Без "сюрпризов": кто такой Смолий и что о нем думают банкиры
Напередодні Верховна Рада нарешті звільнила Валерію Гонтарєву з посади голови НБУ і призначила на її місце Якова Смолія, який виконував обов'язки голови НБУ ще з травня 2017 року.
Політичні торги закінчились без інтриги і посаду голови НБУ отримала людина, яка виконувала обовязки голови вже майже рік.
Якою буде політика Смолія на посаді голови НБУ, і що про нього думають банкіри – у матеріалі ЕП.
Шанс звільнитись від статусу виконуючого обов’язки Яків Смолій мав ще декілька тижнів тому. Тоді у НБУ навіть неофіційно представили програму діяльності НБУ, за якою мав діяти новий голова.
Утім голосування відбулось лише зараз. Причина — правлячі фракції та їхні внутрішні групи до останнього не могли домовитись щодо посад омбудсмена з прав людини і голови Рахункової палати.
Перед призначенням Смолія Рада повинна була також звільнити Гонтарєву, яка вже майже рік перебувала "у відпустці", не бажаючи повертатись до роботи в НБУ.
Екс-голова за формальною процедурою зачитала свій звіт перед депутатами. Фактично вона зачитала раніше уже озвучені тези про низку "перемог" у банківській системі, нагадала про борги олігархів і очікувано отримала від зали понад 300 голосів за своє звільнення.
З голосуванням за Смолія ситуація була складнішою. Деякі групи депутатів побоювалися, що можуть бути не виконані політичні домовленості. Зокрема, співрозмовники УП в парламенті стверджують, що група Кличка переживала за призначення Валерія Пацкана головою Рахункової Палати.
Проте, все обійшлося і завдяки переважно зусиллям БПП та Народного фронту Рада змогла зібрати 247 голосів за призначення Якова Смолія.
Хто такий Смолій
Яків Смолій прийшов на роботу в Національний Банк у квітні 2014 року після Революції Гідності. Його запросив нинішній міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, який тоді змінив на посаді голови НБУ представника попередньої влади — Ігоря Соркіна.
У НБУ до компетенції Смолія належали розробка і реалізація стратегії і політики НБУ в сфері розвитку інформаційної інфраструктури, регулювання діяльності платіжних систем і безготівкових розрахунків, а також здійснення нагляду за платіжними системами і системами розрахунків. Сам Смолій час від часу називає себе "айтішником".
Новопризначений голова НБУ є вихідцем Банку Аваль, де почав працювати ще у 1994 році. Після продажу банку австрійській групі "Райфайзен" з 2006 року займався бізнесом разом з іншими "екс-авалівцями", поки не прийшов на роботу в НБУ. Детальніше біографію Смолія можна прочитати тут.
Раніше ЕП уже писала, що до цього на посаду голови НБУ розглядалися і інші кандидати.
Так, найбільш ймовірною кандидатурою називали голову правління Райфайзен банку Володимира Лавренчука. Серед претендентів також фігурував і Арсеній Яценюк, але від посади він відмовився.
В МВФ хотіли бачити на посаді голови НБУ саме Лавренчука, проте прихильність Петра Порошенка до Смолія дозволила йому обійти "ставленика" західних партнерів. У будь-якому разі, співрозмовники, наближені до Фонду, кажуть, що обраний голова центробанку теж прийнятний варіант для міжнародних стейкхолдерів.
В МВФ сподіваються, що Смолій буде продовжувати курс Гонтаревої і Нацбанк буде залишатися незалежним під його керівництвом.
"Протягом останніх років НБУ разюче просунувся вперед у питаннях грошово-кредитної політики та оздоровлення банківської системи і постав як критично важливий якір стабільності в Україні. Важливо, щоб НБУ у складі команди високопрофесійних фахівців продовжував ці зусилля і залишався незалежним", - заявив після голосування постійний Представник Міжнародного Валютного Фонду в Україні Йоста Люнгман.
Виступаючи у Раді, Смолій окреслив для себе як для голови НБУ 6 головних цілей.
Перша ціль. Національний банк і далі працюватиме над забезпеченням низьких та стабільних темпів інфляції — у перспективі 5 років — у межах 5% ± 1%.
"Водночас, ми продовжимо докладати зусиль, аби фінансова система стала ще більш стійкою до зовнішніх шоків. Ми будемо захищати її стабільність від політичних впливів, стоятимемо на варті інтересів ринку", — зазначив новий голова НБУ.
"Наголошую, ми не допустимо повернення до домінування фіскальної політики над монетарною ціною купівельної спроможності українців", — додав Смолій.
Друга ціль. Зростання прибутковості банківської системи та довгострокових депозитів, збільшення безготівкових операцій та нові технологічні стандарти.
"Також хочу наголосити: уже в середньостроковій перспективі українська фінансова система має інтегруватися до загальноєвропейської. Це означає, що ми маємо якнайшвидше у повному обсязі впровадити європейські директиви і норми відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом", — зазначив голова НБУ.
Третя ціль. Відновлення кредитування.
Четверта ціль. Ефективна модель регулювання фінансового сектору.
П’ята ціль. Валютна лібералізація.
Шоста ціль. Фінансова інклюзія — доступність та безпечність банківських послуг.
Що про Смолія думають українські банкіри
Чимало експертів та співробітників НБУ вчора перебували у піднесеному стані через призначення на посаду Якова Смолія. У соціальних мережах прихильників Смолія можна легко ідентифікувати за хештегом #smoliigovernor.
В непублічних розмовах банкіри оцінюють призначення Смолія по-різному.
"Якщо подивитись на його декларацію, то видно, що йому є що втрачати. Проте приємно, що ніяких претензій, що він десь наколядував чи на державі заробив, не було. Тому в принципі його майно і капітал, ймовірно, чесно зароблені", — каже директор департаменту ризиків одного з українських банків.
"Думаю, він буде прислуховуватись до порад АП, але не думаю що піде на авантюри на грані фола. Просто тоді звільниться", — каже співрозмовник.
Серед тих, хто роздавав новому голові НБУ компліменти, був і голова Ощадбанку Андрій Пишний, який за день до голосування ради, відповідаючи на питання журналістів ЕП, сказав що Смолій найкращий з потенційних трьох кандидатів (інші двоє кандидатів — Лавренчук та Яценюк, — ЕП).
У декого з банкірів призначення викликає суперечливі почуття.
"З одного боку, він дуже досвідчений, з іншого боку — не зовсім банкір, адже відповідав тільки за ІТ. Є тяга до старих перевірених кадрів, але немає розуміння, що люди змінюються, і не завжди в кращу сторону.
Дуже обережний і ніколи не приймає емоційних рішень, які не авторитарні, вміє слухати і прислухатися. З іншого боку як член правління прямо причетний до того, що зробили з банківською системою", — каже колишній заступник голови правління великого українського банку.
Керівник банку з іноземним капіталом охарактеризував призначення Смолія наступним чином: "краще ніж Яценюк, гірше ніж Лавренчук". Також він підкреслив, що вважає Смолія фігурою перехідною з огляду на майбутні вибори.