Корпоративное управление

Черговий намір корпоратизувати "Енергоатом". Міністр енергетики Герман Галущенко та "Енергоатом" повідомили, що розроблено законопроект, який дозволить корпоратизувати підприємство.

У повідомленні зазначається, що відповідний законопроект уже пройшов погодження в Міністерстві економіки та після  доопрацювання з іншими міністерствами, буде переданий на розгляд Кабміну. 

Галущенко також додава, що корпоративна реформа "Енергоатома" має бути завершена за 9 місяців після ухвалення цього законопроекту.

Як зазначив міністр енергетики, необхідно провести аудит "Енергоатома". Після цього, компанію буде корпоратизовано з державного підприємства на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатимуть державі, а також буде сформовано наглядову раду.

[Звертаємо увагу, що питання корпоратизації "Енергоатома" безуспішно розглядається починаючи з 2012 року. Так, дане питання було включене до  Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ в Україні на 2010–2014 роки. – SOE Weekly.]

Уряд затвердив склад наглядової ради "Одеського припортового заводу". Кабінет міністрів затвердив кандидатури трьох незалежних членів та двох представників держави у наглядовій раді "Одеського припортового заводу" ("ОПЗ").

Відповідно до розпорядження № 937-р від 16 серпня, Кабмін погодив Коломійченка Андрія, Філонова Анатолія, Дудєнкова Юрія як незалежних членів та Кудіна Дениса, Віжунова Олександра як представників держави до наглядової ради "ОПЗ".

Денис Кудін працює заступником голови Фонду державного майна України (ФДМУ), а Олександр Віжунов - директором департаменту ФДМУ. За інформацією у ЗМІ,  Андрій Коломійченко був серед засновників агрокомпанії "Голбері" (Київська обл.), також працював на керівних посадах у "Київхлібі", Анатолій Філонов був керівником вінницьких компаній "Фосхімпром", "Вінницьке держпідприємство складних мінеральних добрив" та "Водограй-ВК", Юрій Дудєнков був один із засновників харківської компанії "Транспортник-11".

Обраних членів мають призначити на загальних зборах акціонерів "ОПЗ", після чого вони почнуть виконувати свої обов'язки.

Керівника "ДПЗКУ" відправили під нічний домашній арешт за можливе розкрадання 71 млн грн. Виконуючому обов’язки голови правління "Державної продовольчо-зернової корпорації України" ("ДПЗКУ"), Андрію Власенку, якого підозрюють у розкраданні 71 млн грн, було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з обов'язком носити електронний браслет. Таке рішення Печерський райсуд Києва ухвалив 16 серпня.

Власенку інкримінують співучасть з Романом Терещенком, бенефіціарним власником "Транссервіс 2008". Так, за даними офіційного слідства, Власенко був ініціатором укладення договору з компанією "Транссервіс 2008" вартістю 71 млн грн через, нібито, неспроможність філій "ДПЗКУ" надати аналогічні послуги самостійно. 

[Інформація щодо того, які саме послуги надавалися "Транссервіс 2008" відсутня. – SOE Weekly.]

За словами прокурора, об’єктивних підстав для укладення договору з "Транссервіс 2008" не існувало. Представниця Офісу Генпрокурора просила суд взяти Власенка під варту з можливістю внесення застави у розмірі 71 млн грн. Замість цього, суд вирішив відправити Власенка під нічний домашній арешт. 

За інформацією ЗМІ, парламентська фракція "Батьківщина" проголосувала за державний бюджет 2021 в обмін на призначення Власенка в "ДПЗКУ".

Як ми повідомляли раніше, Нацпполція встановила, що посадові особи "ДПЗКУ" вчинили розтрату майна корпорації шляхом проведення експортних операцій зернових на підконтрольні компанії-нерезиденти за заниженою вартістю і без здійснення попередньої оплати. 

13 серпня, Нацполіція затримала керівника "ДПЗКУ" при спробі втечі з України в аеропорту "Жуляни", коли він намагався вилетіти з країни. Крім того, разом із ним затримали і його спільника.

В "Ощадбанку" призначено нового члена правління. Наглядова рада "Ощадбанку", за результатами конкурсного відбору, 19 серпня призначила Олега Стринжу, членом правління банку. Також зазначається, що Стринжу було погоджено Національним банком на цій посаді.

Олег Стринжа має більш ніж 25-річний досвід роботи в банківському секторі. Раніше, він працював у банках "Сосьєте Женераль Україна" (Франція),  "ING Банк Україна" (Нідерланди), "Пекао Україна" (Польща).

Він також обіймав посаду директора фінансового департаменту, члена правління "Універсал Банку" та був заступником голови правління з фінансових та адміністративних питань банку "Ренесанс Капітал".

Понад 6 останніх років Стринжа працював директором департаменту фінансового контролінгу НБУ.

Фонд держмайна скасував приватизаційний аукціон по "ОГХК". За повідомленням Економічної правди, Фонд державного майна прийняв рішення скасувати приватизаційного аукціону "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії", оскільки після перевірки отриманих заявок до торгів може бути допущено тільки одного учасника.

У повідомленні також йдеться, що нову дату аукціону буде оголошено найближчим часом, а сам аукціон відбудеться у 2021 році.

Також зазначається, що до ФДМУ надійшло 3 заявки для участі в аукціоні з приватизації "ОГХК", проте двоє із трьох потенційних учасників подали неповний пакет документів. У свою чергу, в рамках чинного законодавства, аукціон з одним учасником відбутися не може.

ФДМУ також повідомив, що інтерес до "ОГХК" висловлювала велика кількість потенційних учасників – 18 інтересантів підписали договори про конфіденційність з ФДМУ, і більше половини з них активно вивчали цей актив. Проте, за словами приватизаційного радника ФДМУ, деякі інвестори повідомили, що їм забракло передбаченого законодавством часу для підготовки заявки.

Радник також зауважив, що перенесення аукціону дозволить потенційним покупцям завершити аналіз даних про "ОГХК" і узгодити участь на рівні правління і наглядової ради.

Раніше, ми повідомляли, що аукціон з приватизації "ОГХК" має відбутися 31 серпня 2021 року.

Також, на цьому тижні, Кабмін погодив призначення члена правління "ОГХК" Єгора Перелигіна тимчасовим виконуючим обов’язки голови правління. До цього т.в.о. голови правління "ОГХК" був Артур Сомов.

Энергетический сектор

Уряд перерахував 653 мільйони на зарплати шахтарям. Держказначейство за ініціативи Міністерства енергетики спрямувало на рахунки десяти вугледобувних підприємств 653 млн грн для виплати заробітної плати шахтарям. 

[Виплата була здійснена шляхом перерозподілу витрат з однієї статті витрат державного бюджету: "Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств", на іншу статтю витрат: "Реструктуризація вугільної промисловості".

Іншими словами, замість того, щоб витрачати гроші на ліквідацію або реструктуризацію збиткових вугільних шахт, Кабмін вирішив витратити ці гроші на покриття операційних витрат.

Зазначимо, що постанова Кабміну "Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання у вугільній галузі" містить пункт, що дозволяє за рахунок державної допомоги покривати експлуатаційні витрати вугільних шахт до 1 вересня 2022 року.

Відповідно до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами, надання державної допомоги підприємствам, які знаходяться у державній власності, для покриття їх операційних витрат порушує принцип щодо забезпечення рівних умов у порівнянні з приватними компаніями. – SOE Weekly.]

"Енергоатом" прозвітував про 1,7 млрд грн прибутку з початку року та планує заробити 1,5 млрд грн у 2021. Кабмін на засіданні 18 серпня затвердив фінансовий план "Енергоатома" на 2021 рік, згідно якого прибуток компанії у 2021 році має скласти 1,52 млрд грн.

Як йдеться у ​пояснювальній записці до фінплану, прогнозують, що дохід "Енергоатому" складе 56 млрд грн. Уряд очікує, що надходження на користь держави у якості податків та частини чистого прибутку становитимуть 18,6 млрд грн. Також фінпланом передбачені капітальні інвестиції у розмірі 11,5 млрд грн.

Пізніше, цього тижня, "Енергоатом" повідомив, що за сім місяців чистий дохід компанії від реалізації продукції склав 28 млрд грн, валовий прибуток 3,3 млрд грн, а чистий прибуток 1,7 млрд грн.

[Звертаємо увагу, що чистий прибуток компанії за 7 місяців 2021 року вже перевищує розмір прогнозованого прибутку за весь 2021 рік, який був визначений у фінплані. Це може свідчити прот те, що "Енергоатом" ще може втратити близько 200 млн грн за решту п’яти місяців 2021 року.

Також наголошуємо, що фінансові результати компанії за сім місяців базуються на проміжній фінансовій звітності, яка не перевірялася незалежним аудитором. У свою чергу, після того як річна звітність буде перевірена незалежним аудитором, то кінцеві фінансові результати можуть відрізнятися від проміжних результатів. – SOE Weekly.]

Міненерго просить держбанки надати "Центренерго" кредит, щоб купити вугілля. У "Центренерго" немає власних коштів для забезпечення достатнього запасу вугілля, необхідного для стабільного проходження опалювального сезону. Міністерство енергетики просить держбанки прокредитувати підприємство. 

Міненерго заявило про це за результатами наради, у якій взяли участь міністр енергетики Герман Галущенко, голова Фонду державного майна Україин  Дмитро Сенниченко, заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, представники "Ощадбанку", "Укрексімбанку" та "Центренерго".

[Схоже, що на зустріч не були запрошені представники ПриватБанку та Укргазбанку. – SOE Weekly.]

Галущенко заявив, що злагоджене співробітництво всіх державних установ необхідне для сталого проходження опалювального сезону.

[Зазначимо, що кредитування державними банками держпідприємств негативно вплине на конкуренцію та порушить принципи рівних умов ведення бізнесу, передбачених Керівними принципами ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами. Також надання такого кредиту може вважатися державною допомогою і повинно бути оцінено Антимонопольним комітетом з точки зору потенційного негативного впливу на конкуренцію, внаслідок чого, АМКУ має прийняти рішення щодо її допустимості такого кредитування. – SOE Weekly.]

 Раніше "Центренерго" повідомляло про збиток у розмірі 591,2 млн грн за першу половину 2021 року. Також, "Центренерго" виставлено на приватизацію. 

Уряд передав ТЕЦ Дубневичів в управління "Нафтогазу". Кабмін своїм розпорядженням передав майно єдиних майнових комплексів Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ Юрія та Павла Дубневичів в управління дочірньої компанії Нафтогазу, "Нафтогаз Тепло".  

Агентство з розшуку та менеджменту активів має забезпечити передачу активів "Нафтогаз Тепло" до усунення ризику переривання функціонування обох ТЕЦ. 

У Кабміні наголошують, що таке рішення прийняте у рамках особливого порядку відбору управителів для стратегічних та соціально важливих активів. 

Инфраструктура

Зеленський хоче створити національного авіаперевізника до кінця року. Після зустрічі з Марком Роше, директором авіаційної консалтингової компанії "Aerogestion", Президент України Володимир Зеленський заявив, що хоче залучити французьку консалтингову компанію до створення українського національного авіаперевізника.

За словами Зеленського, внутрішній ринок авіаперевезень в Україні не задовольняє всіх стратегічних потреб держави, тому створення національного авіаперевізника є необхідним.

Уряд Франції ініціював виділення гранту для забезпечення роботи консультанта.

[Наразі немає обґрунтування того, навіщо державі володіти таким авіаперевізником. Це також суперечить Основним засадам політики державної власності, які затверджені урядом. Оскільки послуги, які надає компанія, є легко доступними від приватних постачальників на конкурентному ринку. 

Якщо відбувається "провал ринку" в наданні місцевих авіаперевезень, держава може залучити приватних авіаперевізників до місцевих маршрутів за допомогою механізму покладання спеціальних обов’язків (public service obligations – PSO). Держава може запропонувати субсидії приватним авіакомпаніям на обслуговування певних маршрутів через відкриті аукціони. Компанія, яка запросить найнижчу субсидію, отримує маршрут.

Такий підхід не тільки зменшить корупційні ризики, але й перекладе бізнес ризики з держави на приватного перевізника. – SOE Weekly.]

"Украерорух" та аеропорт "Бориспіль" можуть зазнати збитків через несплату боргів "МАУ". Рада національної безпеки і оборони України доручила Кабміну врегулювати ситуацію із боргами МАУ перед аеропортом "Бориспіль" та Украерорух.

За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, в підприємств "Украероруху" та аеропорту "Бориспіль" утворилися борги через невиконання "МАУ" зобов'язань перед ними. Як наслідок, МАУ може припинити роботу.

Данілов додав, що Кабмін протягом місяця має вжити невідкладні заходи задля гарантування безпечного та перебійного функціонування авіаційної галузі шляхом затвердження плану дій щодо мінімізації ризиків, пов’язаних з ситуацією, що виникла.

[Якщо "МАУ" зупинить свою роботу, незрозуміло, як будуть погашені борги перед державними компаніями. – SOE Weekly.] 

Раніше, ми повідомляли, що "Украерорух" та "Бориспіль" були одними з найбільш збиткових держпідприємств у 2020 році. Їх збитки яких сягнули 1,49 млрд грн та 1,48 млрд грн відповідно.

Також, ми повідомляли, що за перший квартал 2021 року "Украерорух" відзвітував про чисті збитки на суму 205,8 млн грн, а "Бориспіль" про збиток у 196,7 млн. грн. Зверніть увагу, що ця звітність не підтверджена аудитом.

Другие сектора

"Експортно-кредитне агентство" докапіталізували на 1,8 млрд грн. 18 серпня Кабмін вніс зміни до статуту "Експортно-кредитного агентства" на виконання рішення про його докапіталізацію на 1,8 млрд грн. Відповідно до постанови уряду, статутний капітал "ЕКА" буде збільшено шляхом випуску нових акцій.

Також Міністерство Фінансів випустить держоблігації на суму 1,8 млрд грн із терміном обігу до 15 років та відсотковою ставкою доходу до 9,3% річних в обмін на акції додаткової емісії "ЕКА".

[Звертаємо увагу, що таке рішення збільшить розмір державного боргу на суму докапіталізації "ЕКА". – SOE Weekly.]

Як ми вже повідомляли, 31 березня уряд мав намір збільшити статутний капітал "ЕКА" до 2 млрд грн шляхом його докапіталізації на 1,8 млрд грн.

[Незрозуміло, які саме види послуг буде надавати ЕКА. З одного боку, компанія повинна була забезпечити страхування для покриття ризиків експорту до окремих країн, для випадків коли таке страхування не пропонується на ринку страхових послуг.

У той же час, згідно з останніми новинами про співпрацю агентства з державним Ощадбанком, компанія має намір запропонувати страхування кредитів у випадках наявності недостатньої застави. Оскільки таке страхування може бути доступним також від приватних страхових компаній, цей вид діяльності може розглядатися як державна допомога або неявна державна гарантія за кредитами.

Крім того, "ЕКА" зареєстровано як приватне акціонерне товариство, а не як державне агентство. Водночас, хоча воно і зареєстровано як компанія, "ЕКА" не підпадає під дію загальної нормативної бази для страхових компаній. – SOE Weekly.]