Україна – маленька відкрита економіка, яка сильно постраждає через кризу, викликану пандемією коронавірусу та іншими факторами.

Основне, що відрізняє цю кризу – тимчасовий характер шоку, який спричиняє пандемія. Україна не має ресурсів чи можливостей для того, щоби подолати цю кризу за допомогою масштабних фінансових вливань у економіку.

Головне, що країна може зробити – це пришвидшити час, за який ми пройдемо цю кризу, а отже – економіці в цей час слід бути якомога мобільною. 

Умовно потрібно розділити ситуацію на дві кризи: короткостроковий економічний шок у зв'язку з карантином та середньострокову світову фінансову та економічну кризу.

Ці дві кризи потребують різних відповідей та найбільш ефективного використання наявних в Україні обмежених ресурсів: на час карантину втримати підприємства та робочі місця, а після – стимулювати (пере)запуск економіки.

У цьому тексті йдеться про перший етап у частині збереження найбільш вразливих підприємств та працівників.

Скільки українців ризикують залишитись без роботи

У дев'яностих роках поширеною була практика прихованого безробіття. Це коли підприємства не мали грошей, тому тримали людей у відпустках за свій рахунок, відправляли їх у простій, у якому просто записували борги по зарплаті чи взагалі її не виплачували. 

Зараз така історія повториться з великою вірогідністю.

Під час карантину та пов’язаною з ним економічною нестабільністю багато працівників у найбільш постраждалих компаніях зіштовхнуться перед вибором: залишатись у компанії без грошей, не маючи права на допомогу по безробіттю від держави, або ж звільнитись та під час пандемії піти у чергу до центру зайнятості – у епіцентр скупчення людей.

Звільнення з ініціативи підприємця теж на практиці вимагає грошей та часу, яких у замороженого підприємства немає. Тобто, людина постає перед вибором: або безгрошів’я, або ризик захворіти на коронавірус. 

Ми проаналізували міжнародну практику та десятки свіжих статей, заяв, колонок українських авторів щодо того, як боротися з кризою, що насувається.

Основна проблема, яку оминають практично всі експерти, така: карантин триватиме не кілька тижнів, а кілька місяців, через що сотні тисяч українців залишаться без роботи або на межі банкрутства свого бізнесу. 

У Китаї зареєстровано 442,47 млн зайнятого населення. Дані свідчать, що близько 4,67 млн людей втратили роботу за час спалаху коронавірусу  у січні-лютому 2020 року. Тобто, фактично, безробітними залишилися 1,06% китайців.

Якщо транспонувати цю цифру на Україну, де у 2019 році застраховано 12,5 млн працівників, виходить, що втратити роботу у найближчі місяці ризикують 132 тисячі українців.

При цьому Китай – планова командна економіка, друга за розміром у світі, а отже в неї значно більше можливостей подолати наслідки кризи. Китай пішов на безпрецедентні заходи та спрямував на компенсацію втрат сотні мільярдів доларів.

В України таких можливостей немає. 

Що робити?

Аналітика свідчить, що задля порятунку бізнесу західні держави або компенсували втрати підприємців, або спрощували механізми скорочення працівників та забезпечували безробітних державною допомогою.

Враховуючи українські реалії, чи можемо ми роздати грошей у якості державної допомоги або кредитів усьому бізнесу, аби уникнути скорочень та закриття?

Чи можемо ми дозволити собі спростити порядок скорочення працівників, щоби врятувати частину працівників та компаній від неминучого банкрутства, але залишити без грошей іншу частину працівників в умовах епідеміїу?

Вочевидь, обидві відповіді – негативні. Однак, ми бачимо спосіб поєднати вигоди для працівників та бізнесу з обох сценаріїв. Що ми пропонуємо?

На нашу думку, необхідно створити особливу процедуру, за якою роботодавець отримає право відправити працівників у простій у зв'язку з карантином (самоізоляцію) із одночасною подачею онлайн документів у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття щодо призначення допомоги по безробіттю у зв'язку з карантином (самоізоляцією).

У законі про зайнятість вже є процедура для призначення допомоги по частковому безробіттю у схожих випадках. Можна виправити цю процедуру, а можна створити окрему нову. 

Головна мета – дати підприємству, яке не може виплачувати зарплату, можливість забезпечити працівникам виплату з безробіття у зв’язку з простоєм під час карантину в перший же день самоізоляції зі збереженням робочого місця.

При цьому потрібно звільнити такі підприємства від обов’язку сплачувати заробітну плату працівникам, які знаходяться у простої та отримують допомогу по безробіттю.

Таким чином, підприємства, що через пандемію муситимуть законсервуватися, не муситимуть звільняти працівників, а працівники гарантовано отримають виплати від держави під час простою свого підприємства.

Щойно карантин закінчиться – підприємства завершать простій свого колективу, а працівники зможуть повернутись до виконання обов’язків. Так ми уникнемо ситуації, коли підприємства заново шукатимуть собі нових працівників на заміну спрацьованій за багато років команді, а працівники страждають від безробіття.

При цьому у законі необхідно передбачити запобіжник, щоб після виплати допомоги по безробіттю за цією спеціальною процедурою у випадку звільнення не можна було отримати цю саму допомогу ще раз.

Що стосується допомоги людям, зайнятим у так званому тіньовому сегменті, можна розглянути варіант прямої адресної грошової допомоги. Для цього та подальших заходів боротьби з фінансовою та економічною кризою потрібні гроші.

Тут можна заручитися підтримкою МВФ, який у понеділок, 16 березня, заявив про готовність надати до 1 трильйона доларів США іншим країнам на подолання економічних наслідків коронавірусу.

Залучення допомоги великого бізнесу теж видається не найгіршою ідеєю. 

Якщо урядовці поділятимуть викладену позицію, експерти готові долучитися до розробки вказаного механізму в найкоротші терміни.

Офіс готує пропозиції щодо короткострокових та середньострокових контрциклічних заходів для підтримки економіки в період епідеміологічної та глобальної економічної кризи.

Олексій Дорогань, юрист-міжнародник, виконавчий директор BRDO, для ЕП

Фото на головній: Черга за безкоштовним харчуванням за часів Великої Депресії. Меморіал Франкліна Делано Рузвельта, Вашингтон. Джерело: ua.depositphotos.com