Поки економісти намагаються передбачити глибину економічного спаду, урядовці різних країн намагаються зрозуміти як запустити економіку після карантину.

Перед українським урядом стоїть аналогічне завдання. Карантин зупинив цілі галузі, руйнуючи ланцюжки постачання, плани бізнесу та будь-яку фінансову передбачуваність.

Наслідки двомісячного простою дають про себе знати по всьому світу. За попередніми прогнозами СОТ, світову економіку чекає понад 12,6% падіння глобальної торгівлі в 2008/2009, а рецесія буде глибшою ніж 2%.

В OECD прогнозують, що кожен місяць карантину коштуватиме світовій економіці 2%.

За таких умов навіть великого кредиту від МВФ та макрофінансової допомоги від ЄС буде замало і друкарським станком НБУ тут точно не обійтись. Потрібні значно серйозніші заходи для стимулювання вітчизняної економіки.

Вихід через інфраструктуру

Ще 7 квітня Секретаріат енергетичного співтовариства ЄС заявив, що джерелом зростання після закінчення епідемії може стати енергоефективність, а 8 квітня МЕА (Міжнародне енергетичне агентство) видало стратегічний документ для урядів із рекомендаціями щодо використання енергоефективності для відновлення економіки.

За даними МЕА, найбільші стимули для створення робочих місць має масштабована реновація типових будівель. За їхніми даними, 60% всіх витрат на такі заходи йдуть на оплату праці, що сприяє потужному зростанню робочих місць.

Так, наприклад, США з 2009 до 2011 року простимулювали енергоефективність домогосподарств на суму 11 млрд доларів та створили 200 тис робочих місць. Кожен долар, інвестований у енергоефективність привів, до 2-х доларів економії на енергоносіях.

Подібні результати можна побачити і в країнах з іншим рівнем розвитку та інших секторах – енергоефективність вигідна з точки зору створення робочих місць та зменшення викидів.

Наприклад, Національна програма вуличного освітлення в Індії оновила близько 11 мільйонів світильників. Встановлення ефективних LED-світильників призвело до створення 13 тис робочих місць та зменшення викидів парникових газів на 5 млн тон щорічно.

На політичному рівні лідери ЄС так само почали говорити про енергоефективність та "зелену економіку" як стимул для післякризового відновлення, а деякі країни уже впроваджують такий курс. Так, уряд Данії нещодавно заявив про виділення 30 мільярдів датських крон (4,4 млрд дол. – ЕП) на реновацію державного житла.

фото unsplash.com

"Враховуючи, що Україна має вкрай обмежений ресурс, і не може "залити" грошима економіку, в нашій країні ці заходи мають бути чітко сфокусовані та націлені на ті напрямки, що можуть дати найбільший економічний ефект – не тільки у тактичній, але і у стратегічній перспективі.

Заходи з підвищення енергоефективності економіки мають бути у такому фокусі, бо саме у сфері енергоефективності криються колосальні резерви. За дослідженнями, енергоефективність в України у 2-3 рази нижче, ніж у наших сусідів. Це не тільки робить нас енергетично бідними, але і руйнує нашу конкурентоспроможність", – наголошує віце-президент Energy Club Валерій Безус.

"Гроші на драндулети"

Саме так називається цілий ряд програм, добре апробованих у розвинутих країнах, що стимулюють заміну старого обладнання на нове, більш енергоефективне.

Його назва походить від програм стимулювання заміни старих автомобілів. За такою програмою "cash for clunkers", в США в 2009 році споживачам було надано 2,8 млрд доларів бюджетного фінансування у вигляді знижок. Уряд платив дилерам авто за знижки.

Можливістю скористались 680 тис споживачів, що дозволило вилучити із обігу цілий флот неефективних авто із високим рівнем споживання пального та викидів.

Не менш важливим результатом стало й стимулювання автовиробництва та цілого ряду пов'язаних галузей, які є постачальниками для автовиробників. Завдяки програмі вдалось створити обсяг додаткових продажів на 350 тис. одиниць авто.

Однак "драндулетами" можна назвати не лише старі авто. Старі холодильники так само можуть бути вкрай неефективними.

В кінці 2017 році в Колумбії запустили програму заміни 1 мільйону старих холодильників. Програма передбачала значне зменшення ПДВ при заміні старого холодильника на новий, а також підтримувала переробку вилучених холодильників.

В середньому нові холодильники споживали на 25% менше електроенергії. Це дозволило зменшити витрати на субсидії найменш заможним верствам населення.

В України є значні можливості для подібних програм. Кожного року держава витрачає близько 45-70 млрд гривень у вигляді субсидій на оплату комуналки.

Наприклад, можна замінювати старі холодильники, бойлери, а також неефективні газові котли. Кілька років тому останнє пропонував зробити "Нафтогаз".

Масова заміна котлів, подекуди ще радянського виробництва, що споживають в рази більше газу ніж їх сучасні аналоги, призведе до зменшення трьох критично важливих показників: витрат самого газу, витрат сімейних бюджетів та витрат бюджету на субсидії.

Тобто, заміна старого котла не лише зекономить гроші бабці в селі, вона ще й зменшить потребу в імпортному газі, і що не менш важливо – потребу в субсидіях, що спричиняють банальне "проїдання" бюджету. 

Сусідня Польща кілька років тому впровадила подібну програму заміни неефективних котлів в низькоповерховій забудові з ще однією метою – щоб зменшити викиди диму в навколишнє повітря населених пунктів.

Організаційно це не буде простим завданням, але його ефект буде відчутним.

"Хрущовські драндулети"

Найбільші економічні можливості з’являються у найбільш проблемному з енергетичної та соціальної точки зору секторі – енергетиці багатоквартирних будинків.

Більша частина витрат українців на комуналку – це забезпечення теплом та гарячою водою своїх будинків. Їх теплова модернізація – можливість створення сотень тисяч робочих місць і ринків для потужних будівельних компаній та малих підрядників.

Скільки робочих місць може створити модернізація багатоквартирного будинку?

Приклад. Заміна вікон та дверей у київському ЖБК Печерський-11. Будинок з трьома під'їздами, зведений 1977 року.

Два роки тому в ньому було встановлено 110 нових енергозберігаючих вікон та три двері вхідних груп. Кращі вікна та двері дозволили відключити обігрів у коридорах та сходових клітинах.

Таким чином в опалювальний період 2018-2019 року мешканці зменшили споживання тепла на 780 гігокалорій та зекономили близько 120 гігакалорій на суму 198 480 грн. При цьому температура повітря в під’їзді протягом холодного сезону була на рівні 19-21 градусів.

Загальна сума проєкту становила 373 000 грн. 44% вартості проєкту було оплачено за рахунок "теплих кредитів" від ДАЕЕ, ще 30 – київської міської програми "70х30". Безпосередньо мешканці будинку заплатили 134 000 гривень.

Найцікавіше – за час реалізації у проєкті було задіяно 33 різних спеціалісти. Для інженерних вимірювань та проєктування було залучено 3 спеціалісти, ще 18 – залучені для закупівель, виробництва і логістики, ще 8 – на етапі монтажних робіт. 4 робітники потрібно було для етапу оздоблення.

Якщо взяти ці цифри за основу, то стане зрозуміло – півмільйона робочих місць, обіцяних прем’єром можна отримати, замінивши вікна в 15 тис. подібних будинків. При цьому витрати коштів платників податків на аналогічне стимулювання становитимуть близько 3,5 млрд гривень.

Звісно, це дуже спрощені лінійні підрахунки. В них не враховується як ефекти масштабу так і те, що комплексна термомодернізація вимагає набагато більше роботи ніж заміна вікон – це модернізація теплових мереж всередині будинку, встановлення ІТП, зрештою – утеплення самого будинку.

Всі ці роботи вимагають технологій, інвестицій та виконавців – від проєктантів до промислових альпіністів.

На думку Голови правління ГО  "Центр реалізації енергоефективних проектів" Олега Попенка, масштаби українського ринку термомодернізації житлових будинків величезні, адже в житловому фонді споживається 45% всієї первинної енергії.

За його розрахунками, проведення лише первинної реновації 100 тис. будинків з встановленням ІТП (індивідуальних теплових пунктів) дозволить зменшити витрати громадян на тепло на 5 млрд гривень щомісяця на час опалювального сезону.

фото ua.depositphotos.com

Про інші позитивні наслідки

Фінансова підтримка утеплення будинків матиме цілий ряд позитивних наслідків. Перший з них – соціальний. Зменшення рівня споживання тепла при комплексній модернізації може становити до 60%.

Це означає можливість зменшити витрати українських родин на комуналку і при цьому відчутно зменшити видатки на субсидії, які український бюджет надає незаможним.

Крім цього, термомодернізація подовжує строк служби самих будинків. "В модернізованих та утеплених будинках значно продовжиться термін їх експлуатації, а з огляду на існуючий занедбаний стан багатоповерхівок, це дуже важливий аспект у сфері житлової політики", – зазначає Святослав Павлюк.

Ще один важливий позитивний наслідок – зменшення потреби в імпорті газу до повної ліквідації такої потреби.

Не менш важливий і ефект мультиплікатора – коли робочі місця в одній галузі створюють їх ще й у суміжній. Будівництво і модернізація будівель є галуззю з одним з найвищих показників мультиплікаторів. Щоб утеплити будинок, потрібні енергоаудитори, транспортники, виробники кріплень, утеплюючих матеріалів та інші робітники.

Не лише житло

Багатоквартирне житло – далеко не єдина сфера, де держава вже сьогодні може запроваджувати політику енергоефективності.

Так, сегмент державних будівель може бути цілком придатним для швидкого старту проєктів з енергоефективності та стимулювання економіки:

"Сегмент адміністративної нерухомості є справжньою "чорною дірою" бюджетів на енергозабезпечення. Близько 100 тисяч будівель щорічно "з'їдають" левову частину бюджетів інститутів публічного управління, установ та закладів охорони здоров'я, освіти, культури.

Це ті бюджети, що могли би йти на реальний розвиток держави та громад, але йдуть на оплату удвічі-утричі більших рахунків на опалення та електроенергію", – наголошує Валерій Безус.

Можливостей для стимулювання економіки через енергоефективність і справді багато. І фахівців, що можуть виробити відповідну державну політику – також. Слово за урядом.

Розпочати вже зараз

Чи може уряд розпочати роботу над використанням енергоефективності для стимулювання економіки уже зараз? Так, це можливо, така діяльність є досить інерційною і потребує належної  підготовки – формування процедурної і кадрової спроможності.

Ще до закінчення карантину можна почати формувати відповідні політичні інструменти та механізми, максимально спростити  можливості для фінансування енергоефективності на державному та місцевому рівні.

Наступним кроком можуть стати закупівлі, наприклад послуг енергоаудиту та послуг проєктування. Звісно, така стаття не може вмістити детальних порад, як саме це зробити.

Для цього потрібне окреме обговорення, де за одним столом зберуться представники експертних кіл, уряду, асоціацій ОСББ та інших зацікавлених сторін для випрацювання якісної політики з енергоефективності. Поки що цього не відбувається.

"Наразі держава створила кілька заторів на дорозі до практичної енергоефективності. Зокрема, уряд пів року відмовляється призначити вибраного на відкритому конкурсі керівника Держенергоефективності. Крім того, нікуди не рухається закон про енергоефективність, який Україна повинна прийняти на виконання 27ї директиви ЄС.

Так само щороку по колу з’являються проблеми із фінансуванням енергоефективності через "теплі кредити". Практично не ведеться робота із вирішенням цілого комплексу проблеми. Ці проблеми самі по собі не розсмокчуться – для цього потрібно, щоб енергоефективність стала пріоритетом", – зазначає Святослав Павлюк.

Розпочати вже зараз – означає вирішити ряд питань, пов’язаних із полегшенням процедур Фонду енергоефективності, підвищенням якості законодавства щодо ОСББ, та вирішення питань із "теплими кредитами".