Інфляція. Це слово звучить на світових ринках навіть частіше, ніж "карантин" чи "коронавірус". Ціни зростають на все, "з'їдають" заощадження та змушують інвесторів шукати нові вигідні інструменти для зберігання коштів.

Не залишає байдужою інфляція і тих, хто мав би тримати її під контролем – центральні банки.

Так, 22 липня Національний банк оголосив про підвищення облікової ставки на пів відсоткового пункту до 8% річних. Крім того, НБУ планує уповільнювати обіг грошей, стримуючи людей від надмірних витрат.

До більш жорсткої монетарної політики готуються центробанки в усьому світі, зокрема, американська Федеральна резервна система. Схоже, інвесторам доведеться забути про "епоху безкоштовних грошей". Питання в тому, чи надовго.

Як на зростання цін реагують Нацбанк та інші центробанки світу, і які наслідки це матиме для української економіки?

Як на інфляцію реагує НБУ

2021 рік Україна зустріла з найнижчою у своїй історії обліковою ставкою – 6% річних. За підсумками кризового 2020 року інфляція потрапила точно в центр цілі НБУ і становила 5%.

Тож НБУ не відмовляв собі в задоволенні "підігравати" уряду та Офісу президента, друкуючи гривні для фінансування державних видатків.

Однак уже в перші місяці року стало зрозуміло, що зростання цін вийшло з-під контролю регулятора та потребуватиме жорсткої відповіді.

Для стримування інфляції НБУ з початку 2021 року підвищив облікову ставку на 2 відсоткові пункти, з 22 липня вона становить 8% річних.

Проте це ще не кінець: до кінця 2021 року НБУ планує підвищити ключову ставку до 8,5%. На цьому рівні вона буде перебувати до другого кварталу 2022 року.

Сримувати ріст цін НБУ планує не лише обліковою ставкою. На останніх двох засіданнях Нацбанк оголосив про згортання програм монетарного стимулювання та зміну дизайну монетарної політики.

Зокрема, з липня регулятор почав обмежувати видачу довгострокових кредитів рефінансування. Саме їх деякі банки, переважно державні Укрексімбанк та Ощадбанк, використовували для фінансування "Великого будівництва" та купівлі державних облігацій України.

Під час липневого засідання Нацбанк вирішив видавати рефінанс банкам не під облікову ставку, а за ставкою, вищою на 1 відсотковий пункт.

Це повинно зупинити схеми, за якими банки вкладали залучений під облікову ставку (7,5%) рефінанс у державні облігації під 11%.

Утім, навіть така доволі жорстка реакція НБУ не зупинить ріст інфляції. За прогнозами регулятора, восени 2021 року річна інфляція вперше з 2018 року перевищить 10%. Прогноз інфляції за підсумками 2021 року Нацбанк теж суттєво погіршив: з 8% до 9,6%.

Дії НБУ можуть викликати невдоволення з боку уряду.

Напередодні перший віцепрем'єр-міністр Олексій Любченко у статті про способи "запустити" економіку визначив більш м'яку монетарну політику НБУ одним з факторів, які мають забезпечити швидші темпи економічного зростання.

Більше того, Любченко заявив про необхідність запровадження в Україні цільових кредитів рефінансування – стару "мантру", яку раніше можна було почути переважно з вуст деяких членів Ради НБУ.

Цей інструмент перетворив би Нацбанк на головного "спонсора" урядових ініціатив з будівництва та реконструкції інфраструктурних проєктів.

Такі заяви першого віцепрем'єра не дивина: висока інфляція вигідна уряду, оскільки допомагає наповнювати бюджет. Те, як неконтрольований друк гривні вплине на ціни та заощадження українців, в уряді вирішили не коментувати.

У Нацбанку на заяви урядовців відповідають стримано.

"Нацбанк має чіткий мандат та незалежність для його забезпечення. Нацбанк підтримує економічну політику уряду, але тільки якщо це не суперечить ціновій та фінансовій стабільності", – повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Можливо, саме такий рух регулятора проти волі політиків і посіяв чутки про можливу відставку Кирила Шевченка з посади голови НБУ. Чи справдяться вони, стане зрозуміло восени 2021 року.

Ще одна реакція НБУ на пришвидшення інфляції – зменшення планових щоденних інтервенцій з купівлі валюти на міжбанківському ринку з 20 млн дол до 5 млн дол.

Такий крок – це сигнал, що регулятор буде менш активно протидіяти зміцненню гривні та буде використовувати інструменти для повернення інфляції під контроль.

Загальносвітовий тренд

Проблеми з інфляцією – не лише українська історія. Цьогоріч з активним зростанням цін зіткнулася більшість країн світу.

Спочатку ріст цін наздогнав країни, що розвиваються, але невдовзі інфляційна "лихоманка" охопила й країни "першого світу". Так, річний індекс цін у США в червні 2021 року сягнув 5,4% – найвищого показника із серпня 2008 року.

Ціни у світі підштовхують кілька факторів.

По-перше, низька база порівняння. Рік тому, влітку 2020 року, світові економіки буди зачинені на карантин, що зупинило ріст цін.

По-друге, на ціни тисне відновлення економік після карантину. Дедалі більше людей отримують щеплення і починають подорожувати, відвідувати розважальні заклади, кав'ярні та ресторани.

Відновлення економік штовхає вгору ціни на сировину, зокрема на продовольство. Дорожчають нафта, сталь, залізна руда, деревина.

Економіки відновлюються настільки активно, що виробники не встигають задовольняти попит на товари. Це призводить до виникнення дефіцитів, які часом стаються на найнеочікуваніших ринках товарів.

Напередодні такий дефіцит виник на ринку електроніки. Виробники гаджетів та автомобілів з початку 2021 року відчувають гостру нестачу комп'ютерних чипів.

Через підвищений попит на гаджети у 2020 році виробники смартфонів, ноутбуків та планшетів збільшили споживання процесорів та інших чипів.

При цьому обсяги виробництва чипів у світі залишилися незмінними. Це вдарило по автовиробниках, яким дісталося менше цих виробів. Через це деяким компаніям довелося згортати виробництво машин.

Останній приклад дефіциту, що крокує планетою, – гума. Виробники природної гуми, більшість яких зосереджена у Південно-Східній Азії, не встигають задовольняти попит з боку виробників автомобільних шин та інших товарів.

Можливо, саме через такі тимчасові шоки попиту на певні товари ключові центробанки світу останнім часом роблять акцент на тимчасовості інфляції.

"Те, що ми бачимо, – це інфляція в певних категоріях товарів та послуг. На них вплинула ця унікальна історична подія, яку ще жоден з нас не переживав", – повідомив голова ФРС Джером Павелл під час виступу в Сенаті США.

Попри заяви і віру в "тимчасову природу інфляції", ФРС робить перші кроки, щоб протистояти їй.

Досі саме завдяки ультрам'якій політиці американського центробанку фінансові ринки легко перенесли удар коронакризи. Щомісяця ФРС "виливає" на ринки по 120 млрд дол ліквідності, переважно купуючи боргові зобов'язання американського уряду та іпотечні облігації.

"Програма кількісного пом'якшення – це та основна сила, що штовхає ринки вище, як і весь попередній рік. Інвестори починають нервувати при першому натяку на те, що програму можуть згорнути протягом найближчого року.

Вони фіксують прибуток на ринку акцій на розвинених ринках та ринках, що розвиваються, і за виручені кошти купують так звані активи-сховища (долари та казначейські папери США)", – пояснює трейдер групи ICU Віталій Сівач.

Напередодні у ФРС почали говорити про те, аби призупинити друкарський верстат.

"Думайте про наше останнє засідання (з питань монетарної політики. – ЕП) як про таке, де ми "почали говорити про те, аби почати говорити" про скорочення програми викупу активів", – заявив голова центробанку США.

Така заява – своєрідний сигнал ринку, що програми кількісного пом'якшення, простіше кажучи – друку доларів, невдовзі завершаться через загрозу виходу інфляції з-під контролю.

Ринки очікують, що більш виразно ФРС анонсує "жорсткішу" політику в серпні 2021 року, припинення програм викупу активів відбудеться у 2022 році, а у 2023 році ФРС почне підвищувати облікову ставку.

Які це матиме наслідки

Як запровадження більш жорсткої монетарної політики у США може вплинути на світову економіку, демонструють події восьмирічної давнини.

У 2013 році керівництво ФРС оголосило, що зупинить програму кількісного пом'якшення, яку запровадили після кризи 2008 року. Це призвело до масового виведення капіталу з країн, що розвиваються.

За даними МВФ, наслідком самої лише заяви ФРС, без припинення викупу активів, було зростання ставок за державними боргами країн, що розвиваються, у середньому на 2,5 відсоткового пункту, падіння їхніх ринків акцій на 13,75 відсоткового пункту та зменшення резервів на 4,1% протягом трьох місяців.

Цього разу такої гострої реакції ринки не очікують. Щонайменше, так вважають у Національному банку України.

"У наш базовий макроекономічний сценарій закладено те, що ФРС оголосить про скорочення програми кількісного пом'якшення в серпні 2021 року і почне цей процес у 2022 році. Це збігається з очікуваннями більшості аналітиків", – каже Ніколайчук.

Він додав, що нормалізація монетарної політики ФРС буде поступовою і не створюватиме серйозних проблем для країн, що розвиваються.

Утім, Нацбанк не виключає альтернативного сценарію, відповідно до якого ФРС буде діяти більш жорстко для протидії інфляції. Тоді дії американського центробанку можуть негативно вплинути на Україну.

"У 2013 році сама лише згадка про згортання програми викупу активів ФРС наробила купу проблем світовій економіці. Гадаю, ФРС вивчила цей урок.

Надалі вони будуть робити такі "міліметрові" заяви, щоб зробити 2022 рік роком згортання кількісного пом'якшення і щоб це ні для кого не було сюрпризом", – вважає виконавчий директор "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.

Однак навіть якщо обережність ФРС не допустить масового обвалу ринків, що розвиваються, то більш жорстка монетарна політика американського центробанку все одно позначатиметься на Україні.

Щонайменше, вона ускладнить можливості уряду позичати кошти для фінансування дефіциту державного бюджету.

У 2020 році завдяки надм'якій монетарній політиці ФРС іноземні інвестори погодилися інвестувати в українські євробонди лише через кілька тижнів після гучної відставки Якова Смолія з посади голови НБУ.

Очевидно, що повторити таке в майбутньому не вдасться.

Без постійного "накачування" грошима ринків інвестори будуть набагато прискіпливіше аналізувати свої ризики. Це означає, що Україні доведеться проводити реформи та співпрацювати з МВФ, який буде "гарантією" для інвесторів.

"Іноземні інвестори розуміють, що у вересні стосовно України може повернутися песимізм незалежно від ситуації на зовнішніх ринках. Якщо ФРС продовжить говорити про більш жорстку монетарну політику, а Україна не матиме підтримки з боку МВФ, то це може стати своєрідним сигналом до системного виходу з України", – додав Боярчук.