Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв точно увійде в українську історію, але не через великі досягнення.

Він став відомим не з власної волі. Під час телефонної розмови п'ятий президент Петро Порошенко сказав Хромаєву фразу, яка стала афоризмом: "Де тобі ще, бл…, Тимуре, реформ не вистачає?". Саме після неї громадяни зазвичай згадують прізвище голови НКЦПФР.

Сам Хромаєв, як зазначають опитані ЕП учасники ринку, за шестирічну каденцію самостійно не реалізував жодної реформи. Єдине суттєве досягнення комісії під його головуванням – чистка ринку від "сміттєвих" цінних паперів. Правда, натомість, наголошують спврозмовники ЕП, не з'явилося жодного нового інструменту, яким би зацікавилися інвестори.

За час перебування на посаді Хромаєв налаштував проти себе ледь не весь ринок. Його хотіли зняти і при попередній владі, і при нинішній, та він втримався. На ринку вважають, що тут не обійшломь без допомоги міжнародних організацій, і навіть сімейних зв'язків.

Проте, чи буде цього достатньо, щоб залишити Хромаєва керувати комісією другий термін?

Підсумки шестирічки

30 січня 2021 року спливає шестирічний строк перебування Хромаєва на посаді голови НКЦПФР. Указ про його призначення підписав Порошенко в січні 2015 року.

Таке кадрове рішення тоді здивувало учасників фондового ринку. Вихідця з маленької компанії "Арта-цінні папери" знали навіть далеко не всі колеги з інвестиційного бізнесу.

З перших днів Хромаєв взяв курс на очищення ринку від "сміттєвих" цінних паперів, які використовувалися у схемах для ухилення від сплати податків або відмивання коштів. Паралельно він обіцяв запустити в Україні нові фінансові інструменти.

Завдяки очищенню капіталізація українського ринку впала з 500 млрд грн до 60 млрд грн, повідомив Хромаєв, підбиваючи підсумки першого року роботи на посаді. Різниця між цифрами – це вартість акцій компаній, які не відповідали новим вимогам НКЦПФР і, на думку керівництва комісії, були "пустими".

"Зазначене призвело до кардинальних змін на організованому ринку, значну кількість емітентів було делістинговано протягом двох років (загалом делістинговано 330), що зменшило на 82% кількість компаній, цінні папери яких перебувають у лістингу на фондових біржах. Зменшення кількості фіктивних інструментів, зупинення торгівлі ними на фондових біржах дало змогу отримати об'єктивну оцінку стану та розміру ринку", – зазначив Хромаєв.

Зменшення кількості фінансових інструментів призвело до скорочення учасників ринку. Останні втратили частину заробітку і припинили діяльність. Наприкінці 2019 року капіталізація ринку скоротилася до 1,6 млрд грн.

Незначним досягненням Хромаєва учасники ринку називають скасування публікації в друкованих виданнях звітності компаній. Відповідні дані дублювалися в електронному вигляді, а емітенти щороку витрачали тисячі гривень на оплату непотрібних їм послуг.

У той же час НКЦПФР майже знищила український ринок акцій, нарікає директор з розвитку "Української біржі" Олексій Сухоруков.

Найбільшого удару завдав імплементований у закон "Про акціонерні товариства" сквіз-аут (squeeze out). Він надає власнику 95% і більше акцій компанії викупити в міноритарних акціонерів їх частки, навіть якщо вони з цим не згодні. Часто це відбувалося за ціною, яка не влаштовувала останніх.

На фондових біржах оберталися саме невеликі пакети акцій. За даними НКЦПФР, до березня 2020 року цим правом скористалися власники 317 компаній, а 33 тис міноритарних акціонерів отримали 980 млн грн.

Зараз на фондових біржах щодня торгуються акції лише двох-трьох компаній. Майже 99% усіх біржових угод – операції з державними облігаціями.

Серед досягнень голова комісії називає допуск до обігу в Україні цінних паперів 19 іноземних емітентів. За дев'ять місяців 2020 року обсяг біржових угод з ними становив 5,5 млн грн або 0,002% від загальної суми контрактів.

При Хромаєві відбулася корпоративна реформа, результатом якої стало створення незалежних наглядових рад, у тому числі в держкомпаніях. Правда, автором суперечливих з точки зору громадськості змін (щодо високих винагород членів наглядових рад) називають ексчлена комісії Оляну Гордієнко, яка зараз очолює наглядову раду Укрексімбанку.

Заступниця керівника Проекту USAID "Транформація фінансового сектору" Юлія Вітка вважає, що теперішнім керівництвом НКЦПФР було закладено засади для розвитку ринків капіталу та товарних ринків України згідно зі стандартами ЄС та кращими європейськими практиками.

"Від майбутнього складу комісії мої очікування – це, безумовно, продовжувати напрям приведення до стандартів ЄС та принципів IOSCO. Багато буде залежати від того, як будуть реалізовуватися на практиці нові закони: чи скористаються можливостями учасники ринку, та чи матиме регулятор достатньо інструментів запобігати маніпулюванням та карати за порушення, що загрожують прозорості ринку.

Важливо, щоб наші ринки були інтегрованими до світових ринків та привабливими для іноземних інвесторів – для розвитку України. Тому, як мінімум, вкрай потрібно, щоб Україна підписала Меморандум IOSCO.  Якщо всього цього буде досягнуто, то фінансова інфраструктура принесе користь реальному сектору, зокрема аграрним та енергетичним ринкам, їх прозорості й ефективності – для блага кожного споживача", –  додала Вітка.

За словами Сухорукова, у питанні імплементації європейських директив комісія обрала шлях заборон та обмежень замість відкриття нових можливостей.

"Глава комісії займається не побудовою ринку капіталів, а вирваною з контексту імплементацією євродиректив", – погоджується президент Професійної асоціації учасників ринку капіталів та деривативів (ПАРД) Олексій Кий.

Брак повноважень та конфлікти

"Комісія як регулятор фондового ринку і великої частини фінансового сектору за шість років не показала бажаних результатів. На відміну від уряду, склад комісії був обраний на багато років, не було турбулентності, тож за цей час комісія мала б зробити великий ривок", – каже один з урядовців Олексія Гончарука.

За його словами, замість системної роботи, яку зумів провести у своєму секторі НБУ, Хромаєв намагався "залишитися в друзях" з усіма і не створив правил гри.

"Хромаєв постійно займався вузькими проєктами: намагався створити фонд управління міноритарними акціями, запровадити другий рівень пенсійної системи. Це повне нерозуміння стану справ", – нарікає колишній урядовець.

Протягом усієї каденції очільник НКЦПФР заявляв про необхідність розширення повноважень комісії до рівня, співставного з Національним банком.

Влітку набув чинності закон про "спліт" (передавання функцій Нацкомфінпослуг Національному банку та НКЦПФР). Він дозволив комісії не погоджувати нормативні акти у Держслужбі підприємництва та позбавив учасників права оскаржувати в службі рішення НКЦПФР про анулювання ліцензій.

Хромаєв добивається розширення повноважень для комісії в частині контрольних функцій, права не реєструвати нормативні акти в Мін'юсті, встановлення плати з учасників ринку для фінансування НКЦПФР. Усі ці ініціативи викликають жорсткий спротив з боку учасників ринку.

"ПАРД намагалася налагодити конструктивний діалог, але ці спроби зійшли нанівець: діалог перетворився на монолог голови комісії. Висловлювання альтернативної точки зору прирівнювалося до інакомислення із спалюванням на вогнищі. Це стосувалося всіх, навіть членів комісії", – зазначив Кий.

Спроби заміни та ймовірні кандидати

У жовтні 2015 року на сайті президента з'явилася петиція "Про звільнення керівного складу НКЦПФР за професійну невідповідність, використання державної служби у власних інтересах, злочинну бездіяльність". Проте вона не набрала навіть 10% від необхідних 25 тис голосів.

Чергова спроба зняти Хромаєва відбулася у 2019 році після перемоги на виборах президента Володимира Зеленського. За даними джерел ЕП, заміну шукали ексголова Офісу президента Андрій Богдан та уряд Гончарука. Причина – неефективність Хромаєва, заявив ЕП співрозмовник в Офісі президента.

"Комісію треба оновити. Повинні прийти члени комісії, які знають фондовий ринок, хочуть його змінити і покращити. Такі люди в комісії є, це Дмитро Тарабакін, Олександр Панченко і Максим Лібанов. Вони знають предмет, але не є візіонерами, не є лідерами-організаторами, які можуть зробити прорив.

Хромаєв не займався ринковими операціями. Його "Арта" при Мінфіні мала справу лише з ОВДП, він не відчуває ринок", – розповів ЕП один з ексміністрів.

Проте усі спроби виявилися невдалими. Причина – відсутність охочих зайняти цю посаду. 

Крім того, на ухвалення рішення про заміну голови комісії вплинули дружні стосунки між дружиною Хромаєва, телеведучою Машею Єфросініною та першою леді Оленою Зеленською.

З урахуванням цього та через відсутність альтернативних кандидатів ніхто не наважився поставити перед Зеленським питання про звільнення Хромаєва, стверджують співрозмовники ЕП.

Чи планує керівник НКЦПФР іти на другий термін?

"Президент України ухвалює рішення щодо призначення керівного складу НКЦПФР, тому говорити про будь-які наміри та плани поки завчасно.

Наразі комісією запущено багато процесів щодо розбудови ринку капіталу та наближення наших реалій до найкращих європейських практик, які потребують ефективної роботи та реалізації багатьох амбітних проєктів, тому ми продовжуємо працювати та докладаємо багато зусиль, щоб український ринок став частиною світових ринків", – відповів Хромаєв.

На посаду голови НКЦПФР, яка за два місяці може стати вакантною, співрозмовники ЕП називають кількох претендентів.

Перший – голова правління "Української біржі" Артемій Єршов, який раніше працював заступником голови правління Сбербанку та директором компанії "Тройка діалог Україна". Єршов відповів, що готовий розглянути таку можливість у випадку надходження відповідної пропозиції.

Другий – позаштатний радник керівника Офісу президента Руслан Магомедов. Він керував компанією "Аструм" і був претендентом на посаду голови правління "Національного депозитарію". Від коментарів Магомедов відмовився.

Несприйняття ринком голови НКЦПФР, конфлікти з його учасниками і професійними об'єднаннями призвели до того, що ринок вирішив об'єднатися і висунути єдиного кандидата. "Ринок не переживе ще однієї шестирічки при Хромаєві", – пояснив керівник однієї з професійних асоціацій.

Кого ринок запропонує президенту – наразі невідомо. Співрозмовники ЕП вважають, що глава держави призначить Хромаєва, і ключовою буде позиція міжнародних донорів.

"Максимум, що може статися, – нового керівника не призначать, але і не продовжать термін нинішньому. У такому стані ситуація може залишатися довго", – прогнозує співрозмовник ЕП.