Покупай американское: пострадает ли Украина от торговой войны Трампа
Днями президент США Дональд Трамп схвалив запровадження мит на імпорт сталі та алюмінію, чим дуже потішив американських металургів і засмутив виробників металу з інших країн, зокрема, Китай та країни Євросоюзу.
Аналітики по всьому світу розцінюють цей крок як оголошення нової торговельної війни, яка може зачепити ще більше товарів та країн і набути більш загрозливих масштабів.
Не залишиться осторонь й Україна. Хоча американський ринок далеко не основний для українських сталеварів, рішення Трампа позначиться і на їх роботі.
Міцний господарник
Трамп стає послідовним у своїх протекціоністських заходах з підтримки вітчизняних виробників. 8 березня він схвалив введення мит на імпорт сталі — 25% та алюмінію — 10%.
Мита не будуть поширюватися лише на Мексику і Канаду. Для інших почнуть діяти з 23 березня.
"Сталеливарна та алюмінієва промисловість США мертва. Ми програємо майже у всіх торгових угодах", — цим твітом він анонсував введення мит, які можуть спричинити нову велику торгову війну.
Пояснюючи необхідність таких заходів, президент США заявив, що це важливо для національної безпеки країни. Крім того, Трамп звинуватив іноземних виробників у демпінгу, акцентувавши увагу на Китаї, який "виробляє за місяць стільки сталі, скільки США за весь рік".
"Запровадженню мит передувало відповідне розслідування. У США їх проводять регулярно, але ні Буш, ні Клінтон не запровадили мита. Трамп таким чином виконує свої передвиборні обіцянки", — пояснює виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
За підсумками розслідування Комісія з міжнародної торгівлі США (USITC) визнала продукцію, в тому числі з України, демпінговою і такою, яка завдає збитків американській промисловості.
Як повідомляє інформагентство "Інтерфакс", Міністерство торгівлі США до 8 квітня приймає заявки на виключення для виробників певних видів спеціалізованої сталевої продукції цільового призначення.
Тобто є ймовірність, що Мінторгівлі США після консультацій з американськими виробниками ще може скасувати мита для українських виробників. Якщо ж обмеження залишаться, українські компанії постраждають.
Хто може зазнати збитків
Під дію нових мит потрапили компанії "Інтерпайп" Віктора Пінчука, "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського, а також міжнародна корпорація Arcelor Mital.
ЕП звернулася до них з проханням прокоментувати, як нововведення можуть вплинути на їх роботу, проте відповідей на момент виходу матеріалу не отримала.
Аналітик ІК Concorde Capital Дмитро Хорошун оцінює потенційні збитки компаній так.
Труби. У 2017 році Україна експортувала в США 90 тис тонн труб на 76 млн дол. В основному це продукція "Інтерпайпу", для якого це близько 15% обсягів продажів трубної продукції у 2017 році.
Це суттєва частка, але перспективи зростання продажів на ринок США для "Інтерпайпу" були ще більш важливі до введення мит. У 2017 році "Інтерпайп" подвоїв обсяг продажів на ринок США. Тобто це суттєва втрата для компанії.
Довгий прокат. У 2017 році Україна експортувала в США 103 тис тонн цієї продукції на 55 млн дол.
Йдеться переважно про катанку, яку виробляє "АрселорМіттал Кривий Ріг". Для компанії цей обсяг становить менше 3% від продажів готової продукції. До того ж, недавнє введення мит на імпорт у США катанки з України вже знизило привабливість ринку США для АМКР.
Плоский прокат. У 2017 році Україна експортувала у США 62 тис тонн цієї продукції на 35 млн дол.
Ця позиція здебільшого стосується компанії "Метінвест", для якої це менше 1% продажів плоского прокату. Проте частка серед продажів високомаржинальної плоскої продукції — товстого листа — може бути більшою. Утім, це так само не дуже суттєві втрати.
Разом з тим, окремі виробники чавуну можуть навіть отримати певний зиск від цього рішення.
"У 2017 році Україна експортувала у США чавуну на 406 млн дол. Ці поставки нові мита не зачіпають. У грошовому вираженні українські металурги експортували у США чавуну удвічі більше, ніж потрапляє під мита сталевої продукції.
На щастя, на чавун санкції Трампа не поширюються. Українські постачальники чавуну можуть навіть наростити обсяги продажів, якщо сталевари США наростять обсяги його внутрішньої переробки", — підкреслює Хорошун.
Аналітик також наголошує, що зростання завантаження сталеплавильних потужностей США спричинить зменшення річного імпорту сталі у США на 8 млн тонн, а за деякими оцінками — навіть на 13 млн тонн.
"Ці обсяги необхідно буде перерозподілити на світовому ринку, що погіршить перспективи всіх експортерів сталі, включаючи всі українські компанії", — вважає Хорошун.
Мита Трампа — лише початок
Пендзин не виключає, що інші країни можуть вчинити за прикладом США. "ЄС і Китай вже готують дії у відповідь. Доступ до ринків буде ускладнюватися", — каже експерт.
Проте перша реакція на жорсткі обмеження з боку американців надійшла не з Піднебесної. Украй різко на рішення США відреагували в ЄС, пригрозивши ввести штрафні мита на товари, які є економічно важливими для оточення Трампа.
Наприклад, на мотоцикли Harley-Davidson. Штаб-квартира виробника розташована в штаті Вісконсін, звідки походить спікер Палати представників республіканець Пол Райан.
У списку також може з'явитися бурбон, який виготовляється в Теннессі і Кентуккі, на батьківщині лідера більшості в Сенаті Мітча Макконнелла.
Нову ініціативу президента США критикують не тільки країни-партнери, а і його соратники. Так, минулого тижня у відставку пішов головний економічний радник Трампа Гері Кон, який не зміг переконати патрона відмовитися від введення мит.
Найбільше таке рішення вплине на торговельні відносини США з країнами ЄС, Китаєм, Росією та Південною Кореєю.
Українські компанії постраждають більше навіть не через втрату американського ринку, а через те, що глобальне питання надмірних потужностей в металургії стане ще більш чутливим. Умови ведення бізнесу будуть жорсткішими, а тиск на ціни — сильнішим.
"У нас зв'язок поки чіткий: ціни на метал впали — зростання ВВП зникло", — підкреслює Пендзин.
Як відомо, експорт металу — це третина експорту України. Поки що ситуація з митами суттєво на валютний ринок не вплине, однак в майбутньому це може статися.
"Введення мит з боку США вже призвело до падіння ціни на руду в Китаї та Австралії більш ніж на 10%. Зараз ЗРС коштує 70 дол і ціна продовжує падати. Думаю, впаде до 60 дол. Далі все буде залежати від дій Китаю.
У короткостроковій перспективі мита в США призведуть до падіння цін на сталь і залізорудну сировину, що знизить надходження від наших металургів на 5-10%", — вважає член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.