Отголоски национализации: Приватбанк может потерять еще 15 миллиардов
У Лондонському арбітражному суді триває процес, за підсумками якого державний Приватбанк може програти близько 15 мільярдів гривень. Таку суму можуть отримати власники євробондів банку, які держава перед націоналізацією конвертувала в капітал банку.
Тримачі євробондів вимагають повернути їм кошти і наполягають на неправомірності такої операції.
Як може закінчитися ця історія, чи може державна скарбниця "схуднути" ще на 15 мільярдів, і чи отримають частину цих коштів колишні власники банку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, які можуть володіти частиною єврооблігацій?
Самі собі кредитори
За даними джерел ЕП, в середині серпня Приватбанк направив лист до трасту за євробондами компанії Madison Pacific Trust (Траст — довірена особа власників облігацій, скоординовано представляє їх інтереси у судовому процесі — ЕП), у якому він в рамках арбітражного провадження апелював до обставин випуску та розміщення згаданих цінних паперів.
Цікавий цей лист тим, що у ньому банк попросив власників єврооблігацій ідентифікувати себе. На думку представників Приватбанку, серед тримачів євробондів можуть бути колишні акціонери банку — Коломойський та Боголюбов.
До цього моменту таких заяв ніхто не робив ні з боку Приватбанку, ні з боку НБУ, який ухвалив рішення про зарахування облігацій в капітал банку.
Про які саме цінні папери йдеться, і що стало предметом суперечки в Лондонському суді?
Загалом у Приватбанку були в обігу три випуски єврооблігацій: на 175 млн дол — за ставкою 10,875% з погашенням 28 лютого 2018 року, на 200 млн дол — за ставкою 10,25% з погашенням 23 січня 2018 року, з яких 40 млн дол було погашено в серпні 2016 року, а також на 220 млн дол за ставкою 11% з погашенням у 2021 році.
За словами співрозмовника ЕП, наближеного до Приватбанку, у Коломойського та Боголюбова зосереджено від 40% до 60% згаданих цінних паперів.
Це означає, що саме вони можуть отримати значну частину коштів, які державний Приватбанк у разі поразки в Лондонському суді змушений буде повернути. Традиційно ці втрати будуть компенсовані з державного бюджету, тобто за це заплатять платники податків.
Bail-in
Простими словами, bail-in — це процедура, відповідно до якої незабезпечені забов'язання банку конвертуються у його капітал з метою зменшення діри в балансі фінустанови.
Під час такої процедури перед націоналізацією Приватбанку постраждала сім'я Суркісів, представників якої НБУ визначив як осіб, пов'язаних з банком.
Відповідно до законодавства, у випадку націоналізації банк також міг списати недепозитні незабезпечені зобов'язання банку, що, зрештою, і сталося. Іншими постраждалими виявилися тримачі облігацій банку, які були вкрай незадоволені таким рішенням держави.
Раніше Bloomberg повідомляв, що серед тримачів фігурують інвестиційні компанії First Geneva Capital Partners, Pala Assets та Pioneer Investment Management.
Про те, що ці компанії або інші тримачі євробондів Приватбанку можуть бути пов'язані з колишніми акціонерами, нічого не було відомо. Зокрема, Національний банк, який досліджує це питання, не робив таких заяв.
Натомість екс-глава НБУ Валерія Гонтарева порадила компаніям "питати за гроші у Коломойського". Мовляв, НБУ керувався міркуваннями економії коштів для бюджету.
"Це державницька позиція, ми її будемо відстоювати. Я не бачу жодної проблеми зустрітися судах з цими інвесторами", — сказала Гонтарева.
Втім, скоріше за все, НБУ не хотів доводити ситуацію до суду. За даними ЕП, в 2017 році заступник голови НБУ Катерина Рожкова та міністр фінансів Олександр Данилюк відвідували Центробанк Англії, який міг визнати процедуру bail-in законною і не доводити справу до суду.
Також, як стало відомо ЕП, раніше Приватбанк наймав британських юристів, які готували сценарії розвитку щодо розгляду питання Центробанком Англії.
Сьогодні НБУ також не каже, яку позицію тоді зайняв Банк Англії.
Загалом питання повинно було розглядатись протягом 2-3 місяців. Тож, скоріше за все, Центробанк Англії ухвалив рішення, яке не влаштовувало Приватбанк, інакше про це уже стало відомо.
Тож тепер остаточне рішення буде прийматись у Лондонському арбітражі, де у інвесторів в єврооблігації хороші шанси на перемогу та повернення коштів.
Голову в пісок
ЕП звернулася до НБУ з проханням пояснити, чим керувався регулятор, коли ухвалював рішення конвертувати зобов'язання банку в капітал, і чи знали в НБУ про пов'язаність власників з екс-акціонерами.
НБУ повідомив, що він не здійснював процедуру bail-in у процесі націоналізації Приватбанку. Мовляв, відповідно до закону, таке рішення ухвалює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Формально це так. Коли ухвалювалося рішення, банк був під тимчасовою адміністрацією Фонду гарантування. Разом з тим, список для процедури bail-in готував НБУ, а Фонд гарантування навіть не міг вносити туди свої корективи.
Чи знали працівники НБУ про пов'язаність тримачів євробондів з екс-акціонерами Приватбанку, коли складали список для процедури bail-in, достеменно не відомо. Регулятор від відповіді на це питання ухиляється.
Bail-out
Наразі невідомо, яку суму Приватбанк виплатить екс-акціонерам у разі програшу.
Опитані ЕП експерти сумніваються в тому, що екс-акціонери володіють більшою частиною облігацій банку, але припускають, що їх частка суттєва.
"Очевидно, що серед тримачів тих єврооблігацій є структури, пов'язані з колишніми акціонерами. За моїми оцінками, їх частка — не менше третини", — каже аналітик Concorde Сapital Олександр Паращій.
"За офіційною інформацією, пов'язані особи викупили 70 млн дол нових єврооблігацій з погашенням у 2021 році, коли банк здійснив додатковий випуск облігацій у 2015 році. Тоді їх сума збільшилася із 150 млн дол до 220 млн дол. Тобто як мінімум ці 70 млн дол можна вважати пов'язаними", — додає аналітик.
Однак Паращій не вірить, що частка екс-акціонерів у євробондах Приватбанку може сягати 60%. "Якщо 60%, то що заважає їм домовитися з рештою 40% поза судом?" — запитує Паращій.
Керівний партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз, який консультує власників євробондів, також підтверджує присутність екс-акціонерів серед тримачів євробондів.
"Ця інформація відповідає дійсності", — заявив ЕП юрист. Він вважає, що екс-власники банку володіють 15-20% від загальної кількості бондів.
Мороз також припускає, що Приватбанк може спробувати домовитися з непов'язаними з екс-акціонерами власниками євробондів у несудовому порядку.
На питання ЕП, чи впевнені власники бондів, що їм вдасться повернути кошти, він відповідає так: "Впевнені, тому що особливих контраргументів від банку поки що нема".
Інші опитані ЕП юристи так само вважають, що в рамках англійського права Приватбанку буде складно виграти процес. Отже, власникам бондів доведеться платити, що потребуватиме нової докапіталізації банку з бюджету.
На думку Паращія, лист банку з проханням ідентифікувати тримачів — це лише частина стратегії захисту банку від позову кредиторів.
"Вони, мабуть, сподіваються, що ідентифікують себе дуже мало тримачів, і тоді у них будуть підстави вважати всіх інших пов'язаними. Якщо заявлять про себе багато тримачів, вони будуть вимагати дослідження, за яких обставин були куплені облігації. Це дасть змогу, як мінімум, затягти судовий розгляд", — каже аналітик.
Процес може тривати кілька років, але з великою ймовірністю націоналізація Приватбанку подорожчає ще на мільярди гривень і частину цих коштів можуть отримати екс-акціонери банку.