Falco з латинської означає сокіл. Зображення цього птаха прикрасило етикетки пляшок миколаївського винороба Володимира Фалька. Його виноградники та шато розташовані на території Дніпро-Бузького морського порту біля села Галіциново.

Виноробня поки що відчинена лише для знайомих та друзів, проте у 2022 році для туристів відкриється дегустаційний зал.

Власник шато планує також збудувати причал, тому потрапити сюди можна буде і на яхті.

На його виноробні ростуть кавуни, огірки, помідори та плодові дерева. Увечері можна почути ґелґотання гусей і качок, які стомлені повертаються після плавання додому, або ж зустріти грайливу нутрію на березі лиману.

Лиман, що поблизу шато, Володимир зарибнив. На території шато він також вирощує овець та коней, тому невдовзі на виноробні можна буде не лише дегустувати напої, а й скуштувати продукцію з власної екоферми.

Гостей підприємець зустрічає на винограднику, де висаджено 25 сортів. Серед них як українські автохтонні – одеський чорний, тельті курук, сухолиманський, так і всім відомі – каберне, санджовезе, рислінг, ркацителі.

Виноградник на чотири гектари має крапельне зрошення. Власник виноробні знає особливості вирощування кожного сорту, усі слабкі й сильні сторони виноградних кущів, бо виноробство живе в ньому з дитинства.

"Я родом із села Градениці Одеської області, де хороший хазяїн завжди повинен був мати вдома пів тонни вина. У радянські часи це була своєрідна валюта, що свідчила про достаток. У нас вдома завжди було вино, а між рядами винограду ми саджали картоплю і цибулю", – згадує винороб. Відтоді пройшло багато часу.

Фалько закінчив Одеський технологічний інститут харчової промисловості, керував макаронною фабрикою та хлібооб'єднанням, був заступником Держхарчопрому Миколаївщини, народним депутатом, створив компанію з вирощування аграрної продукції, побудував портовий олійний термінал UPSS Terminals.

Зараз, за його словами, бізнесом займаються сини, а Володимир сфокусувався на виноробстві.

"Коли ми викупили припортову ділянку, тут було кладовище залізобетону та сміття. Ми вивезли близько тисячі машин сміття, а для виноградників привезли ґрунт. Спочатку хотіли робити виноград для себе і друзів, але потроху хобі переросло в професійне заняття", – розповідає він.

Поки основне бажання винороба – вийти на самоокупність.

У 2020 році виноробня "Фалько Вайнері" отримала ліцензію на виробництво, а у 2021 році планує запустити власний сайт та налагодити реалізацію вина під брендом Falcon. За сезон тут виробляють 5-7 тонн вина. Більшу частину продукції власник дарує друзям та знайомим, трохи реалізував на місцевих фестивалях.

У 2021 році в рамках всеукраїнського дегустаційного конкурсу Odessa Wine&Spirit Awards два сорти вина Falcon – мерло та солярис – отримали срібні медалі.

"Вино має дивовижні можливості: воно може звеселити та викликати спогади, збадьорити та зблизити опонентів, оздоровити та укріпити імунітет. Не дарма в періоди епідемій та катастроф медики радять споживати вино в невеликих дозах. Його рекомендують і морякам, і космонавтам", – жартує Володимир.

На Миколаївщині таких малих легальних виробників лише шість. У той же час у виноробному французькому регіоні Бордо нараховується 9 тис виноробних господарств.

Фалько вірить, що в Україні крафтове виноробство розвиватиметься за французьким сценарієм. Для цього є всі умови: помірна зима, гарні ґрунти, волога.

Не вирішеними залишаються питання щодо скасуванням акцизних марок для натуральних вин, спрощення умов ліцензування та зменшення штрафних санкцій за бухгалтерську помилку із 17 тис грн до 1,7 тис грн.

"Недавно я був на виноробні в Хорватії. Їх досвід у виробництві нічим не відрізняється від українського, хіба що в частині взаємодії з чиновниками. Хорватський винороб за останні п'ять років контактував з податковою один раз, а в Україні ми щомісяця подаємо звітність: скільки зібрав, скільки виробив вина.

Ми складаємо карти руху винограду з поля до пляшки. Для пляшок і бочок треба різні приміщення, а для акцизної марки – сейф. Ви уявляєте, скільки малий винороб в Україні повинен мати приміщень?" – запитує Фалько.

На його думку, парламент має скасувати акцизні марки для сухого вина, процедура поводження з якими надто складна. В Україні виробники платять акциз 0,01 грн/л, але за бухгалтерську помилку сплачують штраф 17 тис грн. До другого читання готові законопроєкти №5118 та №5119, що мали б вирішити ці питання.

За словами голови Асоціації крафтових виноробів Причорномор'я Георгія Молчанова, крафтове виноробство може стати туристичною родзинкою Миколаївщини, сприяти її економічному розвитку та створенню робочих місць.

"Ця культура могла б змінити життя всього регіону. Ми бачимо інтерес до виноробства, проте в нашій країні, на жаль, не створені належні законодавчі умови для розвитку галузі.

Фермерським господарствам заборонено займатися сільським туризмом. Щоб зробити пляшку вина, виноробу потрібно мати десять журналів первинного обліку. Чому б не замінити це одним журналом та висновком щодо безпечності продукту? Навіщо така бюрократія та надмірне регулювання?" – говорить Молчанов.

"Крафтові продукти стають популярними у світі і коштують значно дорожче, ніж деякі бренди. Виробництво на невеликих шато відрізняється від виробництва на промислових заводах. Мій досвід підтверджує, що крафтові вина створюють для того, щоб відійти від умовностей, пізнати можливості ароматів і смаків", – вважає власник "Фалько Вайнері".

"Крафтове вино – це продукт праці ремісника, творчої особистості. Не можна цей продукт обмежувати ДСТУ, бо це все одно, що художнику нав'язати палітру фарб, а кулінара обмежити в смакових експериментах", – наголошує Фалько.

На його думку, полиці українських супермаркетів завалені імпортним дешевим вином сумнівної якості, і держава мала би взяти це питання під контроль, а не влаштовувати "полювання на відьом" серед українських крафтових виноробів.

"В Україні почали говорити про вино. Якщо у нас з'явиться тисяча малих виноробів, що вироблять 5 тисяч тонн вина, це буде крапля в морі в загальному обсязі споживання, проте ми заявимо про себе світу як про націю виноробів. Крафтове вино – це ручне мистецтво, яке цінують усюди", – зазначив винороб.

За словами Фалька, пляшка крафтового вина має коштувати не менше 200 грн.

Карантин стимулював українців пізнавати свою країну, її туристичні шляхи та гастрономічні традиції. Володимир каже, що відчуває потенціал у винному туризмі та чекатиме гостей у своєму шато вже у 2022 році.

Про інвестиції у власну виноробню говорити відмовляється. Лише каже, що це дуже дороге задоволення. Його справу підтримує вся сім'я, а на виробництві допомагають дружина та сини. Вино стало родинним захопленням.

"Коли все робиш власноруч, то проймаєшся цим. Винороб – це покликання. Треба бути готовим вставати вночі і мішати вино, бути терплячим, уважним до лози. Я люблю купажі й експериментую. У 2020 році зробив одеський чорний по білому, що унікально для цього сорту винограду. Головне – любити свою справу, тоді гарне вино гарантоване", – переконаний підприємець.

Усі фото Олександра Венедіктова

ВІД РЕДАКЦІЇ. Усі ми хочемо бачити на полицях крамниць якісне українське вино. Усі ми хочемо, щоб у нас була можливість обирати вино українських виробників і щоб цей вибір не обмежувався одним десятком.

"Українська правда" разом з Торгово-промисловою палатою та корпорацією "Укрвинпром" щорічно в листопаді проводить Національний виноробний форум.

VI Національний виноробний форум відбудеться 11-13 листопада на Миколаївщині, у центрі Причорномор'я. Більш детально про програму форуму, реєстрацію та акредитацію – за посиланням.

Організатори форуму запрошують усіх зацікавлених підприємців, експертів, науковців, депутатів і просто небайдужих людей долучитися до обговорення.