1 вересня 2021 року в Україні почнеться добровільна податкова амністія. Напередодні народні депутати ухвалили ініційовані президентом Володимиром Зеленським закони.

Тепер протягом року всі, хто десятиліттями не сплачували податки з доходів, матимуть право легалізувати свої статки. Звісно, не безкоштовно.

ЕП уже описувала сам законопроєкт раніше, а саме 9 березня 2021 року. Цей текст редакція оновила відповідно до останніх внесених змін, які були враховані в проголосованому документі. 

Держава пробачить ухилення від сплати звичних для більшості громадян 18% з доходів, якщо порушники сплатять до бюджету від 2,5% до 9%.

Щоб легалізувати свої статки і потім вільно ними користуватися, достатньо надати податковій відповідну декларацію.

За задумом розробників, податкова амністія дозволить вивести з тіні до 20 млрд дол, у результаті чого державний бюджет отримає до 1 млрд дол. Це дуже оптимістичний сценарій з урахуванням світового досвіду проведення таких кампаній.

Додатково підтримають державу ті, хто захочуть обійтися "малою кров'ю": легалізація за ставкою 2,5% вимагатиме вкладення всіх нелегальних коштів в облігації Міністерства фінансів мінімум на рік.

Чи не призведе ініціатива Зеленського до того, що порядні громадяни почнуть приховувати доходи в очікуванні другої хвилі амністії?

Що таке податкова амністія і для чого вона потрібна

15 червня 2021 року Верховна рада прийняла "податкову амністію Зеленського". Президент ще в лютому вніс до парламенту пакет законопроєктів, які нажають можливість громадянам, що ухилялися від сплати податків, відкрити свої справжні статки та доходи, уникнувши при цьому покарання.

Усе, що потрібно, – це подати декларацію та сплатити податок.

Податок з прихованих доходів сплачується, як правило, за зниженою ставкою, аби стимулювати людей виводити кошти з тіні. Натомість держава обіцяє, що не каратиме учасників податкової амністії за ухилення від сплати податків, а їхні декларації не зможуть стати доказами у будь-якому судовому процесі.

Від амністії виграють усі. Для держави це спосіб детінізації економіки та додаткові надходження до бюджету. Громадяни зможуть легально використовувати гроші та майно, з яких не сплачували податки. Тим паче, що сплатити їм доведеться набагато менше.

Амністія по-українськи

Хто може скористатися

Легалізувати кошти, з яких не сплачувалися податки, та активи, придбані за ці кошти, зможе майже кожен. У широкому сенсі під амністію підпадає велика кількість громадян.

Багато хто не задумується про те, що з більшості доходів державі потрібно сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Це особи, які отримували зарплату в конверті або займалися підприємницькою діяльністю без оформлення ФОП чи юридичної особи.

Однак ті, хто працювали неофіційно, навряд чи формуватимуть основну базу охочих скористатися амністією Зеленського.

Ключова ставка – на приватних підприємців та власників великого бізнесу, зареєстрованого в офшорних зонах. Останні виводять зароблені кошти, майже не сплачуючи податки в Україні.

"У базі даних я бачу трьох мільярдерів, 76 громадян задекларували понад 100 мільйонів гривень доходів, у яких ефективна ставка 3%. А звичайний громадянин платить 18% і військовий збір 1,5%", – розповідав голова ДПС Олексій Любченко.

Не зможуть скористатися амністією неповнолітні, непрацездатні та чиновники (ті, хто працюють на державній службі з 2010 року). У законопроєктах Зеленського відсутня заборона на легалізацію статків родичів чиновників.

"Чиновники не можуть легалізувати гроші через механізм нульової декларації чи податкової амністії. Чи можуть члени родин чиновників? Також ні. У законопроєкті є всі ці параметри", – заперечив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Останній важливий виняток: не можна буде легалізувати активи, отримані внаслідок скоєння кримінальних злочинів, відмінних від ухилення від сплати податків чи недотримання валютного законодавства.

Що та як потрібно декларувати

Інформація про майно в добровільній декларації не відрізнятиметься від тієї, яку кожен рік розкривають державні службовці. Єдиною поправка – слід вказувати доходи, з яких не сплачені податки, та активи, придбані за ці кошти до 1 січня 2021 року.

✔ Валютні цінності (банківські метали), національна та іноземна валюта (крім готівки), права вимоги (депозити, позики третім особам).

✔ Нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості).

✔ Рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали та каміння, ювелірні вироби).

✔ Частки (паї) у майні юридичних осіб, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності.

✔ Цінні папери та фінансові інструменти.

Щоб легалізувати гроші, іноземну валюту чи банківські метали, що перебувають в Україні, їх потрібно покласти на спеціальний рахунок у банку. Порядок відкриття цього рахунку після ухвалення законів затвердить Нацбанк.

Для інших активів потрібно буде надати документи, що підтвердять їхню вартість, або визначити її самостійно в декларації.

Період, протягом якого можна буде легалізувати свої доходи та майно, триватиме в Україні рік: з 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022 року.

Після подання декларації до ДПС протягом десяти днів необхідно буде сплатити податок за амністовими ставками.

Якими будуть ставки

Основна ставка, за якою пропонують легалізовувати незадекларовані доходи, становитиме 5%. Умовно кажучи, з кожного нелегального мільйона гривень до бюджету потрібно сплатити 50 тис грн, щоб легалізувати 950 тис грн.

Ставка 5% застосовуватиметься за умови, якщо гроші або інші активи, які таким чином амністуватимуться, перебувають в Україні. Для тих, хто не зможе одноразово сплатити нараховану суму депутати передбачили "розстрочку". Охочі нею скористатись зможуть сплачувати податкове зобов'язання рівними частинами протягом 3 років. Однак ставка легалізації зросте до 6%. 

Для грошей та активів, які перебувають за кордоном, зокрема в офшорах, застосовуватимуть вищу ставку – 9%. Підвищена ставка має стимулювати платників податків заводити кошти в Україну. Це податкове зобов’язання також можна розстрочити на 3 роки, але за цих обставин розмір ставки зросте до 11,5%.

Більш вигідний варіант легалізації – купівля державних облігацій. Ті, хто придбають у Міністерства фінансів річні папери, незалежно від місця перебування незадекларованих доходів, зможуть легалізувати кошти за ставкою 2,5% (або 3%, при розстрочці на 3 роки).

Оскільки дохідність облігацій становить близько 11% річних, таке амністування може виявитися навіть прибутковим. Якщо особа хоче легалізувати 1 млн грн, при купівлі облігацій та сплаті 25 тис грн через рік на руки повернеться 1,08 млн грн.

Скористатися податковою амністією зможуть не лише люди, що подадуть декларацію, а й ті, хто декларацій не подаватимуть.

Після 1 вересня 2022 року держава не перевірятиме несплату податків з доходів, за які були куплені такі активи.

✔ Нерухомість – квартира (чи майнові права на квартиру) площею до 120 кв м, готовий чи недобудований житловий будинок до 240 кв м, якщо земля під ним належить платнику податків, нежитлові приміщення до 60 кв м, ділянки певної площі.

✔ Один транспортний засіб (крім автобусів, літаків, гелікоптерів, яхт, катерів та авто з об'ємом двигуна понад 3 тис куб см або вартістю понад 375 мінімальних зарплат – 2,25 млн грн).

✔ Інші активи (валюта, дорогоцінні метали, антикваріат), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис грн.

Як каратимуть тих, хто не піде на амністію

За ухилення від сплати податків та неподання декларацій передбачається кримінальна та адміністративна відповідальність.

Згідно із статтею 212 Кримінального кодексу, за несплату понад 119 тис грн податків особу можуть покарати штрафом 340 тис грн з конфіскацією майна.

Після завершення податкової амністії ті, хто легалізують кошти та активи, з яких не сплачувалися податки, не будуть притягатися до відповідальності.

Закони Зеленського не передбачають посилення кримінальної відповідальності, лише адміністративної.

Наприклад, за неподання, несвоєчасне подання декларацій або недекларування доходів громадянам загрожує штраф 255 грн. Чинна санкція передбачає штраф 136 грн.

Очікування та реальність

Тіньова економіка України, на боротьбу з якою спрямована податкова амністія, за різними підрахунками, становить 25-50% ВВП. Точно оцінити її обсяг складно, адже вона включає розрахунки та операції, які не відображаються в статистиці.

"Буде безпечно сказати, що тіньові розрахунки, офшорні схеми та контрабанда становлять близько третини ВВП України", – вважає співавтор дослідження розміру схем з уникнення оподаткування в Україні Володимир Дубровський.

За його словами, третина ВВП – це лише тіньові грошові потоки поза увагою податкової. Тимчасом податкова амністія стосується не потоків, а коштів та майна, накопичених за роки функціонування схем з ухилення від сплати податків.

За оцінками голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, амністія виведе з тіні близько 20 млрд дол. "За нашими розрахунками, у людей є до 50 мільярдів доларів", – наголосив Гетманцев.

Скільки від податкової амністії отримає державний бюджет, не знає навіть Шмигаль.

"Ми очікуємо, що це будуть значні обсяги. Жодна країна їх не прогнозує, це неможливо спрогнозувати. Різні країни отримували від 500 тисяч до десятків мільярдів доларів, які поверталися в "білий" оборот внаслідок такої одноразової акції. Ми розраховуємо, що це будуть значні суми. Хотілося б, щоб це були хоча б мільярди в гривнях", – відповів Шмигаль.

Якщо розрахунки Гетманцева точні, то при ставці оподаткування 5% держбюджет з 20 млрд дол отримає 1 млрд дол.

Світовий досвід

Податкові амністії проводили в Індії, Німеччині, США (в окремих штатах), Італії, Канаді, Росії та багатьох інших країнах.

Найбільш успішною вважається податкова амністія, яку провели в Індонезії у 2016 році. Тоді громадяни країни задекларували 366 млрд дол – 40% ВВП країни.

Більшу частину легалізованих грошей в межах амністії в Індонезії інвестували в нерухомість. Податкові надходження до бюджету країни за підсумками кампанії добровільного декларування становили еквівалент 8 млрд дол.

Проведена у 2009 році податкова амністія в Італії також вважається успішною. Італійці задекларували активів на 80 млрд євро, з яких сплатили до бюджету близько 4 млрд євро.

За словами Гетманцева, для проведення податкової амністії в Україні використовувалися моделі Індонезії та Аргентини. Результати в останній оптимістичні: з тіні виведено 90 млрд дол, а до бюджету надійшло 5,2 млрд дол. Щоправда, до повної перемоги ще далеко: заможні аргентинці тримають на офшорних рахунках до 400 млрд дол.

Результати податкової амністії можуть не виправдовувати очікувань. В Індонезії уряд планував зібрати 11,6 млрд дол податків з легалізованих коштів, а зібрав на 3,6 млрд дол менше. Провалився і план з репатріації коштів індонезійців з офшорних зон: до країни повернулося 10 млрд дол із запланованих 66 млрд дол.

Є і неуспішні випадки.

Так, амністія капіталів у Росії, яка закінчилася у 2018 році, дозволила легалізувати близько 10 млрд євро. Ця сума у шість разів менша за середньорічні обсяги виведення капіталу з країни і становить менше 4% від коштів, які росіяни зберігають в офшорах. За останні шість років у Росії було проведено три амністії капіталів.

Що не так з податковою амністією

Амністія – це, як правило, разова акція, яка передує кардинальній зміні податкової системи.

Умовно кажучи, податкова амністія має стати "останнім шансом" зажити чесно перед зміною податкових ставок або ж перед тим, коли відповідальність за ухилення від оподаткування стане неминучою.

"Податкову амністію варто прив'язувати до кардинального спрощення податкових правил, боротьби з контрабандою, значного зниження податків на доходи фізосіб та ЄСВ. Це потрібно, щоб нові податкові правила не порушували так масово", – вважає Дубровський.

В Україні податкової реформи найближчим часом не передбачається. Свого часу уряд Олексія Гончарука планував розробити та ухвалити її у 2020 році, аби нова податкова система запрацювала з 2021 року.

У такому разі проведення податкової амністії було б логічним. Однак через коронавірус та зміну уряду про радикальну податкову реформу в Україні забули.

Утім, автори законопроєктів переконані, що підстави для проведення амністії є. Це, зокрема, запровадження в Україні плану протидії ухиленню від оподаткування (так званого плану BEPS) та системи автоматичного обміну податковою інформацією (FATCA). Ці правила значно ускладнять виведення грошей в офшори та інші подібні схеми.

Ще одним стимулом скористатися податковою амністією має стати створення в Україні нового органу, що розслідуватиме податкові злочини – Бюро економічної безпеки. Відповідний закон парламент ухвалив 28 січня, а запрацювати бюро має до кінця 2021 року.

У країнах, де проводили податкову амністію, її критикували за створення нерівних правил гри для платників податків. Особливо яскраво це проявлялося в країнах, де податкова амністія була неодноразовою.

Оскільки амністія передбачає декларування доходів та сплату податків за зниженими ставками, то законослухняні громадяни задумувалися, чи слід їм справно платити податки. У них виникала спокуса дочекатися чергової податкової амністії і заплатити податки за зниженими ставками.

Український варіант податкової амністії обіцяє бути одноразовим. Проте й він має свої недоліки, зокрема також порушує принцип рівності платників податків.

Крім того, не слід очікувати, що податкова амністія спонукає найбагатших українців заплатити гроші до бюджету, аби легалізувати свої статки.

Наприклад, Ігор Коломойський, Рінат Ахметов, Сергій Тарута, Віктор Пінчук, Сергій Льовочкін, Вадим Новинський та інші з 2005 року були, а дехто і залишається, політиками та держслужбовцями і мали декларувати доходи відповідно до антикорупційного законодавства. А законопроєкти Зеленського забороняють їм скористатися правом на легалізацію своїх статків та капіталу.