Про все це спікери чотирьох великих українських компаній розказали в рамках бізнес-сніданку "Глобальні технологічні трансформації бізнесів – успішні приклади українських компаній", організованому компанією HD Partners.

Офіс для співбесіди – так, для роботи – ні

Уподобання людей, пов’язані з роботою, різко змінилися у 2019 році. За два роки пандемії кількість послуг, що перейшла в онлайн, зростала в геометричній прогресії, тому суттєво змінилися і тренди в роботі.

За даними дослідження Rabota.ua, 84% працедавців протягом пʼяти років збираються перевести співробітників на віддалену роботу, а велика кількість, наприклад, айтівців навіть не розглядає можливість працювати в офісі.

Змінилося не лише ставлення співробітників. Компаніям теж доводиться змінюватися і переводити більшість систем та комунікацій в онлайн.

"Якщо раніше клієнти були більше "заточені" на спілкування в офлайні, то зараз 60% комунікацій з клієнтами у світі перейшли в онлайн. Цей показник збільшився вдвічі (порівняно з 2019 роком – ЕП)," – говорить директор з маркетингу компанії Rabota.ua Ярослав Гуменюк.

Раніше великі компанії на кшталт Apple, Facebook чи Google будували кластери та збирали в Кремнієвій долині найрозумніших. Зараз же переїзд до США не потрібен, адже навіть технологічні гіганти переходять в онлайн.

Так, співробітники Apple будуть працювати в офісі лише три дні на тиждень, а Google на віддаленій роботі щорічно заощаджує 1 млрд дол.

"Facebook заявив, що 50% людей працюватимуть віддалено. Марк Цукерберг сказав, що зарплата буде переглядатися відповідно до місця проживання", – розповідає Гуменюк.

Хоча світові компанії ще не визначилися з форматом існування, в інших сферах уже є відповідні рішення.

Як українські бізнеси адаптуються до нових умов

Кожен бізнес має свої рішення. Опитані компанією Rabota.ua підприємці назвали ключові з них:

– використання хмарних сервісів Microsoft,

– підключення команд до Microsoft Teams для пришвидшення та синхронізації внутрішніх комунікацій,

– створення ініціативної команди BCP team (business continuous planning),

– оцифрування Kanban-дошки HR-команди в Trello,

– використання для брейнштормів Miro.

Один з головних інсайдів звучить так: "Необхідно планувати час для позаробочих активностей, адже найкреативніші ідеї народжуються в черзі за кавою".

Зміни у відносинах між працедавцем та співробітником і глобальні диджитал-тренди впливають на e-commerce.

Головні тренди для e-commerce:

– рівень проникнення e-commerce зросте з 15% у 2020 році до 25% у 2025 році,

– до 2022 року понад 120 тис магазинів будуть використовувати технології доповненої реальності: хочеш купити диван – подивися в смартфоні, як він виглядатиме в твоїй кімнаті,

– перехід від mobile first до mobile only: 78% замовлень в інтернет-магазинах ідуть з телефонів, і з часом цей показник буде тільки зростати.

Інтернет рішень – майбутнє для промисловості і не тільки

Доволі популярним рішенням для e-commerce та інших сфер є IoT – інтернет рішень. Простими словами – це мережа пов’язаних між собою пристроїв, які підключені до інтернету, взаємодіють між собою та передають дані автоматично.

Технологія IoT дає можливість мінімізувати людський вплив на процеси передавання даних, підрахунку, транспортування і трансформації.

"На планеті 5 мільярдів користувачів мають смартфони, проте пристроїв, які працюють у мережі та допомагають у житті, – понад 12 мільярдів. До 2025 року їх буде понад 25 мільярдів", – розповідає начальник департаменту цифрових рішень та платформ Vodafone Сергій Бориславський.

За даними Vodafone, основні сфери застосування технології IoT такі: точне землеробство, будівництво, видобування корисних копалин, цифрова освіта, підключена та розумна медицина, розумні заводи, розумний роздріб, розумні міста.

Не смартфоном єдиним: зміни в торговому еквайрингу

Крім інтернету рішень і тотальної цифровізації, оновлюються і сталі бізнеси та конструкти. Так, Приватбанк робить велику ставку на торговий еквайринг і йде до того, що POS-термінал буде "смартфоном на мінімалках".

"Що таке еквайринг раніше? Це залізячки. Що таке еквайринг зараз? Android-термінал та QR-коди", – розповідає керівник напрямку торгового еквайрингу Приватбанку Сергій Макаренко.

Зараз POS-термінал – не лише інструмент для проведення транзакції, а й можливість поповнити рахунок чи зняти готівку. Така мультифункціональність продиктована новими потребами покупців та бажанням ритейлу залучати клієнтів навіть там, де вони не планували купувати.

Наразі в терміналі Приватбанку 35 сервісів і це не остаточна кількість. Нова функція – залишати чайові через термінал – з’явилася недавно. 10 млн грн – сума чайових, які українці залишають у закладах за місяць.

"Скоріш за все, ви не залишаєте чайові, бо не носите готівку. Таких клієнтів – 80%. Завдяки новій функції терміналу ви можете це робити", – говорить Макаренко.

А що там у світі?

Ніхто не знає про трансформації у світі стільки, як айтівці. Олександра Говоруха, керівниця міжнародного PR Sigma Software Group, недавно побувала на Web Summit в Лісабоні і поділилася спостереженнями.

"Web Summit – це Давос для гіків", – жартує вона. – Це міжнародна конференція, що об’єднує стартапи та великі компанії з усього світу. Цього року майже 43 тисячі відвідувачів приїхали послухати 748 спікерів. За підтримки Sigma Software Group у рамках саміту вперше був представлений український павільйон".

Які ж головні тренди у світі?

– метавсесвіт – нова ера інтернету,

– штучний інтелект – більше не фантастика: кожен другий стартап на Web Summit заявив, що розробляє AI,

– ментальне здоров’я та корпоративна культура – найважливіші питання, адже вже нічого не буде, як раніше,

– люди обирають компанії за цінностями,

– FOMO стає JOMO: ми дуже перевантажені, диджитал-детокс стає необхідною розкішшю,

– криптовалюти та блокчейн – уже не новина, а сталі бізнеси,

– Tech for good – це рішення, пов'язані з екологією та добробутом: на саміті вперше був представлений український стартап Effa, який розробив паперову одноразову зубну щітку.

За словами Говорухи, завдяки появі українських компаній на міжнародних самітах та виставках вдається розбудовувати бренд технологічної України на глобальному рівні.

Маргарита Рівчаченко, спеціально для "Економічної правди"