Чотиризначні ціни на газ у ЄС змусили українську владу заговорити про допомогу не лише населенню, а й бізнесу. Наприкінці 2021 року про неможливість працювати в таких умовах заявили представники кількох галузей. Першими на сполох забили пекарі, до яких приєдналися кондитери і молочники.

Оскільки дешеве паливо державного "Нафтогазу" йде населенню та комунальним підприємствам, допомагати соціально значущому бізнесу влада вирішила ресурсом іншого бізнесу – приватних видобувних компаній.

Останні виступили проти, але після тривалих перемовин, де мова зайшла про кратне підняття ренти, погодилися виставити газ на біржу. Щоправда, обсяги його реалізації в масштабах українського видобутку виявилися мізерними.

Як вийшло, що, кинувшись рятувати виробників соціально важливих продуктів коштами видобувних компаній, влада не допомогла ні першим, ні другим?

Пошук компромісу

За тиждень після перших повідомлень бізнесу про можливі перебої у виробництві влада спробувала заспокоїти суспільство, яке ризикувало залишитися без важливих продуктів. Спроба була суто вербальною.

В Офісі президента вирішили, що зупинити аномальне зростання цін на енергоносії можна коштом видобувних компаній. Передусім – приватних.

"Ми проводимо переговори з українськими приватними та державними газовидобувними компаніями, з представниками всіх секторів економіки.

Найближчими днями знайдемо розумне рішення, здатне обмежити аномальне зростання цін на газ у певному компромісному режимі, який не дозволить зупинитися кінцевим секторам економіки і збереже нормальні ринкові принципи на ринку газу та стимули для приватних виробників нарощувати видобуток", – заявив заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма.

З того дня зустрічі чиновників з видобувниками стали регулярними. Під час перемовин перші намагалися знайти компромісне рішення, яке влаштує всіх.

Влада наполягала, що аномальне зростання цін на паливо приносить видобувній галузі надприбутки, а обмеження націнки їй не зашкодить. В Асоціації газовидобувних компаній відповіли, що будь-які обмеження призведуть до падіння газовидобутку. Однак влада вирішила по-своєму.

Обмеження під ялинку

Тиждень перемовин закінчився ухваленням двох рішень.

Кабмін схвалив постанову про 24-відсоткове обмеження до 30 квітня 2022 року націнки на газ при його реалізації виробникам соціальних продуктів – пшеничного борошна, молока, хліба, яєць, курятини та олії. Торгову надбавку за постачання газу для такого бізнесу урядовці обмежили 1%.

Іншою постановою уряд зобов’язав приватних видобувачів блакитного палива продавати 20% газу на Українській енергетичній біржі.

За даними Асоціації газовидобувних компаній, щомісяця приватні компанії видобувають близько 400 млн куб м палива. Тобто на біржу щомісяця мають надходити 80 млн куб м газу.

Компроміс не склався: в асоціації заявили, що таке рішення незаконне і пообіцяли його оскаржити. Правда, на це знадобиться немало часу, а дія обох постанов закінчується на початку травня. Тому більшість видобувачів вирішили не пручатися і виставили газ на біржу. Принаймні, на перші два раунди.

Перші торги "соціальним" газом

Скільки газу потрібно виробникам соціально значущих товарів, аби ті не зупиняли роботу та працювали без збитків? Під час обговорення ситуації в грудні 2021 року урядовці, біржовики та видобувачі говорили про 50 млн куб м.

Виробникам хліба потрібно було 10 млн куб м газу. Представників цієї галузі допустили до перших торгів, які відбулися 17 січня. За їх підсумками були реалізовані мізерні в масштабах видобутку обсяги – 1,3 млн куб м палива.

Причина – обмежена пропозиція. На біржу вийшла лише третина газовидобувних компаній. 

Так, на других торгах було реалізовано ще менше блакитного палива – 0,5 млн куб м, середня ціна становила 12 тис грн за тис куб м. Ринкова вартість газу на європейських майданчиках тоді сягала 28 тис грн за тис куб м.

Газ, придбаний на перших і других торгах, покупці отримають у січні.

На третіх торгах, які відбулися 19 січня, продали 2,7 млн куб м газу з поставкою в лютому.

Як свідчать результати торгів, паливо на трьох аукціонах виставили майже всі великі приватні видобувні компанії. Проігнорувало свої зобов’язання лише "Укрнафтобуріння" Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинніка та Павла Фукса.

Що не так з рішенням влади

Серед акціонерів найбільших приватних видобувних компаній – Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Ігор Коломойський, Вадим Новинський, Микола Злочевський. Чому компанії найбагатших людей країни виступають проти ініціативи влади і не поспішають допомагати виробникам соціальних продуктів?

По-перше, офіційну позицію галузі висловила Асоціація газовидобувних компаній. Її суть – ухвалене урядом рішення незаконне та неринкове.

По-друге, відсутній прозорий механізм постачання газу: відстежити цільове використання палива неможливо.

По-третє, є питання до компаній, які можуть допустити до торгів пільговим газом. Цей перелік склало Мінагрополітики. Серед акціонерів цих фірм є прізвища не менш заможних представників бізнесу, ніж серед видобувачів.

Тут і мільярдер Юрій Косюк з холдингом МХП, і компанії групи Kernel Андрія Веревського, і хлібобулочний бізнес мережі АЗС ОККО Віталія Антонова.

Співрозмовники ЕП в уряді запевняють, що міністерський перелік попередній, і пільги отримають лише ті підприємства, які виробляють соціально важливі продукти. "Компанії будуть відбиратися в ручному режимі, цим займається спеціально створений комітет", – запевняє співрозмовник.

Про необхідність покращення окремих процесів та організаційні збої під час підготовки та проведення торгів розповідають і учасники ринку.

Так, співзасновник групи компаній "Хлібодар" Сергій Чекальський наголосив, що до списку виробників потрапили підприємства, що не мають відношення до цієї проблематики.

"Потім список почистили. Вийшли на торги. Хтось із виробників купив 100% потреб, хтось 10%. Були й ті, хто закупив 300% від потреб.

Ми просимо уряд включити кілька осіб із профільних асоціацій до Комітету, який займається розподілом пільгового газу, тоді спільними зусиллями ми організуємо торги належним чином", - заявив бізнесмен.

Ще одну неофіційну причину опору видобувачів озвучив представник газової галузі. "Майже всі великі видобувачі мають власні підприємства, які теж споживають газ. Я б не сказав, що в них багато зайвого ресурсу", – пояснює він.

Що далі

Січень можна вважати тестовим місяцем. Право придбати паливо за зниженими цінами отримали лише близько ста виробників соціально значущих товарів з більш ніж 6,8 тис, які увійшли до затвердженого переліку.

За даними джерел ЕП, на лютий знадобиться близько 30 млн куб м "соціального" газу. Хто на нього претендуватиме? 19 січня Мінагрополітики розширило перелік виробників соціально важливих продуктів до 6 851 компаній.

Йдеться про виробників пшеничного борошна, пастеризованого молока, житньо-пшеничного хліба, курячих яєць, курячих тушок та олії. Визначати щасливчиків у ручному режимі буде спеціально створений комітет з нагляду.

До проблемних галузей долучилися виробники скла. Вони повідомили про зупинку трьох заводів та переведення решти в стан технологічного простою.

Утім, розв’язати проблему шляхом збільшення переліку виробників значущих товарів та перегляду обсягу газу, який за пільговою ціною має надати видобувна галузь, без вирішення решти спірних питань навряд чи вийде.

Газовики можуть ухвалити рішення про саботаж торгів, як це зробили окремі компанії. На біржу вийшли 19 з 58 компаній. Що буде, якщо і решта гравців проігнорують рішення влади й оскаржать його в суді? Як їх покарають?

Співрозмовники ЕП в уряді кажуть, що за такого сценарію може бути ухвалене рішення про кратне збільшення ренти на видобуток газу – до 80-90%. А вже цими грошима окремим секторам буде надано точкову допомогу..