Державні перевірки були і залишаються для бізнесу головним болем.

Органи влади періодично намагаються полегшити життя бізнесу, то вводячи мораторій на проведення позапланових перевірок, то оптимізуючи критерії оцінки ризику підприємств.

Однак це ніколи не вирішувало проблему, адже законодавство у сфері державного нагляду неструктуроване та неоднозначне.

Інспектори ж не втрачали нагоди користуватися складністю законів та правовою неграмотністю бізнесу заради отримання хабаря.

Чи можливо допомогти бізнесу в питанні державних перевірок, якщо реформа державного контролю завжди не на часі?

Повноцінно оптимізувати процес без втручання влади неможливо, тож єдине, чим можна допомогти бізнесу, – пояснити поточне законодавство простими словами і навчити людей захищати свої права.

Для чого потрібні перевірки

Бізнесу здається, що перевірки були створені для того, аби заважати діяльності підприємств та вибивати з них останні вільні кошти на сплату прийнятного хабаря (у кращому випадку) та великих штрафів (у гіршому випадку). На такі висновки наштовхують новини про зловживання контролерів та скарги бізнесу.

Закон про державний нагляд (контроль) стверджує, що перевірки повинні забезпечувати інтереси суспільства. Ключовий принцип – пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку соціуму.

В українських реаліях важко повірити у справжню ціль перевірок і змінити таке закореніле сприйняття. Можливо, це і не варто робити, адже контрольні органи все ще не проти нажитися на низькому рівні юридичної підготовки бізнесу.

Що робити? Навчатися, бо ключові проблеми бізнесу – нерозуміння процесів під час перевірки і межі між допустимими та незаконними діями інспекторів.

Як проходити перевірки

Уважне ознайомлення із законом "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" навряд чи дасть більше ясності. Закон не описує покрокову логіку процесу перевірок, хоча саме цей документ мусив би роз'яснити підприємцю його права й обов'язки щодо державного нагляду.

Закон також не регулює перевірки в певних сферах, а деякі сфери мають особливості. Наприклад, Податкова служба належить до першої групи контрольних органів, Держпродспоживслужба – до другої.

Описаний нижче алгоритм стосується лише тих перевірок, що підпадають під дію закону.

Детальний аналіз документа дозволяє розбити процес проходження перевірок на три ключові етапи: до, під час і після перевірки. Ключові етапи можна розбити на кроки. Тільки тоді стане зрозуміло, як пройти державну перевірку.

Етап 1: до перевірки

Міф 1. Перевірка починається із стуку інспектора в двері, а далі – як піде. До перевірки підприємці безсилі.

Усе не так. Планові перевірки – не лотерея, про них відомо завчасно. Вони не завжди правомірні, це легко визначити, а головне – підприємець повинен вказувати на незаконність перевірки. До питань інспектора можна підготуватися, адже вони чітко зазначені в уніфікованих формах акта.

Систематизувавши законодавство у п'ять чітких кроків, можна зрозуміти, чи планують перевіряти підприємство, хто планує це робити і чи законна перевірка.

Етап 2: під час перевірки

Міф 2. Якщо інспектор прийшов на перевірку, можна відразу очікувати звинувачень, бо це і є ключовою метою перевірок.

Справжня мета повноцінної перевірки – запобігти ризикам для суспільства. Під час перевірки не так багато варіантів розвитку подій, тому навіть якщо мета інспектора не зовсім законна, підприємець може виявити це і припинити.

Є лише два варіанти розвитку подій: планова та позапланова перевірка. Про першу відомо завчасно і до неї можна підготуватися. Друга може бути ініційована тільки через обмежену низку причин. Якщо про планову не повідомили завчасно, а причина для позапланової незаконна, перевірку на цьому можна закінчувати.

Нагляд проводиться за обмеженим переліком питань. Недотримання цієї норми інспектором може бути причиною припинення перевірки. Контролер повинен дотримуватися й інших правил, що суттєво обмежує його дії. Всього три кроки і вичерпні списки правил та обмежень на кожному з них – і перевірка пройдена.

Етап 3: після перевірки

Міф 3. Як тільки інспектор зачинив двері підприємства, можна видихнути і ні про що не хвилюватися.

Якщо під час перевірки не було виявлено жодного правопорушення, то можна дихати на повні груди. Якщо ж усе пройшло не так гладко, то доведеться попітніти, щоб виправити порушення до зазначеного терміну. Не біда, якщо підприємець не встигає все налагодити – є можливість просити продовження кінцевого терміну.

Варто пам'ятати, що висновки інспектора – не істина, з ними можна не погоджуватися. Якщо в підприємця достатньо доказів, це необхідно робити. Є багато прецедентів успішного відстоювання справедливості підприємцями.

Аби механізм перевірок став справедливим і дієвим, кожен може надавати пропозиції щодо вдосконалення законодавства. Наразі цей процес не ідеальний. Об'єднавши зусилля, бізнес зможе зробити процес справедливим і дієвим.

Розуміння процедури і знання своїх прав зроблять перевірки безпечнішими та більш зрозумілими. Перевірка може бути легкою, головне – знати свої права.

Андрій Шпаков, Ярослав Жидик, EasyBusiness

Детальніше про перевірки – у посібнику "Легкі перевірки: порадник для бізнесу" і в короткому відеокурсі. Інструменти розробив аналітичний центр EasyBusiness за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України".

Фото на головній: ua.depositphotos.com