Напередодні попереднього рішення Нацбанку стосовно облікової ставки були побоювання, що регулятор боротиметься з черговою економічною кризою посиленням монетарної політики за сценарієм 2014-2015 років. Тоді розмір облікової ставки сягнув 30% річних.

Проте 12 березня НБУ знизив облікову ставку на 1 відсотковий пункт до 10% річних, а напередодні дав зрозуміти, що не збирається зупинятися: з 24 квітня облікова ставка становитиме 8% річних.

Несподівано сміливий крок можна було б назвати імпульсивним, але у членів правління НБУ було достатньо часу на роздуми на фоні найсильнішої економічної кризи за останні сто років.

У цей день регулятор також дав прогноз щодо можливого падіння економіки країни, зростання цін та окреслив свою позицію щодо емісії грошей.

Чому НБУ знизив ставку одразу на два відсоткові пункти? Чи треба Україні в унісон зі світом йти до надм'якої монетарної політики? Як відрізняється нацбанківський прогноз стосовно ВВП та інфляції від урядового?

Як НБУ пояснює свій крок

За словами голови правління НБУ Якова Смолія, Україна опинилася в ситуації, коли економіка потребує суттєвої підтримки через зниження показників ділової активності, споживання та зайнятості населення.

"Центральні банки інших держав активно знижують ключові ставки та впроваджують додаткові заходи монетарного стимулювання економік. Водночас ці країни обговорюють розумну межу, яка відділяє продуктивне стимулювання економіки від надмірного бажання наповнити економіку грошима, які згодом можуть похитнути макрофінансову стабільність", — зазначив Смолій.

"У комплексі з іншими заходами, вжитими Національним банком, зниження облікової ставки надасть економіці стимул, необхідний для підтримання населення і бізнесу в складні часи та швидкого відновлення ділової активності після завершення карантину", — додав керівник Національного банку.

Своїм кроком НБУ також нагадав, що залишається "вартовим інфляції". Її рівень залишається нижчим за очікування та прогнози НБУ. За підсумками березня індекс споживчих цін становив 2,3% за інфляційної цілі 5% +/- 1 відсотковий пункт.

На думку НБУ, зростання цін стримували здешевлення енергоносіїв на світових ринках, ефект від торішнього зміцнення гривні та збільшення пропозиції сирих продуктів харчування.

"За попередніми даними нашого онлайн-моніторингу, інфляція у квітні також залишається низькою — менше 3%. Підвищений попит на товари першої необхідності швидко вичерпався. Ціни на більшість продуктів харчування та ліки, які зросли під час перших тижнів карантину, упродовж останніх тижнів знижувалися", — пояснив Смолій.

Економіка впаде сильно або дуже сильно

В останні роки макроекономічні прогнози Національного банку є ближчими до реальності порівняно з урядовими.

Кілька тижнів тому уряд оприлюднив прогноз, згідно з яким падіння ВВП за підсумками 2020 року становитиме 3,9%. Представлена напередодні оцінка Нацбанку — 5-відсоткове падіння.

"Внаслідок глобальної кризи та карантинних обмежень для подолання пандемії українська економіка скоротиться на 5% у 2020 році. Негативний вплив пандемії на українську економіку очікується відносно короткостроковим, але досить потужним", — заявив Смолій.

"Карантинні заходи вже зменшили ділову активність, споживання та зайнятість населення. Скорочення глобального попиту також обмежує експортні можливості країни. За нашими оцінками, вплив цих чинників на економіку буде найбільш відчутним упродовж другого кварталу 2020 року", — попереджає очільник регулятора.

Однак, на думку НБУ, скасування карантинних обмежень зумовить швидке відновлення української економіки в другому півріччі 2020 року. Цьому сприятиме м'яка фіскальна та монетарна політика.

"У наступних роках економічне зростання становитиме близько 4%. Ми переглянули дефіцит поточного рахунку на 2020 рік у бік зменшення. Він становитиме 1,7% ВВП, хоча січневий макропрогноз передбачав його на рівні 3,2% ВВП.

Обсяги імпорту товарів в Україну скоротяться суттєвіше за експорт. Негативні наслідки пандемії для нашого експорту будуть слабшими з огляду на збереження стабільного попиту на продовольство. Водночас зниження переказів від трудових мігрантів буде з надлишком компенсоване скороченням витрат українців на закордонні подорожі", — переконані в НБУ.

Цікаво, що уряд прогнозує зростання індексу споживчих цін в кінці 2020 року на 11,6%, а НБУ — лише на 6%.

Заступник глави НБУ Дмитро Сологуб пояснив, чому оцінки НБУ та уряду щодо інфляції так сильно відрізняються.

"Коли прогнозуються доходи і видатки держбюджету, основою цього прогнозу є прогноз номінального ВВП. Незважаючи на розходження в прогнозах темпів інфляції між НБУ та урядом, прогноз номінального ВВП наразі дуже близький. Це говорить про те, що макроекономічну картинку ми та уряд бачимо приблизно однаково", — сказав Сологуб.

Як відомо, Міжнародний валютний фонд прогнозує інфляцію в Україні в кінці грудня на рівні 7,7%.

Танці навколо емісії

У квітні Верховна Рада ухвалила зміни до держбюджету, розширивши дефіцит головного кошторису до 300 млрд грн. Частину дефіциту покриє майбутній транш від МВФ та інших донорів, частину — запозичення уряду.

З останніми у Мінфіну виникли труднощі: відомство вже четвертий раз поспіль скасовує щотижневі аукціони з продажу облігацій внутрішньої державної позики. Підставити плече колегам міг би Нацбанк, але пряме кредитування уряду Нацбанком заборонене законом.

В НБУ вважають, що банківська система і так надліквідна — у банків є "заначка".

"Ліквідність банківської системи в національній валюті сягає 200 млрд грн з урахуванням обов'язкових резервів. В іноземній валюті ліквідність перевищує 8 млрд дол", — заявив заступник голови НБУ Олег Чурій.

Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко розраховує на допомогу Національного банку в ще більшому розширенні ліквідності на ринку. Про це він сказав в інтерв'ю Liga.net.

"З боку Нацбанку є розуміння, що більшість країн світу зараз використовують ті чи інші механізми підтримки ліквідності в банківській системі, у тому числі через кількісне пом'якшення (викуп центробанком цінних паперів на ринку. — ЕП).

Тому, я думаю, НБУ в будь-якому випадку буде розширювати інструментарій підтримки ліквідності, що зможе збільшити можливості Мінфіну для внутрішніх запозичень", — заявив Марченко.

Як Нацбанк "заливатиме" ринок грошима

Про прямий викуп цінних паперів уряду Нацбанком не йдеться, але є інші легальні інструменти, які підготував регулятор. Смолій розповів про комплекс інструментів, створених для підтримки реального сектору економіки.

По-перше, з наступного тижня НБУ планує збільшити термін надання рефінансування на щотижневих тендерах з 30 до 90 днів.

По-друге, НБУ має намір розширити перелік прийнятної застави для залучення банками коштів за стандартними інструментами підтримання ліквідності. "Ми розглядаємо можливість включення до заставного пулу корпоративних облігацій, випущених під держгарантії, а також муніципальних облігацій", — пояснив Смолій.

По-третє, Нацбанк завершує роботу над інструментом процентного свопу, який банки зможуть використовувати для мінімізації процентного ризику.

По-четверте, запроваджуються довгострокові кредити рефінансування на термін до п'яти років. Вони будуть надаватися під плаваючу ставку та під таку ж заставу, що й тендерні позики.

"Ми завершуємо технічну підготовку до запровадження цього інструменту і плануємо провести перший аукціон з надання довгострокового кредиту в першій половині травня", — заявив голова правління НБУ.

Він уточнив, що довгостроковий рефінанс стане додатковою гарантією підтримання ліквідності в банківській системі в разі погіршення настроїв учасників фінансового ринку через поширення коронавірусу.

"Ми розраховуємо, що банки зможуть використовуватися цей різновид рефінансування для підтримання економіки через більш активне кредитування проєктів, які потребують довгострокових вкладень, зокрема, інфраструктурних. Це сприятиме відновленню ділової активності та зниженню безробіття", — вважає Смолій.

"Наша мета — це спроможність банків допомогти економіці України якомога швидше стати на ноги після завершення карантинних обмежень. Усі розроблені заходи ми будемо впроваджувати поступово у квітні-червні", — додав голова НБУ.

Чи подешевшають кредити

Час показав, що заклики президента Володимира Зеленського та експрем'єра Олексія Гончарука знизити облікову ставку не мали продовження у вигляді зниження реальних ставок за кредитами комерційними банками.

Більше того, із запровадженням карантину банківські установи почали згортати програми кредитування, зокрема, на придбання житла та автівок.

"Банки припинили кредитування. Покупцям, які пройшли кредитні комітети і яким лишався день до видачі позики і придбання квартири, банки відмовили в останню мить", — каже комерційний директор компанії "Інтергал-буд" Анна Лаєвська.

Зниження облікової ставки точно вплине на ставки рефінансування регулятора для комерційних банків. Схоже, саме через цей канал і здійснюватиметься прихована емісія держбюджету.

Так, державний Укрексімбанк виявив бажання отримати 20 млрд грн рефінансу, щоб прокредитувати "Укравтодор". Член правління НБУ Олег Чурій каже, що отриманий рефінанс банки можуть використовувати на власний розсуд.

"Ми не вводимо жодних обмежень на розмір об'ємів довгострокового рефінансування, які ми готові давати ринку. Також ми не питаємо у банків, як вони планують використовувати отримані кошти", — заявив Чурій.

Він додав, що отримані гроші банки можуть використати для підтримання короткострокової ліквідності, фінансування реального сектору, інфраструктурних проєктів та купівлі цінних паперів уряду.

Чому різким зниженням ставки НБУ вбиває двох зайців

Змінений держбюджет на 2020 рік конструювався на основі курсу 29,5 грн за дол. З розгортанням кризових явищ на початку березня курс гривні до долара почав стрімко знижуватися. Все йшло до того, що проблем з виконанням дохідної частини державного бюджету не буде.

Проте паніка згасла, і гривня знову почала зміцнюватися. Чурій повідомив, що з початку квітня Нацбанк викупив у резерви близько 600 млн дол.

Марченку не подобається ситуація із зміцненням гривні. Він закликав НБУ створити умови для повільного знецінення гривні.

"Торговельне сальдо залишається від'ємним. Це означає, що економічно нам було би доцільно дозволяти поступову девальвацію гривні.

Вважаю, що абсолютною цінністю монетарної політики НБУ не має бути лише інфляція. Важливими є і питання економічного зростання. Інакше відбуваються дефляція, яку бачимо зараз, та рецесія, яка почалася в Україні задовго до карантину", — заявив глава Мінфіну в інтерв'ю Liga.net.

Члени правління Нацбанку не втомлюються повторювати, що регулятор не заважає вільному курсоутворенню, а лише згладжує коливання інтервенціями.

Утім, рішенням НБУ в Мінфіні можуть бути задоволені: зниження облікової ставки зробить гроші доступнішими і частина з них піде на валютний ринок. Відповідно, пом'якшення монетарної політики сприятиме посиленню девальваційного тиску на гривню.

Послабленням гривні Нацбанк збільшує надходження до держбюджету курсовим каналом і в той же час автоматично зменшує "струмінь" емісійного каналу. На Інститутській, імовірно, сподіваються, що українці психологічно готові до можливого нового витка девальвації гривні на фоні світової кризи.