Днями Україна ледь не втратила авіаційне сполучення зі світом.

Масштабні військові навчання Росії поблизу кордонів України та пов'язані з цим ризики вторгнення не залишилися непоміченими міжнародними страховиками – Лондонський Lloyd’s відмовився покривати військові ризики для літаків, які перебувають у повітряному просторі України.

На вихідних міжнародні авіаперевізники один за одним почали відмовлятися від польотів в українські аеропорти. Після введеної Росією морської блокади Україна могла залишитися в повній транспортній ізоляції.

У ситуацію втрутилася держава. Пізно ввечері уряд в екстреному режимі вирішив надати гарантії на майже 17 млрд грн для безпеки польотів. Тобто у випадку початку бойових дій цими коштами держава відповідатиме за можливе пошкодження двох десятків літаків.

У якийсь момент владі вдалося взяти під контроль ситуацію довкола збереження авіасполучення, але не повністю: власники деяких суден перевели літаки за межі українського авіапростору.

Як під психологічним натиском підготовки до військового наступу Росією Україна спочатку втратила, а потім повернула авіаційне сполучення?

Авіація не вивозить

Проблеми в українських авіаперевізників почалися у 2014 році. Тоді події розгорталися дуже швидко.

Усі пам’ятають обстріли терміналів донецького аеропорту, зруйновані літаки на злітних смугах та збиття терористами нідерландського Boeing рейсу MH-17, яке тоді поставило під сумнів безпечність польотів над Україною.

Після важкого 2020 року, коли кількість комерційних рейсів у світі впала на 60% порівняно з 2019 роком, у 2022 році авіакомпанії знову змушені терпіти збитки, скасовуючи рейси до України.

Минулого тижня стало відомо, що ірландський лоукостер Ryanair зупинив продаж квитків з аеропортів Харкова та Херсона, які перебувають за 40 км та 90 км від кордонів з Росією та тимчасово окупованими територіями.

Угорський перевізник Wizz Air відправив на один літак менше для базування в Києві, ніж планував раніше. Нідерландська KLM, яка літала до Києва двічі на день, припинила рейси до столиці України.

Найбільший норвезький авіаперевізник Norwegian теж заявив про тимчасову зупинку рейсів до України, а в неділю літак української компанії SkyUp, який летів до Києва, сів у Кишиневі через вимогу власника судна. Перевізник заявив, що скасовує продаж квитків на вильоти 14-16 лютого.

Чому так сталося? Переважна більшість українських авіалайнерів перебувають у лізингу і належать західним компаніям. Відповідають за безпеку власники суден, тобто лізингові компанії.

Водночас на останніх тиснуть страховики. У випадку загрози вони можуть припинити надавати свої послуги повітряним суднам в частині "військових ризиків", попередивши про це власників літаків за сім днів.

Тиждень тому на тлі підготовки Росії до масштабних військових навчань власники суден отримали відповідні попередження від страхових компаній. Семиденний термін сплив 11 лютого.

Після цього більшість лізингових компаній постала перед фактом, що дія страхових гарантій стосовно їх літаків може закінчитися через 48 годин. Коли саме це станеться – невідомо.

Після отримання такого попередження лізингові компанії матимуть лише два дні на виведення своїх літаків з авіаційного простору України. Інакше всі ризики пошкодження суден внаслідок військових дій будуть покладені на них.

Ціна нового Boeing 737-800, найбільш популярного літака, стартує від 96 млн дол.

"Загострення ситуації змусило страховиків скоротити час можливої реакції (із семи до двох днів – ЕП)", – пояснила голова правління страхової компанії "Бусін" Лариса Непочатова.

Галузь опинилася в підвішеному стані. Ніхто не розумів, чи зможуть компанії працювати в українському повітряному просторі. Це змусило владу запропонувати страховикам інструменти для гарантування безпеки польотів над Україною.

Уряд гарантує безпечність польотів, але не всіх

На позачерговому засіданні 13 лютого Кабінет міністрів видав розпорядження про виділення 16,6 млрд грн на гарантування безпеки польотів в Україні для страхових, лізингових компаній та авіаперевізників.

Тобто влада взяла на себе відповідальність за безпеку польотів у повітряному просторі України. Правда, гарантії від держави поширюються лише на 23 судна – на літаки, ризики за якими перестраховані через Лондонський Lloyd’s.

Інші міжнародні страховики продовжують тримати на собі ризики літаків, що перебувають у повітряному просторі України й без держгарантій. Вони залишили для себе право відмовитися від них, попередивши власників за 48 годин.

Гроші за гарантіями зберігатимуться на ескроу-рахунках Мінінфраструктури до моменту зменшення ризиків загрози ескалації. Після врегулювання загроз кошти спрямують для поповнення резервного фонду державного бюджету.

Чи заспокоїли власників повітряних суден дії уряду?

З одного боку – столичні аеропорти "Бориспіль" та "Київ" повідомляють, що всі компанії працюють у штатному режимі, і всі рейси відбуваються за розкладом.

З іншого – після ухвалення "рятівного" рішення Кабміну деякі авіакомпанії продовжили на вимогу лізингодавців відправляти літаки за кордон.

Зокрема, про виліт пʼятьох бортів до Іспанії повідомили Міжнародні авіалінії України Ігоря Коломойського.

Ще два літаки цієї авіакомпанії під приводом проведення планового технічного обслуговування направили до Белграда. У Міністерстві інфраструктури повідомили, що цих літаків немає в списку бортів, страхування яких підтримує держава.

Водночас у компанії SkyUp заявили, що спільно з урядовцями змогли досягти компромісу із страховими компаніями та відновити польоти своїх літаків.

За даними Forbes, тепер літаки перевізника можуть літати в Україні за умови щоденної ревізії домовленостей та оцінки можливої небезпеки.

Що буде далі

Наскільки виправдана така поведінка страховиків щодо авіакомпаній, які літають в Україну? Думки опитаних ЕП учасників ринку щодо цього розділилися.

Авіаційний експерт Денис Антонюк вважає, що припинення страховиками дії договорів з власниками суден може бути політизованим на тлі нагнітання паніки.

"Якщо в країні ще нічого не сталося, а страховки не просто піднімають ціни, а відмовляються страхувати авіаперевезення, то, напевно, мова йде не про оцінку ризиків, а про політичне рішення.

Хіба ризик в Аддіс-Абебі (столиця Ефіопії, де з 2020 року йде громадянська війна – ЕП) чи Могадішо (столиця Сомалі, де громадянська війна триває з 1988 року) нижчий, ніж у Львові чи Івано-Франківську?" – обурюється Антонюк.

Інший співрозмовник ЕП стверджує, що на тлі можливого початку військових дій це стандартна поведінка страховиків. Він прогнозує, що більшість перевізників зможуть літати, але умови та вартість страховки можуть змінитися.

"Авіакомпанії та лізингодавці отримають листи з новими інструкціями від страхових компаній. Є кілька варіантів: або їм відмовлять у страхуванні, або повідомлять про зміну умов.

Наприклад, скажуть, що літак може перебувати в Україні обмежену кількість часу, і кожен політ буде коштувати дорожче", – каже співрозмовник.

Така ж ситуація відбувалася під час російсько-грузинської війни, коли українські перевізники не припиняли польоти до Тбілісі. Тоді кожен політ обходився авіакомпанії дорожче на 30 тис дол. Такий сценарій цілком можливий і в Україні.

Хто покриватиме різницю у вартості? "Скоріше за все, авіакомпанії перекладуть ці додаткові 30-50 тисяч доларів на пасажирів", – прогнозує один з учасників ринку.

Чи можливий сценарій з подальшим відкликанням літаків? Авіаційний експерт Богдан Долінце каже, що лізингодавців, власників авіакомпаній та страховиків чекають складні переговори.

"Перемовини тривають, обговорюється можливість перегляду розміру страхових платежів, щоб зняти перестороги страхових компаній і захистити лізингодавців.

Зустрічі доволі конструктивні, тому будемо сподіватися, що сторони знайдуть компроміс", – підсумував експерт.