Проте під кінець року уряд запропонував підвищити акцизи на пиво, очевидно, розраховуючи наповнити бюджет. Однак такі очікування невиправдані. Це підтверджується міжнародним досвідом та динамікою розвитку галузі за останні роки.

Податкові надходження – лише одна сторона медалі в роботі вітчизняних пивоварень. Пивоваріння – це також робочі місця, попит на продукцію сільського господарства, машинобудування, транспорт, електроенергію, паливо, тару та упаковку.

Тобто в одній пляшці пива – робота фермера, маркетолога, освітянина, енергетика, водія, фінансиста, юриста, науковця, продавця. Підвищення податкового навантаження на пивоварів опосередковано позначиться на роботі кожного з них.

За даними асоціації "Укрпиво", в Україні працює 150 пивоварень, що вироблять у 2020 році близько 1,75 млрд літрів пива. Галузь сплатить близько 20,3 млрд грн податків, при цьому близько 200 млн дол отримають фермери за постачання ячменю та хмелю. На пивоварнях наразі працюють 10 тис працівників, у суміжних галузях – 160 тис.

При запропонованому урядом підвищенні акцизів математика буде проста. Виробництво українського пива скоротиться, а імпорт зросте. При цьому у пивоварінні та суміжних галузях мова йде про втрату понад 20 тис робочих місць.

Що це означає для бюджету України? Уряд буде змушений знайти 1,4 млрд грн на виплати з безробіття.

"Підвищення акцизу на пиво без попередніх консультацій з галуззю призведе до того, що ринок пива скоротиться ще більше, а Мінфін не отримає зафіксованих "на папері" доходів у бюджет.

З огляду на значний вплив ціни на обсяг ринку, держава ще жодного разу не отримувала запланованих надходжень від підвищення акцизу", – зазначив генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко.

За його словами, у 2016 році, коли влада різко підвищила акциз на пиво, різниця між очікуваними і реальними надходженнями становила близько 30%.

Справді, свого часу Україна підвищувала акциз на пиво галопуючими темпами. Протягом 2010-2017 років він виріс на 276%, при цьому виробництво скоротилося на 42%.

Стабільна ставка акцизного податку з 2017 року сприяла поступовому відновленню галузі, проте пандемія внесла свої корективи. Карантинні обмеження призвели до серйозних проблем у каналі HoReCa. Результат – цьогорічне падіння галузі на 4%.

"В активні місяці карантинних обмежень продажі кегового пива скоротилися на 66%. Ми бачимо й загальне просідання ринку пива, яке у 2021 році може тільки посилитися", – пояснив генеральний директор Carlsberg Ukraine.

Що з акцизами в ЄС

В Україні акцизний податок сплачується з кожного виробленого літра пива (2,78 грн) та з його реалізації (5% або 1,43 грн). Таким чином, з літра пива українець сплачує 4,21 грн, громадянин ЄС – 2,75 грн у перерахунку за курсом 32 грн за євро.

Тобто акциз на пиво в Україні давно досяг обов'язкового у ЄС рівня, а з урахуванням роздрібного акцизу – значно його перевищив.

"Ставка акцизу на пиво в Україні вже вища, ніж мінімальна в країнах ЄС, наприклад, у Німеччині чи Болгарії", – підтвердив в. о. генерального директора компанії "AB InBev Efes Україна" Денис Хренов.

Міграція у тінь

"Необґрунтоване підвищення ставки акцизного податку може призвести до зміщення структури споживання українця з пива на більш доступний нелегальний алкоголь, що негативно вплине на здоров'я населення", – зазначає керівник української галузевої компанії "Укрпиво" Галина Коренькова.

Приклад – масові отруєння людей сурогатним міцним алкоголем на Харківщині у 2016 році.

Як відомо, акциз на алкоголь працює ефективно лише за умови відсутності (незначної частки) тіньового ринку, інакше при підвищенні ставки попит мігруватиме у тіньовий сектор (контрабанда, контрафакт, неврахована продукція, сурогати).

"В Україні тіньова частина ринку міцного алкоголю сягає 50%! Хоча на пивному ринку немає тіні, додаткове цінове навантаження змусить окремих споживачів перейти на дешевший тіньовий алкоголь. Єдиним логічним заходом є робота з ліквідації тіньового ринку, що може принести понад 10 млрд грн додаткового акцизу", – прокоментував Денис Хренов.

Як наповнити бюджет

Українська та міжнародна практика показує, що основним фактором збільшення надходжень до державного бюджету є збільшення обсягу ринку, а не ставки акцизу.

При стабільній ставці акцизного податку на пиво у 2018-2019 роках загальні відрахування до бюджетів від галузі пивоваріння становили 17,3 млрд грн та 19,4 млрд грн відповідно, включаючи надходження від акцизу.

"Збереження ставки акцизу на пиво на рівні 2,78 грн/літр у 2021 році дозволить підтримати галузь у кризовий час та принесе на 600 млн грн більше надходжень від галузі до бюджетів усіх рівнів, включаючи ПДВ та відрахування із зарплат", – додала Галина Коренькова.

За її словами, пивовари мріють, щоб фіскальна політика змістилася в бік послідовної боротьби з ухиленням від оподаткування, недобросовісною конкуренцією, а також на пошук оптимальних джерел наповнення бюджету. Така політика має передбачити рівні умови оподаткування, зниження загального податкового тягаря та спрощення адміністрування.

Акцизний податок не повинен бути засобом для латання бюджетних дірок, інакше згодом можна буде побачити значно більшу дірку у ВВП країни.