Электростанция в складчину. Как жители Славутича смогут зарабатывать на "зеленом" тарифе
У мешканців українських міст є можливість зробити свій внесок у боротьбу з глобальним потеплінням і стати інвестором проекту, який зароблятиме на "зеленому" тарифі.
Принаймні, з недавніх пір на це можуть розраховувати жителі Славутича. Це перше в Україні місто, де створили муніципальний енергетичний кооператив, який будуватиме та експлуатуватиме сонячні електростанції.
Саме тут побудують першу в Україні краудфандингову сонячну електростанцію потужністю близько 350 кВт, яку розмістять на дахах кількох будинків у центрі міста. Головна особливість проекту — його інвесторами стануть жителі міста.
Що таке енергетичний кооператив, як це працює, і чи можуть інші міста реалізовувати такі проекти?
Енергетичні кооперативи популярні в Німеччині та Австрії. Це об'єднання громадян, підприємств чи організацій, які реалізовують локальні проекти у сфері відновлювальної енергетики.
Найчастіше такі об'єднання спрямовують свої зусилля на децентралізоване, екологічне і незалежне від компаній та концернів виробництво енергії.
Існують різні моделі: від кооперативів громадян до комунальних кооперативів, учасниками яких є громади чи комунальні підприємства.
Неможливе для одного — можливе для багатьох
Заробляти на сонячній енергетиці вигідно, адже "зелений" тариф в Україні — один з найвищих у Європі.
Щоб отримати дохід від електростанції, потрібно вкласти 7-10 тис дол у дахову сонячну установку. Це потребує власного приватного будинку з відповідною площею даху.
У Славутичі все простіше: тут реалізовують проект, "вхідний квиток" у який не перевищує 500 дол.
"Один з творців кооперативного руху Фрідріх Райффайзен свого часу сказав фразу, на якій все будується: "Те, що неможливе для одного, можливе для багатьох".
У цьому суть кооперативного руху. Багато людей поєднують ресурси, щоб отримати результат, який би кожен окремо не міг отримати", — зазначає керівник кооперативу "Сонячне місто" у Славутичі Андрій Зінченко.
Кооператив створили у вересні 2018 року. Зараз оформляється технічна та дозвільна документаця, що необхідно для отримання ліцензії.
Електростанцію планують встановити на дахах чотирьох будівель у центральній частині Славутича, що перебувають у власності міста. Зокрема, це Будинок культури, універмаг "Мінськ", універсам "Дніпро" та БПО "Люкс". Місто віддає ці дахи в оренду на 30 років.
Кооперативний спільнокошт
Гроші для побудови СЕС планують зібрати під час кампанії, яку засновники називають "кооперативним спільнокоштом".
Кожен вкладник отримає пайову частку в проекті залежно від розміру внеску. У розвинутих країнах такі кампанії називаються equity crowdfunding. Вони популярні у тому числі в енергетиці.
"Коли почнеться кампанія із залучення членів, люди зможуть купити певну кількість паїв. За попередніми розрахунками, один пай буде коштувати близько 500 дол. Ми ще уточнюємо певні параметри, зокрема, вартість підключення і деякі речі щодо проектування та обладнання, а тоді зможемо оприлюднити точні цифри", — пояснює Зінченко.
Загалом засновники планують залучити близько 300 тис дол.
За словами Зінченка, електростанція окупиться менше ніж за сім років. Близько 50% чистого прибутку інвестори отримають до закінчення дії "зеленого" тарифу, тобто до 2030 року. Після того електростанція продаватиме електроенергію за іншими тарифами.
Інвестиція в місто
Пріоритетне право на інвестування в енергетичний кооператив упродовж перших двох місяців матимуть жителі Славутича.
"Це німецький досвід. У багатьох їхніх кооперативах діє принцип "шкірок цибулини", коли в кооператив перш за все можуть інвестувати місцеві мешканці, далі — мешканці регіону і тільки потім — сторонні інвестори. Ми робимо так само", — зазначає Зінченко.
Членом кооперативу є Славутицьке комунальне підприємство "Агенція регіонального розвитку". "Місто розуміє все, що робить кооператив. Цілком можливо, що КП придбає певну кількість паїв", — каже керівник проекту.
Статут кооперативу передбачає, що 5% чистого доходу кооперативної електростанції отримуватиме місто.
За словами заступника міського голови Славутича Михайла Шинкаренка, ці кошти надходитимуть до міського фонду енергоефективності. Їх можна буде використовувати на енергоефективні заходи.
"Тут поєднуються інтереси громади, міської влади і приватного інвестора. Проект використовує вільні площі. При цьому кожен житель може стати членом кооперативу та отримувати частину прибутку", — каже заступник міського голови.
Електростанцію розмістять на площі близько 5 700 кв м. Як зазначає Шинкаренко, місто має близько 30 тис кв м дахів будівель комунальної власності, на яких можна збудувати близько 5 МВт потужності сонячних електростанцій.
Міський голова Славутича Юрій Фомічев бачить кілька переваг для міста. По-перше — залучення інвестора. По-друге — створення економічних можливостей для жителів багатоквартирних будинків, які не можуть встановлювати дахові СЕС.
"Сподіваюся, цей приклад активізує громаду щодо подальшого розвитку альтернативної енергетики, у тому числі на дахах багатоквартирних житлових будинків. Такі розмови були на початку обговорення проекту", — каже Фомічев.
Якщо "зелений" тариф скасують
"Зелений" тариф затверджений до 2030 року. Його ставки поступово знижуватимуть. Утім, навіть якщо "зелена" енергетика почне стрімко розвиватися, і спеціальний тариф скасують, це не вплине на тих, хто уже працює за ним.
За словами Зінченка, зменшити чи скасувати "зелений" тариф для компаній, які виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії, можливо. Проте, на його думку, зробити це буде важко.
По-перше, доведеться виправдовуватися перед багатьма європейськими, американськими та китайськими інвесторами, які повірили державі і вклали кошти у цей сектор.
По-друге, якщо тариф зменшать для чинних об'єктів, то інвестори повернуть вкладені кошти через європейські суди. Кілька років тому така ситуація трапилася в Іспанії. Зараз країна через суди виплачує інвесторам недоотриману вигоду.
"Україна є членом Енергетичної хартії, тому вкладені в сектор гроші не можна так просто забрати і скасувати "зелений" тариф. Рішення європейських судів ігнорувати не вийде", — зазначає Зінченко.
За його словами, є певна згода між великими девелоперами і владою про те, що країна буде рухатися до аукціонів на ринку електроенергії. Це означає, що великі виробники електроенергії отримуватимуть не "зелений" тариф, а змагатимуться за ціну на струм на аукціонах. Хто запропонує нижчу ціну, отримає можливість продавати певну потужність.
Малих електростанцій, таких як кооператив "Сонячне місто", це нововведення не торкнеться, адже вони не зможуть брати участь в аукціонах через надто дороге адміністрування. Більше того, законопроект, який розглядається у Верховній Раді, передбачає скасування ліцензування для об'єктів ВДЕ потужністю до 500 кВт.
Це працює у світі
Для України "сонячні" кооперативи — нова практика. Господарями енергетичних ринків тут є переважно великі гравці. Однак енергетичні кооперативи — звична модель для багатьох розвинутих країн Європи та США.
"У США енергетичні кооперативи мають іншу модель — займаються в основному розподілом електроенергії. У сільській місцевості вони взяли на себе роль обленерго. 75% сільської території США покриті мережами енергокооперативів. Хоча "скидаються" вони і на генерацію", — підкреслює Зінченко.
У Німеччині через велику активність жителів у створенні та використанні енергії вітру, сонця та біомаси навіть існує спеціальний термін — Bauer Energie — "громадська енергетика".
За останні 20 років у ФРН було створено понад 1 тис енергетичних кооперативів, які працюють у різних напрямках: від місцевих котелень на біомасі до промислових сонячних та вітрових електростанцій.
Стрімкий розвиток таких проектів почався у 2009 році. Вкладники німецьких кооперативів з 2012 року отримують 2-3% доходу на рік, до цього дивіденди становили 5-6%.
В Україні дохідність від продажу електроенергії з відновлювальних джерел більша через значно вищі ставки "зеленого" тарифу.