Драматичні перипетії життя Саакашвілі могли б лягти в основу не одного оскароносного фільму. Проте навіть це не здатне відвернути увагу простих українців від низки економічних негараздів.

Україна давно не посідала високих позицій у міжнародних рейтингах, а світова спільнота не втомлюється говорити про незадовільний хід реформ.

Як не дивно, це супроводжується "економічним зростанням". Схоже, політики вкладають у цей термін трохи інше значення, ніж будь-який тлумачний словник. Цього тижня вони збираються поставити хрест на економічній свободі — продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Слуги народу не можуть діяти в інтересах своїх конституційних господарів уже 16 років. Саме стільки діє мораторій на операції купівлі-продажу аграрних земель.

Якщо депутати продовжать заборону, Україна залишиться в одній компанії з переддефолтною Венесуелою, ядерною КНДР, ізольованою Кубою та авторитарним Таджикистаном, які теж не мають вільного ринку землі.

Звісно, можна апелювати до 7 млн нещасних українців, силоміць позбавлених додаткового доходу, до 1 млн землевласників, що вже померли, так і не отримавши права на забезпечену старість, чи до бізнесу, що страждає від рейдерства. Проте краще піднятися на рівень вище — до держави.

Мораторій на продаж землі свідчить про недотримання конституційних прав людини та опускає Україну в авторитетних міжнародних рейтингах, де право на приватну власність та економічну свободу є ключовими цінностями.

Заборона негативно впливає на портрет країни в очах міжнародної спільноти, що тісно пов'язано з якістю економічних та політичних зв'язків. Результат — Україна недоотримує інвестиції, які могли б пришвидшити економічне зростання.

До переліку, який враховують довгоочікувані інвестори, належать рейтинг економічної свободи від канадського Fraser Institute, індекс глобальної конкурентоспроможності, який щорічно представляють на Всесвітньому економічному форумі, та індекс економічної свободи Heritage Foundation.

Індекс економічної свободи від Fraser Institute

У недавно опублікованому Інститутом Фрайзера рейтингу країн за рівнем економічної свободи 42 економічні показники розбиті на п'ять груп. Вони включають розмір державного сектору, захист прав власності, доступ до стабільних джерел доходів, свободу міжнародної торгівлі.

Оцінка проводилася за відкритими даними 2015 року.

Укладачі констатують, що за наявності економічної свободи люди можуть вибирати, де, як та чим займатися. При цьому вони відчувають безпеку за своє життя, здоров'я та майно. Усе це дозволяє досягти максимальної ефективності праці, а отже, приносить найбільшу потенційну користь державі.

Автори рейтингу підтверджують, що країни з більш високим рівнем економічної свободи не тільки багатші (42 463 дол на душу населення) порівняно з протилежною групою (6 030 дол на душу населення), а й мають в середньому на 2% вищі показники зростання ВВП.

До того ж, існує чітка кореляція місця в рейтингу з рівнем бідності та тривалістю життя. Люди з економічно вільних країн живуть на 16 років довше, при цьому абсолютні показники бідності стабільно наближаються до нуля.

В економічно невільних державах, до яких належить Україна, все інакше. Вона посідає 11 позицію з кінця рейтингу — 149 місце із 159 країн світу.

Найгірша ситуація — з ефективністю механізму захисту прав власності. За цим критерієм Україна отримала 4,82 бала з 10 можливих. Фактором, що не дозволяє підвищити результат, є існування мораторію на вільний продаж землі.

Відкритий ринок землі є визначальним фактором, що формує позицію країни щодо ефективності правової системи — показник захисту права власності. Таким чином, країни, де відсутня заборона на продаж землі, оцінюються як найбільш економічно вільні, а отже, посідають найвищі позиції у рейтингу.

Середня позиція країн у рейтингу економічної свободи Інституту Фрайзера за рівнем ефективності правової системи залежно від типу ринку землі

Індекс економічної свободи від Heritage Foundation

Інший авторитетний рейтинг — індекс економічної свободи Heritage Foundation. Він оцінює країни за 12 індикаторами, розбитими на такі напрямки: верховенство права, розмір державного сектору, регуляторна ефективність, відкритість ринків.

Економічна свобода для авторів — це здорове та багате суспільство, чисте навколишнє середовище, високий людський розвиток. Одним з ключових індикаторів є відкритість ринку землі, що розглядається як категорія верховенства права в розрізі захисту прав власності та ефективності судової системи.

За результатами рейтингу країни з відкритим ринком землі отримують найвищі оцінки, піднімаючись на вершину рейтингу. Тимчасом Україна через існування мораторію отримує середній бал, що становить лише 30% від максимального значення. Таким чином, мораторій тримає Україну на 166 місці із 186-ти.

Середня позиція країн у рейтингу економічної свободи Heritage Foundation за рівнем захисту прав власності залежно від типу ринку землі

Індекс конкурентоспроможності від World Economic Forum

Порівнюючи місце країн у світовому рейтингу конкурентоспроможності Global Competitiveness Index з моделлю функціонування ринку землі, можна визначити, які зміни отримає Україна від скасування земельного мораторію.

Більш відкритий ринок землі відповідає вищим позиціям у світовому рейтингу конкурентоспроможності. Країни з відкритим ринком входять до першої тридцятки. Україна наразі посідає 81 місце із 137 країн світу.

Наявність мораторію впливає на результати показника ефективності права власності. За ним Україна на одній з останніх позицій у світі — 128-й із 137-ми. Скасування мораторію суттєво покращить місце України у рейтингу.

Середня позиція країн у рейтингу конкурентоспроможності залежно від типів ринку землі

Оскільки Україна посідає найнижчі місця у рейтингах за показниками верховенства права, зокрема захисту права власності, скасування мораторію на вільний обіг аграрних земель допоможе суттєво скоротити різницю у відставанні.

Також доцільність скасування мораторію підтверджується результатами аналізу міжнародного досвіду, за яким країни з відкритим ринком землі посідають вищі позиції у рейтингах конкурентоспроможності та економічної свободи порівняно з країнами, у яких ринок землі з обмеженнями або повністю закритий.

Таким чином, навіть попри складну політичну та економічну ситуацію, Україна має шанс на впевнене та стабільне зростання. Питання — у політичній волі. Наразі ж політики біжать коротку дистанцію, не задумуючись про перспективи.

Дмитро Ливч, проектний менеджер EasyBusiness, експерт "Реанімаційного пакета реформ". Матеріал підготовлений за участю Катерини Шаповаленко, економічного аналітика EasyBusiness