Субсидия по новым тарифам: хватит ли в бюджете денег
Історія повторюється.
2015 рік. Паралельно з підвищення тарифів на газ та тепло уряд запускає масштабну систему субсидій на оплату комунальних послуг.
За чотири роки після її впровадження кількість одержувачів субсидій значно зросте — з 1,1 млн осіб (2015) до 6,2 млн осіб (2018). Так само суттєво зростуть і видатки з державного бюджету на субсидії — з 12,7 млрд грн у 2015 році до майже 63 млрд грн у 2017.
Наш час. Уряд знову підвищує тарифи і, щоб пом'якшити негатив цього рішення, паралельно заявляє про спрощення доступу українців до системи субсидій.
При цьому в Мінсоцполітики запевняють, що кількість субсидіантів та фінансування програми залишаться на рівні 2018 року і, буцімто, можна буде обійтись без збільшення видатків.
Чи можливо це? Тарифи зростають, умови отримання субсидій спрощуються, а видатки залишаються на тому ж рівні?
Щоб відповісти на ці запитання, подивимося, як змінювалась ситуація з субсидіями в Україні протягом останніх 4-х років.
Субсидій мало не буває
Система субсидій почала діяти у 2015 році, коли уряд взяв курс на підвищення тарифів. Загалом субсидії надавалися і раніше, але масштаби були значно меншими.
Якщо у 2014 році субсидію отримував кожен 41-й українець при населенні 45 млн, то зараз її має кожен шостий.
Саме такий висновок можна зробити з офіційних даних, наданих ЕП міністром соціальної політики Андрієм Ревою. При населенні України у 2018 році 42,3 млн громадян у січні-серпні субсидії оформили вже 6,7 млн українців.
Система субсидій має і плюси, і мінуси. Серед плюсів — те, що при високому рівні бідності вона підтримує незаможних громадян.
Серед мінусів — ніхто достеменно не знає точну кількість "найбідніших українців". Встановлені у 2015 році правила оформлення субсидій були недосконалі, їх можна було легко обійти. Раніше ЕП уже писала, що видатки на субсидії є джерелом найбільших зловживань, .
Яким може бути вихід? Взяти курс на скорочення програми та на адресність цих видатків. До того ж, це "вічна" рекомендація Світового банку та МВФ українському уряду, яку останній виконувати не поспішав. Певні рішення ухвалювалися, але кількість отримувачів субсидії та видатки держави лише зростали.
Як змінювалися критерії субсидіантів
При розрахунку розміру субсидії пенсіонерам враховують не дохід за весь минулий рік, а лише розмір щомісячної пенсії.
Уряд збільшує соціальну норму площі житла із 49 кв м до 75 кв м, за якою надається житлова субсидія для пенсіонерів, інвалідів та деяких інших пільгових категорій.
Право на субсидії отримують незареєстровані особи, які проживають у садових будинках чи дачних кооперативах і сплачують комунальні послуги.
Зменшується соціальні нормативи споживання газу для всіх категорій населення: на газову плиту для приготування їжі і підігрів води — із 7,1 куб м до 5,4 куб м на особу, на водонагрівач — з 14 куб м до 10,5 куб м на особу.
Право на субсидію втрачають власники авто, якому менше п'яти років. Субсидія скасовується, якщо площа квартири перевищує 120 кв м, будинку — 200 кв м, крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей.
Соціальна норма на газове опалення встановлюється на рівні 4,5 куб м на кв м площі, на електричне опалення — 30 кВт-год на кв м площі. Мета цього рішення — обмежити споживання ресурсів та стимулювати субсидіантів економити.
Вводиться вимога для безробітних: якщо вони хочуть отримати субсидію, то повинні перебувати на обліку в центрі зайнятості. Право на субсидію отримують особи, які орендують житло, особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домашнього господарства, іноземці, що проживають в Україні.
При розрахунку субсидії до сукупного доходу не враховуються сплачені аліменти та дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби. На рік ця сума становить до 2 500 грн за голову.
Субсидію можуть отримати громадяни, у яких є заборгованість із сплати ЄСВ з вини роботодавця. Без обов'язкової сплати ЄСВ на субсидію мають право безробітні та громадяни, які працюють за кордоном і сплачують там ЄСВ.
Право на допомогу мають родини, опалювальна площа житла яких не перевищує 120 кв м для квартири та 200 кв м для будинку.
Певні категорії громадян мають право оформити субсидію на 30% понаднормової площі.
2018 рік одночасно схожий і не схожий на 2015-й.
Схожий у тому, що уряд підвищує ціну на газ і для згладжування ефекту черговий раз пом'якшує критерії надання субсидій.
Навіть більше: сім'ям, які не встигли оформити житлову субсидію до початку опалювального сезону, Кабмін обіцяє компенсувати всі витрати на комунальні послуги, навіть якщо документи буде подано у листопаді чи грудні.
Несхожий 2018 рік у тому, що все це Кабмін планує зробити без збільшення видатків. За словами Реви, все тому, що є результат від раніше прийнятих змін. Завдяки зміні критеріїв із системи вдалося "викинути" недобросовісних отримувачів, а саму допомогу зробити більш адресною.
Втім, це не гарантує, що 2019 рік дозволить зменшити або втримати на рівні 2018 року кількість субсидіантів, а також не збільшувати видатки на них.
З жовтня кількість заяв на оформлення субсидій різко зросла. За даними Мінсоцполітики, у вересні їх було 40-45 тис на тиждень, а з жовтня кількість охочих отримувати субсидії зросла майже до 100 тис на тиждень.
На кількість субсидіантів та видатки на них вплине низка інших факторів.
Що вплине на ситуацію
У 2019 році видатки на субсидії заплановані в обсязі 55,1 млрд грн. У Мінфіні та Мінсоцполітики запевняють: грошей вистачить. Депутати у цьому не впевнені.
"За оцінкою місцевих органів влади... та з огляду на можливі зміни в ціновій політиці щодо енергоносіїв, реалістичність проведеного розрахунку і достатність передбаченого обсягу субвенції вбачається сумнівною", — говориться у висновку бюджетного комітету щодо проекту бюджету-2019.
Комітет доручив уряду "визначитися щодо можливості збільшення видатків на субсидії", але уряд свою думку не змінив. У доопрацьованому до другого читання проекті кошторису видатки на субсидії не збільшились.
За словами Реви, у 2018 році кількість субсидіантів буде такою ж, як і в 2017 році. Запобігти зростанню їх кількості допоможуть такі фактори.
Перший — завдяки раніше ухваленим змінам до критеріїв отримувачів частина недобросовісних субсидіантів відсіялася.
Другий — зростання зарплат і пенсій.
"У 2017 році пенсії зросли в середньому на 37%, і це вплине на призначення субсидій на опалювальний період.Зарплати враховуються при призначенні зимових субсидій за перше півріччя 2018 року. За даними Держстату, у першому півріччі вони зросли на 25%. Отже, на 23,5% зросли тарифи і приблизно на таку ж суму зростають соціальні стандарти", — пояснив міністр.
Третій — зменшення кількості субсидіантів завдяки "укрупненню" сімей. За словами менеджера проекту "Субсидія.Укр" Антона Яскевича, держава "зв'язала" осіб, які можуть мати спільні бюджети і жити разом. Зараз спостерігається тенденція зміни складу сімей задля отримання субсидії.
Якщо раніше до уваги бралися лише особи, зареєстровані у квартирі чи будинку, то тепер при призначені субсидії враховуються доходи та майновий стан усіх членів сім'ї і всіх осіб, зареєстрованих у помешканні.
Четвертий фактор пов'язаний з легалізацією "євроблях". "Тепер власники авто з єврономерами повинні або їх легалізувати, або відмовитися від них. Якщо легалізують, це майно держава враховуватиме при призначенні субсидій", — зазначає координатор програм ГМ "Опора" Тетяна Бойко.
Втім, деякі фактори уповільнюватимуть скорочення числа субсидіантів.
По-перше,все залежить від того, чи продовжить уряд підвищувати ціну на газ, як це передбачає програма співпраці з МВФ.
По-друге, у критеріях сказано: "Якщо ЄСВ не сплачується через відсутність роботи, то субсидія буде надана безробітним у сільській місцевості та райцентрах, а також безробітним у містах за умови перебування на обліку".
"У попередні періоди основною частиною субсидіантів було міське населення. Сумнівно, що новий пункт змінить це співвідношення, але кількість отримувачів може збільшитися", — прогнозує Яскевич.
По-третє, при призначенні субсидії враховуватимуть опалювальну площу, а не загальну. За словами експерта, більшість сімей, які мають потенційно більші витрати на опалення, можуть тепер подаватися на отримання субсидії.
По-четверте, може мати місце політичний фактор. Розширення видатків на субсидії перед виборами вписується у спроби влади задобрити електорат.
Протягом найближчих днів парламент та уряд готуватимуть проект закону про державний бюджет до другого читання. Саме на цьому етапі і сформується спільне бачення депутатів та Кабміну щодо майбутніх видатків на субсидії.
Перед стартом монетизації
З 2019 року на реформу системи субсидій чекає новий етап — монетизація.
Як уже зазначалося, в рамках підготовки проекту-держбюджету до прийняття в цілому, Мінфін не збільшив видатки на субсидії, але перерозподілив їх.
Так, із доопрацьованого проекту кошторису помітно, що 20 млрд грн із запланованих 55,1 млрд грн буде виділено на субсидії "живими грошима".
Мінфін вніс у проект закону про державний бюджет до другого читання. На думку експертів, особливо актуальним у цьому напрямку залишається момент контролю за тим, щоб отримувачі витрачали кошти саме на оплату комунальних послуг.
"Доти, доки ОСББ і виконавці комунальних послуг будуть залучені до розрахунку розміру й перевірки права на пільги, обліку і повернення "переплат", доти буде підгрунтя для корупції", — вважає Тетяна Бойко.
За її словами, вся відповідальність за розрахунок і облік сум пільг і субсидій має починатися і закінчуватися в органах соціального захисту населення.