Корпоративное управление

Кабмін припинив повноваження наглядової ради та голови правління "Нафтогазу", Вітренко змінює Коболєва. 28 квітня Кабінет Міністрів України (КМУ) прийняв рішення припинити повноваження наглядової ради та голови правління Нафтогазу Андрія Коболєва.

У своїй якості загальних зборів акціонерів Нафтогазу КМУ затвердив фінансову звітність, згідно якої чистий збиток групи компаній Нафтогаз у 2020 році склав 19 млрд грн, тоді як фінансовий план, який був затверджений КМУ раніше, передбачав прибуток Нафтогазу у розмірі 11,5 млрд грн. У заяві Кабміну також зазначається, що відповідний фінансовий план було запропоновано самим керівництвом Нафтогаз України у грудні 2020 року.

Результати роботи наглядової ради та правління "Нафтогазу" у 2020 році було визнано незадовільними, у зв'язку з чим було звільнено наглядову раду та голову правління компанії (Коболєва).

Згідно з рішенням КМУ, наглядова рада продовжуватиме виконувати свої повноваження до моменту відбору та затвердження нових кандидатур. З цією метою Кабмін вирішив оголосити конкурсний відбір кандидатів на зайняття посад чотирьох незалежних членів наглядової ради Нафтогазу.

Цим же рішенням КМУ призначив новим головою правління Нафтогазу строком на 1 рік (до 30 квітня 2022 року) Юрія Вітренка, який до цього був виконуючим обов'язки міністра енергетики.

За словами Вітренка, пропозиція очолити Нафтогаз надійшла до нього від Президента Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.

Як повідомив Коболєв на своїй сторінці у Facebook, він дізнався про своє звільнення з новин. Він також заявив, що рішенням уряду було поставлено хрест на реформі корпоративного управління.

Пізніше прес-служба Нафтогазу та сам Коболєв заявили, що екс голова правління має намір оскаржити своє звільнення.

Нафтогаз назвав звільнення Коболєва "юридичною маніпуляцією", аргументуючи це тим, що Кабмін має право призначати та звільняти голову правління Нафтогазу лише за поданням наглядової ради. Компанія заявила, що КМУ звільнив наглядову раду на два дні, щоб отримати змогу звільнити Коболєва, назвавши це наругою над принципами корпоративного управління держпідприємств.

Нафтогаз зазначив, що таке рішення демонструє повернення до практики ручного управління державними підприємствами, а також надсилає чіткий сигнал інвесторам, що умови роботи держпідприємств України є непередбачуваними та можуть бути змінені в залежності від політичної доцільності.

Речник Державного департаменту США Нед Прайс зазначив на своїй сторінці у Twitter, що повага до корпоративного управління, прозорості та доброчесності при призначеннях кадрів у енергетичного секторі - чи то в урядових органах, чи то у держпідприємствах - є ключовим фактором для підтримки довіри до України та її прихильності до реформ.

Посли країн G7 також відреагували на рішення уряду на сторінці у Twitter, зазначивши, що ефективне управління держкомпаніями, вільне від політичного втручання, має вирішальне значення для конкурентоспроможності, процвітання та виконання міжнародних зобов'язань України.

Члени наглядової ради Нафтогазу висловили незгоду з рішенням Кабміну у частині низької оцінки результатів роботи правління, аргументуючи це тим, що збиток був зумовлений непідвладними компанії обставинами. З урахуванням цих обставин, наглядова рада оцінила результати роботи правління як дуже високі, а то й відмінні.

Наглядова рада Нафтогазу також звернула увагу на накопичену заборгованість газзбутів за газ, який компанія була зобов’язана їм постачати на умовах ПСО (покладених спеціальних обов’язків). Незважаючи на те, що уряд скасував це зобов’язання з серпня 2020 року, заборгованість досі залишається непогашеною.

Екс-голова наглядової ради Клер Споттісвуд повідомила, що згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності компанія створила резерв для сумнівної заборгованості, що спричинило негативний консолідований фінансовий результат Нафтогазу. Раніше фінансовий директор Нафтогазу Петер ван Дріл говорив про 23 млрд грн, зарезервовані під відповідні борги.

Пізно ввечері 30 квітня наглядова рада заявила, що всі її члени, які були присутні під час позачергового засідання, подали письмові повідомлення про дострокове припинення своїх повноважень. У заяві не уточнюється, чи під час цього позачергового засідання був присутній повний склад наглядової ради чи лише його частина.

На цьому позачерговому засіданні наглядова рада Нафтогазу також провела зустріч з новопризначеним керівником та членами правління. Останні висловили свою занепокоєність стосовно можливості виконувати свої повноваження надалі, йдеться у заяві.

[У Керівних принципах ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств визначено, що повноваження призначати та звільняти керівника держкомпанії мають належати наглядовій раді. Однак в Україні цей принцип досі так і не було не запроваджено в повній мірі.

Зокрема, згідно Законів України "Про управління об’єктами державної власності" та "Про Кабінет Міністрів України" повноваження щодо призначення та звільнення керівників держкомпаній, що знаходяться у сфері управління КМУ (Нафтогаз, Укрзалізниця та ін.), належать саме КМУ.

Крім того, згідно того ж законодавства, КМУ як і всі інші суб’єкти управління мають право в будь-який момент та з будь-яких підстав припинити повноваження наглядових рад держкомпаній, що по суті унеможливлює їх захист від політичного втручання, який є одним із ключових елементів діяльності наглядових рад згідно із стандартами ОЕСР.

З технічної точки зору, рішення КМУ щодо зміни керівника Нафтогазу було реалізовано шляхом прийняття на річних загальних зборах акціонерів низки (а саме 10-ти) послідовних рішень, які умовно можна поділити на три етапи.

Етап 1. Визнання незадовільними результатів роботи наглядової ради та правління Нафтогазу. Підставою для цього рішення став збиток Нафтогазу у розмірі 19 млрд грн за 2020 рік. (Звертаємо увагу, що суто за законом КМУ мав можливість обрати й будь-яку іншу причину, інтерпретувавши її так, як вважає за потрібне.

Етап 2. Припинення повноважень наглядової ради Нафтогазу на два дні (з 28 по 30 квітня). Фактично, на цей період Нафтогаз залишився без наглядової ради, а повноваження наглядової ради перейшли до суб’єкта управління Нафтогазу (тобто КМУ).

Етап 3. Зміна керівника Нафтогазу. Після того, як повноваження наглядової ради перейшли до суб’єкта управління, КМУ отримав можливість звільнити голову правління та призначити на його місце нового голову правління без відповідного подання наглядової ради.

Разом з тим, 19 квітня Мінекономіки винесло на громадське обговорення проект змін до законодавства про корпоративне управління держкомпаній, якими пропонується залишити за КМУ всі існуючі повноваження щодо призначення та звільнення керівників держкомпаній. Відповідно, повторення таких ситуацій, як у Нафтогазі, є можливим і в майбутньому. - SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше (випуск 15), Юрій Вітренко в ролі в.о. міністра енергетики у листі до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля запропонував "невідкладно розглянути питання зміни керівництва АТ "НАК "Нафтогаз України", припинення контрактів з членами Наглядової ради держкомпанії та проведення конкурсів на заміщення відповідних посад".

Згідно з цим листом, "Нафтогаз" не виконав показники видобутку газу в 2020 році, які було затверджено концепцією розвитку газовидобувної галузі. У червні 2019 року наглядова рада компанії затвердила бізнес-план підрозділу інтегрованого газового бізнесу на 2019-2023 роки, встановивши прогноз видобутку газу "Укргазвидобування" на рівні 15,0 млрд кубометрів у 2019 році та 14,9 млрд кубометрів у 2020 році.

За словами Вітренка, це суперечило Розпорядженню Кабінету Міністрів № 161-р та діючій на той час політики власності Нафтогазу, згідно з якою видобуток газу повинен був становити щонайменше 18,2 млрд кубометрів у 2019 році та не менше 20,1 млрд кубометрів у 2020 році.

У своєму листі Вітренко також згадав про порушення, які Державна аудиторська служба встановила в Нафтогазі у 2018-2019 роках. На думку аудиторів, це призвело до збитків на 75,5 млрд грн. У листі також міститься посилання на Офіс великих платників податків, який заявив про порушення в "Укртрансгазі", що призвело до заниження дивідендів "Нафтогазу" на 35,2 млрд грн.

"Безголовий Приватбанк: що загрожує банку без керівника та як його призначити". У своїй статті Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський, члени команди SOE Weekly, проаналізували поточну невизначеність, пов’язану з відбором голови

правління Приватбанку, а також надали рекомендації щодо організації процесу відбору та відповідної комунікації.

Зокрема, у статті пояснюється, що:

• у так званому "відкритому" конкурсному відборі кандидатів на посаду голови правління більше мінусів, ніж плюсів;
• публікація або витік прізвищ кандидатів є дуже шкідливою практикою, хоча і поширеною в Україні;
• вирішальне значення має планування наступництва керівництва банку.

Прозорість щодо вибору генерального директора для державного банку означає, що суспільство повинно знати правила, за якими відбувається відбір - зокрема, процедури пошуку та призначення керівництва. Але це не означає, що відбір повинен бути "відкритим", а конфіденційна інформація (наприклад, імена кандидатів) повинна розголошуватися.

Наглядова рада Приватбанку повинна подбати про те, щоби належним чином проінформувати суспільство, що і як вона зробила при відборі голови правління.

"Як профспілка хоче паралізувати Приватбанк". В іншій статті членів команди SOE Weekly Олександр Лисенко та Андрій Бойцун пропонують глибинний аналіз поточного судового процесу між "профспілкою" та Приватбанком.

Хоча позовні вимоги так званої "профспілки" і є неадекватними, судовий процес може призвести до того, що нового голову правління Приватбанку не встигнуть призначити вчасно. У свою чергу, реалізація такого сценарію може призвести до негативних наслідків для найбільшого та найприбутковішого банку в Україні, зокрема:

• паралічу операційного управління; 
• виникнення нових судових спорів;
• послаблення позиції Приватбанку у судових процесах проти колишніх власників банку.

У статті також названо практичні кроки, які Приватбанкові слід здійснити для свого захисту від зазначених негативних наслідків, а саме:

• Оскаржити ухвалу Господарського суду, якою було відхилено клопотання Приватбанку про скасування забезпечувальних заходів із блокування конкурсу.
• Подати кандидатуру переможця конкурсу на попереднє погодження НБУ.
• Підготуватися до можливого функціонування без голови правління.

Можливий кандидат на посаду голови правління Приватбанку. За повідомленням "Нового времени", Герхард Бьош є фаворитом на перемогу у конкурсі на посаду голови правління Приватбанку (яку раніше обіймав Петр Крумханзл). На даний час, Бьош обіймає посаду першого заступника голови правління Райффайзен Банк Аваль, а термін його повноважень на цій посаді спливає 30 квітня.

З 2004 по 2006 роки Бьош обіймав посаду голови департаменту світового казначейства та ринків у Райффайзені. Починаючи з березня 2006 року призначений на посаду заступника голови правління, а з листопада 2010 року - першим заступником голови правління Райффайзен Банк Аваль.

Я ми повідомляли раніше (випуск 16), суд зупинив конкурс на посаду голови правління Приватбанку, задовольнивши клопотання про забезпечення позову профспілки банку, яку ЗМІ пов’язують з колишніми власниками Приватбанку.

Також ми повідомляли (випуск 19), що через самовідвід суддів Північний апеляційний суд не призначив розгляд апеляції Приватбанку.

Пізніше ми повідомляли (випуск 21), що Північний апеляційний суд переніс розгляд апеляційної скарги Приватбанку на судове рішення, яким було заблоковано можливість проведення конкурсного відбору на посаду голови правління банку, при цьому підстави для такого перенесення були невідомі.

Також ми повідомляли (випуск 22), що Київський господарський суд 6 квітня відмовився задовольнити клопотання Приватбанку про скасування заборони обирати та призначити голову правління.

Энергетический сектор

Нафтогаз офіційно повідомив про збитки у розмірі 19 млрд грн. Нафтогаз повідомив, що у 2020 році компанія зазнала збитків у розмірі 19 млрд грн.

У свою чергу, за результатами 2019 року Нафтогаз звітував про отримання прибутку у розмірі 63,3 млрд грн (включаючи 55,7 млрд грн, сплачених Газпромом в результаті рішення Стокгольмського арбітражу щодо транзиту газу).

Останній раз "Нафтогаз" завершував рік зі збитками у 2015 році.

Компанія назвала три фактори, якими пояснила причини отримання збитків у 2020 році:

• світова економічна криза та рекордно низькі ціни на газ;
• заборгованість за газ, внаслідок виконання ПСО (покладених спеціальних обов'язків), які досягли рекордних значень;
• відокремлення газотранспортної системи та спрямування прибутку від неї Оператору газотранспортної системи України.

Як ми повідомляли раніше (Випуск 23), "Економічна правда" (ЕП) отримала документ із фінансовою звітністю "Нафтогазу", згідно якого збитки компанії у 2020 році склали 36,93 млрд грн.

Тоді Андрій Коболєв, який був головою правління Нафтогазу на той момент, повідомив на своїй сторінці у Facebook, що інформація, опублікована ЕП, є некоректною, а Нафтогаз обов'язково невдовзі оприлюднить документи з усіма коментарями та поясненнями.

Оператор ГТС отримав прибуток у 20,4 млрд грн у 2020. Згідно з фінансовою звітністю Оператора газотранспортної системи України, підтвердженою аудитом, чистий прибуток компанії склав 20,4 млрд грн у 2020 р.

Інші ключові фінансові показники 2020 є такими:

• дохід від діяльності на міжнародних ринках - 47,5 млрд грн;
• дохід від діяльності на внутрішньому ринку - 10,1 млрд грн;
• операційні витрати - 34,6 грн млрд;
• сплачені податки - 14,9 млрд грн;
• EBITDA - 29,7 млрд грн.

У даний час компанія отримує більшу частину свого прибутку від міжнародних клієнтіві майже не заробляє на внутрішніх споживачах: вартість транспортування у кінцевій ціні на газ становить лише близько 3%.