Минимальную зарплату с 1 января повышают: как это повлияет на бюджет
Влітку президент Володимир Зеленський повідомив про підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) з 4723 грн до 5000 грн вже у вересні 2020 року та стрімке її зростання у 2021 році: до 6000 грн з січня 2021 року та до 6500 грн з липня наступного року.
Доцільність цього кроку обговорювали всі: і політики, і експерти. Вересневе підвищення вже відбулося. Первісний варіант закону про державний бюджет на 2021 рік передбачав і наступні підвищення.
Однак підвищення мінімалки означає більші видатки на оплату праці як публічного сектору, так і приватних компаній. При цьому вищі видатки з державного та місцевих бюджетів повинні мати стабільні джерела фінансування.
Тому в проєкті бюджету до другого читання уряд все ж запропонував відкласти другий етап підвищення мінімалки до грудня, що радили зробити як багато українських, так і міжнародних експертів.
Чи допоможе відтермінування відчутно знизити бюджетні видатки та відповідно дефіцит?
Основне підвищення мінімалки – на 20% – відбудеться з 1 січня 2021 року. Тому безпосередній ефект від перенесення строків буде обмеженим. Але структурно це допоможе знизити негативний ефект від підвищення МЗП на розвиток економіки.
Чисте зростання видатків державного бюджету внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати до 6 тис. грн з січня та до 6,5 тис. грн з грудня 2021 року становитиме понад 15,5 млрд грн. Додаткові видатки місцевих бюджетів становитимуть 12,6 млрд грн.
Водночас доходи Пенсійного фонду, завдяки збільшенню відрахувань, зростуть приблизно на 3 млрд грн більше, ніж його видатки.
Автори розглядають лише прямий бюджетний ефект підвищення МЗП – тобто зростання доходів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та підвищення бюджетних видатків на виплату заробітних плат державним службовцям та працівникам бюджетної сфери.
Також оцінюється вплив на зростання доходів від єдиного соціального внеску (ЄСВ), оскільки це джерело власних доходів Пенсійного фонду, та потребу в додаткових видатках фонду.
Однак підвищення мінімалки матиме і значний ефект "другої хвилі". З одного боку, воно підвищить споживання в номінальному вираженні (через збільшення купівельної спроможності населення та дещо вищу інфляцію), а відтак – надходження від непрямих податків (ПДВ, акцизів) у наступних періодах.
З іншого боку, зростуть витрати бізнесу на оплату праці. Отже, дехто знизить інвестиції, хтось піде в тінь, а дехто змушений буде закритися.
Як підвищення "мінімалки" вплине на бюджети та позабюджетні фонди у 2021 році, мільярди гривень
Доходи зростуть на 22 млрд грн
Завдяки підвищенню МЗП в наступному році сукупні додаткові надходження від ПДФО, військового збору та ЄСВ сягнуть 22 млрд грн.
Зокрема, додаткові надходження від ПДФО становитимуть близько 8,4 млрд грн. З них державний бюджет додатково отримає 2,4 млрд грн, місцеві бюджети – 6 млрд грн.
Трохи менше 700 млн грн додатково надійде до держбюджету через збільшення доходів від військового збору.
Найбільше ж – на 12,8 млрд грн – виростуть додаткові надходження від ЄСВ. А оскільки 86% цього збору надходить до Пенсійного фонду, від підвищення МЗП виграє саме він.
Зростання видатків: де й на скільки
Утім підвищення "мінімалки" означає зростання як доходів, так і видатків державного та місцевих бюджетів.
Зокрема, зростуть видатки на заробітну плату співробітників бюджетного сектору та держслужбовців.
Для визначення окладів цих працівників використовується рівень прожиткового мінімуму, встановлений на 1 січня кожного року. Цей рівень з 1 грудня 2020 року уже виріс на 20%, що відповідає зростанню МЗП.
Підвищення окладів призведе до збільшення обсягів нарахувань на заробітну плату працівників бюджетної сфери та держслужбовців (ЄСВ). Тобто, фактично держава частину коштів із держбюджету та місцевих бюджетів перерахує в бюджет Пенсійного фонду.
Звісно, зарплати зростуть не в усіх.
В проєкті закону про держбюджет на 2021 рік уряд пропонує заморозити базовий розмір окладу для всіх працівників державних органів на рівні вересня 2020 року. Це фактично означає підвищення заробітної плати лише для тих, у кого вона менша за мінімальну.
Окремо регулюється розмір зарплат для суддів та прокурорів. В проєкті бюджету до другого читання запропонували значно – з 1000 до 1600 грн – підвищити той прожитковий рівень, до яких прив’язані їхні посадові оклади.
"Побічний ефект" значного підвищення МЗП – це звуження диференціації зарплат працівників різної кваліфікації, оскільки жоден працівник не може отримувати заробітну плату нижчу за мінімальну.
Отже, не всі, хто отримує зарплату з бюджету, будуть задоволені підвищенням "мінімалки".
Тим не менш, якщо темп зростання посадових окладів буде співмірним темпам зростання МЗП, це означає 37,3 млрд грн додаткових витрат державного та місцевих бюджетів на оплату праці внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати у 2021 році.
Що сюди входить?
По-перше, 18,3 млрд грн "потягнуть" додаткові видатки на виплату збільшеної заробітної плати працівників, які отримують зарплату за рахунок коштів держбюджету, включно з сумою сплачених ПДФО та ЄСВ.
За даними Мінфіну, на 1 січня 2020 року налічувалося 957,4 тисячі штатних посад працівників оплата яких здійснюється на основі єдиної тарифної сітки (ЄТС) та фінансується з державного бюджету.
По-друге, 18,7 млрд грн коштуватиме місцевим бюджетам збільшення посадових окладів.
Збільшення посадових окладів призведе до зростання різних типів надбавок, які платять працівникам у державному секторі. Але за відсутності у публічному доступі детальної інформації про рівень надбавок у різних органах розрахувати вплив підвищення посадових окладів на них неможливо.
Отже, наведені розрахунки – це нижня межа додаткових видатків бюджетів та доходів Пенсійного фонду.
Також, від розміру мінімальної зарплати залежить розмір виплат частині пенсіонерів – тим, які досягли віку 65 років та мають хоча б 35 та 30 років страхового стажу відповідно для чоловіків і жінок. Для такої категорії пенсіонерів розмір мінімальної пенсії становить 40% мінімальної заробітної плати.
Якщо, як і у вересні 2020 року, пенсії буде перераховано 1,6 млн пенсіонерам, видатки Пенсійного фонду тільки на виплату пенсій цій категорії пенсіонерів унаслідок вищої мінімальної заробітної плати зростуть додатково на 8 млрд грн (без урахування інфляції).
Отже, ці видатки майже повністю "з’їдять" додаткові кошти, які фонд отримає внаслідок збільшення надходжень від ЄСВ.
Загалом додаткові видатки держави пов'язані зі зростанням МЗП та окладів тарифної сітки у 2021 році становитимуть близько 45,3 млрд грн.
Будуть й інші додаткові витрати сектору загальнодержавного управління, адже збільшення МЗП впливає на розміри допомоги з тимчасової втрати працездатності, лікарняних, декретних виплат.
Але, по-перше, ці видатки нестимуть фонди соціального страхування, а не напряму державний бюджет. По-друге, їхній вплив на видатки бюджету буде незначним порівняно з витратами на оплату праці та пенсії і може компенсуватися за рахунок зростання надходжень від ЄСВ.
Чистий ефект від підвищення МЗП на доходи та видатки зведеного бюджету та соціальних фондів, становитиме "мінус" 23,3 млрд грн.
Чисте зростання видатків державного бюджету перевищить 15,5 млрд грн. Додаткові видатки місцевих бюджетів становитимуть близько 12,6 млрд грн.
І лише доходи соціальних фондів зростуть на 4,8 млрд грн більше, ніж видатки (без урахування впливу додаткових видатків на збільшення розміру різного типу допомог).
За найбільшу частку цих видатків "відповідає" січневе підвищення мінімалки – з 5000 до 6000 грн. Відкладення другого етапу підвищення МЗП (з 6000 до 6500 грн) з липня на грудень наступного року зекономить бюджету-2021 близько 3,6 млрд грн.
Як зміняться доходи та видатки від підвищення "мінімалки", млрд грн
ПОЯСНЕННЯ:
1. У розрахунках використовувалися лише "чисті" оклади, без врахування надбавок та доплат, утому числі держслужбовцям.
2. Автори враховували лише підвищення окладів унаслідок зростання мінімальної зарплати та відповідного зростання прожиткового мінімуму, до якого прив'язані посадові оклади.
3. Згідно з проєктом Закону про державний бюджет на 2021 рік до другого читання, в січні 2021 року прожитковий мінімум не зміниться порівняно з 1 грудня 2020 року і становитиме 2270 грн. З 1 вересня 2020 року посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду підвищується співрозмірно з підвищенням МЗП, на 5,8% – з 2 102 гривень до 2 225 гривень.
Таким чином, підвищення прожиткового мінімуму до 2270 грн, та відповідно – підвищення посадового окладу працівника 1 розряду до цього рівня, – становитиме 20% і відповідатиме рівню зростанню МЗП з 5000 до 6000 грн з 1 січня 2021 року.
Дарина Марчак, Анна Корнилюк, Юлія Маркуц, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської Школи Економіки
Стаття надана VoxUkraine