Бюджет в финале: как "слуги народа" принимали смету-2020 и что изменили в ней
Бюджет-2020 ухвалений. Усе відбулося оперативно — без нічних голосувань під Новий рік і хаотичного розгляду поправок до Податкового та Митного кодексів.
Причиною такої оперативності став приїзд місії МВФ в Україну. Збалансований бюджет для кредитора завжди є лакмусом для співпраці з країною.
Бюджет-2020 підтримали 280 депутатів, з них 241 — від фракції "Cлуга народу", 20 позафракційних, 19 членів депутатської групи "За майбутнє".
Жоден член фракцій "Опозиційна платформа — за життя", "Європейська солідарність", "Батьківщина" та "Голос" не віддав свій голос за бюджет.
ЕП вже аналізувала особливості бюджету, поданого 15 вересня, і внесені між першим та другим читаннями зміни. Зараз — про фінальні коригування кошторису, їх вплив на відносини держави з містами і тривалість дії бюджету в ухваленому вигляді.
Фінальні штрихи
На фінальному етапі розгляду бюджету дискусії точилися навколо таких напрямків.
1. Ресурс для міст: що не отримали, а що здобули.
Каменем спотикання під час голосування виявилися зміни до Бюджетного кодексу. Розгляд поправок до нього затягнувся на кілька годин, а ухвалення супроводжувалося криками депутатів про вбивство децентралізації та одіозними заявами про те, що "парламент не повинен думати про баланс бюджету".
Під час підготовки фінплану з боку міст завжди звучать пропозиції збільшити видатки на основні субвенції (медичну та освітню), різні види соціальних допомог, трансферти. Цей рік не став винятком.
Асоціація міст України пропонувала збільшити обсяг освітньої субвенції із 77,5 млрд грн до 105 млрд грн з огляду на заплановане протягом року підвищення зарплат педагогам, видатки на програму державних медичних гарантій — із 72,1 млрд грн до 104 млрд грн.
Розмір додаткової дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров'я пропонувалося встановити на рівні не менше 20 млрд грн. У бюджеті закладено 7,9 млрд грн. Субвенцію на інфрастуктуру ОТГ пропонувалося встановити в обсязі 5 млрд грн.
Пропонувалося також вирішити проблему забезпечення гарантованих державою пільг на проїзд та зв'язок: або виділити субвенцію, або скасувати пільги. Це давня дискусія. Ще на старті децентралізації держава "спустила" ці функції на місцевий рівень, але не передала для цього ресурс.
За розрахунками АМУ, держава заборгувала містам 2,2 млрд грн за те, що вони фінансують соціальні пільги власним коштом.
У повному обсязі жодна з цих пропозицій врахована не була.
У рамках підготовки до другого читання Мінфін точково збільшив ресурс на соцзахист педагогів, модернізацію лікарень, закупівлю ліків. Також міста отримали нові джерела наповнення бюджету. Проблема в тому, що з цих "додаткових джерел" можна буде отримати мільйони, тоді як, за розрахунками АМУ, потрібні мільярди.
2. Як акциз з пального розбалансував бюджет.
Податком розбрату під часу бюджетних баталій стали 13,44% надходжень від акцизу з пального.
План на 2020 рік був такий: припинити зараховувати його до бюджетів місцевого самоврядування у зв'язку з початком роботи дорожнього фонду. За законом, з 2020 року 100% акцизу з пального повинні надходити до дорожнього фонду.
Під час розгляду змін до бюджетного кодексу в сесійній залі депутати не погодили позицію Мінфіну та комітету і залишили 13,44% місцевим бюджетам. Це розбалансувало кошторис і призвело до виникнення діри в бюджеті у розмірі 7,7 млрд грн.
Залишити 13,44% акцизу місцевим бюджетам пропонувала й Асоціація міст України. Аргумент — закладені в бюджеті кошти на ремонт доріг не перекривають "відплив" доходів від акцизу з пального і становлять лише близько 4 млрд грн.
Після "п'ятихвилинної" перерви тривалістю півтори години депутати відхилили 12 однотипних правок і не затвердили розподіл субвенції на реконструкцію та ремонт доріг між бюджетами різних рівнів.
3. Міста і Кабмін поділили бурштинову ренту.
Розподіл ренти на видобування бурштину між місцевими та центральним бюджетами відбуватиметься за принципом 30 на 70. При цьому ренту отримуватимуть бюджети не всіх міст, а лише тих, де ведеться видобування.
4. Боргом управлятиме окреме агентство.
Зараз функції з управління держборгом належать Мінфіну. У 2020 році вони перейдуть до нової структури — Державного агентства з управління державним боргом.
Передбачається, що такий крок дозволить зробити управління держборгом вільним від політичних факторів і дасть змогу більш комплексно та ефективно застосовувати інструменти з управління цією сферою.
Боргове агентство, зауважують у Мінфіні, зможе використовувати вдосконалені механізми управління ліквідністю і попереджувати кризи неплатоспроможності. У бюджеті на створення агентства закладено 53 млн грн.
Мінфін відповідатиме лише за стратегію держборгу.
5. Строки медреформи змінилися.
Терміни долучення комунальних закладів охорони здоров'я до програми медичних гарантій переносяться з 1 січня на 1 квітня 2020 року. У першому кварталі медична субвенція зберігається.
6. У держбюджету з'явилося нове джерело доходу.
Воно пов'язане із запуском ринку електроенергії та газу: плата за сертифікацію оператора системи передавання електричної енергії та оператора газотранспортної системи. Заплановані доходи — 0,5 млрд грн.
7. Підтримка аграріїв зменшилася.
Обсяг державної підтримки аграрних виробників обмежено параметром "не більше відсотка від випуску продукції в АПК". Причина обмеження — неповна вибірка цих коштів у 2018-2019 роках.
Під час доопрацювання бюджету уряд змінив свої плани щодо підтримки сектору.
Програму на 4,4 млрд грн, яка передбачала компенсацію ставок за кредитами, взятими для купівлі паїв після відкриття ринку землі, замінила більш загальна програма з підтримки сектору на 4 млрд грн. Як розподілятимуть кошти — невідомо.
Перспективи перегляду бюджету
У 2020 році уряд та депутати прогнозують перегляд бюджету.
"Доходи бюджету у 2020 році будуть вищими, ніж закладено в проекті закону", — заявила міністр фінансів Оксана Маркарова під час презентації документа. На її думку, бюджет не враховує впливу на економіку ухвалених у "турборежимі" законів.
Конкретних прогнозів про тотальний перегляд бюджету Маркарова не озвучила, уточнивши, що "за підсумками виконання першого кварталу Кабмін може переглянути кошторис і забезпечити збільшення видатків Державній судовій адміністрації".
За словами першого заступника фракції "Слуга народу" Олександра Корнієнка, перегляд бюджету можливий за результатами першого півріччя, коли кристалізується ефект від ухвалених законів.