Після вибуху на Чорнобильській атомній електростанції, що стався у 1986 році, територія площею в 4 тисячі квадратних кілометрів опинилася в зоні відчуження.

Ця трагедія торкнулась мільйонів українців та їх нащадків через забрані життя і здоров'я. Також Чорнобиль "з'їв" мільярди доларів, які Україна змушена була платити усі ці роки за роботи в зоні відчуження.

Чимало коштів були банально викрадені різного роду ділками, які мали доступ до відповідних фінансових потоків — Чорнобиль опинявся в епіцентрі корупційних скандалів за будь-якої влади.

"Нагрівались" чиновники на всьому, починаючи від поводження з відходами до розвитку туризму. Чи є шанс, що це порочне коло колись припинить свій рух?

У липні 2019 року в Офісі президента Володимира Зеленського створили робочу групу щодо покращення туристичної привабливості зони відчуження. Її очолював нинішній прем'єр-міністр, тоді заступник керівника офісу, Олексій Гончарук.

Результатом роботи групи став указ президента "Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 10 липня 2019 року.

Зараз цей указ впроваджується. Зокрема, змінюються керівники підприємств у зоні відчуження.

Про перспективи Чорнобиля "Економічна правда" поговорила з одним із членів робочої групи, віце-президентом Української асоціації економістів-міжнародників, кандидатом економічних наук Денисом Русаком.

Експерт опікується проблематикою зони відчуження понад 15 років, він сам чорнобилець.

Денис Русак

Все, що треба знати про корупцію в Чорнобилі

— Що для вас Чорнобиль?

— Це спогади дитинства, чорнобильський Поділ, річка Прип'ять, школа… Якщо виразити все одним реченням, то найкраще підходять слова з пісні про Арбат Булата Окуджави: "Ах, Арбат, мой Арбат, ты — моя религия". Щоб упевнитися в цьому, вам варто приїхати в Чорнобиль 9 травня.

До цього місця з пієтетом ставляться не тільки корінні чорнобильці, а й ті, хто працювали там. Вони відчувають щось втрачене велике у цьому місті і всі очікують, що місто буде жити повноцінним життям. Моя місія — докласти професійних зусиль задля того, щоб рідне напівмертве місто стало живим.

— Що відбувається у зоні відчуження?

— Не буду вдаватися в ретроспективу. Достатньо переглянути, що видають пошукові системи в запитах, пов’язаних із зоною відчуження.

Переважно йдеться про корупційні розслідування. Такого ступеня правового нігілізму, такої масштабної корупції ніколи в зоні не було, як при передаванні зони в підпорядкування Остапа Семерака (керівник Міністерства екології та природних ресурсів в уряді Володимира Гройсмана. — ЕП).

Ще до приходу в міністерство Семерака у квітні 2016 року на посаду голови Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) з подачі Арсенія Яценюка був призначений Віталій Петрук.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень є адміністративна справа щодо непрозорості призначення Петрука головою агентства. А от що робив колишній співробітник ДУС часів Януковича на цій посаді — це тема для слідчих.

— Про що йдеться?

— Наведу кілька прикладів багатомільйонного "схематозу" в зоні відчуження.

По-перше, була створена штучна монополія діяльності певних туристичних операторів, на чому наголошував президент у виступі в Чорнобилі. Ми у робочій групі розробили положення, які усувають монополію деяких операторів.

По-друге, ведеться протиправна вирубка та реалізація лісу колом комерційних структур. Використовуючи адміністративний ресурс, вони випускають ліс без проведення радіологічного дослідження. Це питання також порушували депутати.

По-третє, без достовірного радіологічного обстеження вивозяться металопродукція та металобрухт, що залишилися на ЧАЕС під час будівництва нового безпечного конфайнмента (НБК). Про це раніше повідомляли у Держфінінспекції.

По-четверте, є факт відкритого лобіювання низки приватних будівельних компаній на об'єктах ЧАЕС та зони відчуження. Цю тему розслідували журналісти.

Особливо цікаві тендери, пов'язані з колишнім депутатом Максимом Микитасем (один з власників будівельної компанії "Укрбуд", недавно заявив про продаж своєї частки в підприємстві невідомим інвесторам. — ЕП), якому інкримінують мільярдні розкрадання бюджетних коштів і який не оминув увагою ДАЗВ.

Крім того, під виглядом укрупнення бездумно знищуються державні підприємства, хоча вони виконують державну бюджетну програму з подолання наслідків чорнобильської катастрофи та виконують соціальну функцію для Іванківського та Поліського районів, міста Славутича. Через це втрачаються робочі місця.

Робиться це з метою контролю ключових бюджетних видатків певними особами. Яскравий приклад — ліквідація ДК "УкрДО "Радон" (забезпечення збирання та тимчасове зберігання радіоактивних матеріалів. — ЕП), що додає ризиків в інфраструктурі поводження з радіоактивними відходами.

Загалом зона відображає загальнодержавну ситуацію: неефективність розпорядження бюджетними коштами, відсутність стратегії на довгостроковий період, відсутність ефективного управління, панування "статусної ренти".

— Такі схеми точно не може реалізувати лише керівник ДАЗВ. Це також стосується і вищих чиновників. Чи порушені проти когось справи?

— Щодо більшості керівників ключових державних підприємств у структурі ДАЗВ порушені кримінальні справи, проте це не заважає їм обіймати свої посади.

Показовий приклад кадрової політики в зоні — ситуація з директором Чорнобильської АЕС Ігорем Грамоткіним. Він є фігурантом кількох кримінальних справ, проте його не звільняли — попри виявлені Держфінінспекцією збитки на понад 40 млн грн. З 2018 року Грамоткін переховується в Росії.

Інший приклад — знищення державної корпорації "Радон" та переведення потоків, пов'язаних з радіоактивними відходами, у Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами (ДСП "ЦППРВ"). Чим керувався міністр Кабміну Олександр Саєнко, коли давав дозвіл ДАЗВ на знищення державних підприємств?

З грубими порушеннями законодавства реорганізовано держпідприємства УКБЗВ та ЧСК. Це зробив Сергій Костюк, заарештований в грудні 2014 року у статусі керівника "Укргазвидобування". Він на чотири роки зник, а далі з порушенням законодавства був призначений Петруком на посаду директора ЧСК. Зруйнував це підприємство і був переведений на посаду директора ЦППРВ.

Через Костюка держава втратила понад 100 млн грн в "Укргазвидобуванні". Певен, слідство встановить, які збитки завдала державі група осіб під керівництвом Костюка в зоні відчуження. Уже розпочато кілька кримінальних проваджень стосовно його господарської діяльності в зоні.

Виходить, таку "модель" роботи зони хтось прикривав і в СБУ, і в МВС, і в ГПУ. Будемо сподіватися, що ситуація зміниться.

— Скільки грошей попередня влада вивела з Чорнобиля?

— Оцінити важко, але це дуже великі суми. Це ракова хвороба, яка пронизала все господарське життя в зоні. Знищення ключових підприємств зони — ЧСК (Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильський спецкомбінат". — ЕП), УКБЗВ (Державне спецпідприємство з управління капітальним будівництвом зони відчуження. — ЕП) та корпорації "Радон" — це намагання отримати доступ до коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами. Це близько 1,2 млрд грн.

Також можна знищити систему опалення на ЧАЕС. Її заморозили в період опалення 2016-2017 років, а навесні 2017 року оголосили, що це модернізація, і ЧАЕС перевели на електричне опалення.

Тобто є більш небезпечні речі, ніж просто крадіжки: безпека та здоров'я наших громадян, але теж в контексті величезних втрат бюджетних коштів.

Семерак посприяв, щоб у 2018 році Кабмін зробив єдиним розпорядником фонду радіоактивних відходів ДАЗВ. Тобто фактично здійснили приховану приватизацію фонду. Кабмін затвердив постанову, за якою це стало можливим.

Новий порядок використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами містив загальні напрями робіт щодо поводження з радіаційними відходами без визначення пріоритетів, вартості та строків виконання.

Рішення про зміну розпорядника було ухвалене без плану дій, тобто без порядку і строків витрачання коштів, без надання відповідних звітів.

Фонд формується за кошти НАЕК "Енергоатом", який зацікавлений у цільовому використанні цих грошей. Вони повинні йти на створення загальнодержавної структури поводження з радіоактивними відходами. Раніше президент "Енергоатома" Юрій Недашковський уже заявляв про колізії, пов'язані з ДАЗВ.

ЧАЕС фінансує держава коштами іншого цільового фонду, який теж "розпилює" ДАЗВ. Репутація держави в зоні впала настільки сильно, що більшість міжнародних донорів відмовилися від співробітництва через корумпованість ДАЗВ.

— Але ж певні роботи там здійснювалися?

— Про які здобутки звітує голова ДАЗВ? Це туризм, який розвивається не завдяки, а всупереч. Також можна оцінити здобутки, згадавши його декларації на початку перебування на посаді. Серед найбільш гучних — "зелена" енергетика.

У цій сфері повністю не реалізований жоден інвестиційний проект. Як не було "зеленої" енергетики, так і нема. Запущено 1 МВт СЕС, а він декларував 1 ГВт.

Можна сказати, що бізнес — це кон'юнктура і не все під силу менеджменту. Проте наведу один яскравий приклад саме менеджменту, який потребує порядності, а не пошуку інвесторів. Усі останні роки ДАЗВ фінансувалося для "забезпечення бар'єрної функції зони відчуження та захисту населення".

Основною зоною ризику є ліс, який потребує лісовпорядних робіт. Ніяких комплексних робіт за чотири роки не проводилося. Купувалися моторні човни, транспорт, техніка, а ліс залишався без догляду. Наслідок — щорічні пожежі.

Доки радіонукліди в деревах, вони безпечні, коли ж вони вивільняються під час пожеж та поширюються вітрами за межі зони — це величезна біологічна небезпека для людей. Катастрофа, яка залишилася без уваги правоохоронних органів, відбулася у 2018 році — тоді горів сумнозвісний Рудий ліс.

Дані про забруднення є, проте не було політичної волі покарати винних. Також у зв'язку з незаконним використанням лісу слід ставити питання про притягнення до кримінальної відповідальності високопосадовців, які зберігають таке керівництво ДАЗВ і використовують заповідник для незаконного мисливства.

Ще один яскравий приклад менеджменту керівництва ДАЗВ — проектування побудови моста за 1,3 млн грн у 2017 році через річку Ілля в зоні для пожежного доступу до певних ділянок лісу. Вартість проекту була завищена щонайменше у п'ять разів, за проект заплатили в кінці бюджетного року, а далі справа не пішла.

— Зараз ведуться розслідування за цими фактами?

— Відповідні органи мають понад 30 поданих у 2016-2019 роках запитів депутатів щодо роботи керівництва ДАЗВ. Є низка порушених кримінальних справ, розгляд яких гальмується. Наше завдання — не дозволити ці справи поховати.

На середніх ланках в СБУ та в Офісі президента є особи, які блокують інформацію і не дають ходу заявам про кримінальні правопорушення в зоні відчуження та в державних підприємствах. Крім того, деякі чиновники в Міністерстві енергетики переконують нового міністра Олексія Оржеля нічого у ДАЗВ не змінювати.

Хочу звернути увагу міністра: таких чиновників після ухвалення закону "Про державну службу" варто звільнити невідкладно, адже вони або корумповані, або не змогли визначити, що відбувається в зоні. Яка цінність таких держслужбовців? Певен, що міністр швидко зрозуміє, що відбувається під дахом ДАЗВ.

Якщо хтось із зазначених фігурантів корупційних дій у зоні залишиться на посадах через місяць після призначення нового керівника ДАЗВ, можна буде вести мову про те, що "схематоз" перекочував до нового керівництва зони відчуження.

Також варто "подякувати" депутатам попереднього скликання за недолугий закон про люстрацію. Керівник ДАЗВ Віталій Петрук, який був на кількох керівних посадах в уряді в часи Януковича, включно з роботою в ДУС на рівні начальника

управління, — це "нове" обличчя Революції гідності.

Що буде з туризмом в Чорнобилі

— Туризм у зоні монополізований. Хто на цьому збагачується?

— У червні 2019 року в Офісі президента була створена група фахівців, до якої входив і я, під керівництвом Олексія Гончарука (тоді — заступника керівника Офісу президента. — ЕП) щодо покращення туристичної привабливості зони відчуження.

Команда має талановиті особистості, які не запитують, де їх зиск, а ставлять питання: де держава отримує інвестиції, як зробити зону привабливою для інвестора, що буде запорукою для працевлаштування населення районів.

Результатом роботи групи став указ президента "Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 10 липня 2019 року. Він містить низку заходів з демонополізації.

Обслуговує туризм в зоні державне підприємство "ЦОТІЗ". Його попередні керівники, призначені Петруком, залишили посади з корупційними кримінальними справами. Не важко зрозуміти, хто бенефіціар.

Деякі тендери, пов'язані з інфраструктурою, містять корупційну складову. Саме від цих тендерів залежить туристична інфраструктура міста, перш за все, мости, а також комунальний стан міста, дороги, добудова контрольного пункту.

А ще — славнозвісний ремонт мостів та ігри навколо тендерів, виділення у червні 81 млн грн на мости державному підприємству "ЧСК", яке не будує, а обслуговує мости і з травня 2019 року перебуває на стадії ліквідації.

У 2018 році зону відвідали 72 тис туристів, а ЦОТІЗ отримав валового доходу 42 млн грн. Це свідчить про те, що держава недоотримує від туризму значні суми.

У 2004-2005 роках, коли поняття туризму в зоні не існувало, тут були тільки поодинокі сталкери

zabavnik.club

Зона повинна, перш за все, реалізовувати соціальну функцію для депресивних районів, тому модель розподілу доходів від туризму слід змінити. Стара модель направлена на зростання доходів монополістів. За моїми розрахунками, при зміні моделі роботи ЦОТІЗ у 2018 році міг би отримати щонайменше 70 млн грн.

Туризм та суміжні галузі можуть давати понад 1 млрд грн валового доходу зоні відчуження та наповнювати бюджети депресивних прилеглих районів, але це питання відкритості міста та стратегії. Зона не готова якісно обслужити навіть 70 тис туристів на рік. Необхідної інфраструктури нема, а потік зростає.

У 2004-2005 роках, коли поняття туризму в зоні не існувало, а були тільки поодинокі сталкери, з'явилося чимало охочих розібрати РЛС "Дуга "Чорнобиль-2", яка нині є одним з головних туристичних об'єктів, та отримати на металі близько 5 млн дол. Навіть кілька разів оголошували тендер на демонтаж антени.

Настануть часи, коли в місті буде 500 тис туристів, а РЛС не просто стоятиме — запрацюють навіть ліфти, які 40 років були розібрані. Потрібно швидко працювати над інфраструктурою. Указ президента відкриває можливості для цього, потенціал значний, питання — у наявності бажання та команди.

— Як зупинити "схематоз"? Хто відповідає за кадрові зміни в Чорнобилі?

— ДАЗВ підпорядковується Міненергетики, тому все залежатиме від нового міністра. Сподіваємося, міністр візьме під особистий контроль нове керівництво агентства і відповідально підійде до вибору нового керівника.

З позитивного можу згадати миттєву реакцію Володимира Зеленського після нашої короткої розмови в квітні в Бодрумі щодо спроби міністра екології Семерака розпорядитися коштами Державного фонду поводження з радіаційними відходами. Він миттєво взяв це питання на особистий контроль, і кошти не залишили Державний фонд.

Проте не відбулася зустріч щодо стратегічного розвитку зони відчуження, яку президент запропонував провести у травні. Напевне, радники переконали президента, що основна стратегія зони — це туризм, але це вузька економічна перспектива. Зона має більш масштабний економічний потенціал.

Мені відомо, що всі напрацювання з економічного розвитку група Гончарука включила в план реформування зони. Щиро вірю: враховуючи потенціал команди, всі задуми будуть реалізовані і буде сприяння керівництва держави.

Це один з найбільш перспективних та підготовлених кластерів, який може бути інтегрований в глобальні корпоративні мережі і в глобальні ланцюги вартості. Це гарантує інвестиції, інновації, зростання ВВП, технологічність наших підприємств.

Про спеціальну економічну зону в Чорнобилі

— Ви виступаєте за створення спеціальної економічної зони "Чорнобиль". Що це буде означати для зони, її працівників і туристів?

— Потрібно ухвалити план та економічну модель розвитку на п'ять років, реалізація яких полягатиме у зменшенні видатків на зону та збільшенні доходів самої зони. Технопарк чи інші види економічного стимулювання — це лише інструменти в рамках стратегічних завдань економічного розвитку зони.

В рамках стратегії розвитку зони одним з провідних повинен був стати проект відновлення роботи річкового порту в Чорнобилі. Це складний, але перспективний проект. Він стосується розбудови водного шляху Е40, який озвучили прем'єр на форумі YES та президент — на Форумі регіонів України та Білорусі.

Зараз лунають скептичні порівняння. Мовляв, це новий "гіперлуп", але це помилкові судження. Цей проект разом з ухваленням закону "Про внутрішній водний транспорт" дасть великий імпульс розвитку держави. Стратегія на включення річкових шляхів до вантажоперевезень економічно правильна.

Хоча умови проходу по річці Прип'ять складні, бо там не проведене поглиблення. Але білоруси недавно транспортували з Херсона на Мозирський НПЗ частину реакторної конструкції вагою понад 180 тонн саме нашими водними шляхами.

Чорнобиль відповідає всім вимогам до створення зони із спеціальним режимом: має поблизу кордон з Білоруссю, внутрішні транспортні коридори, може слугувати центром перенесення виробництва і новою промисловою зоною для Києва.

При розробці законопроекту про спеціальну економічну зону слід врахувати соціальні і солідарні принципи побудови нової економіки. Зона буде включати Чорнобильський порт, виробничу і сервісну зони, зону фінансових послуг.

Важливо також відновити соціальну та екологічну сфери. Інвестор вкладатиме лише в цільовий проект, а споруди, будівлі та комунікації надаватиме дирекція СЕЗ "Чорнобиль". Експортно-виробнича зона дозволить залучати робочу силу необхідної кваліфікації з передмістя, з Києва та з числа переселенців.

Це дасть щонайменше 20 тис робочих місць. Це перспектива для депресивних Іванківського та Поліського районів, мешканців Славутича, майже 2 тис яких повинні бути скорочені на ЧАЕС в рамках програми зняття станції з експлуатації.

— Що потрібно, щоб спеціальна економічна зона запрацювала?

— Для початку слід напрацювати нормативно-правову базу з урахуванням думки фахівців щодо можливого ступеня відкритості зони для проживання та ведення господарської діяльності. Варто інвентаризувати земельний фонд та нерухоме майно, придатне для ведення господарської діяльності. Наразі нема балансу.

Треба визначити зону спеціального промислового використання, яка буде базою спеціальної економічної зони. Біосферний заповідник як науково-дослідний центр повинен отримати свої кордони і стати частиною туристичних маршрутів.

— Що, на вашу думку, треба робити з державними підприємствами зони відчуження? Як їх реформувати?

— Точно не шляхом їх злиття і перетворення на багатофункціональні неповороткі підприємства, що в підсумку призведе до скорочення штатів і ліквідації. Такі підприємства в умовах ринкової економіки не мають жодних перспектив.

Навпаки — потрібно виокремлювати невеликі підприємства за окремими функціями. Це дасть можливість швидко реагувати на ринкові зміни та терміни виконання робіт, обмежить управлінський апарат.

Податкові та митні пільги варто надавати тільки високотехнологічним проектам, наприклад, державно-приватному кластеру прикладних наукових досліджень.

Такий кластер повинен визначити в глобальних корпоративних мережах структурні вузли компаній, які працюватимуть у сферах ядерної енергії, космічних технологій, радіаційної безпеки та технологій. Завдання кластеру — підібрати компанії, які зможуть стати частиною ланцюгів вартості глобальних корпорацій у сфері R&D.

Наприклад, можлива наукова взаємодія із SpaceX у сфері розробки ядерного космічного пального та ядерні батареї, з Thorium Power Inc — щодо нових видів батарей, з Japan Nuclear Fuel — щодо ядерних матеріалів та радіаційної безпеки.

Також Чорнобиль може бути майданчиком для приватного освоєння космосу — недавно ухвалений закон у цій сфері відкриває нові можливості.

Про повернення людей в зону відчуження

— Серед намірів — програма повернення в зону людей. Чи дійсно це вже можливо? Чи не завадить цьому рівень радіації?

— Мета економічного розвитку Чорнобиля — повернення переселенців. Охочі є. Наприклад, це моя мрія. У рамках цієї програми та в контексті реформування роботи ДАЗВ слід провести міжнародну науково-практичну конференцію.

На базі останніх досліджень науковців та медиків, які проводилися в зоні протягом п'яти років міжнародними компаніями, корпорацією "Радон", ДСП "Екоцентр", Біосферним заповідником, потрібно дати відповідь на питання про готовність зони до повернення людей та визначити можливі межі проживання.

На мій непрофесійний погляд, Чорнобиль може приймати своїх мешканців. Радіаційний фон у місті не перевищує фон в Києві. Проте потрібні дослідження щодо трансуранових радіонуклідів, ізотопів стронцію та цезію, їхнього впливу на людей за умови постійного проживання на території. Слово за професіоналами.

Також потрібно уточнити, які обмеження щодо використання землі та води необхідні. Приклад — територія Фукусіми в Японії. Там деякі міста в 30-кілометровій зоні уже відкриті для повернення, хоча вони брудніші за Чорнобиль.

Хоча в 10-кілометровій зоні Фукусіми рівень радіації перевищує норму в 20 разів, рух автотранспорту зоною поруч зі станцією не перекритий, на відміну від української зони відчуження. Тобто можна говорити про звуження 30-кілометрової зони до 10-кілометрової і в чорнобильській зоні відчуження.

— Скільки може заробляти зона і на чому?

— Це буде найкоротша відповідь. Якщо запрацюють порт, канал Е40, усі програми R&D, майданчик для приватного космосу, якщо місто стане ігровою зоною в рамках оголошеної президентом стратегії та містом вихідного дня для прилеглих областей, то можна буде говорити про дохід 15-20 млрд грн через п'ять років за незначної зміни реального ефективного обмінного курсу.

Усе це лежить в площині стратегії, яку оголосив Володимир Зеленський. Скоро побачимо, яку стратегію обрав міністр для зони: закладання базису для нової економічної моделі чи домінування приватних короткострокових інтересів.