнатися про цей інструмент на сайті Реєстру аграрних розписок.

Він діє як портал знань: містить матеріали, відео, довідники щодо операцій з аграрними розписками, опис типових бізнес-моделей, особливості для різних аграрних сегментів, шаблони документів.

Хто може надати кредитні кошти за аграрними розписками?

Кожен, хто готовий надавати фінансування або товари на кредитних умовах, може бути кредитором за аграрними розписками.

Зараз фінансування за аграрними розписками надають понад 330 кредиторів – резидентів та нерезидентів. Це постачальники матеріально-технічних ресурсів та устаткування, дистриб’ютори, фінансові установи, трейдери.

Більшість компаній впровадили аграрні розписки в системне користування, тобто мають чіткі стандартизовані процедури та умови і добре розуміють специфіку агросектору. Аграрні розписки стали частиною їх стандартного інструментарію.

Тобто в агровиробників є вибір потенційних кредиторів, що дає простір для перемовин щодо конкурентних умов.

Законодавці пропонують розширити коло аграріїв, які можуть скористатися аграрними розписками. Хто це буде?

Щоб посилити та вдосконалити інструмент аграрних розписок, учасники ринку напрацювали законопроєкт №2805-д.

Досі більшість аграрних розписок видавали виробникам із сегментів, орієнтованих на експорт (зернові та олійні культури).

Водночас інструмент рідко використовується в плодоовочівництві й тваринництві. Виробники в цих сегментах зазвичай невеликі і мають мало коштів.

Як зазначають у профільних асоціаціях, виробники із секторів плодоовочівництва, садівництва й тваринництва теж хотіли б користуватися аграрними розписками. Законопроєкт дозволить їм це робити.

Де можна отримати юридичну підтримку з питань щодо аграрних розписок та зразки документів?

Шаблони та інші документи, розроблені проєктом IFC "Аграрні розписки в Україні", опубліковані на сайті Реєстру аграрних розписок.

На ринку також працюють дорадчі служби, експерти яких готові надавати охочим консультації щодо аграрних розписок за певну плату. Загалом на ринку достатньо знань та експертизи для ефективної роботи з аграрними розписками.

Проєкт IFC надавав учасникам ринку технічну консультаційну допомогу, яку чимало кредиторів використали для розробки бізнес-моделей роботи з інструментом. Своєю чергою, кредитори навчали своїх клієнтів-агровиробників.

Рада планує удосконалити обіг аграрних розписок: що може змінитися?

Інструмент регулюється законом про аграрні розписки від 2012 року. Свого часу він дав вичерпне підґрунтя для впровадження цього механізму, проте документ можна модернізувати.

Законопроєкт №2805-д, який перебуває на розгляді у Верховній Раді, пропонує впровадити аграрні розписки у формі електронного цінного паперу, який буде простішим та дешевшим у користуванні.

Як цінний папір аграрна розписка буде працювати в простій та зрозумілій операційній системі.

Це також дозволить застосувати до операцій з аграрними розписками загальні норми оподаткування та обліку, зробить інструмент більш зручним та надійним для користувачів.

Законопроєкт передбачає, що на базі реєстру буде створена цифрова платформа, де агровиробники та кредитори зможуть створювати та видавати аграрні розписки, вести переговори щодо умов, верифікувати інформацію онлайн.

Реєстр агарних розписок буде інтегровано з низкою державних систем для обміну даними в режимі реального часу.

Такі зміни дозволять значно здешевити вартість операцій з аграрними розписками. За оцінками, сектор зможе економити до 100 млн дол щорічно та використовувати ці гроші на розвиток господарств.

У яких випадках дія аграрної розписки може бути припинена?

За законом, дія аграрної розписки може бути припинена в разі повного виконання зобов’язань боржника. У законі зазначається, що аграрна розписка фіксує безумовне зобов’язання виробника сплатити кошти чи поставити продукцію.

Тобто незалежно від обставин зобов’язання залишається до повного виконання. Якщо аграрна розписка не виконана, то зобов’язання за нею будуть прив’язані до земельної ділянки до наступного сезону.

Цивільний кодекс передбачає підстави для припинення зобов’язань сторін: якщо боржник та кредитор – це одна особа (фермер викупив свою розписку), якщо суд визнав її недійсною, якщо кредитор звільнив боржника від його обов’язків.

Чи часто кредитори не могли реалізувати вимоги за аграрними розписками?

У разі дефолту виробника за аграрною розпискою кредитор може звернутися до нотаріуса за виконавчим написом.

Такий напис дозволяє позичальнику ініціювати процедуру примусового виконання аграрної розписки, щоб отримати задоволення вимог кредитора через стягнення застави за аграрною розпискою.

Відповідно до даних з Реєстру аграрних розписок, зараз є 152 виконавчі написи на аграрних розписках. У загальному обсязі фінансування вартість непрацюючих аграрних розписок (NPL) становить близько 1%.

Відкритих даних щодо статусу виконавчого провадження за аграрними розписками немає.

За даними UACMD, IFC, у 2020 році в 43% випадків примусового виконання кредитори отримали повне погашення зобов’язань. У частині кейсів кредитори отримали часткове відшкодування, в інших випадках їм довелось судитися.

Іноді аграрні виробники скасовували аграрні розписки в судах. Це може стати масовим явищем?

Аграрні розписки – це збалансований інструмент, який захищає права і виробників, і кредиторів. Важливо цей баланс зберегти, оскільки шахрайство можливе по обидва боки.

Це справедливо не лише для аграрних розписок, а й для форвардних контрактів, позик, договорів постачання з пост-оплатою. Можна знайти резонансні судові кейси для кожного інструменту, однак це не означає, що вони погані.

Аграрні розписки – не універсальне рішення всіх проблем. Як і будь-який інструмент, вони потребують належної оцінки ризиків контрагента, моніторингу та перевірок.

У випадку дефолту кредитори захищені швидкою процедурою позасудового примусового виконання.

Законодавча база в цьому плані прозора. Вона надає чіткі рекомендації та інструкції учасникам процесу і постійно вдосконалюється судовою практикою, яку формує Верховний Суд.

Звичайно, не всі ситуації можна прописати в законі. Через спробу підсилити права кредиторів можна порушити основні права боржників чи створити підґрунтя для вчинення проти них шахрайських дій.

Аграрні розписки фігурували в 114 рішеннях господарських судів та 85 рішеннях апеляційних судів. Також є десять рішень Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Судова практика показує, що загалом суди правильно розуміють законодавство та правовідносини, що виникають на підставі аграрних розписок.

Тобто при спробах оскаржити ключові характеристики аграрної розписки – безспірність вимог кредитора, швидкість примусового виконання, незалежність від супутніх договорів – суди стали на бік кредиторів, як і передбачав закон.