Головна подія 2021 року з корпоративного управління на держпідприємствах: зміни в правлінні та наглядовій раді "Нафтогазу"

Детальний огляд подій у "Нафтогазі" та їхній аналіз з точки зору корпоративного управління у випуски SOE Weekly 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 42, 44, 45, 48. 

27 квітня 2021 року "Нафтогаз" повідомив, що збитки компанії у 2020 році становили 19 млрд грн. В останній раз "Нафтогаз" завершував рік із збитками ще у 2015 році. 

28 квітня Кабмін припинив на два дні повноваження наглядової ради "Нафтогазу" та звільнив голову правління Андрія Коболєва, пояснивши таке рішення незадовільним результатами, які компанія показала за підсумками року. Цим же рішенням Кабмін призначив тодішнього в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка новим головою правління "Нафтогазу" терміном на один рік.

[Обраний Кабміном спосіб зміни голови правління "Нафтогазу" суперечив Керівним принципам ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств, але відповідав нормам українського законодавства. – SOE Weekly]

Реклама:

Зокрема, саме цей випадок привернув увагу до більш глобального питання – щодо необхідності приведення українського законодавства у відповідність до Керівних принципів ОЕСР. 

30 квітня "Нафтогаз" повідомив, що члени наглядової ради, виступаючи проти такого рішення Кабміну, подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень з 14 травня 2021 року.

Незалежні члени наглядової ради компанії також надіслали листа прем’єр-міністру Денису Шмигалю про те, що рішення уряду звільнити колишнього голову правління Андрія Коболєва порушило стандарти корпоративного управління. Крім того, наглядова рада також повідомила, що, враховуючи всі обставини, вона оцінила результати діяльності правління у 2020 році як дуже високі або навіть відмінні.

19 травня Кабінет Міністрів: (1) повторно призначив п’ятьох діючих членів наглядової ради (повноваження яких були припинено 14 травня внаслідок подання ними заяв) до завершення конкурсного відбору нової наглядової ради "Нафтогазу", але не більше ніж на рік; (2) звільнив члена наглядової ради (представника держави) Роберта Бенша; та (3) оголосив конкурсний відбір чотирьох незалежних членів наглядової ради.

У свою чергу таке перепризначення, ймовірно, суперечило чинному законодавству.

Того ж дня Кабмін іншим своїм рішення вніс зміни, якими встановив базовий рівень річної винагороди кожному члену наглядової ради "Нафтогазу" у розмірі 6,3 млн грн.

[Для порівняння, згідно з чинним законодавством максимальна річна винагорода членів наглядових рад держкомпаній, призначених після 3 березня 2020 року, становила приблизно 2,5 млн грн. – SOE Weekly]

У червні 2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) видало три приписи щодо розірвання контракту з Вітренком, аргументуючи це тим, що його призначення на посаду голови правління "Нафтогазу" може порушувати антикорупційне законодавство. Станом на сьогодні жоден з трьох приписів НАЗК не мав наслідків.

На початку липня Kyiv Post та Українська правда опублікували звіт про багатомільйонні винагороди кожного з членів правління "Нафтогазу" за 2020 рік, які їм визначила наглядова рада компанії. При цьому річний звіт за 2020 рік, опублікований компанією, містив лише інформацію про сукупний розмір винагороди менеджменту (без розбивки по кожній особі), включаючи винагороду п'яти членів правління. Загальний розмір цієї винагороди становив майже 25 млн дол.

Така непрозорість призвела до звинувачень у тому, що наглядова рада свідомо приховувала від громадськості інформацію про винагороду керівництва. Це також викликало обурення щодо того, що така винагорода була неадекватною з огляду на отримані компанією збитки у 19 млрд грн та скорочення видобутку газу, а також поставило під сумнів належність виконання своїх обов’язків наглядовою радою "Нафтогазу". 

Однак вже в липні ЗМІ повідомили, що наглядова рада "Нафтогазу", окрім того, оцінила роботу чотирьох членів правління за перше півріччя 2021 року та вимагала банківські гарантії на виплату їм винагород за результатами оцінки у розмірі 215 млн грн.

[Таке рішення суперечило ідеї, що бонуси повинні бути стимулом для виконання (перевиконання) встановлених планів. Нормальною є практика, за якої спочатку керівництву встановлюються цілі, які вони мають виконати за певний період часу (для вищого керівництва, як правило, це фінансовий рік). Виконання цих цілей може бути оцінено наглядовою радою лише після закінчення цього терміну.

У даному випадку жодну з цих умов не будо виконано, оскільки: (а) наглядова рада "Нафтогазу" в рамках одного засідання одним рішенням установила цілі для членів правління, а наступним – вже визнала їх досягнутими на 90% та (б) фінансові результати "Нафтогазу" на той момент були невідомі.

Також було незрозуміло, чому наглядова рада "Нафтогазу" вирішила оцінити результати діяльності членів правління в середині року, а не після закінчення року, як це передбачає звичайна практика та як це практикувалося у самому "Нафтогазі" раніше. – SOE Weekly.]

У вересні троє незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу" (Бруно Лескуа, Людо Ван дер Хейден і голова правління Клер Споттісвуд) знову подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень, посилаючись на відсутність взаєморозуміння з правлінням компанії та неспроможність забезпечити її належну роботу. Пізніше два члени правління – Отто Ватерландер і Петер ван Дріл  – також залишили свої посади.

7 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив першому віце-прем'єру - міністру економіки Олексію Любченку протягом тижня, тобто до 14 вересня, забезпечити оголошення конкурсу щодо відбору чотирьох незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу". Такий конкурсний відбір було оголошено 23 жовтня.

Наприкінці вересня Кабмін звільнив трьох представників держави у наглядовій раді (Юлію Ковалів, Юлію Свириденко та Наталію Бойко), після чого у наглядовій раді не залишилося жодного члена. В результаті Кабмін взяв на себе функції наглядової ради та призначив нових членів правління "Нафтогазу".

Ці призначення були тимчасовими. Відповідно до розпорядження Кабміну, цих членів правління призначено до прийняття новим складом наглядової ради "Нафтогазу" рішень щодо правління, але не пізніше ніж 28 грудня 2021 року.

23 грудня Кабінет міністрів продовжив цей термін до 28 квітня 2022 року, ймовірно, через триваючий конкурсний відбір до наглядової ради "Нафтогазу".

[Виходячи з комплексного аналізу частини 2 статті 51 Закону "Про акціонерні товариства", під "відсутністю наглядової ради" слід розуміти ті випадки, коли для акціонерного товариства створення наглядової ради є необов’язковим, а також створення цього органу не передбачено статутом такого акціонерного товариства. 

Для "Нафтогазу" створення наглядової ради є обов’язковим. Незважаючи на те, що у раді немає жодного члена, вона не є "відсутньою" з юридичної точки зору. Таким чином, Кабінет Міністрів, швидше за все, не має законного права приймати рішення замість наглядової ради – SOE Weekly.]

Головна подія 2021 року з корпоративного управління в держбанках: звільнення голови правління "Укрексімбанку" 

Детальний огляд подій в "Укрексімбанку" та їхній аналіз з точки зору корпоративного управління у випуску SOE Weekly № 46, 47, 52 та 57.

4 жовтня, у державному "Укрексімбанку" на журналістів програми "Схеми" скоїли напад та намагались видалити відзнятий ними матеріал. Інцидент стався у кабінеті голови правління банку, Євгена Мецгера, під час запису із ним інтерв’ю.

Журналісти пояснили такі діЇ тим, що Мецгеру не сподобалось одне з поставлених йому питань, після чого він наказав своїм охоронцям вилучити камери та видалити запис.

Питання, яке викликало таку реакцію керівника банку, стосувалося кредиту у розмірі 60 млн дол фірмам бізнесмена, який, згідно з опублікованими ЗМІ копіями документів, є одним із засновників компанії, що працює та сплачує податки в окупованій частині Донецької області.

Пізніше "Схемам" вдалося відновити та опублікувати видалені записи, на яких було зафіксовано, що працівники банку застосували силу до оператора та вилучили дві камери та картки запису. В результаті поліція відкрила кримінальне провадження за фактом можливого перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

7 жовтня Мецгеру та директору департаменту інформаційної політики "Укрексімбанку" Володимиру Пікалову були вручені підозри.

Тоді Мецгер оголосив про тимчасове складення своїх повноважень, а також вибачився перед журналістами.

Разом з тим на своєму позачерговому засіданні наглядова рада "Укрексімбанку" вирішила відсторонити Мецгера від посади голови правління на час розслідування, яке було розпочато невдовзі після інциденту, а також призначила Сергія Єрмакова виконуючим обов’язки голови правління банку з 12 жовтня до призначення нового голови правління, але не пізніше 12 квітня 2022 року. 

11 жовтня ЗМІ повідомили, що суд помістив Мецгера разом із директором Департаменту інформаційної політики Володимиром Пікаловим під нічний домашній арешт на два місяці. Того ж дня під час позачергового засідання наглядової ради "Укрексімбанку" до наглядової ради банку надійшла заява Мецгера про припинення повноважень . 

17 грудня наглядова рада "Укрексімбанку" оголосила конкурсний відбір на посаду голови правління банку. Заявки приймаються до 21 січня 2022 року. Результати відбору будуть оголошені не пізніше 18 березня 2022 року.

Головна подія 2021 року в банківському секторі: Оновлений Меморандум МВФ про державні банки

22 листопада 2021 року Виконавча рада Міжнародного валютного фонду (МВФ) завершила перший огляд економічної діяльності України в рамках 18-місячної угоди Stand-By (SBA), яка була затверджена 9 червня 2020 року.

Відповідно до оновленого Меморандуму, уряд взяв на себе такі зобов'язання щодо державних банків:

✔ Ввести в дію законодавчі зміни з метою скасування послаблення критеріїв відповідності для представників держави у наглядових радах держбанків – кінець листопада 2021 року. (структурний маяк). 

[МВФ зазначив, що нещодавні зміни до Закону про банківську діяльність пом’якшили ці критерії відповідності, створюючи ризик ослаблення контролю. – SOE Weekly.]

✔ Ухвалити плани наступництва наглядових рад державних банків, які сприятимуть впровадженню затверджених стратегій на 2021-2024 роки для кожного з банків – кінець листопада 2021 року. (структурний маяк). 

[Наразі невідома інформація щодо статусу виконання цього зобов’язання. – SOE Weekly.]

✔ Провести першу оцінку ефективності по кожному з держбанків (на основі результатів роботи за 2021 рік), яка стане інформаційним джерелом для проведення оцінки Кабіном ефективності роботи наглядових рад відповідно до Закону про банківську діяльність – 2022 рік.

✔ Сприяти процесу приватизації "Укргазбанку". 

[Звертаємо увагу, що у 2017 році Мінфін уже повідомляв про намір приватизувати "Укргазбанк" у 2018-2019 роках. – SOE Weekly.]

✔ В співпраці з Міністерством фінансів, забезпечити розробку та ухвалення "ПриватБанком" та "Ощадбанком" дорожньої карти, яка визначатиме кроки, необхідні для часткової або повної приватизації цих банків – до кінця 2021 року (розробка дорожньої карти) січень 2022 року (ухвалення дорожньої карти). (структурний маяк).

[Наразі нам невідома інформація щодо статусу виконання цього зобов’язання. Немає жодних підстав для того, щоб держава володіла "Ощадбанком" чи "ПриватБанком". Це також суперечить задекларованим урядом Основним принципам політики державної власності. Оскільки послуги, які надають ці банки, легко доступні у приватних постачальників на конкурентному ринку, обидва вони мають бути приватизовані – SOE Weekly.]

✔ Всі додаткові рішення, які зможуть впливати на частку держави в банківському секторі (включаючи, але не обмежуючись, набуття корпоративних прав в банках держорганами та держпідприємствами, наприклад, "Укрпоштою") будуть прийматися тільки в разі їхньої відповідності загальній стратегії держави щодо зменшення участі та контролю держави в банківському секторі, за умови виділення банківських послуг в окрему юридичну особу, яка буде відповідати кращим міжнародним практикам, включно з жорсткими вимогами щодо надання ліцензії (такими як пруденційна перевірка акціонерів).

[За даними ЗМІ, нещодавно "Укрпошта" домовилася про купівлю Альпарі Банку. Вартість угоди – 260 млн грн. Повідомляється, що Кабмін та Мінінфраструктури погодили угоду. Очікується згода НБУ. – SOE Weekly.]

Головна подія 2021 року в оборонній сфері: трансформація "Укроборонпрому"

У липні 2021 року Верховна Рада прийняла Закон 1630-IX (раніше відомий як законопроект № 3822). Закон заклав основу для трансформації "Укроборонпрому". 

Проте, як повідомлялося раніше, деякі положення закону все ще місять норми, яки можуть бути ризикованим для повноцінної імплементації Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами.

9 грудня Кабінет міністрів затвердив відповідні постанови та розпорядження щодо перетворення "Укроборонпрому" на акціонерне товариство.

Також Кабмін схвалив перетворення 43 стратегічних державних унітарних і державних підприємств "Укроборонпрому" в господарські товариства (акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю – SOE Weekly), які на 100% контролюватимуться державою.

[Перетворення "Укроборонпрому" в акціонерне товариство, а також його державних унітарних і державних підприємств у бізнес-компанії забезпечить стандартизацію, яку вимагають Керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами, і впровадить цю практику у відповідності з загальноприйнятим корпоративним нормам. – SOE Weekly.]

Головна подія 2021 року в інфраструктурному секторі: криза в "Укрзалізниці" – збитки на 12 мільярдів, слідча комісія Верховної Ради та арешт рахунків

У 2021 році "Укрзалізниця" зіткнулася із суттєвими змінами в управлінні, погіршенням фінансових показників та арештом рахунків. 

На початку 2021 року Верховна Рада України створила Тимчасову слідчу комісію (ТСК) щодо "Укрзалізниці". ТСК мала оцінити стан "Укрзалізниці" та розслідувати можливу бездіяльність та порушення законодавства, що спричинили погіршення роботи та технічного стану компанії.

[Було (і залишається) незрозумілим, яку методологію використовує ТСК для оцінки "Укрзалізниці", її правління або наглядової ради. Також було (й залишається) незрозумілим, які наслідки мають висновки комісії, якщо такі взагалі існують. Оскільки парламент не виконує формальної ролі в корпоративному управлінні окремих держпідприємств, незрозуміло, кому будуть надані рекомендації Комісії та як вони будуть реалізовані, якщо взагалі будуть.

Голова комісії Юлія Гришина очолює підкомітет Верховної Ради з питань вищої освіти Комітету з питань освіти, науки та інновацій, сфера діяльності якого не пов’язана ані з держпідприємствами, ані з економічної політикою. – SOE Weekly.]

Як повідомлялось, за підсумками 2020 року "Укрзалізниця" отримала чистий збиток у розмірі 11,9 млрд грн. Тоді уряд проігнорував такі показники компанії: не було інформації про те, що Кабмін розглянув річний звіт "Укрзалізниці", звіт наглядової ради, звіт керівництва та розподіл прибутку за 2020 рік. 

Раніше також повідомлялось, за даними ЗМІ, що Державна виконавча служба з 6 травня наклала арешт на банківські рахунки "Укрзалізниці" за борги.

Так, 22 квітня 2021 року Верховний суд ухвалив рішення у чотирьох справах про борги "Укрзалізниці". Усі чотири рішення були проти компанії. Арешт рахунків є виконанням одного з цих чотирьох рішень, яке передбачає повернення кредитору 13,7 млн ​​доларів і 99,7 млн ​​грн. Ще три позови стосуються стягнення з "Укрзалізниці" 34 млн доларів і понад 300 млн грн. 

Щодо підсумків за перше півріччя 2021 року, то SOE Weekly повідомляли, що "Укрзалізниця" очолила список збиткових держкомпаній із збитком 1,4 млрд грн. 

25 жовтня Олександра Камишина, який виконував обов’язки генерального директора з серпня, було повторно призначено головою правління. Його перебування на посаді триватиме до обрання нової наглядової ради компанії або до 31 грудня 2021 року, залежно від того, що станеться раніше. 

29 грудня ЗМІ повідомили, що Кабмін затвердив новий склад наглядової ради Укрзалізниці, у тому числі чотирьох незалежних членів і трьох представників держави.

Головна подія 2021 року у великій приватизації: велику приватизацію розблоковано 

29 квітня 2021 року президент підписав Закон України № 4543 про продаж об’єктів великої приватизації, яким скасував заборону на велику приватизацію в Україні, введену рік тому у зв’язку нібито через ситуацію з COVID-19.

Тоді голова Фонду держмайна України Дмитро Сенниченко повідомив, що у 2021 році будуть виставлені на продаж такі компанії: "Об’єднана гірничо-хімічна компанія" ("ОГХК"), "Перший Київський машинобудівний завод" (відомий як "Більшовик"), "Президент-готель".

Згідно з оновленим Меморандумом МВФ, український уряд взяв на себе зобов’язання розпочати тендери на продаж щонайменше трьох великих державних підприємств до кінця грудня 2021 року, включно з "ОГХК", заводом "Більшовик" та "Президент-готелем". 

"Більшовик" було продано 27 жовтня, а угода була завершена після того, як 29 грудня Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл на концентрацію при купівлі активу.

Звертаємо увагу: АМКУ зазначив, що це був лише дозвіл на концентрацію. Тобто, при наданні такого дозволу АМКУ врахував лише потенційний негативний вплив купівлі на ринкову конкуренцію. АМКУ також повідомив, що продовжує досліджувати можливу антиконкурентну поведінку учасників аукціону. Дослідження АМКУ було розпочато майже два місяці тому після повідомлень у ЗМІ про можливу змову між учасниками торгів.

[Це означає, що угоду про продаж "Більшовика" може бути скасовано, якщо АМКУ встановить, що мала місце змова. – SOE Weekly.]

Аукціон "ОГХК" тричі переносився, а аукціон "Президент-готелю" станом на кінець року так і не оголошувався. Жоден із цих аукціонів не відбудеться до кінця року.

Головна подія 2021 року у малій приватизації: приватизація спиртзаводів

На кінець 2021 року на прозорих аукціонах Фонд держмайна України продав 30 спиртзаводів на суму понад 1,7 млрд грн.

З цієї суми 1,05 млрд грн інвестори сплатили до держбюджету за придбані активи, ще 37 млн ​​грн надійшло у вигляді штрафів та гарантійних платежів за відмову від результатів аукціону. (Решту суми ще повинно бути сплачено. – SOE Weekly.)

Найважливіше тут, що приватизація проклала шлях до ліквідації державної монополії на виробництво спирту.