Заборона одноразових виробів із пластику на світовому порядку денному з 2018 року: уже тоді обіг пластикових пакетів регулювали податками чи заборонами 127 країн.

Причини бити на сполох в урядів чималі, адже лише у ЄС щороку використовується понад 800 тис тонн одноразових поліетиленових пакетів.

Пластик потім опиняється у водоймах та ґрунтах, де залишається на сотні років. У природі він не розкладається, а лише розпадається на дрібніші частинки, мікропластик, який потім опиняється в продуктах харчування та питній воді.

Не рятує навіть переробка, яка лише відтерміновує момент, коли пластик опиниться на звалищі. До того ж, лише 9% пластикових відходів доходять до етапу переробки.

З цих міркувань в Україні теж ухвалили закон, який суттєво обмежує обіг тонких поліетиленових пакетів: до 2023 року повинні залишитися лише їх екологічні альтернативи.

Як Україна прощатиметься з пластиковими пакетами та що ще можуть заборонити для збереження довкілля?

Прощавай, пластику

З пластиковими пакетами Україна прощатиметься у три етапи.

Перші офіційні обмеження традиційного для українців засобу транспортування товарів почнуть діяти з 10 грудня 2021 року. З цієї дати у всіх магазинах, на ринках, кафе та ресторанах, відповідно до чинного закону, буде заборонено використовувати (платно чи безоплатно) пакети з товщиною стінок понад 50 мікрометрів. Саме в них покупці зазвичай складають придбані товари (витримують вагу понад 7 кг).

Проте повністю з обігу вони не зникнуть. Їх можна буде придбати для особистого використання, але з наслідками для власного гаманця.

Аби стимулювати українців відмовлятися від шкідливих для екології пакунків, Кабінет міністрів невдовзі встановить мінімально допустимі роздрібні ціни на них, які, імовірно, будуть значно вищими, ніж зараз.

З початком дії обмежень поліетиленові пакети як засіб пакування товару повністю не зникнуть. У закладах торгівлі та надання послуг можна буде використовувати надтонкі пластикові пакети (товщина стінок до 15 мікрометрів). Саме в них відвідувачі магазинів та ринків зазвичай набирають овочі та фрукти.

Закон також дозволяє використовувати біорозкладні або екологічні пакети. Вони виготовляються з картопляного або кукурудзяного крохмалю, завдяки чому згодом розкладаються на елементи природного походження.

Після тримісячного періоду адаптації настане черга другого етапу. З 10 березня 2022 року набуде чинності заборона на використання в торгівлі тонких (товщина стінок 15-50 мікрометрів), оксорозкладних (містять добавки, завдяки яким швидше розпадаються на мікропластик) та надтонких пластикових пакетів.

Придбати їх можна буде лише для особистих цілей за встановленими урядом цінами.

З березня 2022 року в торгівлі буде дозволено використовувати біорозкладні пакети.

Доступними залишаться і надтонкі пакети, але лише як виробнича упаковка. Закон дозволяє їх використання при дотриманні певних умов: ширина не повинна перевищувати 22,5 см, глибина – 34,5 см, довжина – 45 см разом з ручками.

Крім того, використовувати їх можна буде лише для транспортування риби, м'яса, сипучих продуктів та льоду і лише як первинну упаковку. Проте і це триватиме недовго.

З 1 січня 2023 року в Україні залишаться лише біорозкладні пакунки. Усі інші пластикові пакети будуть заборонені.

Як контролюватимуть

Після завершення перехідного періоду усі заборонені пакети вилучатимуть.

Якщо з 10 грудня 2021 року Держпродспоживслужба зафіксує в закладах торгівлі безоплатне розповсюдження пластикових пакетів, то штраф становитиме від 1,7 тис грн до 3,4 тис грн, а при повторному порушенні – до 8,5 тис грн.

Після 10 березня 2022 року розмір штрафу за платне і безоплатне розповсюдження тонких, надтонких чи оксорозкладних пластикових пакетів становитиме від 8,5 тис грн до 17 тис грн, при повторному порушенні – від 17 тис грн до 34 тис грн.

Контролювати дотримання "антипластикового" закону Держпродспоживслужба буде шляхом планових та позапланових перевірок магазинів, кафе, ресторанів та ринків.

Громадяни матимуть право ініціювати позапланові перевірки. Вони зможуть зателефонувати на гарячу лінію, написати звичайного чи електронного листа, заповнити форму на сайті служби, скористатися Telegram-ботом.

Пакети – половина проблеми

У прагненні взяти під контроль пластик Україна не одна. За даними Організації об'єднаних націй, у світі використовують три способи для регулювання його обігу: заборона на використання, оподаткування та поєднання перших двох методів.

У ЄС боротьба з пластиком набула конкретних форм у 2015 році після імплементації директиви 2015/720. Вона заборонила безоплатне розповсюдження тонких пакетів, але безпосередні обмеження країни ЄС могли обирати самостійно.

Так, в Італії та Франції діє повна заборона на розповсюдження пластикових пакетів. Німеччина спершу пішла шляхом добровільних угод з приватним сектором, а заборону вводить з лише 2022 року.

Крім того, з 2021 року у Євросоюзі вводиться повна заборона продажу пластикових пакетів та одноразового посуду.

Близьким для України може виявитися приклад Китаю, де не можна безкоштовно розповсюджувати пластикові пакети і заборонений продаж пакунків щільністю понад 25 мікрометрів. Хоча ці обмеження в Піднебесній діють з 2008 року, мінімальної ціни місцевий уряд досі не встановив.

Результати від встановлення обмежень Китай відчув майже одразу. Через рік після набуття законом чинності обіг пластикових пакетів у китайських супермаркетах скоротився на 70%. За сім років дії обмежень їх кількість скоротилася на дві третини, завдяки чому в довкілля не потрапило 14 млн тонн пластику.

Попри це у сільській місцевості Китаю та на ринках вони все одно залишаються популярними. Експерти зауважують іншу проблему: пакети залишилися надто дешевими. Тож замість того, аби переходити на екологічні альтернативи, китайці додали пластик до споживчого кошику. Середня ціна пакета становить 0,3 юаня – близько 1 грн.

Наступний – одноразовий посуд

Заборона надтонких пластикових пакетів – важливий, але не єдиний крок, який потрібно зробити на законодавчому рівні, щоб вберегти довкілля від пластикових відходів.

Голова громадської організації "Україна без сміття" Євгенія Аратовська побоюється, що ритейлери почнуть використовувати для фасування продуктів ще більше одноразової пластикової тари, яка не піддається переробці.

За її словами, важливо стимулювати покупців користуватися власною тарою, торбинками та мішечками і не дозволяти продавати міцні пакети товщиною понад 50 мікрометрів за низькими цінами.

Окремої уваги заслуговує те, що Україна слідом за ЄС може невдовзі заборонити одноразовий посуд з пластику. Наразі це обговорюється на рівні народних депутатів та президента Володимира Зеленського.

Відповідний законопроєкт можуть зареєструвати вже у вересні, розповів заступник голови комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський.

Про харчову плівку, яку теж активно використовують у роздрібних мережах, наразі не йдеться. Як додав Маріковський, парламентський комітет може запропонувати її заборону або обмеження, але все залежатиме від реакції ринку.

У компанії-виробнику пластикових пакетів logogroup заявили, що заборона не поширюється на значну частину асортименту: 95% їхньої фасувальної продукції повністю відповідають новому закону. Проте є певні нюанси, які не передбачені в законі.

Екопакети обов'язково повинні компостуватися, інакше на сміттєзвалищах вони не лише не розкладаються, а виділяють шкідливі речовини – як і будь-яка інша органіка.

"Україна взяла курс на Євросоюз, не врахувавши реалій: там звичним явищем є сортування сміття, а в нас це навіть не намагаються робити", – зазначили у logogroup.

Що буде з цінами

У торгових мережах переконують: перейти до екологічного пакування товарів готові. Проте попереджають: споживачам екологічні пакети обходитимуться дорожче, ніж пластикові.

Собівартість стандартного біорозкладного пакета-майки, що вже продається на касах супермаркетів, вища, ніж поліетиленового, у 2,5-3 рази: 1 грн та 28-30 коп відповідно.

На початку червня міністр захисту довкілля Роман Абрамовский заявив, що ціна екопакетів згодом впаде, адже виробники розширюватимуть виробництво та адаптуватимуть його до нових вимог.

Маріковський допускає, що спершу ціни на біопакети зростуть, адже попит на них різко підвищиться, а підприємствам знадобиться певний час для переорієнтації виробництва. До кінця адаптаційного періоду (дев'ять місяців для повної відмови від пластикових пакетів) вартість екологічних пакунків стабілізується, а з часом знизиться, вважає він.

Хоча закон ухвалили лише два тижні тому, попит на екологічні пакети вже зріс, відзначає директор з розвитку компанії-виробника екопакетів ТМ Ecomaizing Олександр Бухтіяр.

До червня частка біорозкладних пакетів у структурі їх виробництва в Україні становила 0,5% або близько 20 тонн.

Бухтіяр сподівається, що законодавча заборона на використання пластикових пакетів збільшить частку виробництва екологічних пакетів до 85-90%.

Зміни почалися завчасно

Магазини почали готуватися до переходу завчасно: в останні місяці дедалі частіше перед касами можна зустріти багаторазові тканинні сумки, а у відділах з овочами з'явилися мішечки-сітки.

Зокрема, у мережі АТБ зазначили, що в магазинах вже є дозволені законом екопакети та екосумки. Компанія також розробляє нові пакети. Скільки вони коштуватимуть, в АТБ ще не підрахували.

"Ми давно почали пропонувати альтернативу: на овочах-фруктах і на крупах у багатьох наших магазинах є багаторазові мішечки, а на касі є багаторазові сумки та паперові пакети", – відповіли в мережі "Фора".

Європейська бізнес-асоціація підтримує прагнення щодо поступової відмови від пластику, але закликає врахувати зауваження підприємців. Вони пропонують не поширювати заборону на пакети з рецикльованого пластику з вмістом вторинної сировини не менше 50%.

ЄБА також пропонує передбачити більш тривалий перехідний період, який би дозволив торговцям і виробникам пластикових пакетів адаптуватися до нових вимог: не дев'ять місяців, а 1,5 року.

"У представників бізнесу залишається багато запитань до контролю за виконанням норм нового закону. Зокрема, у компаній-членів асоціації є побоювання, що використання пластикових пакетів буде під забороною лише в організованих магазинах та супермаркетах, але не буде контролюватися при здійсненні стихійної торгівлі", – йдеться в заяві ЄБА.

Замість висновку

Поки що складно передбачити, наскільки швидко адаптуються до змін виробники, ритейлери та споживачі.

Приклад Китаю показує, що обмеження дієві і можуть значно скоротити пластикове навантаження на довкілля. Проте він також свідчить, що головне – це культура споживання: людей потрібно вчити використовувати екологічні альтернативи.

Чимало залежатиме від позиції бізнесу, споживачів та дій уряду щодо нагляду. Усі повинні зрозуміти, що переробка – це добре, але завдання полягає у зменшенні споживання.

Дозволені біорозкладні пакети без доступу кисню виділяють метан – парниковий газ, що руйнує озоновий шар. Аби така альтернатива пластику не шкодила довкіллю, необхідне сортування сміття. З цим допоможе рамковий законопроєкт "Про управління відходами", що повинен унормувати питання переробки відходів.

Схоже, лише за рік можна буде оцінити, наскільки швидко всі сторони процесу адаптуються до нового порядку. Проте вже зараз можна стверджувати, що поступова відмова від одноразового пластику – крок у правильному напрямку.