Правительство ищет таланты: как новый премьер и ИТ-бизнес планируют превратить украинцев в ИТ-нацию
Україна повинна інвестувати фінансові ресурси в розвиток людського капіталу, щоб нарощувати дохід від експорту ІТ-галузі, конкурувати у сфері ІТ з країнами Євросоюзу, залучати талановиту молодь у галузь і стимулювати талановитих спеціалістів залишатися працювати в Україні.
Ці ідеї поділяють і уряд, і айтівці. Принаймні 4 вересня на зустрічі урядовців з представниками експортної ІТ-індустрії останні не виступали проти ініціативи нового прем'єр-міністра запровадити для галузі "збір на розвиток людського капіталу": 1% — у 2020 році, 5% — у 2024-2029 роках.
Перший публічний діалог прем'єра Олексія Гончарука, глави Державної податкової служби Сергія Верланова і міністра цифрової трансформації Михайла Федорова з експортною ІТ-індустрією засвідчив, що чиновники і бізнес однаково оцінюють стан та потенціал галузі і поділяють нову урядову стратегію.
ЕП записала найцікавіші тези з діалогу чиновників та ІТ-бізнесменів.
Прем'єр
"Наш уряд налаштований на те, щоб створити максимально комфортні умови для ІТ, і ми будемо над цим працювати", — розпочав Гончарук.
Він нагадав, що Кабмін скасував управління боротьби з економічними злочинами Нацполіції і тепер очікує від СБУ ліквідації департаменту економічних розслідувань. "Очікуємо що вже цього місяця Верховна Рада ухвалить всі необхідні закони, щоб остаточно відвадити силовиків від бізнесу і створити комфортні умови для роботи", — сказав прем'єр.
Наступний акцент він зробив на необхідності розробки принципово нових правил оформлення трудових відносин між працівником і роботодавцем, оскільки зараз бізнес вимушений розвиватися в умовах радянського трудового кодексу. З президентом ця ініціатива вже погоджена.
Головною проблемою галузі прем'єр бачить брак кадрів. 160 тис українських ІТ-спеціалістів експортують послуг більш ніж на 3 млрд дол на рік. Щороку цей показник зростає на 20%, але більші темпи розвитку галузі стримує брак кадрів. Щороку вузи випускають 16 тис фахівців, а галузь потребує 25-30 тис.
Щоб нівелювати цей розрив, необхідно забезпечити умови для навчання.
Для цього уряд пропонує ІТ-галузі створити Фонд розвитку людського капіталу, яким будуть управляти представники галузі. Він витрачатиме кошти на стипендії молодим талановитим студентам, гранти для молодих вчених, сильні навчальні заклади, створення лабораторій на базі навчальних закладів.
Уряд ставить перед собою ціль створити такі умови, які дозволять через десять років забезпечити експорт ІТ-послуг на 13 млрд дол на рік. При цьому кількість ІТ-спеціалістів повинна зрости до 650 тис осіб.
"Ми розуміємо, що така ціль космічна, але ми будемо орієнтуватися на неї. З огляду на досягнення цієї цілі ми будемо звіряти успішність державної політики, яку будемо проводити у цій сфері", — каже Гончарук.
Головний податківець
Звідки Фонд розвитку людського капіталу братиме кошти? Із спеціального збору і допомоги міжнародних партнерів. Проте з виступу головного податківця стало зрозуміло, що основним джерелом наповнення фонду буде спеціальний збір.
Збір будуть платити ІТ-компанії, які переведуть своїх спеціалістів на ІТ-КВЕДи. Перехід буде добровільний, але для цього з'явиться потужний стимул.
"Ваші юридичні служби (українських ІТ-компаній. — ЕП) говорять про певні ризики, які існують при масовому використанні цієї моделі (оплати праці ІТ-фахівців через третю групу ФОП. — ЕП). Ризик історично не кристалізувався, однак спокою і впевненості він не додає", — пояснює Варламов.
За його словами, наявність цього ризику іноді сповільнює розвиток бізнесу. Переведення ІТ-спеціалістів на ІТ-КВЕДи, вважає чиновник, зніме ризик, що оплата праці фахівців через третю групу ФОП буде кваліфікована державними органами як трудові відносини з подальшими штрафними санкціями.
"Шляхом вписування прямої норми в законодавство для компаній, які працюють з підприємцями за новою моделлю, усувається ризик перекваліфікації відносин на трудові. Це буде зроблено на рівні законів", — каже податківець.
Разом з тим, третя група підприємництва залишиться, бо є фріланс, менші компанії, інші індустрії. Перехід на ІТ-КВЕДи буде добровільним. Відповідний законопроект буде розроблений найближчим часом. В ДПС вважають, що його ухвалять у 2019 році, щоб нова група КВЕДів була доступна з 1 січня 2020 року.
Такі темпи необхідні, щоб з 2020 року можна було відпрацювати процедуру розподілу бюджету фонду і потім тиражувати запущені у фонді процеси.
Міністр цифрової трансформації
"Ми хочемо зробити масштабний національний проект, у рамках якого в найближчі роки навчити близько 6 млн людей різного віку базовим цифровим навичкам. Ми подивилися світові фреймворки, у нас є комплексний глибокий підхід і на внутрішній презентації ми вам це покажемо", — каже Федоров.
За його словами, національний проект торкнеться IТ-галузі, оскільки міністерство почне інформувати молодь та світчерів (люди, які змінили спеціальність у зрілому віці) про існування сформованих фондом ІТ-курсів. Проект буде націлений і на формальну, і на неформальну освіту.
"Ми з вами будемо впритул працювати: і з тими, хто буде переходити на нову форму оподаткування, і з тими, хто буде формувати освітні програми. Я глибоко знаю сферу освіти і розумію, наскільки круті програми ви розробляєте.
Ваші внутрішній кампанії для підбору та адаптації співробітників точно не гірші за європейські та американські. Ваші підходи до методології, до воронки найму достатньо глибокі. Було б чудово, якби ви імплементували їх на всю державу і стали не просто донорами проекту, а й партнерами", — говорить Федоров.
Співвласник SoftServe, голова правління асоціації IT Ukraine Тарас Кицмей
"Майбутнє України — це креативна економіка та індустрія знань, де генераторами доходу стають люди, а не основні фонди чи фінансові ресурси.
Своїм успіхом ІТ-індустрія завдячує тому, що вона фокусується на людях, а не на фінансових ресурсах. Ми використовуємо всі сильні сторони і певним чином нівелюємо наші слабкі сторони. На цьому повинна фокусуватися і наша держава", — звертається до членів уряду і головного податківця Кицмей.
За його словами, українській ІТ-індустрії потрібні дві ключові речі. Перша — талановиті люди. Друга — стабільне регуляторне середовище.
"Галузь має певні правила, які привели до успіху: 4,5 млрд дол на рік експортної виручки, понад 150 тис працівників, 17 компаній входять до Global IT list.
Коли ми говоримо про фактично п'яту групу приватних підприємців, то ми продовжуємо вдосконалювати чинні правила гри. Загалом вони раціональні і повинні працювати", — оцінив податкову ініціативу уряду Кицмей.
Разом з тим, він вважає критичною ситуацію в системі освіти: там триває відплив кадрів. Проблема не просто в нестачі фінансування системи, а в тому, що її треба перевести із стандартів планової економіки на стандарти ринкової економіки. У вузах потрібно вводити правила корпоративного управління, створювати відділи маркетингу, персоналу. Тут ІТ-індустрія може допомогти.
"Фонд — дуже добрий крок в трансформації освіти", — каже бізнесмен.
Член ради директорів Sigma Software, голова ІТ-комітету ЄБА Володимир Бек
"Україна стала одним з лідерів на ринку технологічних сервісів передусім завдяки людському капіталу. У нас круті спеціалісти, які можуть розробляти рішення екстра-класу. Ці спеціалісти затребувані по всьому світу", — каже Бек.
Інша причина успішності галузі — простий конкурентний податок та гнучка форма контрактної взаємодії компаній з ІТ-співробітниками. Він вважає, що запропоновані урядом зміни потрібно ретельно проаналізувати, щоб механіка цих змін дала приголомшливі позитивні результати.
Керівний директор Luxoft, співголова IT-комітету Американської торговельної палати Олександра Альхимович
"Що робить будь-яку країну успішною? Конкуренція на внутрішньому і зовнішньому ринках, наукоємна і нересурсоємна структура економіки, мобільність талантів, швидке зростання ВВП, інновації, технології. Усе це за останні 15 років демонструвала ІТ-індустрія", — каже Альхимович.
У той же час він звернув увагу на ризики, з якими стикається ІТ-галузь. Вона перебуває під шаленим тиском конкурентів з інших країн.
"Ми конкуруємо за таланти, за кращі умови роботи. До кінця 2020 року в Західній Європі бракуватиме 0,5 млн ІТ-фахівців.
Країни-конкуренти починають впроваджувати податкові стимули.
Уряд Польщі повертає компаніям 30%, які вони витрачають на R&D в країні.
У деяких економічних зонах Індії компанії, які впроваджують експортний сервіс, отримують 100% пільг", — додає бізнесмен.
Разом з тим, на світовому ринку є великі можливості.
"Об'єм світового IT-ринку становить 5 трлн дол. Якщо цю цифру порівняти з нашими 4 млрд дол, то це менше 1%. Це велике вікно можливостей, тому 13 млрд можна досягти не через десять років, а раніше. Для цього слід створити умови, навіть не створити, а закріпити те, що є", — пропонує Альхимович.
Він підтримав ідеї реформ у сфері ІТ-освіти та створення фонду і зауважив, що виступає за поступові зміни та відкритий діалог з провідними експертами галузі.
Віце-президент EPAM Юрій Антонюк
"У США з 300 млн населення понад 4 млн ІТ-спеціалістів, у Великобританії — понад 800 тис, у Німеччині — 700 тис, у маленьких Нідерландах з 17 млн населення — майже 500 тис ІТ-спеціалістів. Це не тільки програмісти і тестувальники, а ще й консультанти і бізнес-аналітики", — говорить Антонюк.
За його словами, українська ІТ-галузь за останні 10-15 років показала якісну картину, але стан ринку розвинених країн свідчить, що є до чого прагнути.
"Як принести користь економіці і залишити талановиту молодь в країні? Треба звідкись щось узяти і кудись вкласти. Вкладати потрібно в людський капітал. Гляньте на креативний індекс: ми на двадцятому місці в світі. За технологічним індексом ми на 40-х місцях у світі. Не так все погано", — підсумував Антонюк.