Приватизация

Друга спроба приватизувати колишню в'язницю. За повідомленням Фонду державного майна України (ФДМУ), Ірпінський виправний центр (№132), що на Київщині, повторно виставили на аукціон за вдвічі меншою ціною, ніж минулого разу. Ірпінський виправний центр є першим об’єктом, що виставляється на прозорі торги в рамках "великої приватизації" в’язниць. Об’єкт розташований у смт Коцюбинське Київської області.

Аукціон мав пройти 16 квітня.

Стартова ціна лоту – 110,1 млн грн. Під час першого аукціону з продажу даного об’єкту, який не відбувся через відсутність заявок, ціна становила 220,2 млн грн.

За повідомленням ФДМУ, держава витрачає на утримання працюючого виправного закладу близько 10 млн грн на рік. Загальна площа будівель та споруд в’язниці становить 28141,7 кв. м, а розмір земельних ділянок – 8,3 га.

Загалом ФДМУ планує виставити на прозорі онлайн-аукціони майно 35-ти непрацюючих виправних закладів.

Корпоративное управление в госпредприятиях

Суд залишив заборону на призначення нового голови правління Приватбанку.  Київський господарський суд 6 квітня відмовився задовольнити клопотання Приватбанку про скасування заборони обирати та призначити голову правління.

Приватбанк стверджує, що вжиті судом заходи забезпечення за своїм змістом є тотожними задоволенню позовних вимог профспілки - заборонити проводити  конкурс на заміщення посади голови правління, що прямо суперечить Господарському кодексу України, а також негативно впливає на управління банком і його поточну діяльність.

У свою чергу, суд зазначив, що ухвалою суду було заборонено саме обрання/призначення обраного за результатами конкурсу кандидата на посаду голови правління, як завершального етапу проведення конкурсу, у той час як позивач звернувся до суду з вимогою заборонити проведення конкурсу взагалі.

До моменту вирішення спору щодо встановлення законності проведення конкурсу в цілому, суд наклав заборону обирати та призначити голову правління, мотивуючи своє рішення тим, що у випадку, якщо результати конкурсного відбору буде визнано незаконними, це може призвести до нових судових позовів щодо результатів конкурсу.

Як ми повідомляли раніше, через самовідвід суддів Північний апеляційний суд не призначив розгляд апеляції Приватбанку. Судді прийняли рішення про самовідвід у зв’язку з тим, що система автоматичного розподілу не врахувала спеціальність суддів.

Ми також повідомляли, що на вимогу профспілки Приватбанку, яку ЗМІ пов’язують з екс-власниками банку, 24 лютого Господарський суд Києва зупинив конкурс на голову правління Приватбанку.

НКЦПФР ініціювала заміну наглядової ради Національного депозитарію (НДУ). Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) ініціювала заміну складу наглядової ради Національного депозитарію України (НДУ). Про це повідомив голова наглядової ради Олександр Данилюк.

НКЦПФР є одним із акціонерів НДУ. Ініціювання припинення повноважень наглядової ради НДУ є першим і єдиним рішенням нинішнього складу НКЦПФР.

Данилюк заявив, що дивним виглядає рішення звільняти наглядову раду, яку призначили лише півроку тому. Він також здивований, що члени НКЦПФР, які перший раз з’явилися у приміщенні НКЦПФР і були на посадах не більше 3-х годин, підтримали цю позицію без питань та обговорень.

Наразі наглядовою радою проводиться конкурс на главу правління НДУ. На думку Данилюка, вище керівництво держави хоче призначити наближених до себе людей на всі вищі позиції, а оскільки наглядова рада НДУ виступає проти такого принципу, то єдиним варіантом рішення стало дострокове припинення її повноважень.

Данилюк очікує, що НКЦПФР змінить склад наглядової ради НДУ своїми людьми вже на наступних загальних зборах акціонерів, які й обиратимуть наступного голову правління НДУ.

[Проведення загальних зборів акціонерів НДУ заплановано на 26 квітня 2021 року. Зокрема, першими двома питаннями їх порядку денного є: дострокове припинення повноважень членів наглядової ради НДУ та обрання членів наглядової ради НДУ. – SOE Weekly.]

Жмак звинуватив наглядову раду Укрзалізниці у корупції та подав до суду через своє звільнення. Екс-голова правління Укрзалізниці Володимир Жмак подав позов щодо скасування рішення про своє звільнення та заявив про спроби наглядової ради повернути корупційні схеми.

Жмак написав, що рішення наглядової ради щодо його звільнення є необґрунтованим та прийнятим із порушенням внутрішніх процедур компанії та норм чинного законодавства. У суді Жмак відстоюватиме справедливість та свою ділову репутацію.

Він переконаний, що причиною звільнення стала його діяльність щодо знищення корупції в Укрзалізниці. Жмак повідомив, що посадові особи компанії поспішно намагаються повернути свої старі схеми. На підтвердження своїх слів він навів листа, яким в.о. керівника Офісу з безпеки повідомляє, що більше не треба погоджувати з Офісом тендерну документацію.

Екс-голова правління припустив, що наглядова рада Укрзалізниці може спровокувати повернення до непрозорих тендерів, що відкриває шлях для участі в них різним сумнівним компаніям.

Як ми повідомляли раніше, Жмак подав до суду позов проти Укрзалізниці та Кабміну, в якому вимагає скасувати рішення про його звільнення та визнати незаконним розпорядження уряду про призначення Івана Юрика в. о. голови правління компанії.

Однак Господарський суд Києва відмовив Жмакові у забезпеченні позову. Зокрема, суд не встановив заборони для Кабміну ухвалювати рішення про обрання/призначення нового голови або в. о. голови правління Укрзалізниці, а також здійснювати відбір кандидатів на посаду голови правління.

Також ми повідомляли, що наглядова рада Укрзалізниці одноголосно підтримала звільнення Жмака, після чого Кабінет міністрів звільнив його. Обов’язки голови правління компанії тимчасово покладено на члена правління Івана Юрика.

Банки

Приватбанк може бути приватизовано найближчим часом. Голова Національного банку України (НБУ) Кирило Шевченко зазначив у інтерв'ю, що Приватбанк може бути приватизовано найближчим часом.

Шевченко нагадав, що Міжнародна фінансова корпорація (МФК) та Укргазбанк (понад 94% акцій якого належить державі) у січні підписали договір про виділення банку п’ятирічної позики на 30 млн євро з можливістю конвертації в частку в капіталі банку.

Шевченко також зазначив, що ведуться переговори про входження Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у капітал Ощадбанку.

Шевченко сподівається, що за п’ять років частка держави в банківській системі знизиться з 55% до 25%, що допоможе їй стати більш незалежною.

За словами Шевченка, Приватбанк також скоро буде виставлено на продаж. Він додав, що приватизація Приватбанку, найбільшого та найприбутковішого банку України, обов'язково зацікавить найпрестижніших міжнародних інвесторів, у тому числі зі США і ЄС.

Кабмін підтримав приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів. Кабінет Міністрів України на засіданні 14 квітня підтримав проєкт закону щодо приєднання державного Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Зазначається, що прийняття такого закону сприятиме зменшенню частки держави у банківському секторі. Раніше повідомлялося, що приєднання Ощадбанку до ФГВФО є першим кроком на шляху входження ЄБРР до капіталу банку.

Наразі депозити вкладників Ощадбанку гарантовано державою у повному обсязі, тобто на 100%, незалежно від суми. Після приєднання Ощаду до ФГВФО розмір гарантованої суми для нових вкладників становитиме 200 тисяч гривень [як у випадку інших банків зараз – SOE Weekly].

Энергетический сектор

Укренерго отримало 27,5 млрд грн збитків. За результатами діяльності 2020 року "Укренерго" отримало чистий збиток у розмірі 27,5 млрд грн. Для порівняння, у 2019 році "Укренерго" отримало 1,86 млрд грн чистого прибутку, а в 2018 році його чистий прибуток становив 2,6 млрд грн.

Укренерго пояснює такий результат низькими тарифами, які було встановлено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Згідно з повідомленням компанії, лише у четвертому кварталі Укренерго недоотримало: 1,2 млрд грн - на послугах диспетчеризації, 1,4 млрд грн - за електроенергію на балансуючому ринку, 11,1 млрд грн - від виконання покладених суспільних обов’язків (PSO).

Несанкціоновані втручання у газотранспортну систему завдали збитків на 10 млрд грн. За повідомленням Оператора ГТС України (ОГТСУ), за перший квартал 2021 року обласні та міські постачальники газу несанкціоновано відібрали з магістральних газопроводів майже 1,1 млрд кубометру газу на суму 10 млрд грн. Це втричі більше, ніж за весь 2020 рік.

Тепер ці компанії мають сплатити ОГТСУ близько 10 млрд грн, з яких 3,5 млрд грн – протермінована заборгованість, а 6,5 млрд грн – нарахування до сплати.

Енергоатом за підсумками 1 кварталу очікує отримати 1 мільярд чистого прибутку. За словами в.о. президента компанії Петра Котіна, у першому кварталі 2021 року ДП "Енергоатом" очікує отримати 2,4 млрд грн валового прибутку. При цьому очікується приблизно 1 млрд грн чистого прибутку.

За словами керівника, розмір виплат компанії державі у вигляді дивідендів та податку на прибуток складе близько 1,3 млрд грн.

Основними факторами поліпшення показників діяльності Котін назвав стабілізацію надходження коштів на адресу компанії, зокрема, оплату проданої за результатами торгів 21 грудня 2021 року електроенергії (було продано рекордні 13,3 млн МВт-год - ред.) та часткове погашення боргів ДП ​​"Гарантований покупець" за раніше відпущену електроенергію за рахунок кредитних коштів НЕК "Укренерго" в розмірі близько 3 млрд грн.

Як ми писали раніше, за результатами 2020 року "Енергоатом" повідомив про чистий збиток у 4,8 млрд грн.

Кабмін призначив нового аудитора "Нафтогазу". 14 квітня Кабмін за результатами аукціону на Prozorro призначив ТОВ Аудиторська фірма "ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)" (PwC) незалежним аудитором для перевірки звітності "Нафтогазу" за 2021-2022 роки.

Вартість послуг за договором складе 54 млн 154 тис. грн. Консолідована фінансова звітність охоплює фінансову звітність Нафтогазу та близько 30 компаній Групи Нафтогаз, зокрема, АТ "Укргазвидобування", АТ "Укртранснафта", АТ "Укртрансгаз", ПАТ "Укрнафта" та інших.

[Протягом останніх років аудит фінансової звітності групи "Нафтогаз" здійснювався компанією Deloitte. – SOE Weekly.]

Прийнято законопроект щодо сертифікації оператора системи передачі.  Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт № 3364-1д щодо сертифікації оператора системи передачі. Законопроект:

- Передбачає запровадження правил, які забезпечують проведення сертифікації за європейськими правилами системного оператора НЕК "Укренерго". Сертифікація є необхідною умовою для синхронізації (об’єднання) української енергосистеми із європейською.

- Спрощує процедури експорту-імпорту електроенергії з Україною та країнами ЄС (проведення скоординованих аукціонів доступу до міждержавних перетинів).

- Вводить обмеження/заборону імпорту електроенергії з РФ та Білорусі (у зв’язку із закінченням опалювального сезону та зростанням запасів вугілля на складах ТЕС).

- Вводить обов'язок генеруючих компаній, які знаходяться у комунальній власності, продавати електроенергію виключно через конкурентні аукціони.

Инфраструктура

Укрзалізниця розглядає можливість залучення фінансування від держбанків та державної підтримки. Укрзалізниця з метою рефінансування своїх зобов’язань розглядає випуск єврооблігацій у 2021 році та шукає кращі варіанти для запозичень, зокрема у банках.

Відповідно до консолідованої фінансової звітності компанії, управлінський персонал також розглядає можливість залучення фінансування від державних банків та механізмів державної підтримки, якщо не вдасться вчасно залучити кошти на міжнародних ринках капіталу.

Сельское хозяйство

ДПЗКУ отримала 5,8 мільярдів збитку. АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (ДПЗКУ) за підсумками 2020 року отримала надзвичайно великий чистий збиток - на суму 5,8 млрд грн.

У попередні роки ДПЗКУ також мала великі збитки: за результатами 2019 року - чистий збиток на суму 1,54 млрд грн, а у 2018 році - 1,49 млрд грн.

Чистий дохід від реалізації продукції становив 7,1 млрд грн, що вдвічі менше, ніж у 2019 році. Загальна сума заборгованості ДПЗКУ перед різними партнерами становить 29,7 млрд грн. У відповідь на запит медіа, корпорація нечітко відповіла, що погані результати пов'язані зі зменшенням продажів.

[Із цієї відповіді випливає, що погіршення ситуації пов’язано саме із погірешнням операційної діяльності корпорації і не пов’язано із т. зв. "китайським кредитом" ДПЗКУ. – SOE Weekly.]

Як повідомлялося раніше, 11 листопада 2020 року Кабінет міністрів призначив на посаду в.о. голови правління ДПЗКУ Андрія Власенка, який раніше був звільнений з посади голови "Укрліктрави" через неефективність і погані фінансові результати.

Як повідомляло видання "Слово і діло", з сайту Міністерства економіки видалили повідомлення від 26 жовтня 2020 року про те, що Власенко був звільнений з посади керівника ДП "Укрліктрави" через неналежне виконання службових обов'язків і незадовільний фінансово-господарський стан підприємства.

Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк заявив тоді, що вважає призначення Власенка результатом домовленостей уряду з фракцією "Батьківщина" в обмін на голосування фракції на держбюджет у першому читанні.

12 березня у Державному бюро розслідувань (ДБР) повідомили, що викрили корупційну схему в ДПЗКУ, а саме - вимагання грошей за призначення. В ході досудового розслідування задокументовано факт вимагання керівником одного з департаментів ДПЗКУ неправомірної вигоди в розмірі 35 000 доларів США.

[У свою чергу, обґрунтування необхідності для перебування такого підприємства як ДПЗКУ у державній власності - відсутнє. Володіння державою ДПЗКУ також суперечить Основним засадам впровадження політики власності щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Оскільки послуги, які надає компанія, також можуть легко надаватись і приватними постачальниками на конкурентному ринку, ДПЗКУ слід приватизувати. – SOE Weekly.]

Другие сектора

Рада підтримала законопроект щодо об’єднання Укрфінжитла та ДІУ.  Верховна Рада на засіданні 13 квітня підтримала у першому читанні (взяти за основу) законопроект 5308. Відповідно до законопроекту на виконання програми "Доступної іпотеки" Державну іпотечну установу (ДІУ) приєднають до Української фінансової житлової компанії (Укрфінжитло) та випустять держоблігацій на 20 млрд грн, щоб докапіталізувати останню.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що ДІУ постраждала внаслідок банківської кризи 2014-2015 років, і з 2015 року операції з рефінансування іпотечних та надання фінансових кредитів були практично призупинені.

[Укрфінжитло буде використовувати гроші від продажу державних облігацій, які зараз випускаються із дохідністю понад 10% річних, для надання іпотечних кредитів за ставкою 7%. Із такою різницею між вартістю залучення коштів та дохідністю кредитування, незрозуміло, як компанія може отримати прибуток. – SOE Weekly.]

Як повідомлялося раніше, Укрфінжитло було створено наприкінці грудня 2020 року для забезпечення доступних іпотечних кредитів. Статутний капітал компанії становив скромні 10 мільйонів гривень.

Новий підозрюваний у справі Укравтодора. 13 квітня 2021 р. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили бенефіціару групи компаній про підозру в дачі хабара колишньому в.о. голови Укравтодору.

За даними ЗМІ, йдеться про власника великого будівельного підрядника "Альтком" Олександра Тісленка та екс-голову Укравтодору Славомира Новака, відповідно.

Згідно із розслідуванням, підозрюваний [Олександр Тісленко], особисто та через підконтрольних йому осіб, систематично надавав неправомірну вигоду як "абонентську плату" керівництву "Укравтодору" в обмін на проявлення "лояльності" до його компаній. Загалом, як встановили НАБУ і САП, йдеться про 575 тис. дол. США та 70 тис. євро упродовж  2017-2019 рр.

Зі свого боку, колишній очільник "Укравтодору" [Славомір Новак] сприяв компаніям підозрюваного у продовженні строку дії контракту з виконання робіт на окремих ділянках дороги М-05 Київ – Одеса, фінансування якої здійснювалося коштом кредиту ЄБРР у рамках проєкту "Панʼєвропейські коридори". Крім того, керівник "Укравтодору" "не помітив" порушення графіку виконання робіт компанією підозрюваного, що дозволило тій уникнути сплати понад 9 млн євро штрафу.

Розслідування наведених фактів детективи НАБУ здійснюють із вересня 2019 року. Після того, як з’ясувалося, що наведені факти також розслідує Центральне  антикорупційне бюро Польщі [Новак має польське громадянство – SOE Weekly], в листопаді 2019 року створено спільну слідчу групу, до складу якої від України увійшли детективи НАБУ та прокурори САП, від Польщі — працівники Центрального антикорупційного бюро та Окружної прокуратури міста Варшави. Координація дій обох сторін відбувалась за участі Євроюсту.

Влітку 2020 року, в результаті спільної операції, проведеної детективами НАБУ з представниками Центрального антикорупційного бюро Польщі за процесуального керівництва САП та Окружної прокуратури Варшави, викрито злочинну групу на чолі з колишнім в.о. голови Укравтодору.

В січні 2021 року матеріали кримінального провадження стосовно екс-керівника "Укравтодору" скеровано для завершення досудового розслідування до Польщі, оскільки він є громадянином цієї держави.

Слід зазначити, що Генеральним прокурором України в листопаді 2020 підписано угоду з Генеральним прокурором Польщі про продовження діяльності створеної між антикорупційними відомствами спільної слідчої групи. Це дало можливість детективам НАБУ за сприяння Центрального антикорупційного бюро Польщі здобути нові докази причетності до протиправної діяльності окремих громадян України.