Нинішній рік вкотре обіцяють зробити роком великої приватизації в Україні. У 2021 році в бюджет навіть повернувся докризовий план надходжень від продажу державного майна – 12 млрд грн. 

Чи можливо досягти таких показників – питання часу, політичної волі та, як наголошують у Фонді державного майна, питання оновленого законодавства, яке може кардинально змінити процес приватизації.

Найближчим часом у відомстві розраховують на радикально нові процедури, зокрема на зміни до 27 законодавчих актів та чотирьох кодексів. Ці зміни повинні побороти внутрішній саботаж, через який часто гальмується процес приватизації. 

Це комплексний пакет з чотирьох зареєстрованих у парламенті законопроєктів (номери 4572, 4573, 4574, 4575), які змінюють Бюджетний, Податковий, Адміністративний та Кримінальний кодекси.

Як трансформується організаційна структура Фонду державного майна, за що каратимуть розпорядників державної нерухомості та хто виступає проти запропонованих змін?

Фонд стане колегіальним органом

Зараз Фонд державного майна (ФДМ) очолює його голова, який має першого та ще п'ять заступників. За чинним законодавством, у їх призначенні ключову роль відіграє президент.

Автори законодавчих змін пропонують передати повноваження з призначення та звільнення голови фонду парламенту, а подавати його кандидатуру буде голова уряду. Заступників голови фонду призначатиме та звільнятиме уряд.

Голова та його заступники формуватимуть правління ФДМ, яке буде управляти відомством. Тобто керуватиме фондом колегіальний орган, а не одна особа.

"Наразі голова Фонду держмайна має одноосібне управління. Наради із заступниками, перерозподіл функцій – це особиста ініціатива. Маючи погану волю, голова фонду може все підпорядкувати собі та одноосібно ухвалювати рішення. Ми хочемо зробити колегіальний орган, який створюватиме дискусію", – розповідає голова ФДМ Дмитро Сенниченко.

Іншою зміною є пропозиція спростити структуру фонду. Зараз він складається з 12 окремих юридичних осіб, кожна з яких має свій статут, бюджет і печатку. Автори законодавчих ініціатив пропонують спростити поділ та залишити одну юридичну особу.

Позови проти посадових осіб фонду пропонується вважати позовами проти ФДМ. Їх захистом займатиметься фонд. За дії або бездіяльність, які суперечать Конституції або іншим законам, вони одноосібно не відповідатимуть.

Без оголошень у газетах

Законодавство містить низку рудиментарних норм. Наприклад, зобов'язання друкувати інформацію про приватизацію в газеті "Відомості приватизації". Її тираж – 200 примірників. Це єдине обов'язкове джерело оголошень про приватизацію.

За нинішнім законом, інвестори з усього світу мали б дізнатися про приватизацію готелю "Дніпро" лише зі сторінок газети "Відомості приватизації"

Ця норма може залишитися в минулому. "Газетний обов'язок" зникає, замість нього приходить офіційний сайт фонду.

Змінюються не лише обов'язкова форма та спосіб повідомлення про приватизацію, а й розширюється обов'язковий перелік документів про об'єкт.

"У чинному законі обсяг інформації, який фонд мусить розкривати інвестору, дуже обмежений. Фонд розкривав більше. Це не було заборонено, але прямо не передбачалося", – пояснює заступниця голови ФДМ Юлія Бєлова.

За її словами, такий обов'язок мусить стати стандартом для наступного керівництва фонду. 

У відомстві наголошують, що вже зараз розкривають більше інформації про державні підприємства, ніж вимагається. У кімнатах даних, створених за ініціативи ФДМ, потенційний інвестор може отримати актуальні дані про будь-який об'єкт.

У фонді підкреслюють, що держава втратила інтерес до підприємств, "доведених до ручки". Однак для інвесторів вони цікаві. Аби ті вклали у них кошти, їм треба побачити реальний стан справ.

Правда, є і негативні прецеденти. Незважаючи на заходи фонду щодо розкриття інформації, після придбання об'єктів задоволеними залишаються не всі інвестори. Так, у лютому молдовська компанія Zernoff подала до суду позов проти ФДМ.

Фірма перемогла на аукціоні з продажу Марилівського МПД ДП "Укрспирт", але була незадоволена реальним станом справ на підприємстві. За її версією, фактична кількість майна не відповідала заявленій в електронному лоті.

У Фонді держмайна відповіли: усі зазначені в лоті активи присутні. "Укрспирт" оглянув територію і підтвердив це.

Заява молдовської компанії – це спроба повернути гарантійний внесок та не сплачувати решту коштів, вважають у ФДМ. Там зазначають, що Zernoff мала переказати кошти за придбаний лот до січня 2021 року, але досі цього не зробила.

"Не користуємося, але нам воно треба"

В українському законодавстві залишається чимало застарілих та суперечливих норм.

Наприклад, профільний закон забороняє арешт майна, яке йде на приватизацію. Однак виконавча служба може посилатися на старі норми, які дозволяють арешт. Нове законодавство усуває ці суперечності, наголошують у фонді.

Також внесені в парламент законопроєкти передбачають низку змін, які повинні зменшити "побутову" корупцію. Зокрема, запроваджується адміністративна стаття про порушення порядку використання держмайна.

Якщо, наприклад, державна нерухомість використовується незаконно або не використовується і не передається на приватизацію, за це буде покарання.

"Ми пропонуємо надати важіль нашим перевіркам. Балансоутримувачі повинні розуміти, що за неефективне використання державного майна буде покарання", – пояснює Бєлова.

Також запроваджується відповідальність за невнесену інформацію до реєстру державної власності. Деякі органи не вносять свої об'єкти в цей реєстр і визнають їх "безхазяйними". Такі об'єкти будь-хто може назвати своїми.

Крім того, з керівниками підприємств, які йдуть на приватизацію, пропонується автоматично розривати контракти. На думку розробників законопроєкту, це допоможе швидко припиняти відносини з особами, які довели підприємства "до ручки".

Після цього буде оголошуватися відкритий конкурс. Ефективні керівники зможуть брати в них участь і продовжувати виконувати свої обов'язки. Що це вирішуватиме?

На початку 2020 року ФДМ отримав від уряду близько 400 державних підприємств, які мали піти на приватизацію. З них 130 вже кілька років не звітують, не ведуть діяльності та підлягають ліквідації.

Керівники ще близько ста підприємств не виходять на зв'язок. За наявними адресами розташовані лише 70% підприємств.

Ця історія має й інший бік. Представники фонду нарікають, що міністерства саботують передавання підприємств на приватизацію. У Міненергетики натомість кажуть, що ФДМ зволікає з продажем переданих підприємств.

"Тривалий час об'єкти не виставляються на продаж або виставляються, але не продаються. Фонд акумулював значну кількість об'єктів. У його управлінні перебуває понад 20 підприємств паливно-енергетичного комплексу, які були передані відомству з 2008 року", – повідомила пресслужба Міненергетики.

"Беручи до уваги відсутність у фонді фахових галузевих спеціалістів, спостерігається накопичення проблемних та комплексних питань, зокрема в енергетичній галузі, у частині управління підприємствами", – наголосили в міністерстві.

Міненергетики пропонує внести зміни в законодавство, які дозволять відомству управляти підприємствами сектору і після їх передавання Фонду держмайна.

Місцевим бюджетам теж дістанеться

У фонді також хочуть змінити розподіл надходжень від приватизації.

Уповноважені органи, які передають непрофільні підприємства на приватизацію, отримуватимуть 10% від великої та 20% від малої приватизації. Ці кошти можна буде використовувати на управління іншими державними підприємствами.

Місцеві бюджети отримуватимуть від малої приватизації 10%. Мета такого кроку – мотивувати "місцевих" рекламувати об'єкти приватизації та знижувати соціальну напругу.

У Фонді держмайна планується залишати 2% від великої приватизації і 3% – від малої. Ці гроші лежатимуть у спеціальному фонді і витрачатимуться на підготовку наступних об'єктів приватизації. Зараз кошти на це виділяються з держбюджету.

Правда, Мінфін хоче зберегти встановлений порядок і не підтримує ідею списання безнадійних боргів держпідприємств.

Якщо у фонді вважають такі борги, іноді навіть штучні, перепоною для швидкої приватизації, то Мінфін не хоче такого скорочення доходів держбюджету. Натомість таке рішення вітає Мінекономіки.

"Передбачене законопроєктом наповнення місцевих бюджетів коштами від приватизації об'єктів, зареєстрованих на територіях відповідних органів місцевого самоврядування, забезпечить фінансування видатків на соціально-економічний розвиток регіонів, виконання інвестиційних проєктів та інших заходів, пов'язаних з розширеним відтворенням", – кажуть там.

Скільки заробляють керівники фонду

Змінами до законодавства упорядковується питання оплати праці працівників та керівництва фонду. Зарплати працівників прирівнюються до міністерських.

Бєлова пояснює зміни так: фонд як орган виконавчої влади із спеціальним статусом підпорядковується напряму уряду, тому він прирівнюється до інших міністерств.

За її словами, зарплата заступника голови фонду – на рівні нижчих ланок працівників ФДМ, наприклад, начальника відділу.

Відповідно до декларації голови ФДМ Дмитра Сенниченка за 2019 рік, його дохід за три місяці становив 176 тис грн. У той же час середня місячна зарплата керівників міністерств доходила до 100 тис грн.

Раніше зарплати міністрів та їх заступників визначалися постановою уряду. У 2020 році міністрів прибрали з цієї постанови, а низьку зарплату працівників фонду залишили. Через це фонд втрачає ефективні кадри.

"Ми постійно губимо якісних працівників у наших територіальних відділеннях. Вони переходять, наприклад, у територіальні відділення міністерств, бо там оплата на 30-40% вища", – каже Бєлова.

За її словами, таке регулювання зарплат – у більшості державних органів із спеціальним статусом.

Фонд пропонує прив'язати зарплати до середніх зарплат за видами економічної діяльності. Голові пропишуть п'ятикратний середньомісячний оклад, його заступникам – оклади з коефіцієнтом 4,5, а також встановлять можливість преміювання.

Зарплати держслужбовців регулюватиме закон "Про державну службу". До посадових окладів можна буде застосовувати надбавку за "виконання особистих ключових показників ефективності".

Проте Мінфін поставив під сумнів можливість таких змін. Заступник міністра фінансів Юрій Драганчук зазначив, що зарплати у Фонді держмайна повинен визначати уряд.

Що далі

У ФДМ розраховують, що профільний комітет розгляне законопроєкти вже найближчим часом, а парламент ухвалить їх у першій половині року. Однак цей процес може затягнутися. Крім Мінфіну, багато зауважень мають інші відомства.

Утім, необхідність оновлення приватизаційного законодавства підтримує більшість учасників процесу.

"Законопроєкт загалом підтримується. Його ухвалення підвищить ефективність управління об'єктами державної власності, покращить інвестиційний клімат та підвищить довіру до приватизаційних органів. Водночас, окремі положення проєкту потребують доопрацювання", – коментують у Мінекономіки.

Фонд до вдосконалення документів готовий.