Почему государство не возвращает бизнесу долги по НДС
ПДВ знову в центрі скандалу. Причина — вже другий рік не відбувається відшкодування боргів за минулі періоди. Мінфін не закладає кошти на їх повернення в бюджет, залишаються невирішеними процедурні моменти.
Недавно Мінфін підготував законопроект, який повинен розблокувати процес. Документ не влаштовував голову профільного парламентського комітету Ніну Южаніну. ЕП розбиралася, у чому проблема і що про це думає бізнес.
У чому проблема
У грудні 2016 року Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу щодо відшкодування ПДВ. Тоді депутати прописали механізм повернення заборгованості з ПДВ за попередні періоди — так званих історичних боргів.
Суми податку за заявами, поданими до 1 лютого 2016 року, повинні були відшкодовуватися згідно з Тимчасовим реєстром. Його планували сформувати до 1 лютого 2017 року на підставі баз даних ДФС та Держказначейства.
ДФС тимчасовий реєстр сформувала. Кабмін визначив: щомісячна сума відшкодування за тимчасовим реєстром не може перевищувати 2,8% загальної суми бюджетного відшкодування з державного бюджету за попередній місяць.
Скільки коштів підлягає відшкодуванню? За даними Мінфіну, держава повинна відшкодувати бізнесу 676,2 млн грн за 498 заявами. Це підтверджений борг. Ще майже 4 млрд грн за 1 268 заявами оскаржується. Отже, ціна питання — 4,7 млрд грн. Втім, попри всі законні підстави, відшкодування не відбувалося.
Перша причина — невирішені технічні деталі. Відсутні структура та формати для даних, що передаються у трикутнику Мінфін — ДФС — казначейство, не визначений механізм відшкодування. Друга причина — у бюджетах на 2017 і 2018 роки окремим рядком не закладалися кошти на повернення боргів бізнесу.
Чому протягом року уряд і депутати не вирішили ці моменти? Є кілька версій.
По-перше — фіскальні ризики. "Коли ця історія тільки починалася, підтверджені суми становили 200 млн грн. Мінфін був готовий на це піти. Потім з'ясувалося, що є ризики зростання виплат. У судах оскаржується ще понад 4 млрд грн. Від цього в міністерстві були не в захваті", — розповідає співрозмовник видання в Кабміні.
По-друге, за його словами, різночитання цих норм справді можливе. Мінфін вирішив підстрахуватися остаточним шліфуванням законодавства, щоб убезпечити себе від можливих звинувачень з боку правоохоронців.
По-третє, в парламенті жила ідея відшкодування цих боргів за допомогою ПДВ-облігацій. У липні 2017 року депутати Артур Герасимов та Андрій Тетерук внесли відповідну правку у законопроект змін до держбюджету №6600. Комітет її схвалив, а Южаніна говорила про доцільність такого способу відшкодування.
Однак під час голосування в сесійній залі парламентарі цю правку відхилили. Тобто політичного консенсусу не було не тільки щодо оформлення процедур відшкодування, а взагалі щодо способу його реалізації.
Як повідомили ЕП у прес-службі Державної фіскальної служби, протягом 2017 року відомство не раз ініціювало зустрічі з представниками Мінфіну та казначейства щодо врегулювання проблем з відшкодуванням сум ПДВ, включених до тимчасового реєстру, а також інформувало Мінфін про процедурні проблеми.
На одній із зустрічей сторони домовилися внести зміни до Податкового кодексу та порядку ведення реєстру заяв. Цими змінами і став поданий до парламенту урядовий законопроект щодо тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. "ДФС його погодила", — повідомили ЕП у службі.
Така суперечлива прозорість
Законопроект Мінфіну дублює норму Податкового кодексу і передбачає, що згадані суми ПДВ будуть повертатися згідно з тимчасовим реєстром.
Також у ньому зазначається, що суми бюджетного відшкодування за заявами, щодо яких до 1 лютого 2017 року не закінчені процедури адміністративного або судового оскарження, вносяться до тимчасового реєстру після завершення процедури оскарження або після отримання чинного рішення суду.
Як повідомив Мінфін, до тимчасового реєстру включені заявки на 219,1 млн грн за 193 заявами. Проте, зазнають у міністерстві, після опублікування реєстру за результатами оскарження набули чинності рішення щодо узгодження сум відшкодування за заявками, за якими на 1 січня 2017 року органи ДФС відмовили у бюджетному відшкодуванні, та які не були включені до тимчасового реєстру.
"Законопроект встановлює процедуру внесення до тимчасового реєстру заявок, узгоджених після 1 лютого 2017 року", — пояснили в Мінфіні і пообіцяли, що з ухваленням цих поправок відшкодування буде "прозорим та зрозумілим".
Законопроект розкритикувала Южаніна. Чинна норма Податкового кодексу вимагала від ДФС внесення до 1 лютого 2017 року до тимчасового реєстру всіх заяв на відшкодування ПДВ, що надійшли до податкових органів.
Запропоновані зміни, за її словами, передбачають внесення до реєстру лише тих заяв, щодо яких повністю закінчена процедура адміністративного оскарження, і відшкодовування сум ПДВ за такими заявами у хронологічному порядку відповідно до черговості їх внесення податківцями до такого реєстру.
"Тобто заяви, що з відомих лише податківцям та Мінфіну причин всупереч вимогам кодексу роками не задовольняються і не відхиляються, пропонується взагалі не включати до тимчасового реєстру", — зазначає народний депутат.
Замість прозорого реєстру давно прострочених заяв на відшкодування ПДВ нам пропонують узаконити непрозорий псевдореєстр", — вважає Южаніна.
За її словами, якщо для забезпечення прав та інтересів платників податків було конче необхідно внести зміни до закону про державний бюджет і виділити додаткові кошти окремим рядком, то чому Мінфін цього навіть не спробував зробити ні у 2017 році, ні у 2018 році?
На її думку, чинних норм Податкового кодексу щодо порядку відшкодування ПДВ з бюджету абсолютно достатньо для здійснення відшкодування, в тому числі за заявами, включеними до тимчасового реєстру.
Підтримувати законопроект Мінфіну, на думку Южаніної, не можна, оскільки він поглибить непрозорість з відшкодуванням цих боргів.
Позиція бізнесу: вирішити проблему
У розпорядженні ЕП опинилися листи Американської торгової палати, Європейської бізнес-асоціації, Німецько-української промислової палати, USUBC та громадської організації "Бізнес-варта" на ім'я Южаніної з констатацією проблеми, яка існує з відшкодуванням історичної заборгованості з ПДВ.
У листах йдеться про те, що законопроект Мінфіну — цілком можливий варіант вирішення проблеми, але окремі зауваження Южаніної теж небезпідставні.
Фактично, сказано у листі ЄБА, кошти платників податків кілька років заблоковані. Підприємства позбавлені податкових активів, у тому числі інвестиційних. "Проект закону №7518 частково врегульовує питання розблокування і є компромісним варіантом вирішення питання відшкодування "старих сум" ПДВ", — пише ЄБА.
АТП також зазначає, що проект закону є "компромісним та дієвим варіантом для якнайшвидшого розблокування здійснення бюджетного відшкодування ПДВ "старих періодів". Він вирішить момент з різночитанням норм Податкового кодексу.
Однак у листах АТП та Американcько-української ділової ради йдеться і про те, що чинних норм закону, як і говорила Южаніна, достатньо для відшкодування ПДВ.
"Ми вважаємо можливим здійснення бюджетного відшкодування і за чинної редакції Податкового кодексу. Тобто вважаємо, що ніяких прогалин у чинному законодавчому регулюванні нема. Закон про державний бюджет визначає нетто-суму надходжень ПДВ до бюджету за вирахуванням сум бюджетного відшкодування. Іншими словами, закон про бюджет на відповідний рік таки визначає суму ПДВ до відшкодування, хоча і таким чином", — аргументує USUBC.
ЛИСТИ БІЗНЕС-АСОЦІАЦІЙ
Історія дійшла до бізнес-омбудсмена. Низка компаній поскаржилася йому на проблеми з відшкодуванням історичних сум ПДВ. Омбудсмен констатує необхідність врегулювати недоліки функціонування тимчасового реєстру.
ЛИСТ ОМБУДСМЕНА
У неформальних розмовах з ЕП представники бізнесу звертають увагу на велику дозу політики у ставленні комітету та Мінфіну до законодавчих ініціатив одне одного і наголошують, що було б непогано, якби попри політичні протистояння держава знайшла спосіб повернути бізнесу борги.