Корпоративное управление

Правління "Нафтогазу" отримало 610 млн грн, незважаючи на 19 млрд збитків у 2020 році. За даними ЕП, правління "Нафтогазу" отримало багатомільйонну винагороду за 2020 рік.

Рішення щодо винагороди менеджменту приймає наглядова рада "Нафтогазу".

У річному звіті компанії за 2020 рік було розкрито лише загальну суму винагороди менеджменту (без розбивки по кожній особі), включаючи винагороду п'яти членів правління. Загальний розмір цієї винагороди склав майже 25 млн дол.

Відповідно до звіту про винагороду правління, членам правління "Нафтогазу" протягом 2020-2021 років було виплачено таку винагороду.

Андрій Коболєв, голова правління – розмір загальної винагороди склав 347 млн грн (12,7 млн дол), з яких:

• 6,3 млн грн – базова частина винагороди [простими словами: фіксована частина заробітної плати – SOE Weekly];
• 338,6 млн грн – премія голові правління, яка була виплачена йому у травні 2021 року відповідно до результатів його діяльності у попередніх роках та пов’язана з закінченням його роботи у компанії [незрозуміло, чи тут мається на увазі вихідна допомога – SOE Weekly]; по факту, це є друга частина премії за рішення Стокгольмського арбітражу;
• 2,1 млн грн – інші виплати.

Коболєв на свої сторінці у Фейсбук прокоментував, що не отримував "реальної грошової компенсації за період після продовження [його] контракту в березні 2020 року", а також пообіцяв дати інтерв'ю з цього приводу найближчим часом.

Зі свого боку у "Нафтогазі" заявили, що виплата винагороди Коболєву здійснювалась.

Сергій Перелома, перший заступник голови правління – розмір загальної винагороди склав 62,8 млн грн (2,3 млн дол), з яких:

• 7,4 млн грн – розмір  базова частина винагороди;
• 24,7 млн грн – винагорода за виконання роботи на інших ключових посадах в групі "Нафтогаз", враховуючи премію за особливі досягнення;
• 17,1 млн грн – річний бонус за 2020 рік;
• 12,8 млн грн – винагорода премія за особливі досягнення, досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих стратегічних проектів (більша частина премії – за Стокгольмський арбітраж);
• 0,8 млн грн – інші виплати.

Отто Ватерландер, директор з питань трансформації – розмір загальної винагороди склав 59,5 млн грн (2,2 млн дол), з яких:

• 8,8 млн грн – базова частина винагороди;
• 21,8 млн грн – винагорода за виконання роботи на інших ключових посадах в групі "Нафтогаз", враховуючи премію за особливі досягнення;
• 27,6 млн грн – річний бонус за 2020 рік;
• 1,3 млн грн – інші виплати.

Петер ван Дріл, фінансовий директор – розмір загальної винагороди склав 45,9 млн грн (1,7 млн дол), з яких:

• 7,4 млн грн – базова частина винагороди;
• 16,4 млн грн – винагорода за виконання роботи на інших ключових посадах в групі "Нафтогаз", враховуючи премію за особливі досягнення;
• 21,1 млн грн – річний бонус 2020;
• 1 млн грн – інші виплати.

Ярослав Теклюк, директор з юридичних питань – розмір загальної винагороди склав 93,8 млн грн (3,4 млн дол), з яких:

• 5,6 млн грн – базова частина винагороди;
• 19,8 млн грн – винагорода за виконання роботи на інших ключових посадах в групі "Нафтогаз", враховуючи премію за особливі досягнення;
• 15,4 млн грн – річний бонус 2020;
• 50,7 млн грн – винагорода премія за особливі досягнення, досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих стратегічних проектів (більша частина премії – за Стокгольмський арбітраж);
• 2,3 млн грн – інші виплати.

[Зі звіту про винагороду членів також випливає, що значну частину винагороди членам правлінню "Нафтогазу" було виплачено за перемогу в Стокгольмському арбітражі над "Газпромом" у 2018 році.

Звертаємо увагу, що премії Отто Ватерландера і Петера ван Дріла не пов'язані з арбітражем у Стокгольмі, оскільки вони тоді не працювали "Нафтогазі".

Команда SOE Weekly продовжує аналізувати звіт про винагороду членів правління "Нафтогазу". Однак частина інформації, зазначена в цьому звіті, потребує роз'яснення, зокрема:

1. Четверо членів правління компанії загалом отримали винагороду розміром 82,7 млн грн (близько 3 млн дол) за роботу на "інших ключових посадах" у групі "Нафтогаз". Залишається незрозумілим, про які саме посади йдеться, а також яким чином було розподілено підзвітність за результати роботи та робочий час членів правління при одночасному обіймані ними декількох посад.

Звертаємо увагу, що винагорода за обіймання "інших ключових посад" є набагато вищою за заробітну плату, яку вони отримували за виконання своїх обов’язків як членів правління самого "Нафтогазу". Також зазначаємо, що практика, за якої член правління отримує суттєву частину винагороди у зв'язку з обійманням ним інших посад (в рамках однієї групи), є незвичною.

2. Не до кінця зрозуміло, за що саме було виплачено "річний бонус за 2020 рік" загальною сумою у 81,8 млн грн. По-перше, як ми повідомляли, "Нафтогаз" завершив 2020 рік зі збитками, які склали 19 млрд грн. По-друге, звіт про винагороду містить, серед іншого, конкретні цілі членів правління, і деякі з цих цілей мали бути досягнуті лише в 2021 році, але при цьому їх уже оцінено та винагороду за їх досягнення виплачено вже у 2020 році. – SOE Weekly.]

За даними ЕП, якщо враховувати попередню виплату премії за 2018 рік, загальний обсяг бонусів Андрія Коболєва за перемогу у Стокгольмському арбітражі склав понад 20 млн дол.

Докладний огляд останніх подій навколо "Нафтогазу" читайте у випусках SOE Weekly № 25, № 26, № 27 та № 28.

Парламентський комітет підтримав законопроект щодо корпоративного управління держкомпаній рекомендував його до першого читання. Комітет Верховної ради з питань економічного розвитку на своєму засіданні 5 липня рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу законопроект № 5593-д щодо вдосконалення корпоративного управління держкомпаній.

Законопроект покликаний удосконалити чинне законодавство Україні та привести його у відповідність із Керівними принципами ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами. Крім того, комітет розглянув три альтернативні варіанти законопроекту: № 5593, № 5593-1 та № 5593-2.

Як зазначила заступниця голови комітету Роксолана Підласа, за результатами дискусії з Мінекономіки та ЄБРР, у парламенті дійшли висновку, що варто доопрацювати всі законопроекти.

[Поточна редакція законопроекту № 5593-д не в повній мірі відповідає Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами і потребує вдосконалення. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 15 червня 2021 року у Верховній раді було зареєстровано законопроект № 5593-2 щодо вдосконалення корпоративного управління держкомпаній. Авторами законопроекту виступили члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Олександр Лисенко.

Також у парламенті було зареєстровано два законопроекти № 5593 та № 5593-1, якими теж пропонувалося внести зміни до законодавства, що регулює питання корпоративного управління держкомпаній. Примітно, що обидва були подані депутатами від фракції "Слуга народу".

Блінкен назвав внесення змін до законодавства про корпоративне управління держкомпаній одним з головних пріоритетів для України. У своїй промові у рамках Ukraine Reform Conference у Вільнюсі, Держсекретар США Ентоні Блінкен назвав п’ять кроків, які, на думку США, допоможуть Україні зберегти прогрес у реформах.

Одним із таких кроків Блінкен назвав прийняття змін до законодавства щодо корпоративного управління в держкомпаній, яке відповідатиме стандартам ОЕСР.

Уряд повідомив про відновлення роботи номінаційного комітету. За повідомленням Кабінету Міністрів, оновлений склад Комітету з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств (т. зв. номінаційного комітету) 6 липня відновив свою роботу.

Як ми повідомляли, незалежні члени Комітету припинили свою роботу наприкінці квітня після того, як Кабмін змінив керівництво "Нафтогазу". Тоді вони заявили, що припиняють свою участь, допоки не буде ясності щодо плану дій з реформи корпоративного управління і чіткого зобов'язання уряду поважати інститути корпоративного управління. Згодом прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив Мінекономіки якнайшвидше відновити роботу Комітету.

Раніше ми також повідомляли, що Шмигаль провів зустріч із членами номінаційного комітету щодо продовження реформи корпоративного управління в Україні.

Минулого тижня повідомляли, що Кабмін включив голову представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса до складу номінаційного комітету у якості незалежного члена.

Вітренко просить суд скасувати припис НАЗК щодо свого звільнення. Голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко звернувся до Окружного адмінсуду міста Києва з проханням зупинити дію припису НАЗК від 1 липня на ім’я голови наглядової ради компанії з вимогою припинити з ним контракт, а також визнати припис Агентства протиправним і скасувати його.

5 липня суд зупинив дію припису НАЗК до вирішення справи по суті. Перше слухання у цій справі відбудеться уже 14 липня.

Як ми повідомляли, раніше НАЗК внесло припис Кабміну про незаконність призначення Вітренка головою правління "Нафтогазу". 17 червня прем'єр-міністр Денис Шмигаль звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати припис НАЗК. Суд зупинив дію припису до розгляду справи по суті.

Згодом ми повідомляли, що 1 липня НАЗК направило припис голові наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд. У приписі НАЗК знову вимагає припинити контракт з головою правління "Нафтогазу", вважаючи такий контракт незаконним.

Наглядова рада "Нафтогазу" не стала приймати рішення щодо відсторонення Вітренка. Наглядова рада "Нафтогазу" на позачерговому засіданні 6 липня не стала приймати рішення про можливе відсторонення голови правління компанії Юрія Вітренка.

Наталія Бойко, член наглядової ради "Нафтогазу", на своїй сторінці у Фейсбук повідомила, що на позачерговому засіданні, яке відбулося 6 липня, наглядова рада компанії висловила свою глибоку стурбованість триваючою невизначеністю щодо ситуації з призначенням голови правління.

Як ми повідомляли, за даними ЕП наглядова рада "Нафтогазу" на позачерговому засіданні 24 червня могла розглянути питання щодо відсторонення голови правління компанії Юрія Вітренка. Про проведення засідання ЕП повідомили у прес-службі компанії. Порядок денний засідання невідомий, додав представник "Нафтогазу".

Ми також повідомляли, що у розпорядженні ЕП опинилася заява незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу" [якої немає у публічному доступі – SOE Weekly], у якій ті нібито повідомили про результати засідання наглядової ради компанії, що відбулося 24-25 червня. У заяві йдеться, що наглядова рада "Нафтогазу" вирішила перенести розгляд питання щодо можливого відсторонення Вітренка на одне з наступних засідань.

Результати єдиного моніторингу ефективності управління державним майном на 2020 рік. Міністерство економіки опублікувало Єдиний моніторинг ефективності управління об’єктами державної власності за 2020 рік.

[Команда SOE Weekly проаналізувала дані моніторингу. Згідно з даними, на сьогодні держава володіє 3343 держпідприємствами. З них 1458 (43%) є працюючими. Серед працюючих 947 є прибутковими – тобто 28% від загальної кількості держпідприємств.

Функцію власника цих компанії розпоршено серед 87 суб'єктів управління.

Загальні активи державних підприємств складають 1,7 трлн грн. Загальна середня кількість штатних працівників становить 715 тисяч.

У 2020 році загальний збиток держпідприємств склав 51 млрд грн, що свідчить про негативну рентабельність активів (ROA) у -3%.

Звертаємо увагу, що Міністерство економіки публікує дані у розбивці за суб’єктом управління, але не у розбивці за підприємствами. Міністерство також не публікує повні дані по статтях балансів, звітів про прибутки та збитки чи звітів про рух коштів.

Отже, наразі неможливо розрахувати стандартні коефіцієнти за портефлем держпідприємств, такі як рентабельність власного капіталу (ROE) або ліквідність, а також коефіцієнти для окремих держпідприємств.

Наявність таких даних дозволила би нам відслідкувати, які саме держпідприємства вплинули на сукупний результат усього портфелю держпідприємств. Детальніші дані щодо результатів роботи окремих держпідприємств публікуються на ProZvit із значними затримками та є неповними. Відтак наразі неможливо порівняти дані з двох джерел для більш глибокого аналізу. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 15 найбільших держпідприємств сукупно отримали 42 млрд грн збитків за 2020 рік. Дев'ять із цих 15 підприємств у 2020 році були збитковими. Загальний розмір їхніх збитків склав 72,4 млрд грн. Інші шість підприємств завершили 2020 рік із прибутками. Їхній загальний прибуток склав 30,1 млрд грн.

Инфраструктура

"Украерорух" отримав понад 200 мільйонів збитків за перший квартал. Як повідомляє Марлін, за перший квартал 2021 року державне підприємство "Украерорух" відзвітувало про чисті збитки на суму 205,8 млн грн.

Раніше ми повідомляли, що згідно з фінансовими результатами 2020 року, державне підприємство "Украерорух" отримало чисті збитки у розмірі 1,5 млрд грн.

З жовтня 2019 року підприємством "Украерорух" керує виконувач обов’язків директора Андрій Ярмак.

"Укрзалізниця" позичила на міжнародних ринках 300 мільйонів доларів під 7,9% річних. "Укрзалізниця" розмістила п'ятирічні євробонди на 300 мільйонів доларів під 7,875% річних.

Як йдеться у повідомленні компанії, попит на купівлю вдвічі перевищив пропозицію "Укрзалізниці", а заявки на фінансування отримано від 70 інвесторів – в основному з Великобританії та Швейцарії.

Залучені кошти "Укрзалізниця" направить на обслуговування боргових зобов'язань компанії і на погашення кредиту перед дочірнім банком російського "Сбєрбанку" в Україні. Частину коштів також планується направити на поповнення оборотного капіталу "Укрзалізниці".

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings присвоїло випуску п'ятирічних єврооблігацій "Укрзалізниці" рейтинг "B (EXP)" і помістило його в список Rating Watch "Негативний".

Уряд затвердив фінплан "Укрхімтрансаміаку" на 2021 рік. 7 липня Кабінет міністрів затвердив фінплан державного підприємства "Укрхімтрансаміак" на 2021 рік.

Проєктом фінплану передбачено отримання 1,76 млрд чистого доходу, 100,3 млн грн чистого прибутку та 1,53 млрд грн виплат на користь держави.

У 2020 році держпідприємство сплатило всіх видів податків і обов’язкових платежів на суму 1,461 млрд грн.

ДП "Укрхімтрансаміак" – стратегічно важливе для України державне підприємство, є одним з найбільших світових транспортувальників рідкого аміаку та оператором української ділянки магістрального аміакопроводу "Тольятті-Одеса".

До складу підприємства входять два структурні підрозділи – Придніпровське та Миколаївське управління магістрального аміакопроводу.

Приватизация

Показники Фонду держмайна за перше півріччя 2021 року. Фонд державного майна оголосив, що планує перерахувати до державного бюджету 1,67 млрд грн, що надійшли від приватизації  протягом першої половини 2021 року. [Це становить 14% від запланованих доходів від приватизації на 2021 рік. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, державний бюджет отримав від приватизації 963,3 млн грн у першому кварталі 2021 року. [Це означає, що за другий 2021 року квартал Фонд держмайна отримав від приватизації 707 млн грн. – SOE Weekly.]

[План приватизації на 2021 рік становить 12 млрд грн. Його можна виконати лише за умови приватизації великих державних підприємств. У березні Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект № 4543, відкривши можливість великої приватизації, яку парламент блокував протягом року, посилаючись на пандемію коронавірусу. – SOE Weekly.]

Фонд держмайна з третьої спроби продав ще один спиртзавод за 23 млн грн. Фонд держмайна продав Мишковицьке МПД у Тернопільській області на приватизаційному аукціоні за 23 млн грн. Це третя спроба Фонду продати спиртзавод.

На торгах змагалися 4 учасники, які підвищили кінцеву ціну більш ніж втричі за стартову – з 7,3 млн грн до 23 млн грн.

Переможець аукціону тепер повинен підписати протокол про результати аукціону, укласти договір купівлі-продажу і провести розрахунок, після чого процес приватизації вважатиметься офіційно завершеним.