6 жовтня ЕП опублікувала матеріал про фінансові порушення та недоліки у роботі "Нафтогазу", виявлені Держаудитслужбою під час ревізії за період з жовтня 2018 року по кінець грудня 2019 року.

Того ж дня аудитори спростували наведену в статті інформацію, не повідомивши, що саме вони заперечують.

Пізніше результати перевірки прокоментували керівник "Нафтогазу" Андрій Коболєв та фінансовий директор компанії Петер ван Дріл.

Реакція менеджменту держкомпанії зводилася до звинувачень аудиторів у "нерозумінні стандартів звітності" та розмов про інформаційні атаки на "Нафтогаз". Повідомлення про багатомільярдні втрати бюджету топменеджери НАК назвали "абсолютно штучними".

Згодом у розпорядження ЕП потрапили два листи Держаудитслужби. Перший – прем'єр-міністру Денису Шмигалю, у якому аудитори повідомляють про виявлені порушення. Другий – Головному управлінню контррозвідки Служби безпеки у сфері економіки.

Листи до прем'єра та СБУ підтверджували порушення на 176 млрд грн та втрати бюджету на 75,5 млрд грн.

Згодом представники держкомпанії не заперечували факт існування документа, однак коментували лише окремі пункти наведених в аудиті порушень.

За цей час "Нафтогаз" дав пояснення щодо трьох аспектів, виявлених перевіркою. Інші порушення, виявлені аудиторами, у державній компанії не коментували.

Більше того, недавно Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби засекретив результати аудиту.  

Враховуючи суспільний резонанс, який викликала публікація окремих висновків аудиту, і відсутність можливості для експертної спільноти ознайомитися з його результатами, ЕП публікує усі наявні в розпорядженні редакції документи, які стосуються ревізії. Зокрема, ЕП публікує копію акта ревізії "Нафтогазу", а також заперечення компанії на виявлені Держаудитслужбою порушення.

Щодо документів і процедури. Акт ревізії – це документ, який Держаудитслужба підготувала одразу за результатами перевірки.

Після цього, відповідно до процедури, "Нафтогаз" підготував свої заперечення до акту ревізії, Держаудитслужба ознайомилася з ними і погодилася або не погодилася з окремими запереченнями НАК. Що саме було враховано, а що ні – відображено у Висновках на заперечення – другому документі, який опублікувала ЕП.

Замах на гривню, відповідь на копійку

Через десять днів після оприлюднення ЕП інформації про результати ревізії "Нафтогазу" в держкомпанії заявили, що звітність компанії відповідає законодавству України і міжнародним стандартам фінансової звітності.

До таких висновків дійшов комітет з питань аудиту та ризиків наглядової ради компанії.

Реагуючи на цю заяву, колишній виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко, прізвище якого також фігурує в акті ревізії, заявив, що у згаданому комітеті немає жодного фахівця з аудиту чи міжнародних стандартів фінансової звітності.

"Як вони могли перевірити відповідність міжнародним стандартам і яку вагу має така перевірка? Для українців створюють оманливе враження, що авторитетні незалежні люди все перевірили і все у "Нафтогазі" добре", – зазначив Вітренко.

Тоді ж у компанії роз'яснили три моменти з ревізії, які до цього неодноразово коментували представники "Нафтогазу".

Перший – нарахування резерву сумнівних боргів при не затвердженому фінансовому плані (за 2018 рік та 9 місяців 2019 року – ЕП.) на 38,4 млрд гривень. Через це, на думку аудиторів, розмір сплачених дивідендів був занижений на 35,3 млрд гривень. Третій – заниження доходів через не відображення у їх складі штрафів, пені та неустойки за рішенням судів. За цим пунктом аудитори нарахували втрати державного бюджету на суму 2,9 млрд гривень.

Нарахування резерву сумнівних боргів

В аудиті зазначалось, що відбулось нарахування резерву сумнівних боргів при незатвердженому фінансовому плані (за 2018 рік та 9 місяців 2019 року. – ЕП) на 38,4 млрд гривень. Через це, на думку аудиторів, розмір сплачених дивідендів був занижений на 35,3 млрд гривень.

У "Нафтогазі" заявили, що нарахування резерву під очікувані кредитні збитки (резерв сумнівних боргів) відповідає МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", який група застосовує з 1 січня 2018 року.

"Аудитором Deloitte надано висновок та звіт щодо огляду проміжної фінансової звітності, які є в публічному доступі. Стверджувалося, що такий резерв може нараховуватися лише за умови затвердження фінансових планів Кабміном.

На жаль, КМУ не прийняв рішення щодо фінплану "Нафтогазу" на 2018 рік. Коріння проблеми, звичайно, в тому, що деякі споживачі не сплачують за поставлений газ. Якби ці споживачі розрахувалися, "Нафтогаз" зробив би більші відрахування до бюджету", – йшлося в заяві.

Відображення штрафів, пені та неустойки

На думку аудиторів, відбулось заниження доходів через не відображення у їх складі штрафів, пені та неустойки за рішенням судів. За цим пунктом аудитори нарахували втрати державного бюджету на суму 2,9 млрд гривень.

У "Нафтогазі" наголосили, що нараховані штрафи, пеня та неустойка відображаються після отримання коштів.

"Дебіторська заборгованість за розрахунками зі сплати штрафів, пені та неустойки не відповідає визначенням термінів "актив" і "дохід", наведеним у концептуальній основі фінансової звітності. Аудитором Deloitte було надано висновок та звіт щодо огляду проміжної фінансової звітності, які оприлюднені на сайті компанії", – зазначили в НАК.

Своєчасна виплата дивідендів

Аудитори вважають, що НАК несвоєчасно виплатила дивіденди, 90% від чистого прибутку, як це передбачено постановою уряду. 

У "Нафтогазі" стверджують, що діяли винятково в рамках законодавства, яке передбачало обов'язок сплатити дивіденди у розмірі 30% чистого прибутку до 30 червня 2019 року. Ці кошти були переказані вчасно.

"У зв'язку з невчасним оприлюдненням постанови КМУ про відрахування 90% чистого прибутку на виплату дивідендів додаткова виплата дивідендів відбулася після визначеної законом дати", – додали у "Нафтогазі".

Згадану постанову уряд ухвалив 24 квітня 2019 року, а 6 червня Андрій Коболєв повідомив про необхідність отримання розстрочки із сплати 90%, оскільки "Нафтогазу" на той момент потрібні були кошти для закупівлі газу. У тому ж місяці компанія оскаржила рішення Кабміну в Окружному адміністративному суді.

Разом з тим, попри надані відповіді на три питання, досі без коментарів залишається цілий перелік зауважень Держаудитслужби.

ЕП публікує всі порушення, викладені в акті планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності АТ "НАК "Нафтогаз" за період з 1 жовтня 2018 року до 31 грудня 2019 року.

Питання без відповідей

Ознайомившись з документом, ЕП відібрала десять резонансних порушень на десятки мільярдів гривень, які в "Нафтогазі" ще офіційно не коментували.

1. Продаж компанією ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг" газу за заниженими цінами комерційним структурам, через що НАК недоотримала доходів на 1,77 млрд грн (пункт 69 зауважень НАК до висновку).

2. Продаж у 2018-2019 роках "Нафтогазом" газу тій же компанії за цінами, на 845 млн грн меншими, ніж його собівартість. (пункт 23).

3. Не забезпечення "Нафтогазом" виконання АТ "Укргазвидобуванням" ("УГВ") "Концепції розвитку газовидобувної галузі України", що призвело до недоотримання доходів у 2018-2019 роках приблизно на 22,76 млрд грн (пункт 66).

Йдеться про програму видобутку, яка не була виконана "Ургазвидобуванням" на чолі з Олегом Прохоренком. Після його звільнення цей напрямок очолив Андрій Фаворов, який також не досяг особливих результатів у збільшенні вітчизняного видобутку. Незабаром він також втратив крісло голови газового дивізіону.

4. Приховане кредитування "Укргазвидобування" на 217,5 млн грн та ризик втрати дозволів на користування надрами через бездіяльність НАК. Йдеться про те, що "Нафтогаз" уклав угоду з УГВ на виконання робіт, однак остання не виконала свої зобов'язання в повному обсязі. НАК повинна була розірвати договір, однак цього не зробила і не домоглася повернення коштів (пункт 67).

5. Укладення договору на 61,8 млн грн з порушенням законодавства про закупівлі. Йдеться про порушення під час закупівлі аудиторських послуг (пункт 85).

6. Авансування компаній Uniper Global Commodities SE та RWE Supply & Tradiding GmbH для придбання газу на 2,436 млрд грн. У 2020 році вартість палива значно знизилася і це могло призвести до додаткових витрат (пункт 80).

7. Не внесення до статутного фонду компанії будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, 6 та незавершеного будівництва офісу на вулиці Луначарського, 2 вартістю 300 млн грн (пункт 83).

8. Безпідставна виплата премій членам правління на суму 31,7 млн грн за відсутності затвердженого урядом фінансового плану на 2019 рік (пункт 74). Заперечення "Нафтогазу" щодо цього пункту були прийняті (порівняльна таблиця висновків та зауважень публікується нижче. – ЕП). 

9. Подання проєктів фінансових планів на 2018-2019 роки пізніше встановленого строку, тобто не в установленому порядку (пункт 65).

10. Не усунення порушень на 442 млн грн, виявлених попередніми ревізіями (пункт 64).

Майже за всіма цими пунктами заперечення "Нафтогазу" прийняті не були або були прийняті частково.

Оскільки НАК публічно висловила свою позицію щодо порушень, за якими компанію звинувачують у втратах десятків мільярдів гривень, було б правильно прокоментувати і решту претензій.

Напередодні Юрій Вітренко, який був другою людиною в компанії в період, що охоплює ревізія Держаудитслужби, частину з виявлених порушень визнав.

Зокрема, колишній топменеджер "Нафтогазу" підтвердив порушення при закупівлях, реалізації газу за заниженими цінами та поставив під сумнів інші аргументи чинного керівництва НАК.