У деяких середовищах обговорюється можливість оголосити стихійний дефолт, тобто відмовитися платити за боргами держави.

Ми наголошуємо на різко негативних наслідках таких публічних дискусій та реалізації такого кроку для іміджу держави у світі, добробуту громадян України та, відповідно, ставлення громадян до влади.

Запобігти банкрутству країни можливо, якщо в складний період максимально використати кошти з програми МВФ, залучити бюджетне фінансування від ЄС, Світового банку, а також за можливості провести переговори про нову кредитну гарантію від США.

При оголошенні дефолту борг нікуди не зникає. Боржник не може просто взяти і сам собі "пробачити" борги. Оголошуючи дефолт, він просто визнає, що неспроможний платити, але далі все одно змушений домовлятися з кредиторами про відстрочку або часткове списання боргу.

Дефолт політично неможливо оголосити за всіма зовнішніми зобов'язаннями. Україні залишилося погасити у 2020 році 3,8 млрд дол зовнішніх боргів.

З цієї суми лише 1,3 млрд дол є боргом перед приватними позичальниками — несплата за ним не матиме політичних наслідків. А ось решта боргів — це зобов'язання перед офіційними кредиторами, включаючи 1 млрд дол зобов'язань під гарантію уряду США.

Якщо просто відмовитися платити, стосунки з усіма міжнародними партнерами буде зруйновано, і Україна опиниться у міжнародній ізоляції — в умовах поширення коронавірусу, війни на сході та глобальної економічної кризи.

Проти України навіть можуть запровадити санкції. Економія 1,3 млрд дол у 2020 році при резервах НБУ 26 млрд дол (на початку березня) цього точно не варта.

Дефолт не "вивільнить гроші" в бюджеті на інші цілі. Плановий дефіцит бюджету на 2020 рік становить 96 млрд грн. Саме стільки в бюджеті не вистачає, щоб зробити заплановані видатки. Більшу частину дефіциту планується покрити залученням нового боргу.

З огляду на високий ризик неотримання 12 млрд грн від приватизації, їх можна було б також замістити запозиченнями, якщо зберегти доступ до запозичень. Однак в разі дефолту цих грошей не буде де взяти.

Якщо Україна теоретично відмовиться платити відсотки за всіма зовнішніми боргами (що неможливо), у бюджеті все одно залишиться "діра" в сумі 50 млрд грн.

Якщо Україна теоретично відмовиться погашати всі зовнішні борги (що неможливо), все одно потрібно буде гасити внутрішні борги на суму 110 млрд грн.

Така теоретична відмова повністю виключила би можливість будь-якого зовнішнього фінансування, отже, уряду довелось би шукати 160 млрд грн на внутрішньому ринку.

Якщо уряд оголосить дефолт, жоден приватний банк чи фонд не надасть йому кредитів. Єдиним джерелом фінансування залишиться величезна емісія гривні Нацбанком. Вона призведе до неконтрольованої інфляції та девальвації, що обов'язково спричинить масове невдоволення населення.

Дефолт — це паніка на валютному ринку. Саме слово "дефолт" має дуже негативне сприйняття серед населення. Воно асоціюється з подіями 1998 року, коли курс долара за рік зріс удвічі.

Оголошення дефолту спричинить паніку, населення побіжить забирати гривні з депозитів та вкладати їх в долари. Це поставить під загрозу банківську систему та посилить неконтрольовану девальвацію.

Дефолт пригальмує відновлення економіки. Навіть якщо Україна не виплатить борг у 2020 році, повертати його доведеться пізніше. При цьому через недавній дефолт доступ до нових кредитів буде закрито і для державного, і для приватного секторів.

Тобто відновлення економіки буде суттєво пригальмоване відсутністю коштів на інфраструктурні та інвестиційні проєкти. Відновлюватися швидше будуть ті країни, які пройшли кризу без оголошення дефолту, саме вони в першу чергу отримають і нові інвестиції, і нові ринки.

Висновок

Уряду рекомендується відновити співпрацю з МВФ та всі можливі програми роботи з офіційними міжнародними кредиторами. Це єдиний дешевий фінансовий ресурс, який Україна може залучити та використати для боротьби з коронавірусом, виплати пенсій та зарплат в умовах жорсткої економічної кризи, яка розгортається у світі.

Залучити ці кошти буде неможливо, якщо Україна оголосить дефолт.

У випадку дефолту Україна залишиться наодинці з кризою, можливі втрати від такого становища важко переоцінити. Тому державі потрібно виконувати всі взяті на себе зобов'язання та використати всі можливості міжнародної співпраці.

Підписали:

Редакція "Економічної правди"

Центр економічної стратегії

Анатолій Амелін, співзасновник, директор економічних програм Українського інституту майбутнього

Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту майбутнього

Юрій Городніченко, Університет Каліфорнії в Берклі & VoxUkraine

Олена Білан, Dragon Capital, VoxUkraine

Олексій Блінов, "Альфа-банк Україна"

Олександр Жолудь, VoxUkraine

Андрій Длігач, громадянська платформа "Нова країна"

Валерій Пекар, громадянська платформа "Нова країна"

Олександр Паращій, ІК Concorde Capital

Олексій Мушак, народний депутат восьмого скликання

Ілона Сологуб, VoxUkraine

Владислав Голуб, народний депутат восьмого скликання

Михайло Ребрик, "Райффайзен банк аваль"

Тарас Козак, президент інвестиційної групи "Універ"

Наталія Микольська, співзасновниця "Платформи SheExports", TechUkraine та центру "Trade+" Київської школи економіки

Євген Дубогриз, фінансовий аналітик

Заява відкрита для підписання. Долучитися до неї можна, заповнивши форму в доданому документі.