Приватизация

Визначено стартову ціну Об'єднаної гірничо-хімічної компанії. Радник Фонду держмайна (ФДМУ) з приватизації Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) визначив стартову ціну компанії у розмірі 3,7 млрд грн. [Радником з приватизації ОГХК була BDO Corporate Finance Ukraine. – SOE Weekly.]

ОГХК стане першим активом, який буде виставлено на аукціон у рамках великої приватизації.

За словами голови ФДМУ Дмитра Сенниченка, ціна "сформована за результатами комплексного аудиту та повної оцінки матеріально-технічного забезпечення підприємства".

Сенниченко зазначив, що аукціонна комісія визначила умови продажу, які буде направлено на затвердження Кабінету Міністрів. Він додав, що зацікавленість у ОГХК висловили уже більше десяти компаній.

Сам аукціон очікується у липні.

Раніше ми повідомляли (випуск 21), що Верховна Рада прийняла проект закону № 4543 у другому читанні, відкривши шлях для великої приватизації. [Для набрання законом чинності його ще повинен підписати Президент. – SOE Weekly.]

У Об'єднаній гірничо-хімічній компанії напередодні приватизації змінили керівництво. Повідомляється, що Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) розірвала контракти з членами правління і призначила нових за три місяці до приватизації.

Причини такого рішення незрозумілі. Раніше ЗМІ повідомляли про можливі звинувачення проти попередніх топ-менеджерів. ЗМІ також критикують новопризначене керівництво за відсутність відповідного галузевого досвіду.

Корпоративное управление в госпредприятиях

Мінекономіки пропонує нормативи дивідендів для держпідприємств без обґрунтування. ЗМІ опублікували пояснювальну записку Мінекономіки до проекту Постанови Кабінету Міністрів, якою визначається базовий норматив для виплати дивідендів за 2020 рік. Для більшості держпідприємств пропонується встановити цей норматив на рівні 50%. 

[Зазвичай базовий норматив застосовується до всіх держпідприємств та держбанків, якщо для окремої компанії чи банку не встановлено індивідуальний норматив. Примітно, що проект постанови Кабміну охоплює лише корпоратизовані державні підприємства та державні банки, які прямо чи опосередковано належать державі. Він не стосується державних унітарних підприємств та інших некорпоратизованих держпідприємств. – SOE Weekly.]

Для чотирьох підприємств/банків проект Постанови встановлює індивідуальні нормативи дивідендів. Норматив, який встановлено для Укргідроенерго та Ощадбанку, є нижчим від загального нормативу і становить 30%. Натомість, норматив, який встановлено для ПриватБанку та Нафтогазу є набагато вищим - 80% та 95%, відповідно.

[Пояснювальна записка не міститься аргументів на обгрунтування розміру жодного із цих нормативів, у т.ч. загального нормативу у 50% та індивідуальних нормативів Укргідроенерго, Ощадбанку, ПриватБанку та Нафтогазу. У пояснювальна записка також немає пояснення зв'язку між дивідендною політикою та політикою державної власності чи стратегією жодного із держпідприємств.

Укргідроенерго та Ощадбанк і у попередні роки загалом отримували нижчий норматив для виплати дивідендів, ніж інші державні компанії (як правило, на рівні 30%), без будь-якої аргументації з боку уряду.

ПриватБанк у 2020 році повідомив про прибуток у 25,3 млрд грн та був найприбутковішим банком в Україні. Це означає, що сума дивідендів, яку має виплатити ПриватБанк, становитиме 20,24 млрд грн, що складає приблизно 91% від усіх дивідендів, які держава планує отримати відповідно до проекту Постанови (22,3 млрд грн). – SOE Weekly.]

Пояснювальна записка Мінекономіки посилається на проект фінплану Нафтогазу на 2021 рік, який було подано до міністерства. Згідно із планом, компанія планує отримати у 2020 році збиток у розмірі 11,8 млрд грн. [Відповідно, мета встановлення нормативу дивідендів для Нафтогазу на рівні 95% є незрозумілою. – SOE Weekly.]

Державний бюджет на 2021 рік передбачав надходження від дивідендів корпоратизованих держпідприємств у розмірі 24,4 млрд грн. [тобто 2% доходів держбюджету – SOE Weekly.] Тепер же Мінекономіки очікує, що без дивідендів від "Нафтогазу" доходи держбюджету від дивідендів держпідприємств становитимуть 22,3 млрд грн.

[Зверніть увагу, що різниця становить лише 2,1 млрд грн, що свідчить про те, що великий дефіцит, який можливо, виникне через відсутність дивідендів Нафтогазу, буде ймовірно покрито збільшенням розміру дивідендів для ПриватБанку. – SOE Weekly.]

ПриватБанк призначив двох членів правління заздалегідь. 17 квітня наглядова рада ПриватБанку перепризначила на новий термін Ганну Самаріну заступником голови правління з питань фінансів, а Ларису Чернишову – членом правління з управління ризиками. 

Обидва призначення здійснено за результатами конкурсного відбору, як це передбачається законом. Обидва призначення – терміном на п’ять років, починаючи з 1 вересня 2021 року.

Як ми писали в раніше (Випуск 11), Самаріна також наразі є виконуючим обов'язки голови правління ПриватБанку після того, як 23 січня 2021 року закінчився контракт екс-голови правління Петра Крумханзла.

Ми також повідомляли (Випуск 16 19, 21, 23), що вибір нового генерального директора банку був заблокований судом за позовом профспілки ПриватБанку.

Данилюка немає у списку кандидатів до наглядової ради Нацдепозитарія. Бюлетені для голосування на зборах акціонерів Національного депозитарія України (НДУ), які мають відбутися 26 квітня, містять імена восьми кандидатів до наглядової ради НДУ. 

Рада складається з п’яти членів і обирається кумулятивним голосуванням. Це означає, що акціонери повинні обрати п’ять із восьми кандидатів, які наберуть найбільшу кількість голосів.

Перелік із восьми кандидатур включає чотирьох чинних членів наглядової ради: Юрія Гелетія (заступник голови НБУ та радник міністра фінансів на громадських засадах), Віталія Лісовенка (член наглядової ради Ferrexpo), Віталія Мілентьєва (партнер фінансової групи Cornerstone) та Ярослава Шляхова (член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, НКЦПФР).

Єдиний чинний член ради, який не входить до списку кандидатур – поточний голова наглядової ради НДУ Олександр Данилюк, колишній міністр фінансів та екс-секретар РНБО.

НКЦПФР, яка контролює 60% голосів акціонерів НДУ, пропонує підтвердити повноваження Ярослава Шляхова та Віталія Мілентьєва на наступний термін. НБУ, який контролює 36% голосів разом з пенсійним фондом НБУ, пропонує перепризначити Юрія Гелетія та Віталія Лісовенка.

НКЦПФР також висунув на посаду незалежного члена наглядової ради НДУ кандидатуру Олександра Масенка, власника та директора ТОВ Бізнес-Оріентед. ЗМІ припустили, що, НКЦПФР, яка має контрольний пакет у НДУ, має намір таким чином замінити Данилюка на Масенка.

За повідомленнями ЗМІ, до заснування розробника програмного забезпечення ТОВ Бізнес-Оріентед із статутним капіталом 50 тис грн, у 2016-2018 роках Масенко  був фінансовим директором ТОВ Універ-Капітал.

У свою чергу, міноритарні акціонери НДУ висунули кандидатами до наглядової ради Олексія Кия, президента Професійної асоціації ринку капіталу та деривативів, Богдана Лупія, голову фондової біржі ПФТС, та Сергія Румпа, колишнього генерального директора НДУ.

У минулому SOE Weekly (Випуск 23) ми повідомляли, що НКЦПФР може змінити наглядову раду НДУ. Данилюк заявив, що він очікує, що НКЦПФР звільнить наглядову раду НДУ на наступних загальних зборах акціонерів і призначить лояльних людей, які обиратимуть нового голову правління НДУ.

[Відповідно до статуту НДУ, голова правління обирається загальними зборами, а не наглядовою радою. Рада може вносити пропозиції щодо кандидатури голови правління, які не є обов’язковими для загальних зборів, і нещодавно для цього ініціювала конкурсний відбір кандидатів на посаду голови правління. – SOE Weekly.]

Банки

Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів. 14 квітня Кабінет міністрів підтримав законопроект, який приєднає Ощадбанк до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Як повідомлялося раніше, приєднання Ощадбанку до ФГВФО є першим кроком у напрямку входження Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) до капіталу банку.

Наразі депозити вкладників-фізосіб Ощадбанку гарантуються державою у повному обсязі, тобто на 100%, незалежно від суми вкладу. Після вступу до ФГВФО гарантована сума для нових вкладників становитиме 200 000 грн, як і для всіх інших українських банків.

Як ми повідомляли у SOE Weekly (випуск 22), у відповідності до рішення уряду Ощадбанк повинен був забезпечити своє приєднання до ФГВФО з 1 січня 2021 року.

Прибуток ПриватБанку в першому кварталі впав учетверо. У першому кварталі 2021 року ПриватБанк отримав прибуток у розмірі 2,4 млрд грн – у чотири рази менше у порівнянні з 10,4 млрд грн у першому кварталі 2020 р.

Прибуток від обслуговування клієнтів та банківських операцій склав 8,5 млрд грн, що на 27% більше, ніж у першому кварталі 2020 р. Кількість активних клієнтів зросла на 6% до 18,64 млн.

Проте у першому кварталі ПриватБанк втратив 6,8 млрд грн за індексованими внутрішніми державними облігаціями. Банк охарактеризував це як ситуативну втрату, яка не пов'язана із його звичайною діяльністю. Водночас коливання валютного курсу компенсували збитки на 0,5 млрд грн.

За повідомленням банку, зміни у світовій економіці та економіці України (насамперед, зростання дохідності довгострокових казначейських паперів уряду США та зміцнення курсу гривні) обумовили у першому кварталі року негативний результат від переоцінки індексованих облігацій внутрішньої державної позики, що були отримані як внесок до статутного капіталу банку при його націоналізації.

Чистий прибуток Ощадбанку зменшився у 10 разів. За даними "Економічної правди", Ощадбанк отримав 252 млн грн чистого прибутку в першому кварталі 2021 р. Для порівняння, у першому кварталі 2020 р. банк отримав 2,63 млрд грн прибутку.

Зокрема, Ощадбанк отримав 2,1 млрд грн операційного прибутку – на 2,3 млрд більше, ніж у першому кварталі 2020 р.

За даними банку, позитивний результат було досягнуто в тому числі за рахунок зростання чистого процентного доходу "Ощадбанку" до 2,9 млрд грн, що на 1,4 млрд грн (або на 96%) більше показника 2020 року.

Чистий комісійний дохід банку за перший квартал склав 1,4 млрд грн, що на 342 млн грн (32,1%) більше, ніж за аналогічний період минулого року.

[Наведена інформація свідчить про те, що Ощадбанк отримав великий прибуток у розмірі 2,9 + 1,4 = 4,3 млрд грн від чистого процентного доходу та чистого комісійного доходу. Причини загального результату в 0,25 млрд грн та зменшення прибутку незрозумілі. – SOE Weekly.]

Энергетический сектор

Нафтогаз позивається до уряду. Державний Нафтогаз подав позов до Господарського суду Києва про стягнення з Кабміну 4,5 млрд грн. На даний момент іншої інформації про справу немає. Перше слухання відбудеться 5 травня.

Укрнафта отримала понад 4 млрд грн чистого прибутку в 2020 році. У 2020 році Укрнафта прозвітувала про чистий прибуток у розмірі 4,29 млрд грн. У 2019 році компанія зазнала збитків на 4,58 млрд грн.

Укрнафта повідомляє, що її річні загальні збори акціонерів відбудуться 18 травня 2021 року. У порядку денному засідання зазначено, що показник 2020 року ще не підтверджено аудитом.

Держаудитслужба намагається провести аудит Укрнафти та Укргазвидобування. Згідно із опублікованим у ЗМІ листуванням Держаудитслужби з Кабміном державні аудитори планували перевірки Укрнафти та Укргазвидобування. Проте компанії не дозволили аудиторам провести аудит, заявивши, що не підлягають контролю з боку державних органів фінансового контролю.

[Дослідження ОЕСР щодо українського вуглеводневого сектору та енергетичного сектору при аналізі функцій Державної служби аудиту відзначило її надмірне втручання в діяльність держпідприємств. Зокрема, державні аудитори мали постійну присутність безпосередньо в офісах компаній, були залучені у повсякденні операції компаній і потенційно дублювали функції внутрішнього аудиту (там, де такі існували), хоча певні функції Державного аудиту з того часу й було обмежено.

Відповідно до недосконалого законодавства, Державна служба аудиту має певні права щодо аудиту окремих держпідприємств, хоча від початку такі перевірки замислювалися для організацій, які фінансуються з держбюджету, таких як міністерства. Водночас, ці права створюють можливості для зловживання. На наш погляд, такий підхід відрізняється від найкращих практик і може створювати конфлікт між функціями держаудиту та системами зовнішнього аудиту та внутрішнього контролю держпідприємств. Ми вважаємо, що такі перевірки в держпідприємствах слід скасувати. – SOE Weekly.]

Инфраструктура

Кредитний рейтинг Укрзалізниці знижено. Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings знизило кредитний рейтинг Укрзалізниці з "B" до "CCC" через збільшення ризиків рефінансування.

30 травня 2021 року спливає термін погашення кредиту Укрзалізниці у розмірі 116 млн дол місцевому банку. Компанія опрацьовує різні варіанти рефінансування, але ще не забезпечила його для цього платежу.

[Укрзалізниця пізніше повідомила, що йдеться про частину позики, отриманої від російського державного Сбербанку. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли у SOE Weekly раніше (Випуск 23), у своїй консолідованій фінансовій звітності Укрзалізниця заявила, що шукає кращі варіанти запозичень для рефінансування своїх зобов'язань. Компанія розглядала питання випуску єврооблігацій у 2021 році, проте зазначила, що якщо їй не вдасться залучити кошти на міжнародних ринках капіталу, вона вдаватиметься до залучення фінансування з державних банків та механізмів державної підтримки.

Кабмін приймає звітність УЗ із затримкою на рік, компанія заплатить 749,5 млн дивідендів за 2019 рік. Відповідно до рішення Кабінету Міністрів від 21 квітня 2021 року Кабмін як акціонер Укрзалізниці затвердив річний звіт компанії, включаючи аудійовану фінансову звітність за 2019 рік. Уряд також затвердив звіти наглядової ради та правління Укрзалізниці за 2019 рік.

Рішенням Кабміну також затверджено розподіл чистого прибутку Укрзалізниці за 2019 рік, зокрема, виділення 30% прибутку (749,5 млн. грн.) на виплату дивідендів державному бюджету, а решти 70% прибутку (1,75 млрд. грн.) – на покриття збитків попередніх років.

[Зверніть увагу, що тут немає друкарської помилки. Річний звіт, фінансову звітність, звіти наглядової ради, звіт правління та розподіл прибутку було затверджено за 2019 рік, а не за 2020 рік. – SOE Weekly.]

Оборона

Укроборонпром передав Фонду держмайна 17 підприємств на приватизацію. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 9 грудня № 1229, Укроборонпром передав 17 держпідприємств до Фонду держмайна (ФДМУ). Усі ці компанії втратили своє значення для обороноздатності країни або працюють неефективно.

Загальна вартість активів переданих підприємств станом на 1 липня 2020 року становить скромні 280,6 млн грн. Тільки за перше півріччя 2020 року вони отримали збитків майже 15 млн грн, а сума загальної заборгованості із заробітної плати становить понад 7,6 млн грн.

В даний час Укроборонпром об’єднує 118 підприємств, 21 з яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях.

Ігоря Гладковського розшукує НАБУ. 21 квітня 2021 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило у розшук Ігоря Гладковського як одного з восьми підозрюваних у справі Оптимуспецдеталь. Слідство вважає, що Гладковський переховується від слідчих органів та суду, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

За даними слідства, зусиллями підозрюваного у 2015-2017 роках ТОВ Оптимумспецдеталь отримувало преференції під час укладення договорів та розрахунків із підприємствами Укроборонпрому. За це Гладковський мав вигоду, яка, за домовленостями, повинна була становити 50% від загальної суми незаконно отриманого прибутку учасників схеми. У такий спосіб лише за одним договором обвинувачений отримав 950 тис. грн неправомірної вигоди.

[Ігор Гладковський – син Олега Гладковського, колишнього першого заступника секретаря РНБО. Олег Гладковський – друг та діловий партнер екс-президента Петра Порошенка. Журналістське розслідування Bihus.Info навесні 2019 року виявило масштабну корупцію та розкрадання на підприємствах Укроборонпрому під час президентства Порошенка.

Порошенко також наклав вето на закон про корпоративне управління в державних підприємствах, заявивши, що оборонні держпідприємства повинні бути виключені із-під дії цього закону. Як результат, оборонні компанії не підпали під реформу корпоративного управління, залишившись привабливою мішенню для корупційних схем. – SOE Weekly.]

Другие сектора

Державна компанія Ліки України зазнала мільйонних збитків. Держаудитслужба провела аудит державної аптечної мережі Ліки України і виявила порушення за 2018-2020 роки на мільйони гривень.

Згідно з листом до Кабінету Міністрів, щорічні збитки Ліків України у 2018 р становили 6,4 млн грн, а в 2019 р. - 4,8 млн грн.

[Обґрунтування необхідності для перебування такого підприємства як Ліки України у державній власності – відсутнє. Володіння державою підприємством також суперечить Основним засадам впровадження політики власності щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Оскільки послуги, які надає підприємство, також можуть легко надаватись і приватними постачальниками на конкурентному ринку, Ліки України слід приватизувати або ліквідувати. – SOE Weekly.]

Государственные активы

АРМА призначила управителя частини нафтопроводу "Самара –Західний напрямок". За результатами тендеру Агентство з пошуку та управління активами (AРМА) обрало Укртранснафту управителем частини нафтопроводу "Самара –Західний напрямок".

З’ясувалося, що крім Укртранснафти у конкурсі брала участь пов'язана з Медведчуком  Прикарпатзахідтранс – компанія, якій своєю ухвалою Вищий антикорупційний суд заборонив розпоряджатися даним активом.

Далі має бути здійснена оцінка активів та укладено договір між АРМА та Укртранснафта.

Раніше ми повідомляли (випуск 16), що згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду Укртранснафта повинна забезпечити охорону та утримання в належному стані частини нафтопроводу "Самара –Західний напрямок". При цьому компанія не здійснюватиме управління трубопроводом.

22 лютого Нафтогаз надав Укртранснафті згоду прийняти арештоване майно Прикарпатзахідтрансу, пов'язаного з Медведчуком, на тимчасове зберігання.