Економіка спільної участі набирає обертів: спершу українці навчилися користуватися спільними авто завдяки каршерінґу, з часом – житлом через платформи на кшталт Airbnb. Згодом мешканці міст звикли і до спільних сервісів таксі та велосипедів.

Та одного дня українці помітили на вулицях десятки однакових електросамокатів, якими можна було користуватися і залишати будь-де. Сталося це ще у березні 2020 року, з виходом на ринок прокату самокатів першого гравця.

Відтоді такого електротранспорту у містах значно побільшало, власне як і операторів. Однак, попри помітну присутність на вулицях, в правовому полі їх досі не існує.

Місцева влада Києва, Харкова, Львова та інших міст вдалася до пошуків альтернативних домовленостей із операторами ринку, доки Верховна Рада та уряд не знайдуть більш сталих рішень.

Чекати доводиться досі – через рік після появи перших орендованих самокатів на дорогах.

Які компанії працюють на ринку прокату електросамокатів в Україні, в чому їх відмінність, які є спільні проблеми та як влада з перемінним успіхом внормовує пересування на новому виді транспорту?

Сім столичних операторів

У 2020 році в Україні з'явився і вже півтора роки активно розвивається ринок, який всупереч прийнятим правилам жодним чином не регулюється державою. Йдеться про прокат електросамокатів.

Першопрохідцем на ньому стала Kiwi. На початку березня минулого року компанія оголосила про запуск автоматизованого прокату електросамокатів в Одесі. Через місяць у Львові розпочав роботу сервіс Easy.

Втім нова для українців послуга не одразу стала популярною, причина – карантин. Вихід Kiwi та Easy через суворі обмеження в пересуванні громадян залишился майже не поміченими.

Третьому гравцю більше пощастило. Естонський сервіс Bolt, що обслуговував клієнтів у сферах таксі та доставки їжі, 7 серпня оголосив про повноцінний запуск прокату електросамокатів в Києві. За півроку до цього компанія здійснила тестовий запуск самокатів на території столичного Unit.City.

Вихід Bolt на ринок шерінгу електросамокатів припав на період дії мягких карантинних обмежень. Після кількох місяців перебування у вимушеній ізоляції мешканці Києва прагнули більше пересуватись, а в громадському транспорті на той час все ще діяли обмеження щодо кількості пасажирів. Тож кияни масово почали користуватися новим транспортом.

Невдовзі в Києві з’явилися самокати Scroll та Kiwi, а цьогоріч столичні вулиці поповнилися ще чотирма операторами: Vzhooh (Вжух), BikeNow, Jet та Zelectra.

Наразі в Україні працює щонайменше дев’ять операторів прокату електросамокатів. З них сім надають послуги в Києві.

Хоча кожен з операторів має свої особливості з точки зору умови користування, усі вони працюють за схожим принципом.

Щоб взяти самокат на прокат, потрібно завантажити застосунок сервісу з AppStore або Google Play (Bolt також доступний у App Gallery) та створити акаунт. Після реєстрації на екрані смартфону з’явиться мапа з доступними самокатами неподалік та зоною покриття.

В застосунку також відображається детальна інформація про кожен з доступних поблизу самокатів: заряд акумуляторної батареї та відстань, яку можливо подолати на ньому.

джерело: Vzhooh

Щоб розблокувати самокат, треба сканувати наклеєний на ньому QR-код та розпочати поїздку. Після її завершення припаркований у дозволеній зоні самокат потрібно сфотографувати через все той же застосунок.

В середньому на повному заряді електросамоката можна проїхати близько 30 км. Найвища межа у Vzhooh (50 км) та BikeNow (40 км). За словами директора Zelectra Євгена Крейніса, заявлена дистанція пересування може відрізнятися від фактичної через особливості рельєфу, по якому рухається самокат та ваги пасажира.

Покриття

Усі столичні оператори переважно надають свої послуги в межах центру Києва та наближених до нього вулиць. Виключно у центрі працює Scroll, Zelectra та Kiwi. Дещо більше покриття має Vzhooh.

ЕП: При написанні матеріалу самокати Vzhooh зникли з мапи Києва. Співзасновник компанії Віталій Третяк пояснив, що наразі очікується нова партія самокатів, і вже незабаром всі вони знову з’являться на мапі.

Найбільше покриття у столиці України мають сервіси Bolt, Jet та BikeNow. Ці ж компанії володіють і найбільшим парком самокатів – від 500 у BikeNow, до 2000 одиниць у Bolt.

Оскільки центр Києва розташований на правому березі Дніпра, природно що використання самокатів більш поширене саме тут. На лівому березі їздити та паркуватися дозволяє лише сервіс Bolt. І не лише через територіальний принцип.

Справа в тому, що в спальних районах, з яких переважно і сформований лівий берег Києва, самокати частіше викрадають. Про це ЕП говорять майже всі учасники ринку, технічні засоби яких там використовувались.

Наприклад, зі слів співзасновника Kiwi Олексія Кушки, самокати компанії на лівому березі столиці і викрадали, і ламали, і навіть підпалювали.

Втім ця ситуація може змінитись і тоді сервіси надаватимуть послуги у всіх кутках столиці. Співзасновник Scroll Арчіл Татрішвілі сподівається, що з часом ця проблема поступово скорочуватиметься, коли люди звикнуть до того, що самокати є не розвагою, а передусім транспортним засобом.

джерело: Scroll

Попри викрадення самокатів та вандалізм, які стримують компанії від більш активного розширення покриття, сервіси готуються до подальшої експансії, як в українські міста, так і за межі країни. Сьогодні сервіси прокату електросамокатів, крім Києва, Львову та Одеси, присутні в таких містах як Дніпро, Рівне, Луцьк та Вінниця. А в планах розширення, щонайменше, на Запоріжжя.

В Kiwi ЕП повідомили, що планують розширити свій бізнес на Сербію, Албанію та, ймовірно, Чехію.

Цінове питання

Кінцева вартість прокату електросамоката для користувача складається з двох частин: за розблокування та за хвилину поїздки. За останній рік роботи на ринку компанії переглянули тарифи на свої послуги.

Наприклад, Kiwi починав працювати з 15 грн за розблокування і 3,5 грн – за хвилину користування самокатом у вихідний день. А сьогодні тариф становить 8,5 грн та 1,9 грн, за розблокування і користування відповідно. Це найнижчі ціни на ринку.

Однакової цінової політики дотримуються BikeNow, Jet та Bolt – клієнти цих сервісів сплачують за хвилину користування 1,9 грн та 9 грн за розблокування у будній день.

У вихідні пасажири платять більше. Вартість розблокування залишається незмінною, а от за хвилину плата зростає до 2,5 грн у всіх операторів, крім Zelectra та Scroll.

"На самокатах компанії в середньому заробляють від 30 до 200 тисяч гривень на день. Чимало операторів, думаю, працюють лише на покриття крадіжок", – говорить співзасновник BikeNow Олексій Кладов.

У встановлені операторами ринку тарифи входить сервісне обслуговування самокатів: це ремонт, зарядка, розвезення по локаціях та зворотне транспортування. Якщо користувачі не будуть їх ламати чи викрадати, то вартість користування ними зменшиться.

Та оскільки це продовжується, то розраховувати на зменшення тарифів не варто, адже один викрадений самокат обходиться компанії у 700-1000 дол.

Поліція розводить руками

Крадіжки та пошкодження самокатів залишаються головними проблемами на ринку. Щонайменше, вони впливають на видатки на сервісне обслуговування, а у гіршому – випадкові втрату самокату.

Хоча вбудовані у транспорт прилади для геолокації допомагають розв’язати більшість таких випадків, не всі самокати вдається повернути.

Вандалізм є проблемою для сервісів, але не всі надають їй однакової ваги. У Jet вказують на те, що кількість таких інцидентів не надто відрізняється від європейських і становить близько 5-6% від загальної кількості поїздок. У Bolt взагалі кажуть, що рівень менший, ніж у Європі.

джерело: jet

Боротися з крадіями повинні правоохоронці, а саме – Національна поліція. І на цьому етапі оператори стикаються з другою проблемою: їхні звернення просто не розслідуються.

Співрозмовники ЕП у компаніях та Київській міській державній адміністрації констатують затримки у роботі правоохоронців при розгляді заяв про викрадення самокатів.

Зокрема, важливим є доступ до відео з камер спостереження, який можна отримати лише за участі поліції. Такі записи допомагають знаходити самокати та порушників, але наразі повноцінної співпраці між компаніями та правоохоронцями не відбувається.

Крім того, сервіси скаржаться на те, що справи повільно розслідують, а працівники поліції виїжджають на виклики надто довго.

Легалізація самокатів

Встановити правила для користувачів самокатів намагаються одразу на різних щаблях влади. Так, перші законодавчі ініціативи з'явилися у Верховній Раді ще торік, а цьогоріч до процесу долучилися уряд та місцеві органи.

Парламентське крило. Першу спробу врегулювати новий вид транспорту, ще у лютому 2020 року (до появи сервісів) зробили депутати партії "Голос". Вони пропонували визнати електротранспорт та його користувачів на законодавчому рівні, прописати їхній правовий статус.

В "Голосі" пропонували заборонити керувати цим транспортом у стані алкогольного сп’яніння та користуватися телефоном. Примітно, що законопроєкт дозволяє пересування на самокатах, за відсутності велодоріжок, виключно автомобільними шляхами.

Попри те, що перше читання документ пройшов ще у вересні 2020 року, увесь цей час він лежить без руху. За інформацією ЕП цієї осені йому можуть дати новий поштовх у Раді.

У 2021 році в парламенті з’явилися ще три законопроєкти. Всі від нардепів "Слуги народа". Автор двох з них (№5731 та №5732) Андрій Деркач, серед іншого, хоче зобов’язати учасників руху начепити на себе шолом.

Третій документ від групи депутатів "Слуг" вносить мінімальні зміни до законодавства та надає уряду широкі повноваження для внормування питань пересування на електротранспорті.

Урядове крило. Саме уряд відповідальний за Правила дорожнього руху. Щойно електротранспорт введуть в законодавче поле, Кабінет міністрів і так матиме право детально регламентувати роботу самокатів.

І доки справи в Раді завмерли, в серпні цього року уряд створив робочу групу, що працює над питанням безпеки користувачів легкого персонального електротранспорту. Група вже встигла розглянути відповідний Тимчасовий порядок, який напрацював радник прем’єр-міністра Дениса Шмигаля – Віталій Власюк.

В документі дається визначення легкого персонального електротранспорту та встановлюються вимоги до користувачів. Це засоби пересування, обладнані електродвигуном, одним, двома чи трьома колесами, не обладнані сидінням і призначені для руху однієї особи.

Маса такого транспорту не повинна перевищувати 40 кг, а потужність двигуна – до 1 кВт (до 1,4 кВт для сігвеїв). Електротранспорт, який не відповідатиме цим вимогам, підлягатиме обов’язковій державній реєстрації.

Проблема порядку – відсутність покарання за його порушення. Тобто жодного слова про те, що буде з тими, хто не зареєструє транспортний засіб, або ж порушить будь-яку з решти вимог, у документі немає.

Віталій Власюк пояснив, що наявність порядку спростить розгляд справи про порушення у суді. Адже наразі зіткнення пішохода з самокатом вважається зіткненням сторін з однаковим статусом. А документ визначає абсолютний пріоритет пішоходів.

Варто відзначити, що автор документу Віталій Власюк очолює юрфірму "єПраво", одним з клієнтів якої є Bolt.

"Дійсно, очолювана мною юридична компанія надає правничий супровід Bolt: ми виводили їх на ринок України, надаємо консультації з питань корпоративного, трудового, податкового та інших сфер права. При цьому у нас немає і ми ніколи не отримували від Bolt жодних завдань з лобіювання будь-яких нормативних актів", – зазначив Власюк.

Місцеве крило. Першою з реальними пропозиціями внормування пересування електросамокатів виступила київська влада. Наприкінці червня КМДА та сервіси уклали меморандум, за яким другі погодилися на низку обмежень.

Зокрема, сторони домовилися, що швидкість руху самокатів не перевищуватиме 20 км/год (14 км/год у парках), а їхнє паркування буде заборонено в історичних частинах міста (наприклад, Андріївський узвіз), зонах довкола дипломатичних установ, окремих державних органів тощо.

Одним із найважливіших пунктів меморандуму є зобов’язання операторів страхувати користувачів на випадок травм із покриттям від 100 тис грн. Тоді ж на самокатах з’явилися й ідентифікаційні номери.

У розмові з ЕП усі оператори підтвердили, що вже запровадили страхування. Чимало з них робили це ще до меморандуму. Але страхових випадків не багато. Наприклад, у Jet за весь час роботи сервісу через страхову компанію провели всього дві виплати, а у Zelectra у серпні була лише одна заява на відшкодування. Bolt назвав ЕП цифру до 0,03% інцидентів від загальної кількості поїздок.

Фактично меморандум у Києві засвідчив існування електросамокатів на дорогах, а місцева влада дозволила операторам повноцінно працювати. Напередодні у Bolt виник конфлікт з мером міста Віталієм Кличком: він стверджував, що компанія без погодження з містом розмістила пункти прокату електросамокатів.

Угода також дала поштовх й іншим містам йти на діалог з сервісами. Схожий меморандум напрацьовують, наприклад, у Львові.

Замість висновку

Усі сторони усвідомлюють потребу визнання легкого персонального електротранспорту на національному рівні. Правила з одного боку дозволяють користувачам більш безпечно почуватися на дорогах, а з іншого внормовують роботу самих операторів.

Тим паче, що йдеться не лише про прокат, а й про приватних власників такого транспорту.

Та коли саме з’являться ці правила поки невідомо. Деякі учасники ринку та представники влади вважають, що до кінця 2021 року нічого не зміниться. Інші говорять про зрушення у розгляді нормативних документів, що дає надію побачити перші результати вже восени.

Залишається чимало відкритих питань щодо функціонування тимчасового порядку, що його розробляє уряд. Зокрема про те, хто кого випередить: чи влада піде шляхом закону і внесення змін до правил дорожнього руху, чи уряд ухвалюватиме тимчасові документи.

Та доки усі шукають способи розібратися з електросамокатами та гіроскутерами, дороги продовжують наповнюватися новими транспортними засобами. Наприклад, електромопедами та велосипедами з електродвигуном, які теж потребують тлумачень з боку влади і, звичайно, належної інфраструктури.