Уплати 5% и вопросов нет. Как власть будет выводить из тени доходы украинском
30% української економіки, за даними Мінекономрозвитку, знаходиться в тіні. Цей показник хороший і поганий одночасно. Хороший, тому що на 13% менший, ніж у 2014 році.
Поганий, бо за п’ять років "рішучих реформ" в тіні залишаються цілі сегменти економіки та багато бізнес-процесів. Приміром, виробництво спирту, видобування бурштину, робота "спрощенців", торгівля пальним або контрафактні тютюнові вироби. Список невичерпний.
Свої власні доходи українці також не поспішають повністю показувати державі. Населення надає перевагу готівці, зарплатам в конвертах, виведенню коштів закордон.
Держава неодноразово намагалась заглянути "під матраци" українців. Депутати уже вносили в Раду законопроекти про проведення так званого нульового декларування — разової легалізації прихованих доходів, але жодна з ініціатив так і не стала законом.
Партія "Слуга народу" та її лідер Володимир Зеленський, якому довіряють наразі 70% громадян, повертається до цієї ідеї. Напередодні депутати партії запропонували свій варіант бачення, як громадянам "обілити" свої статки перед податковою.
Що саме передбачає відповідний законопроект і чим він загрожує?
Хто і що повинен декларувати
Нульове або спеціальне декларування дозволяє громадянам зізнатися державі у несплаті податків з певної суми доходів, отриманих до 31 грудня 2018 року, і сплатити з цих доходів податки за зниженою ставкою.
Взамін держава не покарає їх за порушення податкового та митного законодавства.
Декларування має охопити усіх фізосіб-резидентів України. Нерезидентів воно теж торкнеться, якщо на момент отримання або покупки об’єктів декларування (коштів, активів та інше) вони є чи були платниками податків в Україні.
Що повинні зробити декларанти?
Повідомити державу про свої приховані статки і подати в податкову службу спеціальну декларацію. В ній потрібно буде вказати інформацію про тіньові:
- суми валюти;
- нерухомість, цінні папери, частки (паї) у бізнесі, права на об’єкти інтелектуальної власності або фінансові інструменти;
- інше майно та майнові права, з яких декларант прямо чи опосередковано отримує дохід.
Скільки доведеться сплатити податків?
- 5% — для валютних цінностей, рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, часток (паїв) у різних компаніях, майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності та/або фінансових інструментів;
- 10% — з усіх інших майнових прав;
- 2,5% — з активів, за рахунок яких декларант купив облігацій внутрішньої державної позики.
Декларування стосується виключно активів, з яких громадянин не сплатив податки та митні платежі, ЄСВ.
Правила не діятимуть щодо активів/доходів, отриманих корупційним шляхом, доходів, про які декларант вказав недостовірну інформацію. Також під нього не підпадатимуть доходи, отримані після подачі спецдекларації до 31 березня 2020 року.
Оцінку незадекларованого майна декларант має провести за власний рахунок.
Перед поданням декларації валютні цінності потрібно розмістити на рахунку в одному з українських банків. Там вони мають зберігатися не менше року, а якщо декларант вирішить їх достроково зняти, то зробити це можна буде лише шляхом інвестування в українські об'єкти.
Податкова має право на позапланову невиїзну перевірку податкових зобов’язань декларанта.
Термін перевірки не повинен перевищувати 15 днів. Проте, якщо фіскалам знадобиться більше часу, приміром через необхідність зв’язатися з іноземними податковими органами, термін перевірки може бути продовжено до 60 днів.
Що готова пробачити держава
Раніше держава уже експериментувала з декларуванням, але стосувалося це виключно юридичних осіб.
Так, у 2014 році відбувся податковий компроміс — компанії отримали право легалізувати свої доходи за пільговою податковою ставкою.
Експеримент не мав особливого успіху: фіскальний ефект виявився мізерним, а бізнес почав жалітися на те, що його намагаються притягти до відповідальності за іншими статтями.
Цього разу представники влади запевняють, що все буде інакше.
В інтерв’ю ЕП Данило Гетьманцев обіцяв, що держава надасть гарантії безпеки тим, хто відкрився перед нею, і не переслідуватиме за інші правопорушення.
У законопроекті прописані певні запобіжники, які обмежують правоохоронців у можливостях переслідувати декларантів за іншими статтями.
По-перше, в спецдекларації не потрібно зазначити інформацію про джерела походження чи набуття коштів/активів.
По-друге, декларант звільняється від відповідальності за неподання та несвоєчасне подання податкової звітності та за інші порушення, вчинені до 31 грудня 2018 року.
По-третє, декларант не може бути притягнутий до фінансової відповідальності за порушення податкового, митного, валютного та іншого законодавства, якщо такі порушення пов’язані з придбанням створенням, використанням активів, зазначених у спецдекларації.
По-четверте, після сплати узгодженої з фіскалами суми податків проти декларанта не можуть порушуватися кримінальні провадження за ухилення від сплати податків та фіктивне підприємництво.
По-п'яте, декларанти звільняються від низки штрафів, а саме: за порушення податкового, митного, валютного законодавства, за порушення правил торгівлі, здійснення валютних операцій, ведення податкового обліку, неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень про сплату податків та деяких інших санкцій.
Юрист ЮК "Волхв" Анастасія Князєва вважає такий варіант декларування досить безпечним. Згідно законопроекту, зазначає вона, відомості, отриманні податковим органом під час проведення перевірки, не можуть використовуватись в розслідуваннях та/або перевірках відносно декларанта або інших осіб. Не можуть ці дані також слугувати доказами у кримінальних та цивільних справах, справах про адміністративні правопорушення.
Декларувати чи не декларувати
Зрозуміло, навіщо спецдекларування державі, але немає розуміння, навіщо воно громадянам.
За словами юриста ЮФ "Ілляшев та Партнери" Ніни Бец, існує велика ймовірність, що більшість осіб взагалі не скористаються даною можливістю. Задекларувати дані доходи означає показати правоохоронним органам наявність у тебе значних валютних цінностей.
"Мета цього законопроекту — створити можливість для бюджету оперативно отримати кошти від осіб, які заробляють, але не декларують свої доходи", — говорить керуючий партнер АО GLK Partners Роман Ларіонов.
На його думку, у законопроекту досить вузька аудиторія, адже йдеться про доходи отримані добросовісним шляхом, проте не задекларовані такими особами. На доходи, отримані злочинним шляхом, зокрема корупційним, цей закон не поширюється.
За словами юристів, декларування також торкнеться заробітчан, але не всіх.
Якщо ви легально працювали в іншій країні і сплачували там усі податки, то у більшості випадків можете скористатись нормами конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Це дозволить не сплачувати податки в Україні, якщо ви їх сплатили закордоном.
Якщо ж ви отримуєте закордоном зарплату у конверті, то ви — потенційний декларант.
Окрім того, в законопроекті є норма про те, що повнолітні фізичні особи, які не скористалися спеціальним декларуванням, вважаються такими, що підтвердили станом на 1 січня 2020 року незадекларовані доходи відповідних попередніх податкових періодів на загальну суму 300 тис грн.
Для цілей оподаткування вважається, що декларант має незадекларовані доходи в зазначеному розмірі в грошовій формі і національній валюті, або набув за їх рахунок відповідні активи. Такі доходи вважаються амністованими без будь-яких додаткових умов.
Сплата податків за такими доходами не вимагається. Податкова перевірка щодо джерел отримання декларантом таких доходів не проводиться.
"Чи пораджу я своїм клієнтам стати учасником декларування і показати державі свої приховані статки. З економічної точки зору — поки що ні. Чому? Тому що законопроект не дає відповіді на запитання, навіщо це потрібно людям", — пояснює Ларіонов.
Справа в тому, що наразі невеликі тіньові суми податківцям складно виявити. По факту, якщо прийняти цей законопроект і більше нічого не змінювати, то в українців немає стимулів до участі в спеціальному декларуванні
З правової точки зору — так, участь брати потрібно, говорить Ларіонов. За рахунок надходжень до державного бюджету можливе здійснення реформ в Україні — саме цю ідею і має донести парламент та уряд населенню.
На думку Анастасії Князєвої спонукати людей до декларування може два фактори.
Перший — необхідність офіційного підтвердження походження активів для інвестування закордон.
"При інвестуванні закордон контролюючі органи іноземних держав вимагають підтвердження легальності отримання коштів, і тут з’являється можливість, не показуючи джерело походження коштів, їх легалізувати та уникнути питань від відповідних органів закордоном", — пояснює Князєва.
Другий — спецдекларування — це приваблива можливість для осіб, які все ж таки планували задекларувати свої активи, але не зробили цього до грудня 2018 року.
На думку Ніни Бец, легальні кошти не будуть зайвими і в Україні.
"Ми живемо в такому світі, де є просто необхідним мати можливість підтвердити легальність походження ваших коштів. Без такого підтвердження ви вже не можете ані придбати об'єкт нерухомості, ані здійснити інвестицію в статутний капітал компанії, ані просто розмістити кошти на банківському рахунку", — зазначає юрист.
МВФ, суди і справедливість
В доцільності провести спецдекларування Зе!Команді доведеться переконувати не лише українців, але й МВФ.
Раніше кредитор був проти податкової амністії через її несправедливість щодо решти "білих" платників податків та ризики неефективності. Немає гарантій, що населення легалізує за пільговою ставкою свої доходи, а потім продовжить ухилятися від сплати податків.
"Даний законопроект не убезпечує в цілому від повторення ситуації із накопиченням незадекларованих доходів, адже, по-перше, він розповсюджується тільки на доходи, що мали місце до 31 грудня 2018 року, а по-друге, він не запроваджує пільгові ставки щодо іноземних доходів на постійній основі", — зазначає Бец.
Сьогодні і керівник податкової Сергій Верланов, і автор законопроекту та голова профільного комітету Ради Данило Гетьманцев запевняють ЕП, що кредитор готовий піти на поступки і допускає можливість проведення спеціального декларування. За інформацією видання, МВФ поки вивчає законопроект та фіскальний ефект.
Ще однією "білою плямою" цього законопроекту може виявитись і те, що насправді він не повністю убезпечує від декларування злочинних доходів.
"Так, в законопроекті міститься норма, що об’єктами декларування не можуть бути доходи, майно, інші активи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення будь-якого злочину. Втім, як ми знаємо, вчинення злочину підтверджується тільки вироком суду, тобто, "не спійманий — не злодій", — резюмує Князєва.
Важливий момент, про який поки не йдеться в законопроекті, але який виникне пізніше — відповідальність за неучасть у декларуванні. В інших країнах застосовувались жорсткі санкції до тих, хто не скористався декларуванням у відведений час.