У недавніх поправках в державний кошторис депутати, зважаючи на економічну кризу і локдаун, зменшили свої очікування від дохідної частини. Загалом у 2020 році тепер очікують 781 млрд грн податкових надходжень, що майже на 150 млрд грн менше, ніж очікувалося спочатку.

При цьому очікування від акцизу з вироблених в Україні тютюнових виробів "схудли" на 10 млрд грн до 47 млрд грн. Загалом акцизний податок має значну питому вагу в формуванні держбюджету, кажуть у Державній податковій службі.

За її даними, у березні акциз приніс 5,8 млрд грн. Основна його частина – 5,5 млрд грн – це акциз з виробленої в Україні продукції. Надходження від акцизу майже на 80% формує тютюнова галузь, вказує податкова.

Так, у березні тютюновики принесли в держбюджет 4,4 млрд грн надходжень з акцизу і це на 1,3 млрд грн більше порівняно з березнем 2019 року.

"В умовах кризи важлива кожна гривня, яка може стати підтримкою для бізнесу і населення у цей непростий час", – наголошує ексголова Державної податкової служби Сергій Верланов.

Свого часу навколо структури ринку виникало багато питань, у тому числі в Антимонопольного комітету. Ми вирішили розібратися, як працює цей механізм. Який шлях долає пачка цигарок від тютюнової фабрики до вітрини магазину чи кіоску, і чи забезпечить нинішня структура ринку впевненість у надходженні в держскарбницю очікуваних 47 млрд грн?

Шлях на вітрину

У світі є кілька моделей роботи тютюнового ринку. Зазвичай пачка цигарок не їде на вітрину кіоску напряму з тютюнової фабрики, а проходить через проміжний етап – дистрибуцію.

У різних країнах це працює по-різному: подекуди виробники мають свою систему розповсюдження, в інших країнах працює один великий посередник, який повинен дотримуватися принципу нейтральності. Його завдання – постачати товар різних компаній на роздрібний ринок, а вже там відбувається конкурентна боротьба за споживача.

Наприклад, в Італії, Франції та Іспанії один дистриб'ютор – компанія Logista – доставляє в роздріб продукцію всієї тютюнової галузі. Чи дотримується компанія нейтралітету і чи не порушує правила гри – контролює держава.

В Італії Logista доставляє цигарки в понад 55 тис точок продажу, має альтернативні способи замовлення і доставки.

"Компанія надає виробникам і торговим точкам комплексний сервіс, гарантує, що продукцію можна відстежувати по всьому ланцюжку дистрибуції. Сучасні інформаційні системи дозволяють точкам збуту дізнатися показники їх продажу та запасів у режимі реального часу, що дозволяє краще керувати бізнесом", – пояснюють в Logista.

В Україні найбільшими виробниками цигарок є чотири міжнародні компанії: Philip Morris, JTI, British American Tobacco, Imperial Tobacco. Вони постачають цигарки близько 60 тис торгових точок і на розкладки 30 великих торгових мереж.

Модель, за якою працює український ринок, називається змішаною. Деякі виробники мають прямі контракти з торговими мережами, свої торгові доми, але найчастіше у роздрібний продаж цигарки надходять через руки оптових покупців.

Виробництво, оптовий та роздрібний продажі тютюнових виробів підлягають ліцензуванню. За даними Державної фіскальної служби, ліцензії на оптові поставки тютюнової продукції отримали 123 компанії.

Одну з них має "Тедіс-Україна", яка, за різними оцінками, займає понад 65% ринку. Це найбільший дистриб'ютор цигарок в Україні з 35-ма регіональними структурними підрозділами.

"Виробнику нічого не заважає укладати угоди з точками роздрібної торгівлі напряму, але до такого мало хто вдається. Це зайві витрати. Їм вигідно продати за оптовою ціною оптовому продавцю, який довезе пачку цигарок в найменше село.

Мережа роздрібних точок надзвичайно велика – люди хочуть купувати цигарки навіть у найменших населених пунктах. Покрити таку розгалужену мережу виробникові було б дуже складно", – каже економічний експерт Олексій Буряченко.

"Якщо на ринок заходить нова товарна позиція, вже за тиждень ми зможемо покрити всю Україну", – каже генеральний директор "Тедіс" Тарас Корніяченко.

"Дистрибуція – це низькомаржинальний бізнес. Максимальну роздрібну ціну на пачку цигарок встановлює виробник, і 70% в ній – це податки. Основний заробіток дистриб'ютора – це обсяг", – пояснює він.

На думку експертів, обмеження чи зовнішнє втручання в ринок, який нормально функціонує, може спричинити корупційні ризики.

"Наслідком може стати збільшення вартості товару для кінцевого споживача. Навіть якби мова йшла про створення одного державного дистриб'ютора, чи схотів би він ефективно розширювати мережу? Чи здатний був би використовувати сучасні маркетингові механізми, як приватні компанії на конкурентному ринку? Відповідь однозначна: ні", – вважає Буряченко.

"Модель організації та функціонування дистрибуції – це питання ринку в будь-якій цивілізованій країні. Якщо ж виникають питання щодо монопольного становища, порушення норм економічної конкуренції, то це компетенція контрольних органів, насамперед АМКУ", – переконаний економічний експерт Андрій Забловський.

У АМКУ такі питання виникали – і наклав штраф розміром 6,5 млрд грн за антиконкурентні узгоджені дії на виробників і дистриб'юторів цигарок. Остаточну крапку у цьому питанні може поставити тільки ґрунтовне дослідження та глибокий аудит при розгляді позову у суді.

Оптимальна модель

Паралельно цигарки споживачам постачає тіньовий ринок. За даними компанії Kantar, понад третину з нелегальних 3,5 млрд шт сигарет українці у 2019 році придбали у вуличних торговців. Через "тінь" бюджет не отримав торік 4,68 млрд грн.

"Виявлені нами контрабандні та підроблені сигарети в переважній більшості реалізуються через вуличних торговців, кіоски та відкриті ринки. Рідше їх можна зустріти в супермаркетах та спеціалізованих магазинах", – зазначила керівниця проєкту Kantar "Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні" Ольга Чернюшок.

"Оптовий ринок відкритий, але більша частина його гравців зацікавлена в одномоментному заробітку, мінімізуючи свої податкові зобов'язання. Ми ж системно виступаємо за повну прозорість і посилення контролю за оборотом і пересуванням тютюнової продукції. Тоді у виграші будуть і учасники ринку, і державний та місцеві бюджети", – переконаний Корніяченко.

За його словами, у 2019 році "Тедіс" заплатила 1,4 млрд грн податків.

У час тотального локдауну та повної економічної невизначеності розбалансувати ринок легко, кажуть експерти.

Тільки спроба перерозподілу торговельної маржі на складному і зарегульованому державою ринку спричинила обурення найбільших гравців і ризик недоотримання доходів до державної скарбниці.

Мова йде про законопроєкт №1049 із скандальними "тютюновими поправками", який Верховна Рада ухвалила в жовтні 2019 року.

За оцінками Мінфіну, наслідком стало часткове закриття фабрик та скорочення замовлень акцизних марок, через що держава недоотримала 3 млрд грн акцизного податку. Зрештою, президент ветував закон.

"Говорячи про стан індустрії, варто згадати про реалізацію "Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів до 2021 року". Хоча цей документ був схвалений у 2017 році, він не діяв без відповідного плану дій", – каже Забловський.

Такий план уряд схвалив лише 29 січня 2020 року, тобто на його виконання є тільки рік.

Чим більш прогнозовані і стабільні правила гри на ринку, тим більші шанси, що бюджет отримає очікувану суму податків від галузі.

"Тютюнники входять до десятки галузей, які сплачують найбільше податків, – каже Буряченко. – Цей ринок, незважаючи на щорічне 20-відсоткове збільшення акцизів і не завжди прогнозовану регуляторну політику, стабільно працює.

Отже, його структура зрозуміла і прогнозована. Так, подекуди виникають схеми з мінімізації чи ухиляння від сплати податків, але це компетенція контрольних органів – відстежувати схеми і ліквідовувати їх".

Загалом експерти сходяться на думці, що можна брати за основу європейську структуру ринку.

Україні потрібні додаткові механізми контролю, наприклад, запровадження автоматизованої системи стеження за рухом тютюнової продукції від виробника до роздрібної точки. Це повністю відповідатиме зобов'язанням країни в рамках угоди про асоціацію з ЄС.