Розвиток глобальних мегаполісів відбувається за двома ключовими трендами: реурбанізація простору та діджиталізація міського середовища.

До першого тренду належить модернізація старих житлових районів і розвиток районів з огляду на підвищення комфортності проживання.

Завдяки реконструкції колись непопулярних районів забезпечене населення повертається назад у місто. Цей тренд частково помітний уже і в Києві – наприклад, за останні кілька років колишні промзони перетворилися на нові комфортні райони.

Друга тенденція – діджиталізація міського середовища – доки менш очевидна, хоча наразі часто говорять про інформаційні системи, які допомагатимуть набагато ефективніше управляти ресурсами, покращувати безпеку міського простору, поліпшувати пасажиропотік і загалом – підвищувати загальний рівень комфорту.

Привіт Києву від Барселони

Цифровізація, або диджиталізація, міських сервісів може торкатися різних сфер і давати різні результати.

Наприклад, кілька років тому міська влада Барселони поставила собі завдання розв’язати за допомогою digital-інструментів проблему з дорожнім рухом і загазованістю повітря в місті.

Щоб зібрати необхідну інформацію про потік машин і громадського транспорту місто встановило датчики, а потім розробило нову транспортну модель.

Були побудовані нові підземні паркінги там, де це необхідно, а також облаштовано понад 2000 паркувальних місць для електровелосипедів. Тепер мешканці Барселони можуть лиш за 50 євро на рік обирати для поїздок не власний автомобіль, а електровелосипед.

Крім розумного паркування у Барселоні розвинена розумна система сортування сміття. Спеціальні електромашини збирають сортоване сміття, а підземні вакуумні сміттєпроводи забезпечують швидке перероблення відходів та економію палива для сміттєвозів.

У місті також встановлено спеціальні датчикиі для вимірювання кількості шкідливих викидів в атмосферу та рівня загазованості повітря.

Впровадження механізмів і принципів розумного міста в Барселоні, за даними міськради, дозволило місту заробити додаткових 36 млн євро в бюджет.

Однак найбільшим досягненням діджиталізації в Барселоні став єдиний аналітичний електронний центр, який дозволяє чітко бачити ключові проблеми міста на основі зібраних даних і таким чином планувати його розвиток на майбутнє.

Де доречна діджиталізація в Києві

Система управління "Розумне місто" – це те, що незабаром стане стандартом по всьому світу. Певним чином світові столиці будуть впроваджувати ті чи інші принципи у вирішенні ключових завдань. У рейтингу світових столиць за рівнем діджиталізації Київ сьогодні на 117-му місці зі 175.

Якщо Барселона вирішувала завдання з пасажиропотоком і завдяки інструментам розумного міста отримала швидкий результат, то Київ міг би, використовуючи цифрові інструменти, доволі швидко розв’язати проблеми з незаконними забудовами, відсутністю прозорості в містобудівній сфері та хаотичною забудовою столиці.

Немає сенсу розробляти нову транспортну стратегію, поки не буде впорядковано забудову Києва.

Приміром, є система Дія, де кожен громадянин має можливість отримати свої електронні документи, завантажити і мати до них доступ будь-коли. Це одна з платформ, що дозволяє отримувати послуги від держави онлайн.

Така сама система потрібна і в містобудівній сфері. Вона повинна об’єднати всі містобудівні реєстри: Мін’юсту, Геокадастру тощо.

Кожен забудовник створює в цій системі власний профайл і отримує доступ до відкритої інформації, наприклад, про вільні ділянки в місті, про умови їх придбання, про об’єкти, які вже будуються, про власність на землю. Внести в систему неправдиву інформацію буде неможливо, оскільки вона верифікуватиме номери дозволів і довідок ДАБІ (Державної архітектурно-будівельної інспекції).

Фактично публічність для забудовника стане беззаперечною умовою. І в певному сенсі конкурентною перевагою. Водночас ніхто з чиновників, не зможе з якогось темного кутка за гроші надати дозвіл або ввести в експлуатацію об’єкт.

Оскільки всі реєстри будуть доступні, вони взаємодіятимуть із загальними реєстрами й даними, які заповнює забудовник.

Забудовник заповнює заявку й автоматично отримує номер для об’єкта, за яким починає будувати. У цій самій системі забудовник також матиме доступ до всіх містобудівних норм, державних будівельних стандартів, даних від профільних міністерств і відомств, які впливають на галузь.

До того ж у системі можна буде побачити інформацію і про самого забудовника: які об’єкти йому належать, на якому етапі оформлення документів, скільки поверхів планують будувати, який клас наслідків, які перевірки ДАБІ вже пройшов об’єкт.

Доступ до такої інформації буде публічний або закритий там, де ця інформація негативно впливає на конкуренцію.

Кінцевий результат – зниження корупції в процесі отримання дозволів.

Така електронна система в містобудівній галузі дозволила б реалізувати ще одну ідею розумного міста – фактично створити його електронну модель.

BIM – система, яка, використовуючи різні відомості (від будівельних норм до щільності забудови), може змоделювати той чи інший об’єкт, тобто автоматично створити кілька варіантів пропозиції щодо майбутнього будівництва: розмір, кількість поверхів, приклади.

У такій системі архітектор вже не зможе будувати з порушенням норм. Сюди ж підтягується інформація про навантаження на соціальну інфраструктуру – дитячі садочки, школи, лікарні.

Якщо забудовник планує будувати щось особливе, то це питання так само вирішується, але у визначених межах, які не суперечать принципам спільного проживання і не завдають шкоди міському ландшафту.

Завдяки електронній системі з доступом до всіх реєстрів і законодавчих норм у сфері будівництва неможливо буде купити ділянку під забудову, якщо це, наприклад, порушує норми забудови берегів річок.

Крім того, будуть максимально захищені інтереси містян і сформовано ефективний режим збереження культурного історичного середовища міста.

Для розвитку інвестиційного поля інвестор матиме доступ до реєстру земельних ділянок під інвестиції, де бачитиме обсяг доступних площ, наявність додаткових умов і обмежень використання такої ділянки, доступність міської інфраструктури, технічні умови підключень до інженерних мереж, культурні та історичні особливості будівництва на цій ділянці, а також соціальні параметри.

Інвестор може самостійно здійснити первинний аналіз і розробити бізнес-план.

Впровадження системи єдиного реєстру й електронного зонування містобудівної галузі дозволить підвищити прозорість управління процесами будівництва з боку уповноважених державних органів. Чинник корупції вдасться мінімізувати.

Віталій Молочко, архітектор, урбаніст, фінансист, автор колонки на ЕП